Тема 6. Теорія і практика соціально-економічних досліджень презентация

структура програми соціально-економічного дослідження
3. Специфіка методів економічного дослідження

організаційно-технічних процедур, спрямованих на вивчення, аналіз і систематизацію наукових фактів, виявлення зв’язків і залежностей між соціально-економічними явищами та процесами з метою прийняття на основі зібраної інформації рішень, розробки заходів щодо управління досліджуваним об’єктом.

(опитування, аналіз документів, спостереження, екс­перимент тощо);
– застосування спеціальних наукових технологій (організація вибірки, визначення системи показників, техніка обробки й аналізу інформації).

функціонування соціальних спільнот чи процесів;
– прогнозування тенденцій розвитку;
– практичне перетворення соціально-економічної реальності.

складності завдань.
1.1. Розвідувальне дослідження (пілотажне або зондажне) – це дослідження-проба методичного характеру, яке проводиться з метою отримання додаткової інформації про предмет та об’єкт дослідження, уточнення і коригування гіпотез, завдань.
1.2. Описове дослідження спрямоване на отримання емпіричної інформації, здатної дати відносно цілісне уявлення про досліджуване явище.
1.3. Аналітичне дослідження пов’язане з розкриттям причин, які викликали появу того чи іншого явища й зумовили його характер, динаміку змін, гостроту суперечностей тощо.

Разове дослідження дає інформацію про стан і кількісні характеристики об’єкта аналізу в момент його вивчення.
2.2. Повторюване дослідження.
3. За масштабністю проведення розрізняють.
3.1. Міжнародне.
3.2. Загальнонаціональне (у масштабах всієї країни).
3.3. Регіональне.
3.4. Галузеве.
3.5. Локальне (у місті, районі, колективі) дослідження.

та затвердження програми дослідження;
– складання робочого плану, який має оперативний характер;
– підготовка інструментарію;
– розробка макетів, таблиць, бланків, анкет, інструкцій.
2. Етап польового дослідження – збирання первинної інформації про досліджуваний об’єкт.
3. Підготовка зібраної інформації до обробки та її обробка.
4. Аналіз та узагальнення отриманої соціально-економічної інформації.
5. Підведення підсумків дослідження.

організації та проведення конкретного дослідження.

у програмі всіх структурних елементів;
– логічна послідовність всіх елементів, ланок програми;
– гнучкість програми;
– ясність і точність, деталізація програми.

проблему, задля якої здійснюється дослідження; сформулювати його мету і завдання);
– методична (дає можливість розробити загальний логічний план дослідження; визначити методи збирання і аналізу первинної інформації; виробити процедуру дослідження);
– організаційна (забезпечує розробку чіткої системи розподілу праці між членами дослідницької групи; налагодження контролю за ходом і процесом дослідження, публікацію за необхідністю результатів тощо).

складного, характерною рисою якої є відмирання старого і виникнення нового явища.

принципи:
- принцип системного підходу – вивчення економічних явищ і процесів не ізольовано один від одного, а в їх взаємному зв’язку;
- принцип історизму – розгляд явищ не в статичному стані, а в історичному розвитку;
- принцип єдності протилежностей – розгляд розвитку як переходу кількісних змін в якісні;
- гносеологічний принцип – винаходи нового прогресивного в існуючому процесі.

явищ і процесів, аналіз внутрішньої структури і джерел розвитку.
2. Статистико-економічний метод використовують при вивченні масових явищ і процесів суспільного життя.
3. Монографічний метод використовують при вивченні окремих типових суспільних явищ і досвіду передових вітчизняних та зарубіжних підприємств.
4. Експериментальний метод забезпечує високу якість досліджень при вивченні організації і управління виробництвом, організації і діяльності вільних економічних зон та ін.

метод, суть якого полягає у забезпеченні пропорційного розвитку всіх галузей, розподілу ресурсів.
7. Абстрактно-логічний метод вимагає цілеспрямованого, планового та систематичного вивчення явищ, логічного їх розподілу на складові.
8. Економіко-математичний метод дозволяє знайти оптимальні варіанти організації виробництва, використання ресурсів.