Основи професійного консультування презентация

Содержание

Індивідуальне консультування це вид спеціально організованого спілкування,у процесі якого психолог-консультант допомагає клієнтові дослідити і прояснити свою життєву ситуацію, актуалізувати додаткові сили і здібності, щоб знайти вихід із складних для нього обставин.

Слайд 1Основи професійного консультування
Заіка Інна Вячеславівна
Психолог,психотерапевт,викладач кафедри педагогіки, психології та управління навчальними

закладами


Слайд 2Індивідуальне консультування це вид спеціально організованого спілкування,у процесі якого психолог-консультант допомагає

клієнтові дослідити і прояснити свою життєву ситуацію, актуалізувати додаткові сили і здібності, щоб знайти вихід із складних для нього обставин. Результатом консультування може вважатись інсайт (З.Фрейд), просто "сповідь" (Р.Мей), або, як вважають екзистенціалісти, сповнена розуміння, підтримки і співпереживання "зустріч", яка, можливо, стане поворотним моментом у процесі життєтворчості.


Слайд 3Для консультування характерний більш м'який психологічний вплив на людину, коротша тривалість

роботи (5-6 зустрічей).
Завданнями консультування є переважно:
надання психологічної інформації;
інтеграція особистості, подолання внутрішньої конфліктності та узгодження її інтересів;
активізація психічних ресурсів клієнта;
подолання особистісних обмежень та освоєння нових поглядів на власну життєву ситуацію;
професійні підтримка і порада;
перебудова ієрархії цінностей;
створення основи для формування інсайтів з приводу "глухих кутів життя" та допомога у розв'язанні гострих життєвих проблем;
вироблення адекватних форм поведінки в різних життєвих ситуаціях та ін.

Слайд 4
В нашій країні психолог-консультант організовує взаємодію з клієнтом і несе

відповідальність за професіоналізм та якість наданих послуг відповідно до норм Етичного Кодексу психолога, який прийнято на І Установчому з'їзді Товариства психологів України 18 грудня 1990 року. Професійну психологічну консультативну допомогу може надавати спеціаліст-психолог, який сформував необхідні особистісні якості, отримав психологічну освіту і набув павичок ведення консультативної бесіди. В процесі консультативної роботи психолог гарантує клієнту повагу до його, особистості та гідності, прав і свобод, безумовну установку на благо клієнта, доброзичливість та безоцінне сприйняття тою. про що говорить клієнт, а також, як відзначалось вище, намагається зайняти позицію "поряд".


Слайд 5Психолог-консультант гарантує клієнтові анонімність (клієнт може не називати свого
імені) та конфіденційність

(інформація не підлягає розголошенню). Клієнт сам обирає, яку інформацію і як глибоко хотів би повідомити психологу. Він кожної хвилини має право сказати: „Цю тему обговорювати не будемо". Консультант повинен обов'язково попередити
клієнта про те, в яких випадках не зобов'язаний дотримуватися конфіденційності: 1) коли в інформації йдеться про загрозу життю клієнта чи будь-кого з його оточення;
2) в ситуаціях,що мають кримінальний характер;
3) коли психолог може бути притягнутий правоохоронними органами як Свідок.

Слайд 6Однак консультанти з великою осторогою повинні ставитися до звернень людей, чиї
проблеми

мають психіатричний характер. Психологу слід відмовитись від послуг, якщо
паралельно з психологічним втручанням здійснюється незалежне і не узгоджене з
психологом втручання в психіку клієнта. Консультанти не беруться діагностувати, лікувати або консультувати з проблем, що виходять за межі їх компетенції.


Слайд 7У свою чергу, клієнт мас право вибирані собі спеціаліста, з яким

хотів би працювати (для
цього йому потрібно надати свободу вибору), самостійно вирішувати питання про необхідність одержання психологічної допомоги та її продовження (останнє слово з приводу того, консультуватися чи не консультуватися, має бути за клієнтом: „Якщо ви приймете рішення про нашу спільну роботу в тому обсязі, який ми визначили, зателефонуйте мені напередодні..."). Він має право брати участь в обговоренні методів та психотерапевтичного напряму, в рамках якого буде вестись робота.
Клієнт повинен бути в курсі того, як просувається робота, орієнтуватися в її тривалості,впливати на оцінку результатів психологічної допомоги під час її надання, у будь-який момент (добре, якщо з огляду на контракт) прийняти рішення про відмову від послуг психолога, заздалегідь повідомивши його про останню зустріч.
Клієнт має право знати про освіту і практичний досвід консультанта, а також про те, яка група професіоналів рекомендує вибраного ним консультанта і куди можна поскаржитись на неякісну роботу.

