Родина Filoviridae презентация

Марбург). Нині відомо шість штамів цього вірусу: Музоке (Кенія, 1980), Ратажак (Західна Німеччина, 1967), Попп (Західна Німеччина, 1967), Воеже (Югославія, 1967), Озолін (Зімбабве, 1975) і штам Марбург Равн (Кенія, 1987).
2 рід Ebolavirus - еболавіруси Берегу Слонової Кістки (раніше – вірус Ебола Кот-д’Івуар) – штам Кот-д’Івуар (Ліс Тай, 1994), чотири штами еболавірусу Рестон (раніше – вірус Ебола Рестон): Рестон (1989), Філіппіни (1989), Сієна (1992), Техас (1996), два штами еболавірусу Судан – Боніфац (1976) і Малео (1979), шість штамів вірусу Заїр (раніше – вірус Ебола Заїр): Іаїнга (Заїр, 1976), Заїр (Заїр, 1976), Екрон (Заїр, 1976), Тандала (Заїр, 1977), Кіквіт (Заїр, 1995), Габон (Заїр, 1994–1997) і вірус Бундібугіо (Уганда, 2007).
3 рід Cuevavirus - Lloviu cuevavirus (кажани)

іноді мають U-подібну форму, нагадують цифру "6" або кільце. Діаметр віріонів – 80 нм, а довжина сильно варіює (може досягати 14000 нм).
Довжина однієї інфекційної частки після виділення становить від 790 (марбургвіруси) до 970 нм (еболавіруси).
Віріони мають ліпідовмісну зовнішню облонку з поверхневими виступами, що оточує досить жорсткий спіральний нуклеокапсид.
Пепломери, занурені в ліпідний бішар, складаються з єдиного глікопротеїду. Вони вкривають поверхню вірусної частки й мають довжину 10 нм.
До складу віріона входить полімеразний комплекс і білки матриксу. Діаметр нуклеокапсиду 50 нм. Центральний канал чітко виражений, діаметром 20 нм. Крок спіралі становить 5 нм.

4,2 х 106 Да.
Відсотковий вміст РНК –1,1 % сухої маси частки.
Довжина повного геному становить 18,9–19 тис. о.
Нуклеотидні послідовності на 3’-кінці комплементарні подібним ділянкам на 5’-кінці.
На 5’-кінці негативного ланцюга відсутній ковалентно приєднаний термінальний білок, геном не містить кеп-структуру.
На 3’-кінці є консервативні послідовності. На 3-кінці відсутня послідовність полі(А). Вірусний геном містить інформацію про структурні й неструктурні білки.

нуклеокапсидний (NP),
мінорний нуклеопротеїн, транскрипційний активатор (VP30),
ко-фактор полімерази (VP35),
РНК-залежна РНК-полімераза ( L),
матриксний білок, мембрано-асоційований білок (VP40),
мембрано-асоційований білок (VP24).
Неструктурні :
Супер малий секреторний білок (SsGP)
Пре-малий /секреторний білок (pre-sGP)

а в калій-тартатному градієнті – 1,14 г/см3. Коефіцієнт седиментації 1,4 S. Точка температурної інактивації 60 оС (упродовж 30 хв). В умовах in vitro віріони відносно стійки під час зберігання при температурі 15–20 оС. Віріони чутливі до органічних розчинників, фенолу (фенольних дезинфектантів), формальдегіду та β-пропіолактону. Ультрафіолетове та радіаційне опромінювання спричиняє інактивацію віріонів. Відносно стійкі в межах рН від 5 до 8.

від міста Марбург, де спостерігався спалах захворювання в працівників лікарні, які заразилися від мавп, імпортованих з Африки.

Конго (Заїр). Переважно ці віруси виділяють від хворих з Африки (субтипи Судан, Заїр, Кот-д’Івуар і Бундібугіо), проте штам Рестон був виділений від макак із Філіппін (перший випадок в Азії). Природний хазяїн для цих захворювань невідомий.

– для еболавірусів.
Індекс контагіозності для гарячки ебола досягає 95%.
Філовіруси належать до першої групи патогенних мікроорганізмів (четверта група особливо небезпечних патогенів за класифікацією ВООЗ). З ними можна працювати лише в лабораторіях особливого утримання з дотриманням найсуворіших правил техніки безпеки.

рідинами організму інфікованої людини, - контактний механізм передачі, який має різні шляхи реалізації (в т.ч. статево, ятрогенного)

Для гарячки Ебола характерні 3-5 послідовних передач вірусу.

потім передають інфекцію іншим людям
Похоронні обряди! – прямий контакт з тілом померлого
Працівники Охорони здоров'я –відсутність відповідних заходів інфекційного контролю і належних бар'єрних методів захисту
Використання контамінованих інструментів, приладів тощо у медичному закладі.

захворілі на гарячку Ебола

Іспанія) поширення епідемії хвороби, яку спричинює вірус Ебола, станом на 23 листопада 2014 року (47-й тиждень епідемії) з початку січня 2014 р. (1-й тиждень епідемії) зареєстровано 15 935 випадків хвороби, зокрема 5 689 смертей, захворіло 592 медичних працівника, 340 з них померло. У 4-х країнах (Нігерія, Сенегал, США, Іспанія) ВООЗ констатує, що подальше передавання інфекції припинено[8].

