Основи наукових дослідень. Оцінка видів робіт презентация

4х2 =8балів
2. Наявність конспекту лекцій до 8 балів
3. Присутність на практичних заняттях 4х4 =16 балів
4. Виступ на практичних заняттях 3х5 = до 15 балів
5. Презентація тез доповіді* до 15 балів
5. Представлення власного дослідження, оформленого за вимогами на науковий звіт – обов’язково! до 30 балів
6. Написання рецензії на наукову роботу колеги до 10 балів

Додатковий набір балів – написання розширеної статті
за діючими вимогами до 15 балів

* за наявність опублікованого варіанту додається 10 балів

принципи, форми та методи проведення наукових досліджень і оформлення та впровадження їх результатів

Україні;
оволодіння сучасною методологією наукових досліджень; ознайомлення з особливостями вибору напрямів наукових досліджень та визначення етапів НДР;
вивчення засад інформаційного забезпечення НДР;
ознайомлення з методами проведення теоретичних та експериментальних досліджень;
ознайомлення з особливостями оформлення результатів наукової роботи;
формування практичних навичок раціональної організації наукової роботи;
ознайомлення із особливостями впровадження результатів наукової роботи та оцінки ефективності НДР.

1.2. Класифікація наук
1.3. Організація науково-дослідної роботи в державі
1.4. Підготовка наукових кадрів
1.5. Види науково-дослідної роботи студентів .
1.5.1. Навчально-дослідна робота студентів 1.5.2. Науково-дослідна робота студентів

картину світу, система об’єктивних, організованих і обґрунтованих знань про природу, людину, суспільство, мислення тощо.

сили;
- функція науки, як соціальної сили

нових знань про природу, суспільство, мислення тощо.

особа, що проводить фундаментальні й прикладні наукові дослідження та отримує наукові та (або) науково-технічні результати .
інститут науки як організація людей, які пов’язані між собою певними відносинами, для виконання завдань у сфері наукової, науково-технічної, науково-педагогічної та науково-організаційної діяльності (наукові організації, наукові установи, вищі навчальні заклади III – IV рівнів акредитації, громадські організації);

на виробництво нових наукових результатів: вчені, науково-дослідні інститути; ВНЗ III - IV рівнів акредитації; наукові підрозділи виробничих підприємств; наукові школи, товариства;
суб’єкти, діяльність яких спрямована на контроль, оцінку і визнання отриманих наукових результатів: спеціалізовані вчені ради, комітети, агенції, підрозділи міністерств.

прикладні

Фундаментальні науки мають на меті пізнання матеріальних основ і об’єктивних законів руху і розвитку природи, суспільства і мислення як таких, що не мають можливо практичного застосування

базі досягнень фундаментальних наук не лише конкретних пізнавальних, але і прикладних проблем. Тому показником ефективності результатів безпосереднє практичне значення.
На стику прикладних наук і практики виникає спеціальна область дослідження, яка має назву практичних розробок, у яких результати прикладних наук реалізуються у вигляді технологічних процесів, конструкцій, промислових матеріалів тощо.

дисциплін.
За тематичною спрямованістю можна виділити три голові розділи наукового знання: природознавство, гуманітарні науки і філософію. Кожен з розділів утворює цілу систему наук.

природничих і технічних наук
I.1 Дослідження та розробки в галузі природничих наук
I.2 Дослідження та розробки в галузі технічних наук
II Дослідження та розробки в галузі гуманітарних і суспільних наук
II.1 Дослідження та розробки в галузі гуманітарних наук
II.2 Дослідження та розробки в галузі суспільних наук
В свою чергу підкласи діляться на види, підвиди, типи.

II)
Y.X — підклас (I.1, I.2, II.1 та II.2)
Y.X XX — вид
Y.X XX.XX — підвид
Y.X XX.XX.XX — тип.

природничих і технічних наук»;
I.1 — підклас «Дослідження та розробки в галузі природничих наук»;
I.1 01 — вид «Дослідження та розробки в галузі фізико-математичних наук»;
I.1 01.01 — підвид «Математика»;
I.1 01.01.01 — тип «Математичний аналіз».

