Сучасні принципи розвитку міст та учасницькі практики презентация

Згодом самі міста розглядаються як певне велетенське підприємство.

Соціальна функція міста – і, відповідно, інтереси і прагнення окремої людини, – вважалися вторинними.

всередині кварталів

зонами до постіндустріального міста, орієнтованого перш за все на потреби конкретних людей.

часу проводять у міському просторі, а не лише використовують його лише як транспортне середовище. Публічні простори – площі, вулиці, парки, сквери, набережні, двори стають місцями комунікацій.
Простір та люди у ньому є головним ресурсом у місті

перебування людей потребує ущільнення функцій у середовищі, різноманіття можливостей на невеликих територіях.
Співмірний масштаб міста скорочує транспортні потреби, а у архітектурі - підкреслює важливість кожної людини.

мають можливість перебувати у міському просторі і брати участь у комунікаціях, тим більше можливостей як для їх особистого успіху, так і для успішності міста.
Міський простір зручний для осіб з особливими потребами, то він зручний для всіх – це є універсальний дизайн

відстані вимірюються не лінійними одиницями, а часом, за який людина може їх подолати. Оцінка відстаней часто суб’єктивна і оцінюється одиницями структурування міського простору.
Відстані у міському просторі є суб’єктивно нелінійними і цією властивістю можна керувати

системи є кількість перевезених людей та вантажів, а не кількість транспортних засобів. У міському просторі розвиток громадського транспорту є пріоритетним, так само як стимулювання використання велосипедів та пішого руху.
Обмеження використання приватних автомобілів у містах економить величезні кошти на розвиток дорожньої інфраструктури.

мають бути зорієнтовані на певні цільові аудиторії, інакше їх захоплюють більш соціально активні чи навіть агресивні прошарки суспільства. Замало встановити чіткі правила поведінки – призначення простору має відображатися у інфраструктурі.
За допомогою дизайну середовища простір можна зробити зручним або незручним для певних практик, стимулюючи або унеможливлюючи їх.

простору необхідно прораховувати сценарії його використання, враховуючи від часу доби, пори року, дня тижня, погоди та інших чинників. Особливо це стосується публічних просторів – парків, площ, пішохідних вулиць, для яких потрібен маркетинговий аналіз середовища.
Багатофункціональність публічних просторів, різноманіття сценаріїв, є запорукою їх успішності

створення відповідної інфраструктури та надання первинних ресурсів для започаткування комунікацій та спільних практик.
Інфраструктура залучення та комунікацій може бути побудована як офіс розвитку території, а одним з ефективних механізмів надання ресурсів для громадських міських проектів є бюджет участі.

і територіальні громади формуються довкола певної території чи об’єктів, які поступово привласнюють через їх перетворення під власні потреби, піклуються за них та стають небайдужими до їх майбутнього.
Жорстке структурування міського простору – чітке визначення функції території та квартальна забудова з громадськими дворами – стимулюють як формування спільнот, так і ефект привласнення.

обмеженість ресурсів зумовлюють поширення практик спільного та вторинного використання певними предметами, а також обміну послугами на основі принципів добросусідства та піклування про екологію.
Практики добросусідства зазвичай побудовані на чітких взаємовигідних домовленостях та в результаті сприяють формуванню сталих громадських спільнот.

сприяння формуванню сталих спільнот, та розумне використання ресурсів дозволяє створити передбачуване стійке міське середовище з визначеними пріоритетами та напрямком розвитку.
Розуміння можливостей майбутніх глобальних перетворень дозволяє економити великі обсяги ресурсів та коштів при розвитку міської інфраструктури.

реакції суспільства на ті чи інші зміни у міському просторі дозволяє раціонально використовувати кошти при реалізації інфраструктурних проектів.
Тимчасовість рішень запобігає негативній реакції суспільства на зміни та дозволяє краще впроваджувати нові практики у міському просторі.

сучасного міста – це соціальний капітал, тобто його мешканці. Для спільного розуміння напрямку розвитку важливим є позиціонування та напрацювання стратегії за участі всіх зацікавлених сторін і мешканців.
Чітке позиціонування та брендування міст та територій, визначення довгострокових та короткострокових стратегії дозволяють залучити більше людей та ресурсів до їх розвитку

суттєво підвищити ефективність використання міських ресурсів та налагоджувати оперативні та ефективні соціальні комунікації.
Водночас для широкого залучення користувачів ІТ-систем розумного міста їх елементи мають мати фізичне вираження у міському просторі.

інфраструкту міського простору – міське середовище формує культуру мешканців.    
Активізація впливу окремих представників громади на міське середовище зумовлює його якісні зміни, що, у свою чергу, зумовлює зміни у культурі життя всіх членів громади.
Навіть невеликі інтервенції здатні запустити процеси швидкої зміни міського середовища самими мешканцями.