Слайд 8Особистість консультанта як інструмент впливу
Більшість досліджень в галузі консультативної та терапевтичної

роботи свідчать, що методичний інструментарій, який використовують різні психотерапевтичні школи, має приблизно однакову ефективність. Однак результативність консультації, як вказують більшість авторів, переважно визначається гармонійністю стосунків консультанта і клієнта та особистістю самого консультанта. Немає різниці, в якій парадигмі працювати, - психоаналітичній чи психодраматичній, - варто мати авторитет, бути ефективним настільки, щоб створити необхідні умови для трансформації душевного життя іншої людини. Недаремно в
одному з відомих американських підручників з психологічного консультування зазначено:„Якби психологічна допомога зводилась тільки до прийомів, то необхідність в самих
консультантах була б нікчемною"

Слайд 9
Комітет з підготовки в галузі клінічної психології при Американській психологічнійасоціації

кілька років тому склав перелік якостей ефективного консультанта:
1.Непересічні інтелектуальні здібності і розсудливість.
2.Оригінальність, винахідливість і різнобічність.
3.„Вічно юна і невичерпна" цікавість; здатність до самостійного навчання.
4.Інтерес до людей як особистостей, а не як до матеріалу, яким можна маніпулювати.Повага до чужої особистості.
5.Розуміння власних особистісних особливостей; почуття гумору.
6.Чутливість.
7.Терплячість, відсутність зарозумілості.
8.Здатність засвоювати терапевтичні позиції, вміння підтримувати добрі й ефективні стосунки з людьми.
9.Продуктивність; навички методичної праці; здатність витримувати тиск.
10.Усвідомленість і відповідальність.
11.Готовність до співробітництва.
12.Чесність, самоконтроль, стійкість.
13.Прогресивні уявлення про етичні цінності.
14.Широкий культурний світогляд. 15.Глибокий інтерес до психології, особливо до її клінічних аспектів

Слайд 10Принципи надання психологічної допомоги особистості
1.Принцип активності особистості. Девіз: інтерес, партнерство, співробітництво.
2.Принцип

діалогічності. Тільки присутність значущого іншого в сакраментальному діалозі особистості з життям може стати відправною точкою для подальшого розвитку.
3.Принцип безумовного прийняття. Кожна людина є безумовною цінністю і заслуговуєна увагу й повагу до себе. Цей принцип передбачає вмінням консультанта концентруватися на позитивних моментах досвіду клієнта, приймати людину такою,
якою вона є; бути конгруентним, тобто послідовним у самовираженні і використанні своїх почуттів (відповідність, узгодженість, рапорт із самим собою та з іншим); бути
автентичним, до всього підходити чесно і не ховатися „за фасад"; проявляти емпатію -відчувати людину, розуміти її думки і почуття та вміти продемонструвати це; вміти випромінювати теплоту, щирість та безпосередність.

Слайд 114. Принцип відповідальності. Кожна людина потенційно готова відповідати за себе.Ніхто не

в змозі допомогти іншому психологічно, адже це зміни у внутрішньому просторі особистості.
5.Принцип технічності психологічної допомоги, тобто трактування психологічної проблематики як психотехнічної за предметом і методом.
6.Принцип системності, що полягає в системному аналізі будь-якого явища, та в системному підході до будь-якого симптому в усіх площинах: через тіло, душу і духовне життя особистості.
7.Принцип позитивного переосмислення того, що відбувається, та імітація гуманістичних цінностей. Слово „позитивний" тут, як і в назві позитивної психотерапії,не означає противагу негативному, а походить від латинського кореня „posit" – дещо реальне, даність.
9. Принцип компетентності. Правило: „Не зашкодь". Наступним завданням після є забезпечення вимоги щодо компетентності психолога. Консультант має право братися за розв'язання лише тих завдань, на яких він розуміється, і використовувати лише ті методики та техніки, які відповідають вимогам професійності та адекватності. Організація роботи консультанта повинна бути такою, щоб ні її процес, ні її результат не зашкодили здоров'ю, стану чи соціальному становищу людини.

Слайд 12Структура консультації
Початківцям не завадить тримати процес перебігу консультативної бесіди під контролем.

