наукового пізнання. Основні принципи діалектики.
Закони діалектики, їх світоглядне, методологічне та практичне значення.
Категорії діалектики, їх світоглядне, методологічне та практичне значення.
- Главная
- Разное
- Дизайн
- Бизнес и предпринимательство
- Аналитика
- Образование
- Развлечения
- Красота и здоровье
- Финансы
- Государство
- Путешествия
- Спорт
- Недвижимость
- Армия
- Графика
- Культурология
- Еда и кулинария
- Лингвистика
- Английский язык
- Астрономия
- Алгебра
- Биология
- География
- Детские презентации
- Информатика
- История
- Литература
- Маркетинг
- Математика
- Медицина
- Менеджмент
- Музыка
- МХК
- Немецкий язык
- ОБЖ
- Обществознание
- Окружающий мир
- Педагогика
- Русский язык
- Технология
- Физика
- Философия
- Химия
- Шаблоны, картинки для презентаций
- Экология
- Экономика
- Юриспруденция
Діалектика та її альтернативи. Концепція розвитку діалектики презентация
Содержание
- 1. Діалектика та її альтернативи. Концепція розвитку діалектики
- 2. Діалектика Від грец. – мистецтво вести бесіду,
- 3. Види діалектики: Об'єктивна діалектика – розвиток буття,
- 4. У ході розвитку філософської думки склалися два
- 5. Метафізика – це таке розуміння світу
- 6. Діалектика є таким способом розуміння світу,
- 7. Мислити діалектично означає: розглядати явища і процеси
- 8. Розвиток – це така спрямована і
- 9. Історія розвитку діалектики має свою структуру:
- 10. В Античності Світ уявляли як Космос, що
- 11. В середньовічній релігійній філософії Джерелом розвитку світу
- 12. У філософії Нового часу та в епоху
- 13. В німецькій класичній філософії Причиною розвитку світу була ідея абсолютного духу
- 14. У XIX – XX ст. Відбувається розвиток-синтез діалектики духу (Гегеля) і діалектики природи (Маркса)
- 15. Діалектика є теоретичною системою і включає в себе принципи, закони і категорії.
- 16. Принципи – це загальні та універсальні
- 17. Принцип зв’язку Залежність явища від інших
- 18. Принцип розвитку, якому властиві наступні риси:
- 19. Закон – це поняття, яке відображає
- 20. Виділяють три основні закони діалектики: закон єдності
- 21. Закон єдності і боротьби протилежностей кожному
- 22. Тотожність – це такий вид відношення
- 23. Відмінність – це такий вид відношення
- 24. Протиріччя, що виявляють взаємовідносини між протилежностями усередині
- 25. Микола Амосов стверджував: хвороба не обмежується лише
- 26. Закон взаємопереходу кількісних та якісних змін.
- 27. Зміст та суть закону необхідно розкрити через
- 28. Якість відображає такі характеристики, як відносна сталість
- 29. Кількість відображає інтенсивність прояву будь-якої якості,
- 30. Міра – це єдність якісної та
- 31. Закон заперечення заперечення Діалектичне заперечення
- 32. Діалектичне заперечення включає у себе слідуючі моменти:
- 33. Метафізичне заперечення акцентує основну увагу на
- 34. Категорії діалектики. найбільш загальні поняття, які
- 35. Причина – наслідок. Причина – це
- 36. Причині властиві такі риси: 1) вона
- 37. Причина породжує наслідок своєю активною дією, але
- 38. Необхідність – випадковість. Необхідність – це
- 39. Приклад взаємозв'язку необхідності та випадковості. Павлов випадково
- 40. Можливість – дійсність. Можливість – це
- 41. Приклади переходу можливості у дійсність. Від мистецтва
- 42. Одиничне і загальне. Одиничне може виникати
- 43. Зміст – форма. Зміст – це
Діалектика Від грец. – мистецтво вести бесіду, спір, - це вчення про найбільш загальні закономірні зв'язки в становленні, розвитку буття і заснований на цьому метод творчого пізнання, мислення.
Слайд 1ДІАЛЕКТИКА ТА ЇЇ АЛЬТЕРНАТИВИ. КОНЦЕПЦІЯ РОЗВИТКУ ДІАЛЕКТИКИ.
Діалектика та метафізика як методи
Слайд 2Діалектика
Від грец. – мистецтво вести бесіду, спір, - це вчення про
найбільш загальні закономірні зв'язки в становленні, розвитку буття і заснований на цьому метод творчого пізнання, мислення.
Слайд 3Види діалектики:
Об'єктивна діалектика – розвиток буття, об'єкта і об'єктивного світу (діалектика
природи);
Суб'єктивна діалектика – розвиток пізнання, мислення (діалектика духу).
Суб'єктивна діалектика – розвиток пізнання, мислення (діалектика духу).
Слайд 4У ході розвитку філософської думки склалися два основні підходи до розуміння
світу:
діалектичний та метафізичний.
