Слайд 1Особливості будови і функцій тканин тваринного організму.
Гістотехнології – можливості та перспективи
використання
Слайд 2
1.Поняття про тканини.Гістологія.
2.Епітеліальна тканина,її будова,розташування і функції.
3. Тканини внутрішнього середовища(сполучні).
4.Види
і функції м’язової тканини
5.Нервова тканина
6.Сучасні гістотехнології та їх застосування.
Слайд 3
1.Поняття про тканини.Гістологія.
Тканина – це система клітин, подібних за будовою і
функціями.
Різні типи тканин тварин у процесі індивідуального розвитку утворюються з зародкових листків:
ендодерми
мезодерми
ектодерми.
Слайд 4
Тканини відсутні у нижчих рослин та грибів , у одноклітинних ,
губок та кишковопорожнинних.
Шляхом об’єднання тканин одного чи кількох видів утворюються органи.
Слайд 5
Вивченням різних типів тканин тварин і людини займається наука гістологія.
Гістологія –
це наука про розвиток, мікроскопічну будову , життєдіяльність тканин тварин і людини.
Слайд 6
Основним інструментом дослідження у гістології є мікроскоп, що дозволяє безпосередньо спостерігати
досліджувані тканини.
Слайд 7
Тваринні тканини , крім клітин , містять міжклітинну речовину та інші
структури які є продуктами їх життєдіяльності.
Слайд 8
2.Епітеліальна тканина,її будова,розташування і функції.
Епітеліальні тканини вистилають порожнини тіла та внутрішніх органів, утворюють більшість залоз.
Утворені одним або багатьма шарами клітин , що щільно прилягають одна до одної. Міжклітинна речовина в епітеліальних тканинах майже відсутня.
Слайд 9
В епітеліальних тканинах відсутні кровоносні судини, тому вони живляться за рахунок
поживних речовин , що надходять із глибше лежачих тканин.
Клітини поверхневого епітелію часто відмирають, пошкоджуючись, тому вони мають високу здатність до відтворення.
Слайд 10
Розрізняють три види епітеліальних тканин:
Покривний одношаровий епітелій
Покривний багатошаровий епітелій
Залозистий епітелій
Слайд 11
Покривний одношаровий епітелій утворений одним шаром щільно
прилягаючих між собою клітин.
Він утворює шкірні покриви безхребетних тварин, внутрішні оболонки тонкого кишечника,кровоносних і лімфатичних судин. Різновидом одношарового епітелію є війчастий епітелій , клітини якого мають війки. Він вистилає стінки дихальних шляхів.
Слайд 13
Покривний багатошаровий епітелій утворений кількома шарами щільно прилягаючих одна до одної
клітин.
Клітини зовнішнього шару епітелію здатні до ороговіння і можуть поступово злущуватись.
Слайд 14
У багатьох хребетних тварин зроговілі ділянки в певних частинах тіла утворюють
структури, які виконують захисні та інші функції: кігті , нігті , роги , копита, пір’я.
Слайд 16
Залозистий епітелій – різновид тканини, яка складається з епітеліальних залозистих клітин,
які виробляють і виділяють секрети.
Такі клітини називаються секреторними (залозистими)
Залозистий епітелій утворює залози .
Слайд 17
За формою клітин розрізняють
плоский,
кубічний
циліндричний епітелій.
Слайд 18
Функції епітеліальних
тканин:
захисна,розмежувальна (епітелії шкіри)
секреторна і екскреторна (епітелій, що входить до складу залоз)
всмоктування (епітелій шлунково-кишкового тракту)
виділення (епітелій органів виділення)
газообмін (епітелій легеневих пухирців).
Слайд 19
3.Тканини внутрішнього середовища
Тканини внутрішнього середовища складаються з клітин і добре розвиненої
міжклітинної речовини, що має різну будову
поділяються на:
Сполучні
волокниста або власне сполучна( пухка , щільна),
сполучні тканини зі спеціальними властивостями ( жирова, ретикулярна);
Слайд 21
Рідкі
кров ,
лімфа,
міжклітинна речовина
Скелетні
кісткова
хрящова
Слайд 22 Сполучні тканини. Зліва направо: пухка сполучна тканина, щільна сполучна тканина,
хрящева, кісткова , кров.
Слайд 23
Сполучні тканини характеризується тим, що до їх складу входять клітини, розкидані
у великій масі міжклітинної речовини.
