Новоселицька загальнооосвітня школа № 3 I-III ступенів. презентация

дендрологічного парку «Софіївка»”

парку. 2/4 Видовий склад рослин. 2/5 Нагороди. 2/6 Проблеми парку.
Висновки.
Використана література.
Додатки до роботи. Ілюстративний матеріал.

планети, нашої домівки - планети Землі. І на уроках екології ми вивчаємо методи захисту рідкісних видів рослин і тварин. Одним з них і є заснування національних парків. В моїй проектній роботі презентується національний дендрологічний парк, один із найвідомішиї парків України – “Софіївка”. Отже, перед тим як осягнути усю чарівність цього парку, треба зазначити, що називається дендрологічним парком. Дендрологі́чний парк ( Дендропа́рк, Дендра́рій, від грец. déndron — дерево) — територія, на якій на відкритому ґрунті культивуються деревні рослини. Парк, з колекцією різних порід дерев.Насадження в дендропарку зазвичай в стилі ландшафтого парку, можуть бути самостійними або входити до складу ботанічного саду.Розміщення рослин здійснюється за систематичною, географічною, екологічною, декоративною або іншими ознаками.

Націона́льний дендрологі́чний парк «Софі́ївка» — парк, науково-дослідний інститут Національної академії наук України. На сьогодні — це місце відпочинку. Щорічно його відвідують близько 500 тисяч людей. Площа — 179,2 га. «Софіївка» є пам'ятником краєвидного типу світового садово-паркового мистецтва кінця XVIII — першої половини XIX століть. Парк розташований у північній частині міста Умань Черкаської області, обабіч ріки Кам'янки, за адресою — вулиця Київська, 12-а. З 1980 року директором дендропарку є член-кореспондент НАН України, доктор біологічних наук, професор Іван Семенович Косенко У 1985 році мала планета № 2259 отримала назву «Софіївка» на честь уманського парку. Потрапивши до музею живої природи під назвою "Софіївка", ви відразу переконуєтесь: тут все нагадує казку. І це справді так, адже в основу композиційного вирішення центральної частини парку покладені сюжети з міфології Стародавньої Греції та Риму, а деякі місця нагадують оселю грецьких богів, героїв, письменників та філософів. За задумом архітектора, парк є наочною ілюстрацією до окремих частин поем Гомера "Іліада" та "Одіссея". "Софіївка" тим і славиться, що вона побудована на класичній основі, бо це практично матеріалізована в конкретних об'єктах парку Гомерівська "Одіссея". Будь-яка (перша-ліпша) композиція чи мала архітектурна форма не тільки гарна зовнішньо, але і містить в собі певний задум, виражає ідею міфу чи якоїсь події, - і все це настільки продумано і пов'язано між собою, що загалом зливається в єдину симфонію краси.

Умані, магнатом Станіславом Щенсним Потоцьким та названий на честь його дружини Софії Вітт-Потоцької (див. фото № 1). Автором топографічного й архітектурного проекту і керівником будівництва парку було призначено військового інженера Людвіга Метцеля. Парк був створений у майже безлісій місцевості, розчленованій річкою Кам'янкою, балками та ярами, які врізалися в гранітове підложжя, що часто виходило на поверхню. При створенні парку вдало використано рельєф, але без заздалегідь наміченого плану. У процесі завершення робіт на окремих ділянках були висаджені місцеві та екзотичні деревно-чагарникові рослини, тоді ж були збудовані перші архітектурні споруди та прикрашено «Софіївку» скульптурою, переважно античною. Головна композиційна вісь парку проходить по річищу Кам'янки, де споруджено ряд штучних басейнів та ставів. Парк прикрашають штучні скелі (Левкадська (Бельведерська), Тарпейська й інші), ґроти (Венери, «Горішок», «Страху і сумнівів» та інші), павільйони (Флори, Рожевий), альтанки, скульптура.Завдяки компонуванню різних деревних порід, поєднанню їх з водоймами, скелями й архітектурними спорудами, створено види й перспективи різних планів (Головна алея, Англійський парк, Єлісейські поля).
Коли Людвіг Метцель закінчив будівництво, в'їзд до парку був з боку оранжерей (тобто, з двору сільськогосподарської академії). Тоді приїздили в «Софіївку» на конях по теперішніх вулицях Тищика і Київській.