Для початку варто умовно розділити консультативну бесіду хоча б на дві частини: дослідницько-діагностичну та терапевтичну частину, в якій зважуються і приймаються рішення з приводу можливих змін та формуються навички, необхідні для відповідних трансформацій. Коли в першій частині консультант працює над створенням рапорту, використовує активне слухання, збирає інформацію, то друга частина може бути більш технічною та містити елементи формування навичок, тренінгу,корекції.Кількість таких кроків може варіюватися від трьох :
1) встановлення довіри (рапорт та близькість),
2) дослідження,
3) рішення і висновки.
до восьми кроків:
1) скарга, усвідомлення потреби;
2) формулювання потреби,
3) вираз почуттів, прояснення і розробка проблеми,
4) вивчення установок стосовно самого себе,
5) аналіз глибоких почуттів,
6) проробка почуттів,
7) інсайт,
8) активні дії, завершення.

Слайд 13Структура консультативного процесу.
Неабияке значення має й завершення інтерв'ю. В кінці бесіди

потрібно виділити хоча б кілька хвилин, щоб підбити підсумки зробленого та узгодити спільні плани на майбутнє, отримати зворотний зв'язок та попрощатися.

Слайд 14Початок консультативної взаємодії
Знайомство
Перше знайомство з клієнтом починається ще па етапі угоди

про консультативну зустріч.Клієнт називає себе, домовляється про зустріч, визначає, скільки це коштуватиме. Інколи коротко говорить про суть проблем, або про те, чого він очікує від психолога. Цей контакт зазвичай відбувається заочно, по телефону. Досвід показує, то телефонні переговори мають бути короткими, лаконічними, діловими, без особливого вникання в те, про що йтиметься під час очного знайомства.
Основне завдання, яке розв'язується під час зустрічі на першому етапі консультативної взаємодії - це налагодження контакту.
У консультуванні діє неписане правило: про зустріч з психологом домовляється той, кому безпосередньо потрібна допомога. Це, по-перше, дає змогу уникнути немотивованого клієнта, а по-друге, такі питання, наприклад, як формування реальних установок на психологічне обслуговування, оплата консультації, деякою мірою будуть вже узгоджені.
Попередня інформація про клієнта може бути стандартною, як при реєстрації у будь-якій іншій соціальній установі: ім'я, вік, професія, освіта, сімейний статус, як потрапив на консультацію, чи звертався раніше до психолога, та якщо людина приходить на зустріч анонімно, всі ці відомості будуть зібрані по ходу інтерв'ю.


Слайд 15Технічна сторона налагодження взаємодії
Хоча перший етап консультативної взаємодії триває недовго,він є

дуже важливим і передбачає, крім знайомства та встановлення довірчих стосунків, ще кілька окремих блоків.
Умовно їх можна назвати так: 1) Блок професійного орієнтування; 2) Етика психологічного обслуговування; 3) Укладання терапевтичного контракту,
Якщо людина вперше на прийомі у психолога, то у блоці професійного орієнтування вона знайомиться із семантикою психологічною консультування, сутністю психологічних
трудових функцій, які існують у суспільстві з перших фаз його існування, з тим, у чому конкретно полягає психологічна допомога, чим вона відрізняється від аналогічних практик.
Блок етичних норм має ознайомити клієнта з основними правами та обов'язками як його, так і психотерапевта. Клієнтові гарантуються анонімність і конфіденційність консультування.
Основним моментом блоку „Укладання терапевтичного контракту" є розподіл відповідальності. Проблема відповідальності є ключовою для консультативної взаємодії і виникає ще при введенні в семантику консультативної взаємодії. Починаючи з першої фрази на зразок: „Психолог допомагає проаналізувати ситуацію, але тільки вам робити висновки, бо лише ви знаєте своє життя якнайдетальніше"

Слайд 16Терапевтична угода зосереджує увагу обох - і клієнта, і консультанта -

на головному завданні консультативного процесу. В процесі обговорення угоди клієнт чітко визначає, що
конкретно йому необхідно змінити в собі заради досягнення поставлених перед собою цілей.
Очевидно, що перед тим, як укладати таку угоду (як правило, це усна домовленість і тільки в окремих випадках є необхідність фіксувати її на папері), потрібно дещо знати про життя
клієнта. Контракт матиме сумнівну цінність, якщо його укладено без прояснення життєвої ситуацій та почуттів клієнта. Тому контракт доцільно укладати або в кінці першого сеансу,або і впродовж кількох наступних зустрічей.


