Поняття валютного регулювання. (Тема 8) презентация

3 групи
Коломієць Яна

регулювання – спеціальний правовий режим реалізації валютних відносин, який передбачає комплекс заходів, здійснюваних уповноваженими державними органами, спрямованих на організацію функціонування внутрішнього валютного ринку в державі та визначення порядку проведення валютних операцій.

валютного регулювання: міжнародне та внутрішньодержавне.
Міжнародне валютне регулювання здійснюється міжнародними фінансово-кредитними організаціями (переважно Міжнародним валютним фондом) з метою створення єдиного валютного простору, що забезпечує вільний обмін товарами і послугами у світовому економічному просторі. Цілями міжнародного валютного регулювання є стимулювання валютної стабільності, забезпечення механізму валютного регулювання у відносинах між державами та запобігання конкуруючому знеціненню валют, а також установлення системи багатосторонніх платежів за поточними угодами між державами та скасування валютних обмежень.

принципах:

1. єдність і цілісність системи валютного регулювання, що забезпечується формуванням єдиної нормативно-правової бази, поширенням дії валютних обмежень на всю територію держави, єдиним порядком проведення валютних операцій;
2. захист національної валюти України та забезпечення її стабільності на внутрішньому валютному ринку;
3. стабільність, що передбачає незмінність окремих елементів системи валютного регулювання, зокрема валютних обмежень та порядку проведення валютних операцій;

стану внутрішнього валютного ринку, загального макроекономічного стану в кращі і тенденцій розвитку світового валютного ринку;
5. стимулювання розвитку міжнародного економічного співробітництва з метою поліпшення інвестиційного клімату в кращі та вирівнювання платіжного балансу.

і реалізація певного порядку проведення операцій з валютними цінностями на внутрішньому валютному ринку, порядку переміщення валютних цінностей за кордон або на його територію з-за кордону та режиму здійснення іноземних інвестицій;
2) забезпечення і захист права власності на валютні цінності;
3) регламентація міжнародних розрахунків;
4) підтримання стабільного курсу національної валюти та національного платіжного балансу;
5) забезпечення необхідного (інтеграційного або ізоляційного) режиму взаємодії країни зі світовим валютним ринком.

регулювання і валютного контролю» від 19 лютого 1993 року не містить визначення категорії «валютне регулювання». У статті 11 Декрету закріплені лише повноваження органів валютного регулювання.

здійснює валютну політику, виходячи з принципів загальної економічної політики України;
2 складає разом з Кабінетом Міністрів України платіжний баланс України;
3. контролює дотримання затвердженого Верховною Радою України ліміту зовнішнього державного боргу України;
4. визначає у разі необхідності ліміти заборгованості в іноземній валюті уповноважених банків нерезидентам;

для виконання нормативні акти щодо здійснення операцій на валютному ринку України;
6. нагромаджує, зберігає й використовує резерви валютних цінностей для здійснення державної валютної політики: видає ліцензії на здійснення валютних операцій та приймає рішення про їх скасування;
7. установлює способи визначення і використання валютних (обмінних) курсів іноземних валют, виражених у валюті України, курсів валютних цінностей, виражених у іноземній валюті або розрахункових (клірингових) одиницях.

визначає і подає на затвердження до Верховної Ради України ліміт зовнішнього державного боргу України;
2. бере участь у складанні платіжного балансу України;
3. забезпечує виконання бюджетної та податкової політики в частині, що стосується руху валютних цінностей;
4. забезпечує формування і виступає розпорядником Державного валютного фонду України згідно із статтею 14 вказаного вище Декрету;

одиницях, які використовуються у торговельному обороті з іноземними державами, а також у неконвертованих іноземних валютах, які використовуються у неторговельному обороті з іноземними державами на підставі положень міжнародних договорів України.

норм і економічних заходів, що реалізуються державними органами з метою формування і вдосконалення національної валютної системи країни з урахуванням структури принципів світової валютної системи, забезпечення валютної стабільності і ефективного формування механізму валютно-фінансових взаємовідносин з іншими країнами.
Під валютним регулюванням розуміється діяльність держави та уповноважених нею органів, спрямована на регламентацію міжнародних розрахунків та порядок здійснення операцій з валютними цінностями.

одного: при цьому ринкове регулювання основане на конкуренції й породжує стимули розвитку; відповідно валютне регулювання спрямоване на визначення негативних наслідків ринкового регулювання валютних відносин. Здійснення валютного регулювання покладається чинним законодавством на органи державної влади, що проводять економічну та грошово-кредитну політику.

– К.: Центр навчальної літератури, 2006. –344 с.
Качан О. О. Банківське право: Навч. посіб. – К: Школа, 2004. – 320 с.
Костюченко О. Я. Банківське право: Підручник / 2-вид., переробл. та до-пов, – К.: Атіка, 2011. – 376 с.
Про систему валютного регулювання і валютного контролю: Декрет Кабінету Міністрів України від 19.02.1993 № 15 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/15-93