Державний заповідник.
Постановою Раднаркому УРСР за N26/630 від 18 травня 1929 року «Софіївка» була оголошена державним заповідником. Оранжерея, парники і, відповідно, частина території парку залишилися в підпорядкуванні сільськогосподарського університету. Парку надається самостійний статус і він аж до 1955 року перепідпорядковується кілька разів різним відомствам, таким як Наркомос, Наркомзем, управлінню заповідників, управлінню у справах архітектури, які були створені при Раді народних комісарів тодішньої УРСР. 1945 року — парку дано повну назву: «Уманський державний заповідник «Софіївка»». 1949 року — створюється декоративний розсадник на площі 20 га. Активно проводяться роботи з ремонту і реставрації малих архітектурних форм, дорожно-алейної системи, скульптур парку. Проводиться інвентаризація деревних і чагарникових порід, з'являються наукові праці з історії парку, його дендрофлори, про скульптури, малі архітектурні форми. В цей же період втрачено оригінали мармурових скульптур Аполлона Бельведерського, Венери-купальниці, Меркурія, з яких залишилися копії в органічному склі, а статуя Амура, як і бюст Станіслава Трембецького, безслідно зникли, хоч пізніше знайдено мармурові крильця від статуї Амура, які зараз знаходяться в музеї. 26 вересня 1955 року дендрозаповідник «Софіївка» на підставі Постанови Ради Міністрів України за N 1184 переводиться в систему Академії наук України і підпорядковується в своїй науковій діяльності Центральному республіканському ботанічному саду АН України. В підпорядкуванні ЦРБС АН УРСР парк "Софіївка" знаходився аж до 1991 року (див. фото № 2).

Зима 1979 — 1980 років була безсніжною та морозною. Товщина льоду сягала більше 0,7 м, а ґрунт промерз на глибину до 1,5 метрів. Потім в березні 1980 року пройшли великі снігопади, а низька температура повітря трималася майже до половини місяця. Після різкого потепління, в другій половині березня, сніг почав танути. За підрахунками фахівців, приплив води в ставки парку був таким великим, що коли б навіть за два тижні до стихійного лиха, що трапилося, були повністю відкриті всі водопропускні споруди на ставках, то і тоді вони були б не в змозі пропустити величезну кількість талих вод, що надходили у водоймища парку (див. фото № 3, 4 ). Найбільші реставраційні, ремонтні та відновлювальні роботи в «Софіївці» було проведено після стихійного лиха в 1980 році, коли за чотири місяці було реставровано більше п'ятдесяти об'єктів. За період з 1980 по 1993 рік за проектом Є. Лопушинської упорядковано Ахеронтійське озеро, збудовано альтанку Грибок (див. фото № 5, 6). 28 лютого 2004 року Указом Президента України за № 249/2004 дендрологічному парку надано статус національної установи, і він став іменуватися Національний дендрологічний парк «Софіївка». За період з 1980 до 2007 рік у «Софіївці» проведено значні обсяги робіт з реставрації, відновлення та повернення історичної достовірності майже на всій території історичного ядра парку.

Впродовж останніх років у «Софіївці» на підставі вивчення основних традиційних елементів теорії декоративного садівництва і використання відповідних композиційних прийомів та принципів проведено багатого змін.
Сучасна «Софіївка», будучи зразком садово-паркового мистецтва світового значення, маючи потужну матеріальну базу та високий науковий потенціал і розвинену інфраструктуру з обслуговування відвідувачів, може вже сьогодні стати школою для перепідготовки вітчизняних та зарубіжних ландшафтних архітекторів.

поем Гомера «Іліада» та «Одіссея». Парк поділено на кілька частин, а саме:
Південная частина (головні її об’єкти див. фото №7, 8, 9, 10, 11).
Центральна частина (головні її об’єкти див. фото № 12, 13, 14, 15, 16, 17.).
Західна частина (головні її об’єкти див. фото № 18, 19, 20.).
Східна частина (головні її об’єкти див. фото №21, 22, 23).
Північна частина (головні її об’єкти див. фото №24, 25, 26, 27, 28).

видів дерев і кущів (місцевих і екзотичних), серед них: таксодіум (кипарис болотний), сосна Веймутова, тюльпанове дерево, платан, гінкґо, смерека (див. фото № 29, 30, 31) та багато інших. Колективом парку видано каталог рослин, в якому нараховується 1994 таксони, з них 1220 деревних і кущових порід та 774 трав'янистих рослин, в тому числі 25 таксонів ліщин, 24 — буків, 41 — ялин, 44 — ялівці, 100 — ліан, 320 — троянд, 57 — рододендронів, 376 — ґрунтопокривних та 98 — квіткових рослин.2. Колекційний фонд парку в 2007 році нараховував 3323 таксонів, з них: 546 деревних, 1557 кущових, 115 ліан, 1212 трав’янистих рослин, з них 914 інтродукованих та 246 аборигенних. У Західній частині парку розміщені адміністративно-господарські будівлі, створено розарій — де зростає більше 5000 екземплярів понад 150 сортів троянд.