Слайд 17Кілька ознак хорошого контракту:
1. В процесі укладення контракту варто заручитися підтримкою

найбільш здорової частини особистості клієнта
2. Хоча контракт укладають "Дорослий" консультанта - „Дорослий" клієнта, він повинен бути "прописаний" так, щоб бути зрозумілим і школяреві, тобто визначати речі, які мають конкретний вимір, які доступні для перевірки або відчуття.
3. Всі формулювання угоди повинні бути подані позитивно (що бажає, а не чого не бажає)
4. Мова контракту максимально виражає ситуацію "тут і тепер", має дієслівну форму теперішнього часу, і не містить обіцянок схожих на: "буду намагатися..., пробувати..., поглиблювати..., підвищувати тощо"
5. Майбутній результат має бути підтверджений почуттєвим досвідом як клієнта, так і консультанта (є відчуття реальності, можливості).
6. Вказані в контракті зміни не повинні залежати від третіх осіб.

Саме укладання контракту гарантує консультативному діалогу статус професійності.

Слайд 18Плата
Суттєвим для укладання контракту є питання сплати за консультації. Ще З.Фрейд

відмічав,що плата за роботу є елементом терапії.
Плату потрібно встановити, тому що за законом збереження енергії в нашому житті все має свою вартість, і якщо не платить клієнт, тоді заплатить консультант своїм часом, здоров'ям, настроєм тощо, та й для клієнта розмова не набуде тієї ваги, яку вона повинна мати. Образно кажучи, те, що відбулося, не стане „матеріальним". Адже народна мудрість попереджає: „Поради, що дістаються нам дарма, цінуються відповідно".
Інше питання: якою повинна бути вартість психологічних послуг. Тут не можна говорити про усталені норми. Порада від З.Фрейда така: плата має бути посильною, але відчутною.
Зловживати немає сенсу. Найкраще, коли платня призначається відповідно до сукупного прибутку людини, який має свій конкретний вимір. Правильно вказана вартість послуг може стати додатковим чинником ефективності консультативного процесу, і навпаки. Встановити приблизний рівень сплати допомагає знання про те, до яких верств населення належить клієнт.

Слайд 19Практикум
Завдання 1. „Знайомство".
А) Складіть короткий план того, що б ви бажали

сказати клієнтові з приводу семантики психологічної консультативної допомоги та етичних норм взаємодії. Додайте кілька фраз, що спонукали б до розподілу відповідальності.
Б) В „четвірках" (клієнт і трос консультантів) провести невелику рольову гру: „Перша зустріч з консультантом". „Консультанти" ділять між: собою завдання, які вони будуть розв'язувати в розмові з клієнтом. Хтось почне взаємодію, маючи на меті вплести в розмову кілька фраз з приводу корекції очікувань клієнта (блок введення в психосемантику
консультативної взаємодії), другий продовжить напрацьоване першим і пояснить права та обов'язки сторін (блок етичних норм), третій торкнеться питання контрактних стосунків
та розподілу відповідальності (блок укладання контракту). Час підготовки до гри - 3-5 хв.,тривалість гри - не більше 7-10 хв. До клієнта потрібно підстроїтись так, щоб він міг вільно висловлюватися, вести розмову так, як йому захочеться.

Слайд 20Розгортання консультативного інтерв'ю вимагає від консультанта чіткого розуміння того, що відбувається.

Тому є сенс визначитися щодо термінології, за допомогою якої можна крок за кроком формалізувати це складне і багатогранне явище.
Скарга
Скарга - адресоване та висловлене консультанту невдоволення людини з приводу певних психологічних труднощів,з якими вона самостійно не може справитися. Кожна скарга має сюжет - послідовність, в якій клієнт розповідає про свої життєві колізії, та зміст, тобто взаємозв'язок цих колізій.
Слухаючи скаргу, можна легко виділити її суб'єктний (на кого: на себе, когось з рідних, чи знайомих людей) або об'єктний (на що: обстановку, психологічні особливості, перепони тощо) локуси. Клієнт може прямо і відкрито вказувати на того, на кого скаржиться, а може висловлювати невдоволення одним, а невербальні реакції будуть вказувати на інше.
В змісті скарги можна виділити явний і прихований зміст. Не варто вважати, що прихований зміст скарги завжди є чимось неусвідомленим; це скоріше щось недомовлене або не зауважене людиною. Тактично правильно уже на першій зустрічі так побудувати розмову (поставити запитання), щоб перевести прихований зміст в явний. Реакція клієнтів у
такому випадку, як правило, позитивна: вони починають більше поважати консультанта за його уважність та проникливість.

