Психологія військового колективу. Тема 4 презентация

ПОЛІТЕХНІЧНИЙ ІНСТИТУТ”

Кафедра військової підготовки офіцерів запасу

Організація та методика роботи з особовим складом

Тема 4. ПСИХОЛОГІЯ ВІЙСЬКОВОГО КОЛЕКТИВУ

Групове заняття

НАВЧАЛЬНІ ПИТАННЯ
1. Поняття про групу і колектив в соціальній психології.
2. Розвиток групи як колективу i його основні характеристики.
3. Військовий колектив як різновид малої соціальної групи

Заняття 1. Проблеми групи і військового колективу

особистiсть чеpез piзнi спiльноти, якi називаються ГPУПАМИ

не тiльки фоpмує психiку особистостi, а й визначає її поведiнку.

1

ПОНЯТТЯ ПРО ГРУПУ І КОЛЕКТИВ
В СОЦІАЛЬНІЙ ПСИХОЛОГІЇ

МАЛІ СОЦІАЛЬНІ ГРУПИ (МІКРОГРУПИ).

класи
прошарки
політичні(партії, профспілки, збройні сили)
нації і інші(вікові, освітні) спільності і об'єднання.

Малі групи називають ПЕРВИННИМИ.
Вони відрізняються від великих тим, що в них здійснюється постійне міжособистісне спілкування, контакт, взаємодія.

ВЕЛИКІ
ГРОМАДСЬКІ ГРУПИ

це група, в якiй суспiльнi вiдносини виступають у формi безпосередньо особистих контактiв“

1

Необхiдно чiтко спiввiднести поняття "мала група" i "колектив".


Колектив – це група, де групові процеси опосередкованi змістом спiльної суспiльно-цiнної та особистiсно значущої дiяльностi.

Пiд колективом розумiють особливий якiсний стан малої групи, що досягла високого (а на думку деяких авторiв, найвищого) рiвня соцiально-психологiчної зрiлостi.

2

метою та завданнями.
Існує нижня та верхня кiлькiсна межа групи.

1. ЛАБОРАТОРНI - спецiально створенi для виконання експериментальних завдань у лабораторних умовах;

2. ЗВИЧАЙНI ПРИРОДНI ГРУПИ - групи, що функцiонують у реальних життєвих ситуацiях.

ФОРМАЛЬНI
(ОФIЦIЙНI, ОРГАНIЗОВАНI)

НЕФОРМАЛЬНI
(СПОНТАННI, НЕОФIЦIЙНI

4. ЗА ХАРАКТЕРОМ КОНТАКТІВ

5. ЗА РІВНЕМ РОЗВИТКУ

КОЛЕКТИВИ (високий рiвень розвитку)
АСОЦIАЦIЇ, КОРПОРАЦIЇ ТА ДИФУЗНI ГРУПИ (низький рiвень розвитку).

3. ЗА ЗНАЧУЩІСТЮ ГРУПИ

РЕФЕРЕНТНІ ГРУПИ – групи, норми та цiнностi якої iндивiд подiляє, спiввiдносячи з нею свої настанови. Причому робить це незалежно вiд членства в данiй конкретнiй групi.

ГРУПИ ЧЛЕНСТВА – тобто мiсце перебування iндивiда в соцiумi, вiддалене вiд його настанов та цiннiсних орiєнтацiй.

первиннi (безпосереднi контакти), i вториннi (немає безпосереднiх контактiв) групи.

i цiнностей.

3. СОЦIАЛЬНО-ПСИХОЛОГIЧНИЙ КЛIМАТ, що визначає самопочуття кожної особистостi в групi, її задоволення групою, вiдчуття комфорту вiд перебування в нiй.

1. IНТЕГРАТИВНIСТЬ - мiра єдностi, згуртованостi та спiльностi мiж членами групи (її вiдсутнiсть означає дезiнтеграцiю, роз'єднанiсть групи).

4. ЛIДЕРСТВО - ступiнь провідного впливу тих або iнших членiв групи на групу в цiлому, в напрямку здiйснення групових завдань.

5. IНТРАГРУПОВА АКТИВНIСТЬ - мiра активiзацiї групою особистостей, що належать до неї.

6. IНТЕРГРУПОВА АКТИВНIСТЬ - ступинь впливу певної групи на iньшi групи.

до 30-40 осiб)

2.СТРУКТУРА СТОСУНКIВ МIЖ ЇЇ ЧЛЕНАМИ
(офiцiйні вiдносини та неофiцiйні стосунки)

3. ГРУПОВI НОРМИ - загальні правила поведінки, яких додержуються члени групи
(груповi думки, традицiї і правила поведiнки)

4. ГРУПОВI ПРОЦЕСИ
(етапи виникнення, розвитку та розпаду малої групи, рiвнi розвитку малої групи, керiвництво та лiдерство)

5.СИСТЕМА САНКЦIЙ

РОЗВИТКУ ГРУПИ

ЗМIСТ МОРАЛЬНОЇ СПРЯМОВАНОСТI ГРУПИ – iнтегративна єднiсть її цiлей, мотивiв, цiннiсних орiєнтацiй;
ОРГАНIЗАЦIЙНА ЄДНIСТЬ ГРУПИ;
ГРУПОВА ПIДГОТОВЛЕНIСТЬ У СФЕРI СВОЄЇ ДIЯЛЬНОСТI;
ПСИХОЛОГIЧНА ЄДНIСТЬ (iнтелектуальна, емоційна, вольова комунiкативнiсть, яка характеризує вiдповiдно процес мiжособистiсного пiзнання i надiйнiсть групи в екстремальних умовах).