Хімічні науки
03 Біологічні науки
04 Гносеологічні науки
05 Технічні науки
06 Сільськогосподарські науки
07 Історичні науки
08 Економічні науки
09 Філософські науки
10 Філологічні науки
11 Географічні науки
12 Юридичні науки
13 Педагогічні науки

науки 
16 Ветеринарні науки
 17 Мистецтвознавство 
18 Архітектура 
19 Психологічні науки
20 Військові науки 
21 Національна безпека 
22 Соціологічні науки 
23 Політичні науки 
24 Фізичне виховання та спорт 
25 Державне управління

широко використовується у всьому світі для систематизації творів науки, літератури і мистецтва, періодичного друку, різних видів документів і організації картотек.
Розроблена Міжнародним бібліографічним інститутом у 1895–1905 рр. на основі «Десяткової класифікації» американського бібліотекаря Дьюї.

Теологія
33 Суспільні науки
4 (вільний)
55 Математика5 Математика. Природничі науки
66 Прикладні науки6 Прикладні науки. Медицина6 Прикладні науки. Медицина. Техніка6 Прикладні науки. Медицина. Техніка. Сільське господарство
77 Мистецтво7 Мистецтво. Архітектура7 Мистецтво. Архітектура. Ігри7 Мистецтво. Архітектура. Ігри. Спорт
88 Мова8 Мова. Мовознавство8 Мова. Мовознавство. Художня література8 Мова. Мовознавство. Художня література. Літературознавство
99 Географія9 Географія. Біографії9 Географія. Біографії. Історія
Кожен з класів розділений на десять розділів, які в свою чергу діляться на десять підрозділів.

Математика
510 Фундаментальні та загальні питання математики
511 Теорія чисел
512 Алгебра
514 Геометрія
515.1 Топологія
517 Аналіз
519.1 Комбінаторний аналіз. Теорія графів
519.2 Ймовірність. Математична статистика
519.6 Обчислювальна математика
519.7 Математична кібернетика
519.8 Дослідження операцій

пострадянська класифікація друкарських видань, заснована на системі таблиць ідентифікаторів. Основне завдання — максимально точно відобразити зміст видання та забезпечити в подальшому його швидкий та легкий пошук
Міжнародний стандартний номер книги (ISBN) – універсальний ідентифікаційний код, який проставляється на книгах і брошурах на різних носіях інформації незалежно від способу їхнього виготовлення, розповсюдження, тиражу та обсягу. ISBN супроводжує видання, починаючи з моменту їхнього виготовлення.

1) фундаментальні наукові дослідження з найбільш важливих проблем розвитку науково-технічного, соціально-економічного, суспільно-політичного, людського потенціалу для забезпечення конкурентоспроможності України у світі та сталого розвитку суспільства і держави;
2) інформаційні та комунікаційні технології;

енергетика та енергоефективність;
4) раціональне природокористування;
5) науки про життя, нові технології профілактики та лікування найпоширеніших захворювань;
6) нові речовини і матеріали.

України «Про наукову і науково-технічну діяльність».

Закон визначає правові, організаційні та фінансові засади функціонування і розвитку науково-технічної сфери, створює умови для наукової і науково-технічної діяльності, забезпечення потреб суспільства і держави у технологічному розвитку.

тематичних напрямів наукових досліджень і науково-технічних розробок
державних цільових програм;
державного замовлення на науково-технічну продукцію, інформаційне та матеріально-технічне забезпечення наукових досліджень і розробок;
державного замовлення на підготовку наукових кадрів.

керівництво науковими дослідженнями в країні, забезпечує єдину політику в галузі науки та техніки, організовує розробку прогнозів, визначає основні напрямки з вирішення важливих наукових та науково-технічних проблем

які покладені міжгалузеві функції забезпечення науково-технічного прогресу.

Держстандарт, забезпечує єдину технічну політику в області стандартизації та метрології. Цей комітет організовує розробку стандартів та контроль за їх виконанням у всіх галузях народного господарства.

Загальне керівництво винахідницькою роботою в країні здійснює патентне відомство, яке захищає права на інтелектуальну власність.

фундаментальні дослідження в галузі суспільних та природничих наук, а також координує ці дослідження у всіх наукових організаціях та вищих навчальних закладах країни.
Академія наук підпорядкована безпосередньо Кабінету Міністрів.
Академії наук підпорядковано ряд науково-дослідних інститутів, які безпосередньо впливають на стан науково-технічного прогресу.

академія педагогічних наук,
академія сільськогосподарських наук,
академія інженерних наук тощо.

Керівництво науковою роботою в вищих навчальних закладах здійснює Міністерство освіти і науки України.