Слайд 21Самодіагноз
Самодіагноз - це власне пояснення клієнтом природи тих чи іншихпсихологічних труднощів,

пов'язане з його уявленнями про самого себе, навколишній світ та людські стосунки. Самодіагноз демонструє ставлення клієнта до життя і деякою мірою -готовність до змін. Інколи самодіагноз може бути настільки логічним, що заганяє початківця-консультанта в глухий кут.
Не варто панікувати, яким би якісним не був би самодіагноз клієнта. Психологічні глибини людини, як і Всесвіт, безмежні - там є що відкривати, тим більше, що метою психологічної допомоги є не стільки визначення того „що є що", скільки те, що з цим можна зробити.

Слайд 22Проблема
Проблема - це сукупність психологічних труднощів клієнта, що переживаються як дискомфорт,

дисгармонія, дезадаптація. В психології такі переживання описуються як стрес, конфлікт, фрустрація, криза.
Більшість випадків розв'язання психологічних проблем має одну спільну рису: потрібно послабити рух до чогось (або від чогось), що тримає людину в рабській залежності, тобто повернути їй здатність діяти самостійно і творчо. Лише в такий спосіб можна знайти нові варіанти поведінки, що принесуть успіх.
Blanchard і Johnson („Однохвилинний менеджер", 1981) писали: "Якщо ви не можете сказати мені, чого б ви хотіли, щоб воно відбулося... у Вас ще немає проблеми. Ви тільки скаржитесь. Проблема існує лише тоді, коли є відмінність між тим, що відбувається фактично, і тим, що ви хотіли б, щоб відбулося". В формулюванні проблеми, як правило,з'являється „бажане майбутнє", що як дороговказ спрямовує і забезпечує енергією. Без усвідомлення наявного і бажаного консультативний процес зависає.

Слайд 23Запит
Запит - це певним чином мотивоване звернення до психолога з проханням

надати конкретну форму психологічної допомоги. Переважно саме проблема визначає психологічний запит клієнта, але непоодинокими є випадки, коли запит стосується проблеми лише опосередковано. Кожна людина формулюватиме запит до психолога згідно своєї психологічної компетентності, освіченості та рівня усвідомлення своїх труднощів.
Існує суттєва різниця між скаргою та психологічним запитом, яка визначається рівнем усвідомлення існуючих проблем, здатністю об'ємно бачити загальну картину ситуації, мірою проникнення консультанта в психологію переживань клієнта.
Запит як очікуваний результат консультативної роботи виступає системоутворюючим чинником, котрий організовує та направляє комунікацію. Головне, щоб його зміст стосувався психології, а не, скажімо, морального вибору чи питань соціального нормування життя тощо. Досвідчений психолог не перейде до постановки терапевтичного завдання до тих пір, поки клієнт не визначиться з тим, яких саме змін він очікує.

Слайд 24Серед розмаїття „сирих" психологічних запитів можна виділити кілька найчастіше уживаних:
1.Прохання про

емоційну і моральну підтримку („Як ви думаєте, я правий?" „Я хороша людина, вірно?" „Вам не здається, що моя ситуація безвихідна?" „Мої рішення, вчинки правильні?").
2.Прохання про допомогу в аналізі („Я не впевнений, чи правильно я сприймаю цю ситуацію?", Допоможіть розібратися в тому, що відбувається").
3.Прохання про інформацію („Що про це відомо?" „Яку думку мають психологи щодо того, що я розповідаю?")
4.Прохання про опанування навичок („Навчіть, як діяти, думати, переживати, бо у мене не виходить").
5.Прохання про допомогу у становленні позиції („Що робити, якщо дитина не слухає?Чоловік зраджує? Призвичаїтись до родичів ніяк не вдається?" тощо).
6.Прохання про вплив на члена сім'ї або про зміни для його ж користі („Допоможіть дитині позбутися страхів; чоловіку - алкоголізму; старшій дочці навчитися спілкуватися з однокласниками" тощо)
7.Прохання про вплив на члена сім'ї в інтересах клієнта („Зробіть сина більш слухняним", „Як змусити дітей більше любити і поважати мене?")

Слайд 25Психологічний запит є дуже важливим елементом скарги. Прийняття того чи іншого

запиту за основу визначає основні теми психологічного дослідження. При його відсутності
або нечіткості психологічна допомога взагалі стає проблематичною. Конкретний запит
вимагає унікального перебігу не тільки діагностичного етапу консультування, але й його психотерапевтичної фази, тобто об'єднує інтерв'ю в один творчий акт.