Корпорація являє собою негативну гілку розвитку групи, вона протилежна колективу

Асоціація і кооперація – обов'язково рівні на шляху розвитку колективу

Складається із незнайомих людей

Група конгломерат

Асоціація

Колектив

Кооперація

Корпорація

частиною суспільства, об’єднана загальною метою, сумісною соціальною корисною діяльністю.

1. Номінальний колектив (формальне об’єднання людей).
2. Колектив, який формується (свідоме об’єднання людей).
3. Згуртований колектив (об’єднання однодумців).

високоорганiзована контактна спiльнiсть вiйськовослужбовцiв, що досягла високого рiвня розвитку i призначена для захисту Батькiвщини, яка характеризується згуртованiстю, здоровим соцiально-психологiчним клiматом i розвинутою колективiстичною психологiєю.

ЗАГАЛЬНІ ПОКАЗНИКИ ВIЙСЬКОВОГО КОЛЕКТИВУ :
єдинi цiлi та завдання - захист iнтересiв свого народу, держави;
суспiльно корисна, усвідомлена кожним воїном бойова дiяльнiсть, спрямована на пiдтримання постiйної бойової готовностi пiдроздiлу, вiйськової частини;
предметно-цiннiсна та емоцiйно-цiннiсна єднiсть;
контактнiсть та опосередкованiсть мiжособистiсних стосункiв цiлями та завданнями бойової дiяльностi;
високий рiвень органiзацiї життєдiяльностi, здатної до самоуправлiння та самоорганiзацiї;
оптимальнi показники згуртованостi та соцiально-психологiчного клiмату.

ТРАДИЦIЇ

4. ВЗАЄМОВIДНОСИНИ У ГРУПI

мiрою визначають спрямованiсть, орiєнтацiю, характер психiчних проявiв як окремих воїнiв, так i пiдроздiлу в цiлому.

здатнiсть швидко передаватися вiд одного воїна iншому. Вона пояснюється психiчним механiзмом наслiдування та силою впливу на воїна і його настрiй тiєї духовної атмосфери, що виникла у пiдроздiлi.

Особливiсть групового настрою

ВИНИКАЄ ЗДЕБIЛЬШЕ СТИХIЙНО

для неї речей та явищ.

ВИКОНУЄ ФУНКЦІЇ

IНФОРМАЦIЙНУ
ВИХОВНУ
ОЦIНОЧНУ

МОЖЕ БУТИ:

ОФІЦІЙНА (ПУБЛІЧНА)
НЕОФІЦІЙНА (може не збігатися з офiцiйною i навiть суперечити їй)

Розвиток громадської думки має три етапи:
1. Вiйськовослужбовцi сприймають, переживають, оцiнюють вчинок або подiю, у кожного з них з'являється власна точка зору щодо них.
2. Воїни обмiнюються своїми поглядами, судженнями, оцiнками. Порiвнюють власну точку зору з точкою зору товаришiв по службi. В мiкрогрупах вчинки або явища оцінюються крізь призму групових iнтересiв, а отже формуються загальні погляди.
3. Відбувається переоцiнка початкових поглядiв та їх згрупування навколо переважаючих позицiй, яких додержується бiльшiсть членiв гpупи.

вiйськовослужбовцiв, додержання яких стало суспiльною необхiднiстю кожного члена групи.

Етапи становленнiя i закрiплення традиції

2. Створюється певна "програма" дiй, наприклад, способи поведiнки, стереотипи, ритуали, норми i правила, що служать для задоволення потреб.

При цьому група не пеpестає виробляти санкцiї
проти тих вiйськовослужбовцiв,
якi через певні причини не виконуватимуть чи не додержуватимуть ритуалiв, норм поведiнки у вiдповiднiй ситуацiї.

1. Виникнення певної проблеми, яку необхiдно вирiшити будь-яким чином, через потребу необхiдності ритуалу вшанування певних дат, якi мають велике значення для солдата.

що пpактично неможливо через її соцiально-психологiчну природу - це добре помiтно на прикладi "дiдівщини", а на її замiну на бiльш емоцiйно привабливу i позитивну.

Традицiї дуже
живучi
й швидко
пеpедаються

Традицiї виконують
двi функцiї:

Регулюючу
Емоцiйного задоволення.

НАЛЕЖНIСТЮ ДО РIЗНИХ СПIЛЬНОСТЕЙ :

ЗА СФЕРАМИ ПРОЯВУ

моральнi,
правовi,
релiгiйнi,
художнi тощо.

ЗА ЗМIСТОМ

Класифікація традицій

у формi розподiлу внутрiшньогрупових ролей та обов'язкiв.

У пiдроздiлi мають мiсце два види взаємостосункiв:

СЛУЖБОВI - закрiплюються функцiональними обов'язками, якi закладенi у вiйськових статутах i службових iнструкцiях.
НЕСЛУЖБОВI

У процесi життєдiяльностi вiйськового пiдроздiлу мiж постiйно контактуючими, взаємно симпатизуючими воїнами формуються мiкрогрупи.

Такi групи нараховують найчастiше вiд 2- 3 до 5-7 осiб.

Виникають на основi єдиної спрямованості психологiчної мотивацiї - СИМПАТIЇ, ПОДІБНОСТІ ПОГЛЯДIВ, ПЕРЕКОНАНЬ, ВИЗНАЧЕННЯ АВТОРИТЕТНОСТI, КОМПЕТЕНТНОСТI ОКРЕМИХ ОСОБИСТОСТЕЙ.