Психологія вищої школи, її предмет, завдання та методи презентация

ПРЕДМЕТ, ЗАВДАННЯ ТА МЕТОДИ

Дж. Ґолсуорсі, англ. письменник

У психології довге минуле, але коротка історія.
Г. Еббінгауз, німецький психолог
Ніякою кількістю експериментів неможливо довести теорію, але достатньо одного експерименту, щоб заперечити її.
Альберт Ейнштейн, німецький фізик

без психології нема і педагогіки. Якщо педагогіку порівняти з майстернею, то психологія - це інструменти в майстерні; нема інструментів або вони нікуди не годяться - від майстерні залишаться самі стіни. Дуже часто так у школах і буває»

школи з іншими науками.
3. Методологія і принципи психологічного дослідження.
4. Методи дослідження в психології вищої школи.

вищої школи були розроблені в останні десятиліття ХХ ст. Вагомі наукові здобутки в розробці актуальних проблем психології вищої школи належать українським ученим: Г.С.Костюк, Д.Ф.Ніколенко, А.М.Алексюк, О.Г.Мороз, І.Д.Бех, О.В.Киричук, О.Ф.Бондаренко, В.В.Власенко, М.Б. Євтух.

вчених було використання замість слова “психологія” поняття “душа” і розгляд її як особливої сутності.

ІІ. Філософська психологія (Науковий етап) Античних психологів почали більше цікавити зміст душі людини. Батьком психології як науки вважають Аристотеля (384-322 рр. до н.е.)

ІІІ. Культурологічний. Нова епоха в розвитку світової психологічної думки пов’язана з ХVII ст., часом тріумфу механіки. “Декартівський дуалізм”. Важливим досягненням було введене Декартом поняття про рефлекс.
ІV. У другій половині ХІХ ст. виникає уявлення про психіку як поведінку. У науках про живу природу замість механічної затверджується біологічна.

дослідження психологічних проблем вищої освіти розпочалось у 60-х роках XX століття.

Психологія вищої школи – галузь психологічної науки, що вивчає індивідуально-особистісні, а також соціально-психологічні явища, які породжені умовами вузу.

вчителя в умовах педагогічного ВНЗ (Д.Ф. Ніколенко);
психологічне обґрунтування методів і прийомів навчання у вищій школі (А.М. Алексюк);
психолого-педагогічні умови професійної адаптації молодого педагога (О.Г. Мороз);
психологічні засади оптимізації взаємин викладачів і студентів (В.В. Власенко).

діяльності,
психологічні особливості професійної самореалізації викладача як суб'єкта науково-педагогічної діяльності,
соціально-психологічні особливості взаємодії, спілкування викладачів і студентів.
Об’єкт психологічної науки
Соціальні суб’єкти, їх діяльність, зв’язки і відношення

визначається загальним поняттям едукація.

«Я-концепція студента»,
«професійно-педагогічне спілкування»,
«студентська академічна група»,
«професіоналізм», «адаптація»,
«професійна готовність» та ін.

(педагога, психолога, менеджера, інженера тощо).
2. Проведення психологічного аналізу діяльності студентів, викладачів і виявлення на цій основі психологічних передумов підвищення ефективності вузівського навчання і виховання.
3. Вивчення психології студентського колективу, його впливу на навчальну, наукову і професійну діяльність студентів.
4. Виявлення закономірностей формування особистості і професійно важливих якостей майбутнього фахівця з вищою освітою (з урахуванням профілю ВНЗ і курсу, вікових і соціальних особливостей).
5. Розробка проблеми психологічної підготовки студентів до практичної діяльності після закінчення ВНЗ.

його педагогічної майстерності.
7. Психологічний аналіз взаємодії і спілкування викладачів і студентів.
8. Дослідження проблем профорієнтації і профвідбору у вищі навчальні заклади.
9. Аналіз процесу адаптації колишніх школярів до навчання і ВНЗ, а випускників ВНЗ - до умов трудової діяльності.
10.Психологічне обґрунтування системного підходу до підготовки фахівців у ВНЗ.

психологія праці.
Останнім часом інтенсивно розвивається АКМЕОЛОГІЯ – галузь психологічної науки, яка вивчає феноменологію, закономірності та механізми розвитку людини на щаблі зрілості, зокрема досягнення нею високого рівня професійної майстерності.
Тісний міждисциплінарний зв’язок психології вищої школи.

