Регуляція функцій організму гіпоталамо-гіпофізарною системою та наднирковими залозами презентация

(аденогіпофіз, щитоподібна залоза, яєчка, яїчники, кірковий шар надниркових залоз);
2 Незалежні від гіпофіза залози внутрішньої секреції(паращитоподібні, тимус (загрудинна), мозкова речовина надниркових залоз, панкреатичні острівці);
3. Ендокринні залози нейрогенного походження (гіпоталамус, кишкові і шлункові клітини);
4. Ендокринні залози нейрогліального походження (епіфіз, нейрогіпофіз).

андрогени, естрогени);
2. Похідні амінокислот (аміни) – норадреналін, адреналін, тироксин;
3. Білкові і пептидні – глюкагон, паратгормон, інсулін та ін.;
4. Глікопротеїни – фолікулостимулюючий, лютеїнстимулюючий.

ріст, розвиток організму;
3. Кінетичний (пусковий) – здійснюють включення діяльності органів;
4. Коригуючий – регулюють зміни інтенсивності функціонування організму

що змінюють певні процеси обміну. Як тільки ці зміни досягають певної величини, подальше утворення і виділення гормону зменшується. Регулюючим фактором є і сам рівень того чи іншого гормону в крові – підвищений рівень викликає гальмування секреції. Таким чином спрацьовує принцип зворотнього зв'язку.

залоз, гормонів.
3. Трансплантація ендокринних залоз.
4. Метод експлантації ендокринних залоз.
5. Введення радіоактивної мітки. Ауторадіографія.
6. Визначення вмісту гормонів і їх метаболітів в біологічних рідинах.

внутрішніх систем, адап-
туючи їх до цілісності всього організму

1. Підтримання оптимального рівня обміну
речовин (білкового, жирового, вуглеводно-
го, водного, мінерального) та енергії;
2. Регуляція температурного балансу;
3. Регуляція діяльностітравної, серцево-су-
динної, видільної та дихальної систем;
4. Контроль діяльності всіх залоз внутріш-
ньої секреції.

які відповідають його трьом відділам, або долям.
Передня доля – АДЕНОГІПОФІЗ , залоза епітеліального походження, містить декілька типів ендокринних клітин.
Задня доля - НЕЙРОГІПОФІЗ, має з гіпоталамусом спільне нейроектодермальне походження. В нейрогіпофізі зосереджені веретоподібні клітини – пітуіцити і аксони нейронів гіпоталамуса.
Середня доля – проміжна, в людини , практично, відсутня , добре розвинута у тварин.
1-Гіпоталамус
2-Ніжка гіпофіза
3-Передня доля (АДЕНОГІПОФІЗ)
4- Проміжна доля
5-Задня доля
(НЕЙРОГІПОФІЗ)

та сітчастої зон кори наднирникових залоз;
- посилює синтез глюкокортикоїдів в клітинах кори наднирникових залоз;
- посилює ліполіз;
- стимулює виділення інсуліну β-клітинами підшлункової залози;
- стимулює поглинання амінокислот та глюкози м’язовою тканиною;
впливає на процеси пігментації

організму

жіночої статі гормони забезпечують дозрівання фолікулів і підготовляють їх до овуляції. Остання наступає під впливом лютенізуючого гормону.
У чоловічої статі вказані гормони стимулюють ріст і розвиток сперматогенного епітелію і інтерстиціальної тканини сім'яників. У період статевого дозрівання спостерігаються нічні зростання секреції гонадотропінів.

групи: глюкокортикоїди, мінералокортикоїди і статеві гормони.
Кіркова речовина містить три відмінних у морфологічному і функціональному відношенні зони: поверхневу клубочкову; серединну пучкову і глибоку сітчасту. Співвідношення товщини цих зон – 1:9:3. Дрібні клітини клубочкової зони утворюють "клубочки". Вони продукують мінералокортикоїдний гормон альдостерон.
Великі клітини пучкової зони розміщені паралельними рядами – "пучками". Вони синтезують глюкокортикоїди.
Клітини сітчастої зони формують розгалуження, які під мікроскопом нагадують сітку. Ендокриноцити сітчастої зони синтезують статеві стероїди андрогени (тестостерон) в основному і в меншій мірі – жіночі статеві гормони естрогени і прогестерон.

ВЕНА
6-СЕЧОВІД;
7-РОЗРІЗ НИРКИ
8-НИРКОВА ЛОХАНКА
9-КОРКОВА РЕЧОВИНА НИРКИ
10-МОЗКОВА РЕЧОВИНА НИРКИ

вміст амінокислот в крові,
активують дезамінування амінокислот в печінці і перетворення їх в вуглеводи, внаслідок чого підвищується вміст глюкози в крові.
підсилюють жировий обмін.
відносяться до протизапальних гормонів, так як вони пригнічують утворення антитіл, розвиток набряку, знижують проникність мембран.
міняють чутливість тканин до інших гормонів. Підвищують чутливість судин до катехоламінів.
Незалежно від вказаних ефектів глюкокортикоїди:
а) приймають участь в підтриманні і регуляції активності головного мозку;
б) поряд з іншими гормонами підтримують загальний артеріальний тиск і кровообіг в мозку.

Секреція альдостерону посилюється зниженням концентрації натрію, веде до зменшення ниркового кровотоку, виділення реніну і з ангіотензиногену утворюється ангіотензин І, який в легенях перетворюється в ангіотензин ІІ, що викликає звуження судин і стимулює виділення альдостерону.

залози ще не функціонують або коли втрачають функціональну активність. Вони проявляють менш виражений, ніж андрогени статевих залоз, вплив на формування вторинних статевих ознак (оволосіння, окостеніння епіфізарних хрящів, розвиток м'язової тканини) у чоловіків і визначають формування лібідо і статеву поведінку у жінок.