була відзначена на міжнародному та загальнодержавному рівні:
у 1995 році адміністрація дендрологічного парку «Софіївка» за краще збереження, відновлення й реставрацію пам'ятників історії, культури й архітектури стала одним із шести переможців Міжнародного щорічного конкурсу проведеного неурядовою організацією «Європа-Ностра» і нагороджена медаллю, дипломом і пам'ятною табличкою;
за розвиток, реставрацію та удосконалення Національного дендропарку «Софіївка» НАН України, Указом Президента України за № 1133/2005 від 26 липня 2005 року авторському колективу у складі: Білякова Юрія Петровича — головного архітектора інституту «Укрпроектреставрація», Гуменного Олега Пантелімоновича — головного архітектора інституту «Укрінжпроект», Єгорова Юрія Івановича — головного архітектора міста Умань, Харченка Валерія Борисовича — начальника відділу інституту «Укрінжпроект», Грановського Геннадія Семеновича — голови ради ЗАТ «Агрошляхбуд», Роголя Ігоря Яковича — директора ПП «Інжпроект-2», Косенка Івана Семеновича — директора Національного дендропарку «Софіївка» Національної академії наук України та Бодрова Юрія Івановича — Уманського міського голови присуджено Державну премію України в галузі архітектури;
співробітники парку нагороджені: Державними орденами і медалями України, а також трьома срібними та двома бронзовими медалями ВДНГ УРСР, медалями НАН України, відзначені іменними преміями НАН України ім. В. Я. Юр'єва;
міжнародними преміями польського комітету ICOMOS-IFLA імені професора Яна Захватовича нагороджені директор парку, доктор біологічних наук, професор, член кореспондент НАН України Косенко І. С. та учений секретар, кандидат біологічних наук Грабовий В. М.
наукові розробки вчених парку підтверджені 16-ма авторськими свідоцтвами та патентами на винаходи;
за участь у різноманітних виставкових акціях та конкурсах Національний дендрологічний парк «Софіївка» відзначений: багатьма дипломами, «Кришталевим Рогом Достатку» Міжнародного відкритого Рейтингу популярності та якості «Золота Фортуна», Подякою Державної туристичної адміністрації України, дипломом та статуеткою «100 кращих товарів та послуг України», а в 2007 році «Софіївку» визнано одним із Семи чудес України.

їхній низький рівень виховання, неусвідомлення цінності природних і культурних надбань парку. Масовість напливу туристів лише поглиблює кризу екосистеми. Окрім цього, сусідні будівлі, такі як автозаправна станція, також негативно впливають на рослинність заповідника.Для рівноважного розвитку Софіївського екомузею необхідні не лише кошти на підтримання інфраструктури парку, але й зміна менталітету відвідувачів і мешканців міста. Адміністрація парку сподівається, що внесення пам'ятки до списків Світової спадщини ЮНЕСКО перемінить ситуацію на краще. Втім, ніяких державних чи регіональних заходів, спрямованих на зміну відношення відвідувачів до довкілля і музею зокрема, не проводиться.

води, землі, архітектурних споруд і скульптур. Цю мальовничу місцевість називають казковою країною- настільки тут все недзвичайно. Поетично і прекрасно. Тут відвідувачі знайдуть Англійський парк, де зібрана багата колекція рослин з усього світу, каскади озер і водоспадів. Неможливо не зачаруватись дивовижними пейзажами, численними фонтанами, штучними гротами та вишуканими скульптурами античних богів і богинь.

Умань
3. Уманський інформаційний портал “Пам'ятки України”
4. Газета "Обрій« ІОН-2000
5.Фотогалерея "Софіївки« . Фото дендропарку «Софіївки»
Література про парк
1.Енциклопедія українознавства. У 10-х томах. / Головний редактор Володимир Кубійович. — Париж; Нью-Йорк: Молоде життя, 1954—1989.
2.Базинер Ф. Краткое описание Царицына сада близ г. Умани Киевской губернии // Журн. М-ва гос. имуществ. — 1851. — 4, ч. II. — С. 79—84.
3.Бондар Ю. Софіїні каруселі // Влада і політика. — 2001. — № 18-19. — С. 23.
4.Галюк В. Подорож у казку: Мальовничі місця України // Слобідський край. — 1996. — 26 вересня.
5.Герейло В. Софіївка — у риштовані // Урядовий кур'єр. — 1996. — 1 серпня. С. 11.
Горлач Л. Перлина української землі // Київський вісник. — 1996. — 21 вересня.
6.Зятьєв С. «Це, що називається, диво-дивне: ні в казках сказати, ні пером написати…» // Народна армія. — 1996. — 21 Лыпа А. Л.«Софиевка» : Уманский гос. заповедник 1796—1949. - К.: Изд-во АН УССР, 1948. — 110 с.
7.Пашкевич В. В. Уманский Царицын сад // Вести импер. Рос. о-ва садоводства. — Спб.,1894.-№ 3. — С. 167—179.
8.Софіївка: Історія парку // Краєзнавство та шкільний туризм. — 1996. — № 2.
9.Усенко П. Спадщина Станіслава Щенського: Парк «Софіївка» — нагадування про минущість пристрастей і вічність краси // День. — 1997. — 25 січня. — С. 6.
10.Черченко Ю. «Софиевка» нетленная краса // Украина Центр. — 1996. — 4 октября. — С. 16.
11.Ящужинский В. Умань и Царицын сад //Киев. губ. ведомости. —10 и 31 января 1853 г., 16 ян. 1854 г.