Умовивід презентация

Силогізми з виключаючими судженнями.
5. Скорочені й ускладнені силогізми. Складні і складноскорочені силогізми.
6. Дедуктивні умовиводи із складних суджень.
7. Умовиводи із суджень з відношеннями

в наслідок якої із одного чи
кількох суджень, що виражають відомо нам знання, і певним чином пов’язаних, ми
отримуємо нове судження, яке містить нове, досі невідоме знання.

вихідні судження, що виражають відоме знання і називаються засновками;
2) судження, що виражає нове (вивідне) знання і називається висновком

предметна область, позначена у висновку, не виходить за межі предметної
області, позначеної у засновках (тобто міркування прямує від знання загального до знання
окремого), в) за умови дотримання правил висновок є логічно необхідним.
До індуктивних умовиводів (лат. inductio – наведення) відносять такі, у яких а)
предметна область, що позначена у висновку, є ширшою за предметну область, позначену
у засновках (міркування прямує від окремого знання до знання до загального), б) висновок
здебільшого не є логічно необхідним, тобто є недемонстративним.

зміни його
кількісних характеристик.

засновків
силогізму не можна не погодитися з істинністю висновку, що з цих засновків
випливає.

(М-).
Деякі вчені (S-)– лікарі (Р-).

його частини
(висновки й засновок то він вважається повним. Але у мисленнєвій практиці
використовуються силогізми, у яких один із засновків чи висновок явно не виражені, але
маються на увазі. Такі силогізми називаються скороченими або ентимемами (від гр. in
thymos – в умі).

і висновок якого є
умовними судженнями. Структура його така:
(А > В) ^ ( В > С)
А > С

і висновок є
розділовими (диз’юнктивними) судженнями. Є два різновиди розділового умовиводу:
суто розділовий і розділово-категоричний.

–
розділовим судженням. Ці умовиводи ще називають лематичними (лат. lemma –
припущення). Залежно від кількості альтернатив у розділовому судженні виділяють
дилеми (дві альтернативи), трилеми (три альтернативи), полілеми