Слайд 2Герберт Спенсер
Короткі відомості про біографії Г. Спенсера.
Герберт Спенсор 27 квітня 1820,
Дербі — 8 грудня 1903, Брайтон) — британський філософ і соціолог, один з родоначальників еволюціонізму, ідеї якого користувалися великою популярністю в кінці XIX століття, засновник органічної школи в соціології; ідеолог лібералізму.
Слайд 3Концепція соціальних інститутів
Соціальні інститути — це механізми самоорганізації спільного життя людей.
Вони забезпечують перетворення асоціальної за природою людини в соціальну істоту, здатну до спільних дій.
Домашні інститути — сім'я, шлюб, проблеми виховання.
Обрядові (церемоніальні) — покликані регулювати повсякденну поведінку людей, встановлюючи звичаї, обряди, етикет і т. д.
Політичні — поява пов'язана з перенесенням внутрішньогрупових конфліктів на сферу конфліктів між групами; у становленні політичної і класової структури суспільства вирішальну роль грали конфлікти і війни (потреба оборони або завоювання найбільше згуртовують суспільство).
Церковні — храми, церкви, парафіяльні школи, релігійні традиції.
Професійні й промислові інститути — виникають на основі розподілу праці; професійні (гільдії, цехи, професійні спілки) — консолідують групи людей за професійним заняттям; промислові — підтримують виробничу структуру суспільства.
Слайд 4Суспільство
Суспільство — агрегат (сукупність) індивідів
(індивіди — клітини, фізіологічні одиниці), що характеризується певною схожістю і сталістю їх життя. Воно подібно біологічному організму — зростає (а не будується, тому Спенсер виступав противником всяких реформ) і збільшується в своєму обсязі, одночасно ускладнюючи структуру і розділяючи функції.
Суспільство складається з 3-х відносно автономних частин (систем «органів»):
підтримуюча — виробництво необхідних продуктів
дистрибутивна (розподільна) — поділ благ на основі поділу праці (забезпечує зв'язок частин соціального організму)
регулятивна (держава) — організація частин на основі їх підпорядкування цілого.
Слайд 5Типи суспільства
Військовий тип суспільства — військові конфлікти і винищення або поневолення
переможеного переможцем; централізований контроль. Держава втручається в промисловість, торгівлю і духовне життя, насаджує одноманітність, пасивне підкорення, безініціативність, заважає природному пристосуванню до вимог навколишнього середовища. Урядове втручання не тільки не приносить ніякої користі, але навіть прямо шкідливо.
Промисловий тип — промислова конкуренція, де перемагає найсильніший в області інтелектуальних і моральних якостей. Боротьба в такому суспільстві — благо для всього суспільства, так як в результаті зростає інтелектуальний та моральний рівень суспільства в цілому; політична свобода, мирна діяльність.
Найгірший тип — виживання і процвітання слабких, тобто людей з нижчими інтелектуально-моральними якостями, що призведе до деградації всього суспільства.
Слайд 6Особисті права
Перелік індивідуальних прав по Спенсеру:
безпека особи,
вільне пересування,
свобода совісті,
свобода мови,
свобода друку
та ін.
Слайд 7Роботи Спенсера
«Соціальна статика» (1851)
«Система синтетичної філософії» (System of Synthetic Philosophy, 1862-96)
— Основне твір у 10-ти томах
«Основні начала» (First Principles, 1862). — DJVU. Статичний з першоджерела 3 лютого 2012.
«Підстави соціології» (The Principles of Sociology, 1874-1896). — PDF. Статичний з першоджерела 3 лютого 2012.
«Людина і держава» (The Man versus the State, 1884)
«Філософія і релігія. Природа і реальність релігії» (Philosophy and Religion. The Nature and Reality of Religion, 1885)
«Належні межі державної влади» (The Proper Sphere of Government, 1843)
«Виховання розумове, моральне і фізичне» (Education: Intellectual, Moral, Physical, 1861)
«Факти і коментарі» (Facts and Comments, 1902)
«Есе: наукові, політичні і філософські» (Essays: Scientific, Political, and Speculative, 3 vol., 1891)
«Дані етики» (The Data of Ethics, 1879)
«Справедливість» (Justice, 1891)