К.Левін)

4. Когнітивна психологія (США: У.Найссер, А.Пайвіо, Дж.Келлі)
5. Гуманістична психологія (США: К.Роджерс, Г.Олпорт, А.Маслоу, М.Меррей, М.Мерфі)

3. Глибинна психологія (психоаналіз) (Австрія: З.Фрейд, К.Юнг, Е.Берн)

6. Вітчизняна психологія (Росія: Л.Виготський, С.Рубіншгейн, О.Леонтьєв)

розумінні – вчення про структуру, логічну організацію, висновки і засоби діяльності в галузі теорії та практики.
Розглядається: філософська методологія, загальна методологія та часткова (спеціальна).
Одним із методологічних напрямів сучасної психологічної науки є системний підхід (Б.Ломов)
Часто термін “Методологія” використовується як еквівалент поняття “науковий метод”, оскільки єдино прийнятною методологією є наукова методологія, а провідним принципом дослідження – принцип науковості.

об'єкт і предмет, мету, гіпотезу та завдання.
2.Вибір наукових методів дослідження, які доповнюють один одного (наприклад, спостереження і експеримент).
3.Визначення умов дослідження (лабораторний або природний експеримент).
4.Розроблення плану експериментального дослідження.
5.Вибір методів оброблення емпіричних даних (кількісний, якісний аналіз).
6.Інтерпретація зібраного експериментального матеріалу.
7. Формулювання висновків і визначення сфери їхнього застосування.

3. Методологія і принципи психологічного дослідження

дотримання яких є обов’язковим.

Методологічні принципи психологічного дослідження
• об'єктивності;
• розвитку;
• єдності психіки й діяльності;
• детермінізму;
• системності;
• особистісного підходу.

факторів, що їх породжують.
По-перше, принцип детермінізму пов'язаний з особливою роллю навчання й виховання в процесі формування особистості студента. Саме ці процеси у єдності з активністю самого студента визнаються основними детермінантами розвитку особистості.
По-друге, у плані співвідношення зовнішніх і внутрішніх умов психічної активності людини педагогічні впливи діють крізь призму індивідуального досвіду і свідомості особистості.
По-третє, принцип детермінізму вимагає врахування впливу попередніх етапів психічного розвитку на наступні етапи в організації психолого-педагогічних діагностичних і розвивальних процедур.

має свій початок, апогей і завершення.
розвиток має складну організацію в часі: свій ритм, який не співпадає з ритмом часу, та свій темп, який змінюється в різні періоди життя (рік життя у ранньому дитинстві не дорівнює рокові життя в юності);
закон метаморфози: розвиток є ланцюгом якісних змін (підліток не просто маленький дорослий, який менше знає чи менше вміє, він має якісно своєрідну психіку);
закон нерівномірності: кожна психічна якість має свій оптимальний (сензитивний) період розвитку.

не лише проявляються, а й формуються в ході власної діяльності.
Особлива роль належить провідній діяльності, яка відповідає віку і в якій виникають основні психічні новоутворення особистості.

знайти такі методичні умови, за яких стає можливим подальше відтворення одержаних даних і нівелювання артефактів дослідження.
Стосовно психолого-педагогічних досліджень реалізація принципу об'єктивності передбачає дотримання таких правил:
При створенні дослідницької програми враховувати обмеженість деяких методів щодо надання достовірної інформації (самоспостереження, анкетування тощо).
При дослідженні ефективності нових методів навчання й виховання та резервів психічного розвитку студентів забезпечувати максимальну еквівалентність експериментальної й контрольної груп.

взаємопов'язаних елементів, характеристики кожної складової якої зумовлені своєрідністю загальносистемних ознак.

особистості як системи, яка діє у певних обставинах.
У кожному окремому випадку дослідники мають враховувати всю сукупність не лише зовнішніх характеристик середовища, а й їх субєктивне сприйняття особистістю, зважати на особливості її спрямованості, розвиток форм її діяльності та своєрідність свідомості, що визначають лише цій людині притаманні, індивідуалізовані способи реагування на обставини дійсності.
Розвивається не пам’ять чи мислення, а особистість, яка пам’ятає і мислить.