Слайд 5Метафізика –
це таке розуміння світу і такий спосіб мислення, при
якому розглядаються взаємозв’язки і взаємодії явищ і предметів, а процес розвитку тлумачиться як кількісне збільшення або зменшення об’єктів, без їх якісної зміни.
Слайд 6Діалектика
є таким способом розуміння світу, при якому дійсність осмислюється як
така, що знаходиться у постійній зміні, взаємозв’язках і взаємозумовленості.
Слайд 7Мислити діалектично означає: розглядати явища і процеси у їх цілісності і
у взаємозв’язках з іншими явищами, в єдності протилежних сторін, у постійному розвитку. Діалектика є теорією не будь-яких змін, не всякого руху, а лише однієї форми змін – розвитку.
Слайд 8Розвиток –
це така спрямована і закономірна зміна матеріальних і духовних
об’єктів, внаслідок якої виникає новий стан об’єкту. Розвиток є лише там, де відбуваються якісні зміни.
Слайд 9Історія розвитку діалектики має свою структуру:
Першою історичною формою діалектики була
стихійна діалектика античної філософії.
Другою історичною формою діалектики була ідеалістична діалектика німецької класичної філософії. Найбільш систематично вона була викладена у творах Гегеля.
Третьою формою діалектики є матеріалістична діалектика XIX – XX ст.
Другою історичною формою діалектики була ідеалістична діалектика німецької класичної філософії. Найбільш систематично вона була викладена у творах Гегеля.
Третьою формою діалектики є матеріалістична діалектика XIX – XX ст.
Слайд 10В Античності
Світ уявляли як Космос, що вічно розвивається. Геракліт стверджував, що
боротьба є батьком всього і усьому цар. Сократ і Платон бесідами довели про зародження істини з зіткненням протилежних точок зору, істина це не готовий результат, а процес пізнання світу та людини.
Слайд 11В середньовічній релігійній філософії
Джерелом розвитку світу був дух та душа. Світ
створений Богом, і він є постійним джерелом його розвитку.
Слайд 12У філософії Нового часу та в епоху Просвітництва
Домінував розвиток механічного руху,
як основне джерело життя та розвитку.
Слайд 14У XIX – XX ст.
Відбувається розвиток-синтез діалектики духу (Гегеля) і діалектики
природи (Маркса)
Слайд 16Принципи –
це загальні та універсальні ідеї, настанови, критерії, які визначають
смисл і роль всіх елементів у системі. Принципи діалектики надають змісту, характеру єдиного цілого, перетворюючи закони і категорії у єдину систему
Слайд 17Принцип зв’язку
Залежність явища від інших явищ в якомусь відношенні виражає
поняття “зв’язок”. Це можуть бути зв’язки у просторово-часовому відношенні, причинно-наслідкові відношення, генетичні, суттєві і несуттєві, внутрішні і зовнішні.
Слайд 18Принцип розвитку, якому властиві наступні риси:
1) певна спрямованість, рух від
нижчого до вищого;
2) ускладнення, перехід від простого до складного;
3) оновлення, виникнення нової якості;
4) спадковість;
5) незворотність.
2) ускладнення, перехід від простого до складного;
3) оновлення, виникнення нової якості;
4) спадковість;
5) незворотність.
Слайд 19Закон –
це поняття, яке відображає необхідне, істотне, стійке і повторюване
відношення між матеріальними предметами і духовними феноменами.
Слайд 20Виділяють три основні закони діалектики:
закон єдності і боротьби протилежностей,
закон взаємного
переходу кількісних і якісних змін,
закон заперечення заперечення.
закон заперечення заперечення.
Слайд 21Закон єдності і боротьби протилежностей
кожному предмету та явищу властиві внутрішні
протилежності, що знаходяться у єдності та взаємодії, боротьбі між собою. Джерелом саморуху і саморозвитку є взаємоперехід внутрішніх протилежностей.
Слайд 22Тотожність –
це такий вид відношення речі до самої себе та
до інших речей, який характеризується співпадінням, “рівновагою” сторін, сил, властивостей та тенденцій цього відношення.
Слайд 23Відмінність –
це такий вид відношення речі до самої себе та
до інших речей, який характеризується неспівпадінням сторін та тенденцій цього відношення.
Слайд 24Протиріччя, що виявляють взаємовідносини між протилежностями усередині предметів та явищ, називаються
внутрішніми.
Протиріччя, що існують між предметами і явищами називають зовнішніми.
Протиріччя, що існують між предметами і явищами називають зовнішніми.
Слайд 25Микола Амосов стверджував:
хвороба не обмежується лише розвитком, у такому випадку всі
хвороби були б смертельними. Отже, хворобі властиві дві протилежні тенденції –руйнування зв’язане з надмірним подразником, та відновлення під дією захисних сил організму.
Слайд 26Закон взаємопереходу кількісних та якісних змін.
накопичення кількісних змін у стані
будь-якого об’єкту закономірно приводить до його стрибкоподібної якісної зміни, а нова якість, що виникла, чинить, у свою чергу, зворотний вплив на хід відповідних кількісних змін.