від 8 квітня 2011 року №437
Його діяльність координується Кабміном через Міністра освіти і науки України.
Головні функції:
організовує прогнозно-аналітичні дослідження тенденцій науково-технічного та інноваційного розвитку, а також розвитку сфери інформатизації;
проводить щороку аналіз результативності наукової, науково-технічної, інноваційної діяльності, ефективності використання державних фінансових, матеріально-технічних ресурсів, а також кадрового потенціалу

для вирішення актуальних для країни наукових та науково-технічних проблем.
При цьому виконання наукових досліджень включається в індивідуальний план кожного викладача.

для виконання держбюджетних та госпдоговірних (на замовлення підприємств, установ, організацій) науково-дослідних робіт. Для організації таких НДР в вузах створюються науково-дослідні частини НДЧ, які координують ці роботи.

одночасною підготовкою спеціалістів через аспірантуру створює сприятливі умови для формування в вузах наукових шкіл, які мають високий авторитет у відповідних галузях народного господарства

магістратура.
Магістерська робота є кваліфікаційною науковою працею, виконаною особисто у вигляді спеціально підготовленого рукопису і свідчить про можливість вирішення магістром конкретних наукових завдань. Кваліфікацію магістра присуджує ВНЗ.

мають висококваліфікованих вчених.
Навчання в аспірантурі організовується з відривом від виробництва (очна - терміном на 3 роки) і без відриву від виробництва (заочна – з терміном навчання 4 роки).
Для вступу в аспірантуру необхідно мати двохрічний стаж роботи після закінчення ВНЗ або відразу після закінчення ВНЗ на основі рекомендацій вчених рад
Спеціалісти можуть працювати над дисертацією поза аспірантурою на правах пошукувача.

ступені - доктор наук, кандидат наук ;
вчені звання - професор, доцент, старший науковий співробітник.
Наукові ступені присуджуються після захисту дисертацій на засіданні спеціалізованої вченої ради , а вчені звання присвоюються спеціалістам МОН України як визнання їх досягнень в науковій та науково-педагогічній діяльності.

захищається в спеціалізованій раді. В склад спеціалізованих рад залучаються спеціалісти вищої кваліфікації з інших наукових закладів та ВНЗ.
З метою більш глибокого аналізу дисертації спецради попередньо призначають опонентів та провідну організацію, які доповідають на засіданні спецради свої рецензії та пропозиції.
Кінцеве рішення про присудження ступеня приймається атестаційною колегією МОН.

науки
07Історичні науки
08Економічні науки
09Філософські науки
10Філологічні науки
11Географічні науки
12Юридичні науки
13Педагогічні науки

безпека
22Соціологічні науки
23Політичні науки
24Фізичне виховання та спорт
25Державне управління

МОН України на основі рішення вченої ради вищого навчального закладу III – IV рівнів акредитації »), яке приймається таємним голосуванням. Атестати видає МОН України.

інститутів підвищення кваліфікації, підпорядкованим відповідним галузевим міністерствам та факультетів підвищення кваліфікації, організованих в основному у ВНЗ. Кожен спеціаліст зобов’язаний через певний термін пройти через систему підвищення кваліфі-кації і обновити таким чином свої знання.

навчальний процес (робота в навчальній лабораторії, участь в роботі науково-навчальних семінарів, виконання курсових та кваліфікаційних робіт);
НДР, яка виконується студентами поза навчальними вимогами ( робота у наукових гуртках, участь у держбюджетній та госпдоговірній тематиці, участь у наукових конференціях, конкурсах) .

робіт, що містять елементи наукових досліджень і вимагають від студентів ознайомлення з достатньо широким колом літератури, використання комп’ютерної та іншої техніки;
написання рефератів на основі добору і вивчення таких джерел наукової літератури як окремі розділи монографій, наукові статті вітчизняних і зарубіжних авторів;
підготовку і захист курсових, дипломних і магістерських робіт, пов’язаних з проблематикою наукових досліджень кафедр;
• виконання завдань науково-дослідного характеру в період навчальної, виробничої, асистентської практики.

гуртках та проблемних групах;
участь студентів в науково-дослідних держбюджетних та госпдоговірних проектах, що виконуються професорсько-викладацьким складом університету;
роботу у студентських наукових бюро, творчих студіях, майстернях;
лекторську роботу з розповсюдження знань у галузі науки, техніки та культури;
участь студентів у наукових організаційно-масових і змагальних заходах різного рівня: наукові семінари, конференції, симпозіуми, конкурси наукових і навчально-дослідницьких робіт студентів, олімпіади з дисциплін та спеціальностей.