вивчення життєвого шляху (біографічний метод) та ін.
Діагностичні - виміряти психічні явища — тести.
Пояснювальні - знайти чинники, виявити психологічні умови розвитку особистості – психологічний експеримент.
Статистичні – з'ясування кількісних залежностей між досліджуваними явищами і процесами.

-5- Методи психологічного дослідження

активного впливу на особистість:
психологічна консультація;
психологічна корекція;
психологічний тренінг;
соціально-психологічний тренінг;
психологічна терапія та реабілітація.

1) визначення мети і завдань (для чого, з якою метою ведеться спостереження);
2) вибір об’єкта, предмета і ситуації (що спостерігати);
3) вибір способу спостереження, який щонайменше впливає на досліджуваний об’єкт і забезпечує збір необхідної інформації (як спостерігати);
4) вибір способів реєстрації результатів спостереження (письмові записи, відеозапис, диктофон тощо);
5) опрацювання та інтерпретація отриманої інформації.

ВИДИ Спостереження : За позицією дослідника: Зовнішнє (відкрите або приховане) та Включене

здібностей особистості.
Залежно від сфери, що підлягає діагностиці, розрізняють:
тести інтелекту,
тести досягнень,
особистісні тести (характеру, інтересів, мотивів, установок, цінностей тощо).

Тестування

історій;
малюнкові методики ("намалюй людину", "кінетичний малюнок сім'ї", "неіснуюча тварина" тощо)
вибір кольорів (тест Люшера)
Інтерпретація кольорових плям (тест Роршаха)

Проективні тести

ваона створена, а також адекватність методу поставленому завданню дослідження.
Надійність - ступінь узгодженості результатів, які дослідник одержує при багаторазовому застосуванні методики виміру. Наприклад, тест художніх (музичних) здібностей має оцінювати конкретних людей саме так, як і раніше, скільки б разів його не повторювали.

якого створюються штучно.
Класична експериментальна схема потребує наявності незалежної й залежної змінних.
Для педагогічної психології незалежною змінною виступають умови виховання й навчання студентів, а залежна змінна — це закономірності та особливості перебігу психічних процесів, на розвиток яких спрямовано педагогічну діяльність.
Лабораторний
Природний

Експеримент

протягом тривалого часу та поетапно проводять аналіз із порівнянням результатів зрізів. Піддослідних порівнюють із самим собою через певний час у різні періоди життя.
2.Поперечний план реалізовують методом порівняння окремих груп піддослідних різного віку. В основі лежить порівняльний аналіз (наприклад, порівнюють коефіцієнт інтелекту студентів 1-их і 4-их курсів).
3.Комбінований план, коли піддослідними є люди різних вікових груп, але за однією з них (наприклад, одна експериментальна група) проводять тривале спостереження (лонгітюдне дослідження), а наприкінці порівнюють результати з іншою (контрольна група).

піддослідних.
Не посягати на основні права людини, особливо коли досліджують дітей або людей поважного віку, тобто тих, хто надмірно від когось залежний («Не зашкодь!»)
Етика наукового дослідження передбачає попередню згоду людини (з 8-річного віку) брати участь у дослідженні. Добровільна участь і одержана від піддослідного інформація ніяк не винагороджується.
Треба дотримуватися конфіденційності виявлених результатів, передбачати можливі наслідки дослідження, особливо при негативному оцінюванні («низький рівень», «схильний до агресії», «низька самооцінка» тощо), а також неадекватно високих показниках. Хоча учасники дослідження мають право отримувати інформацію про себе, але лише у формі, доступній їхньому розумінню.

http://zakon.rada.gov.ua/go/2984-14
2. Подоляк Л.Г. Юрченко В.І. Психологія вищої школи: Підручник. 2-е вид.-К.: Каравела, 2008.

часи?
2. Назвіть декілька фактів, пов’язаних з розвитком психологічної думки до ХVII ст.
3. Що є об’єктом вивчення в біхевіористичній психології?
4. У чому сутність концепції психоаналізу?
5. У чому полягає сутність когнітивної та гуманістичної психології?

Консультація нннада?

навчання.
Розв’язання психологічних задач.
Характеристика пізнавальної діяльності студентів на заняттях з психології.
Особливості наукових досліджень З.Фрейда.