Видільні процеси. Виділення і його значення для організму презентация

органів виділення
Склад сечі і його діагностичне значення. Теорії сечоутворення
Регуляція діяльності нирок
Рух сечі по сечоводах. Регуляція виведення сечі
Фізіологія шкіри. Фізіологія потових залоз. Регуляція потовиділення
Сальні залози і їхнє значення

в першу чергу аміаку, сечовини та сечової кислоти.
Регуляція водно-сольового обміну, підтримка сталості осмотичного тиску у внутрішньому середовищі і підтримка сталості іонного складу організму.
Підтримка рівня деяких метаболітів.
Участь у підтримці сталості температури тіла.
Захист організму від випадково потрапивших і шкідливих речовин.
Регуляція еритропоезу.
Регуляція кров'яного тиску.

петлі – сплощений;
Висхідне коліно - кубічний;
Збірна трубка - плоский.

капілярах тіла. Він дорівнює 9,33 – 11,30 кПа (70 — 90 мм рт. ст., що складає 60 – 70% від тиску в аорті.
У капілярах, що обплітають канальці нирки тиск невеликий – 2,67 – 533 кПа (20 – 40 мм рт. ст).

велика рогата худоба - 8,7),
у м'ясоїдних кисла (5,7 - 7,0), а у свиней може бути і лужний і кислої.
осмотичний тиск сечі може сильно коливатися і досягати 23 - 30 атм.

сечовина, сечова кислота,
пуринові основи (аденін, гуанін і т.д.),
креатинін, гіпурова кислота, ефіри сірчаної кислоти,
пігменти уробілін і урохром, неорганічної солі.

сечі і виділення її з організму.
Поліурія - збільшення кількості що виділяється сечі в результаті посилення фільтрації або ослаблення реабсорбції в нирках.
Анурія - повна відсутність сечовипускання в результаті припинення надходження сечі в сечовий пухир.
Уремія - сечокровіє, отруєння організму, що виникає при нирковій недостатності.

тиску (АД)
Онкотичного тиску (ОД)
Гідростатичного тиску (ГД - тиск в просвіті канальця нефрону)
ФД=АД–(ОД+ГД)
ФД=90 – (30+20) = 40; у пацюків у прямому досвіді: ФД = 47–(25+10)=12.

дистальному ділянках канальця, низхідної і висхідної ділянці петлі нефрону і збірної трубці, але в усіх відділах нефрону відбувається всмоктування визначених речовин. Всмоктування відбувається активно і пасивно.

в крові, перевищення якої гальмує реабсорбцію його з канальців нефрону
високий поріг мають глюкоза, амінокислоти, іони Ca, K, Na, Cl, вони добре всмоктуються. Поріг для глюкози 180 мг%.
низький поріг мають сечовина, сечова кислота, аміак, фосфати.
безпорогові речовини - креатинін, сульфати, чужорідні для організму речовини, інулін.
кліренс – коефіцієнт очищення, відповідає об’єму плазми, очищеної нирками від даної речовини в одиницю часу.

фізіологічно цінні неелектроліти і 80 – 85 % води, яка поступила у просвіт нефрону.
З проксимальної частини канальця в петлю нефрону надходить рідина, практично ізоосмотична крові.
У петлі нефрону відбувається подальша реабсорбція і концентрування сечі унаслідок функціонування зворотньо-противотечної системи.

петлі нефрону, заснованих на різноманітній проникності для них стінок висхідного і спадних колін петлі. У висхідному коліні петлі активно всмоктується Na+ (Cl–), а зі спадного коліна пасивно всмоктується вода. До точки перегину петлі концентрація речовин у петлі підвищується й у висхідному коліні усмокту-вання Na+ відбувається з концентрованого розчину.
Осмотичний тиск у тканинах, що знаходяться в точці перегину, у 4 рази вищий, ніж осмо-тичний тиск крові. Всмоктування Na+ у висхідному коліні призводить до того, що вміст канальця знову стає ізоосмотичним.

й інших речовин. Всмоктування в цьому відділі відбувається регульовано (факультативна реабсорбція).