Слайд 27Зміст та суть закону необхідно розкрити через аналіз його основних категорій:
«якість», «кількість», «міра», «стрибок», «поступовість».
Слайд 28Якість
відображає такі характеристики, як відносна сталість речі, її структурність, цілісність, внутрішня
визначеність. Якість, як внутрішня визначеність речі, проявляється через властивості.
Слайд 29Кількість
відображає інтенсивність прояву будь-якої якості, а також визначається як сукупність
властивостей, що вказують на розміри речі, її величину.
Слайд 30Міра –
це єдність якісної та кількісної визначеності, деякий інтервал, в
межах якого річ зберігає свою якісну визначеність, не дивлячись на постійні кількісні зміни.
Слайд 31Закон заперечення заперечення
Діалектичне заперечення
– це перехід від старої якості
до нової, за якою певні сторони, елементи змісту і функції старої якості входять у перетвореному вигляді у зміст нової якості.
Слайд 32Діалектичне заперечення включає у себе слідуючі моменти:
1) відкидання, руйнація найбільш
консервативних елементів у старій якості, які перешкоджають формуванню нового;
2) стара якість повністю не знищується, з її природи зберігається все цінне, суттєве, те, що здатне забезпечити подальший розвиток нової якості;
3) з розвитком нового всі елементи старої якості включаються у нову.
2) стара якість повністю не знищується, з її природи зберігається все цінне, суттєве, те, що здатне забезпечити подальший розвиток нової якості;
3) з розвитком нового всі елементи старої якості включаються у нову.
Слайд 33Метафізичне заперечення
акцентує основну увагу на моменті зникнення старого і практично
ігнорує процеси збереження і творення нового. Внаслідок цього метафізичне заперечення виходить з того, що заперечення означає відкинути, знищити.
Слайд 34Категорії діалектики.
найбільш загальні поняття, які розкривають загальні, суттєві сторони і
моменти об’єктивного зв’язку та розвитку, а також пізнання, котрі не фіксуються законами діалектики.
Слайд 35Причина – наслідок.
Причина –
це такий зв’язок явищ, у якому діяння
одного явища (причини) при наявності певних умов з необхідністю породжує інше явище (наслідок).
Слайд 36Причині властиві такі риси:
1) вона завжди у часі передує наслідку;
2) носить активний характер;
3) необхідна, тому що завжди викликає наслідок;
Слайд 37Причина породжує наслідок своєю активною дією, але і наслідок не є
пасивним: він активно діє на причину, змінює її.
Середовище чинить формуюче діяння на організм, а організм, в свою чергу, змінює середовище.
Середовище чинить формуюче діяння на організм, а організм, в свою чергу, змінює середовище.
Слайд 38Необхідність – випадковість.
Необхідність – це те, що обов’язково мусить відбуватися
за даних умов.
Випадковість – це такий зв’язок явищ, який зумовлений діянням зовнішніх причин.
Випадковість – це такий зв’язок явищ, який зумовлений діянням зовнішніх причин.
Слайд 39Приклад взаємозв'язку необхідності та випадковості.
Павлов випадково побачив як у собаки при
появі людини, що принесла їжу, виділилася слина, і він почав вивчати вищу нервову діяльність на основі фізіологічних процесів. Антоні Левенгук, який займався шліфуванням шкла, випадково спрямував свою лінзу на краплю чистої прозорої води, яка щойно упала з хмар і побачив мікроорганізми. Так був створений мікроскоп.
Слайд 40Можливість – дійсність.
Можливість – це такі явища, які ще не
здійснилися, але здійснення яких випливає з внутрішніх законів розвитку явищ.
Дійсність - це реалізована можливість.
Для перетворення можливості у дійсність потрібні певні умови і суб’єктивні фактори.
Дійсність - це реалізована можливість.
Для перетворення можливості у дійсність потрібні певні умови і суб’єктивні фактори.
Слайд 41Приклади переходу можливості у дійсність.
Від мистецтва лікаря і поведінки хворого залежить
перетворення можливості у дійсність.
Ціолковський міг тільки мріяти про космічні польоти. Тоді це була абстрактна можливість. З розвитком науки і техніки вона перетворилася на дійсність.
Ціолковський міг тільки мріяти про космічні польоти. Тоді це була абстрактна можливість. З розвитком науки і техніки вона перетворилася на дійсність.
Слайд 42Одиничне і загальне.
Одиничне може виникати випадково, може виникнути, а може
і не виникнути. Дана людина могла не зустрітися з другою людиною, хворою на грип і, таким чином, могла і не захворіти. А загальне виникає по необхідності, закономірності. Воно завжди виявляється в даних умовах саме так, а не інакше. Якщо вірус грипу попадає на слизову оболонку, він викликає захворювання грипом. Тому одиничне і загальне взаємно виключають, заперечують одне одного.
Слайд 43Зміст – форма.
Зміст – це сукупність елементів та процесів, з
яких складаються предмети та явища.
Форма – організація, структура змісту.
Форма – організація, структура змісту.