Слайд 26Тема
Тема - це виокремлений аспект психічної реальності, що стає предметом взаємодії

психолога і клієнта. Виділення теми виглядає як позначення психологом психічної реальності та її властивостей. Як правило, зафіксувати тему можна тоді, коли в скарзі людини з'являється фігура Іншого. В тексті скарги теми
представлені смисловими мовними одиницями - словами або фразами, за якими вгадується напруженість та проблемність, і їх варто виділити та опрацювати більш детально.
Наприклад, із фрази клієнта „Інколи, аналізуючи своє спілкування з своїм 15-річним сином, я спересердя думаю, що як його батько мене не добив, то сину це вдасться..." витікають теми: „Як ми спілкуємось", „Я і мій син: історія стосунків", „Я і мій чоловік", „Важкий підліток", „Чому з мене всі знущаються?", „Я як аналітик", „Моє роздратування" та ін,
Є сенс зауважити кілька перших фраз клієнта (записати чи
запам'ятати) і те, як вони були сказані, - не виключено, що
саме цей фрагмент взаємодії стане ключем до конкретного
„життєвого ребусу". Виносити на обговорення краще тільки ті проблеми, які мають сприятливий прогноз щодо розв'язання.


Слайд 27Практикум
Завдання 1. „Аналіз скарги «
„Я виховую двох дітей. З чоловіком ми

розлучені. Через його від'їзд (він працює вахтовим методом) діти вже півроку не спілкуються з батьком. Старший син - першокласник Останнім часом у нього відчутно зріс апетит, хоча й раніше
на його відсутність він не скаржився. Кожне бажання дитини поїсти задовольняється, тому не можу сказати, що він голодний.
Вдома завжди є цукерки. Раніше я давала дітям цукерки тільки у вихідні. З початком навчального року стала давати по цукерці майже щодня як нагороду за старанне виконання
уроків. Цукерки завжди лежали в досить доступному місці, але ніхто з дітей ніколи не посмів взяти цукерку без дозволу, а якщо не заслужив, то старався виправитися і заслужити.
Якось, прибираючи на кухні, я раптом знайшла в потаємному місці цілу гору обгорток від цукерок. Я точно знаю, що це робота старшого сина. Якими повинні бути мої дії в цій ситуації?«
Висловіть міркування з приводу вказаних вище характеристик скарги. Які теми ви б виділили для обговорення? Проаналізуйте явні та приховані фрагменти скарги.

Слайд 282. Формування навичок аналізу скарги. Працюючи в невеликих групах ( 3-4

особи) наведіть і проаналізуйте кілька скарг, визначаючи локус скарги, проблему „клієнта", психологічний запит, спробуйте визначити основні теми майбутньої бесіди. Проаналізуйте явні та приховані фрагменти скарги.
3.Формування навичок диференціації скарги і психологічного запиту. гра: „Визнач запит".
1) Один із слухачів, працюючи в колі, наводить скаргу (можна чужу, почуту від клієнта чи значущої особи).
2) Кожен член групи уважно слухає і має право за бажанням поставити інше одне уточнююче запитання.
3) Після цього група і доповідач занотовують свої міркування з приводу того, на що скаржиться "клієнт ", в чому полягають його психологічна проблема та психологічний запит.
4) Слухачі по колу діляться своїми міркуваннями.
5) Останнім висловлюється слухач, котрий безпосередньо знайомий із ситуацією,
6) В колективному обговоренні відзначають слухачів, які були більш проникливими,
7) Гра повторюється на новому матеріалі.
8) В підсумку всі слухачі розмірковують над тим, за яких умов скарга не збігається з психологічним запитом.

Слайд 29



Працюючи в „трійках", проведіть рольову гру „Первинний прийом психолога-консультанта".


Слайд 30Дослідження проблеми: збір інформації


Обратная связь

Если не удалось найти и скачать презентацию, Вы можете заказать его на нашем сайте. Мы постараемся найти нужный Вам материал и отправим по электронной почте. Не стесняйтесь обращаться к нам, если у вас возникли вопросы или пожелания:

Email: Нажмите что бы посмотреть 

Что такое ThePresentation.ru?

Это сайт презентаций, докладов, проектов, шаблонов в формате PowerPoint. Мы помогаем школьникам, студентам, учителям, преподавателям хранить и обмениваться учебными материалами с другими пользователями.


Для правообладателей

Яндекс.Метрика