шкірі.
На місці вхідних воріт інфекції видимі зміни не розвиваються.
Характерна швидка генералізація інфекції з розвитком загальної інтоксикації і тромбогеморагічого синдрому.
Гострий початок захворювання з гарячки збігається з розвитком інтенсивної вірусемії з поліорганною дисемінацією збудника.

дією вірусу, так і аутоімунними реакціями.
Вірус Ебола через ряд патофізіологічних механізмів здатен гальмувати на ранній стадії хвороби імунну відповідь.

геморагічним синдромом, периваскулярними набряками, синдромом внутрішньосудинного згортання (ДВЗ-синдромом).
Дисемінована внутрішньосудинна коагуляція є провідним синдромом, що виявляється гістологічно.
Патологічні зміни в органах у вигляді вогнищевих некрозів, розсіяних геморагій в клінічній картині виявляються ознаками гепатиту, інтерстиційної пневмонії, панкреатиту, запаленням яєчок (орхіту) тощо.

очей, шкірний висип, діарея, біль у животі


Гострі симптоми

кровотеча /шкіряні геморагічні виливи, крововиливи з отворів тіла та у внутрішніх органах

швидке підвищення температури до 38-39 °C тривалістю 5-7 днів, сильний головний біль, біль у суглобах та м'язах. Дещо пізніше з'являється сухий кашель, сухість і пирхо́та в горлі, колючий біль у грудній клітці. На 2-й день хвороби з'являється біль у животі, нудота, пронос, в результаті чого можливий розвиток дегідратації. В окремих випадках може з'являтись плямисто-папульозний висип на 4-5-й день хвороби — спочатку на обличчі, потім на шкірі грудної клітки, здатний поширюватися й на інші частини тіла. Висип зберігається до 10-14-го дня хвороби, супроводжується лущенням шкіри, яке також спостерігають на долонях, підошвах. Характерний зовнішній вигляд хворого — гіперемія кон'юнктиви, глибоко запалі очі, нерухоме обличчя, загальмованість.

який проявляється шкірними і субкон'юнктивальними крововиливами, «кривавими сльозами», кровотечами з ясен, носа, матки, появою крові у блювотинні, випорожненнях, гематурією. Зовнішні кровотечі явно переважають над внутрішніми. Прогресуючи, хвороба призводить до сильного зневоднення і втрати маси тіла. На пізній стадії нерідко уражається ЦНС, виникає сонливість, марення або кома. Смерть може наступити на 2-му тижні. В разі сприятливого перебігу хвороба триває декілька тижнів, прояви її зникають поступово. Астенізація триває місяцями.

серцево-судинна недостатність;
набряк легень;
набряк-набухання головного мозку (ННГМ);
зрідка гостра печінкова недостатність.

крові спостерігається лейкопенія, тромбоцитопеніяПри дослідженні загального аналізу крові спостерігається лейкопенія, тромбоцитопенія, анемія, збільшена швидкість осідання еритроцитівПри дослідженні загального аналізу крові спостерігається лейкопенія, тромбоцитопенія, анемія, збільшена швидкість осідання еритроцитів. Біохімічні методи дослідження — визначається гіпокалієміяПри дослідженні загального аналізу крові спостерігається лейкопенія, тромбоцитопенія, анемія, збільшена швидкість осідання еритроцитів. Біохімічні методи дослідження — визначається гіпокаліємія, гіпонатріємія, зниження білка в плазмі крові, підвищення активності амінотрансфераз, ацидозПри дослідженні загального аналізу крові спостерігається лейкопенія, тромбоцитопенія, анемія, збільшена швидкість осідання еритроцитів. Біохімічні методи дослідження — визначається гіпокаліємія, гіпонатріємія, зниження білка в плазмі крові, підвищення активності амінотрансфераз, ацидоз, гіпокоагуляція. У загальному аналізі сечі — протеїнурія, іноді гематурія.


Рання діагностика

Утруднена
Ознаки та симптоми дуже подібні до інших інфекційних ГГ


Лабораторні дослідження
ПЛР - в будь-якому біологічному матеріалі, взятому від людини в перші 14 днів захворювання
РНІФ та ELISA
Вірус культивують і виділяють, заражаючи культури клітин, внутрішньоочеревинно морських свинок або шляхом внутрішньомозкового зараження новонароджених мишей. Високий вміст вірусу в крові і органах в гострому періоді дає можливість поставити діагноз на основі електронно-мікроскопічного обстеження.

інтоксикації, дегідратації, геморагічних проявів, усунення розладів гемодинаміки, боротьбу з геморагічним шоком, ННГМ, іншими проявами хвороби.
Zmapp, ZMAb, малі інгибуючі РНК у препараті siRNA, противірусних препаратів фавіпіравір, бринцідофівір, тореміфін, інтерферонів, аміодарона.

ізоляція хворих, запобігання контакту медичних працівників і інших людей з вірусом — найбільш ефективний спосіб профілактики передачі хвороби від людини до людини.

GlaxoSmithKline (GSK) -NIAID/GSK Ebola vaccine candidate -developed both antibody and T-cell responses made from two Ebola virus gene segments incorporated into a chimpanzee cold virus vector (called chimp adenovirus type 3 or ChAd3) - ChAd3 Ebola virus vaccine (ChAd3-ZEBOV )
GSK &US National Institutes of Health’s Vaccine Research Center (VRC) - GSK/NIH Ebola vaccine candidate
rVSV-ZEBOV
2. ДНЦ «Вектор» - стадія доклінічних досліджень