тільки реабсорбується, але й активно секретують ряд речовин з навколоканальцевої рідини в просвіт канальців. У такий спосіб регулюється вміст H+ і K+
у клітинах ниркових канальців відбувається дезамінування амінокислот: аміак, що утворився, дифундує у просвіт канальців і, приєднавши іон водню, перетворюється в іон амонію. Секреція іонів аміаку, так само як і водню, сприяє підтримці нирками кислотно-лужної рівноваги крові.

секретуються органічні речовини як кислого, так і лужного характеру. (гіпурова кислота, креатинін, пеницилин і др). Шляхом активної канальцевої секреції з крові навколоканальцевих капілярів можуть віддалитися речовини, що слабо або взагалі не фільтруються

у сечу (гіпурова кислота, аміак)

кислотно-лужної рівноваги організму декількома засобами:
а) регуляцією рівня HCO3– у плазмі:
б) регенерацією іонів HCO3–;
в) секрецією іонів H+ у сечу, де вони можуть утворювати NH4+, з HCO3–; утворюючи СО2 і Н2О, чи утворюючи H2PO4–.

Na2HPO4 і Na2CO3, а також відбувається виділення K+ і Na+.
Na2HPO4+H2CO3=NaHCO3+NaH2PO4

в капілярах клубочка, що визначається розміром просвіту приносних і виносних артеріол. Їхній тонус регулюється нервовим і гуморальним шляхом. Нервова регуляція тонусу приносної клубочкової артеріоли здійснюється за рахунок судинозвужувальних симпатичних волокон.

адреналін викликає звуження виносних артеріол і, отже, збільшення фільтрації, у великих - звуження й і приносних судин, і зменшення фільтрації. Ангіотензин - 2 викликає звуження виносних артеріол і збільшення фільтрації.

ротової порожнини і барорецепторів шлунка. Один з основних валюморецепторів знаходиться в передсерді, при їхньому сильному розтягу в серце виробляється передсердний натрійуретичний гормон
Центри, що регулюють утворення сечі, є в проміжному мозку на дні третього мозкового шлуночка в сірому бугрі і підбугрової області.
Симпатична нервова система стимулює реабсорбцію натрію в дистальних канальцях і больовій анурії.

рецепторами клітин-мішеней дистального відділу нефрону і збірних трубочок і активізує пов'язану з ними аденілциклазу. Під її впливом з АТФ утвориться Ц-АМФ, яка стимулює внутрішньоклітинні процеси, що призводять у кінцевому рахунку до виділення значної кількості гіалуронидази. Остання сприяє збільшенню проникності клітинних мембран, у результаті чого збільшується реабсорбція води.

його виділення стимулюють АКТГ, аденогломерулотропин гіпоталамуса і ренин. На кальцієвий обмін впливають мінералокортикоїди. На вміст в сечі кальцію і фосфатів впливають паратгормон і тиреокальціотонін.

клітини Меркеля, тельця Мейснера - дотик,
тільця Фаттер - Паччіні - тиск,
вільні нервові закінчення – біль
больові рецептори.

1 см2 поверхні у всіх частинах шкіри, крім крупа; у великої рогатої худоби - 700 - 1000 на 1 см2
До складу поту в коней входить 94% води, 0,70% білків, 0,14% сечовини.
До 80% тепла виділяється через шкіру. Віддача тепла відбувається за рахунок теплопровідності та тепловипромінювання (до 70%). На випаровування 1 г поту з поверхні шкіри витрачається 2,42 кДж.

теплових рецепторів шкіри. Секреторними нервами потових залоз є симпатичні нерви. Передача збудження з нервових волокон на клітини здійснюється ацетилхоліном. Потові залози кожної ділянки шкіри іннервує від відповідних сегментів спинного мозку. Крім спинномозкових центрів потовиділення регулюється і з боку довгастого мозку, що, у свою чергу, регулюється вищими вегетативними центрами гіпоталамуса. Впливає на потовиділення і кора головного мозку.

у волосяний мішок.
Клітини сальних залоз піддаються жировому переродженню, відторгаються молодими клітинами і витісняються у вивідний проток, а потім назовні вже у вигляді масної або воскоподібної маси (шкірне сало).
Шкірне сало складається з ненасичених гліцеридів і холестерину.
Іннервація сальних залоз здійснюється симпатичними нервами.
Суміш поту і шкірного сала називають жиропотом