Слайд 24
Пухка сполучна тканина заповнює прошарки між сусідніми органами, багата на кровоносні
судини ; складається з великої кількості міжклітинної речовини , в якій містяться волокна та клітини.
Функції:
опорно-механічна
захисна
участь у пластичних процесах при загоюванні ран
Слайд 25
Щільна сполучна тканина містить велику кількість щільно розташованих волокон і небагато
основної речовини та клітин; дуже міцна, з неї побудовані сухожилля, зв’язки та глибокий сполучнотканинний шар шкіри.
Слайд 26
Щільна сполучна тканина поділяється на
неоформлену , волокна якої розташовані безладно
(входить до складу дерми та окістя)
оформлену , волокна якої утворюють паралельні пучки(зв’язки і сухожилля).
Слайд 27
Сполучні тканини зі спеціальними властивостями
Жирова тканина, складається жирових клітин ,
які накопичують жир, пігментоцитів, які входять до складу шкіри і мають коричневий пігмент — меланін, а також міжклітинної речовини.
Функції : запасання поживних речовин та теплоізоляція
Слайд 28
Ретикулярна тканина є основою кровотворних органів , розташована в печінці ,
селезінці , входить до складу слизових оболонок кишечника і лімфатичних вузлів.У ній утворюються клітини рідких тканин.
Слайд 29
Рідкі тканини – кров і лімфа складаються з рідкої міжклітинної речовини(плазми)
, у якій розташовані окремі клітини ;
у крові це:
еритроцити – без’ядерні червоні, містять дихальний пігмент гемоглобін, здійснюють транспорт газів;
Слайд 30
лейкоцити – ядерні , безбарвні ,виконують захисні функції , спричиняючи імунні
реакції;
тромбоцити – без’ядерні , паличкоподібні , беруть участь у зсіданні крові.
Функції рідких тканин: транспорт поживних речовин, продуктів обміну, захисні реакції, підтримання гомеостазу.
Слайд 31
Скелетні тканини характеризуються пружністю(хрящева тканина) і міцністю(кісткова тканина) міжклітинної речовини і
входять до складу опорно-рухового апарату.
Хрящі, кістки та суглоби виконують зв’язувальну та опорну функції завдяки своїй міжклітинній речовині.
Слайд 32
Хрящева тканина утворена міжклітинним матриксом з великою кількістю колагенових та еластичних волокон
та клітин (хондроцитів).У її складі переважають органічні сполуки.
Слайд 33
Кісткова тканина містить велику кількість мінеральних солей (найбільше сполук кальцію та
фосфатів), які надають їй особливої міцності.
Розрізняють :губчасту і компактну кісткову тканину , яка утворює зовнішні частини кісток.
Слайд 34Сполучні тканини. Зліва направо: пухка сполучна тканина, щільна сполучна тканина, хрящева,
кісткова , кров.
Слайд 35
4.Види і функції м’язової тканини
М'язова тканина складається з м'язових клітинміоцитів , які здатні до сприйняття подразнень, що надходять від нервової системи і відповідають на них скороченням.
Слайд 36
М'язова тканина виконує опорну функцію, підтримуючи весь організм та окремі його
органи у певному положенні, захищає внутрішні органи .
Слайд 37
М’язові тканини поділяють на непосмуговану або гладеньку, поперечносмугасту скелетну і поперечносмугасту серцеву
тканини.
Слайд 38
Гладенька м’язова тканина входить до складу стінок кровоносних судин, селезінки та лімфатичних
вузлів, шкіри. Структурною одиницею цієї тканини є непосмугований міоцит — веретеноподібна клітина з одним ядром.
Скорочується ритмічно, повільно, але здатна тривалий час знаходитися у стані скорочення, не втомлюючись при цьому.
Слайд 40
Поперечно смугаста м’язова тканина тканина утворена багатоядерними великими видовженими волокнами. Їх клітини
здаються посмугованими , оскільки в них чергуються світлі і темні ділянки із скоротливих білків актину і міозину, що мають різні коефіцієнти заломлення світла.
Посмуговані м’язи скорочуються значно швидше ніж не посмуговані.
Слайд 41
Поперечносмугаста скелетна тканина утворює скелетні м’язи , які зв’язані із скелетом;
це робоча мускулатура апарату руху, глотки, гортані, язика, жувальних м’язів тощо.Окремі волокна і м’язи цієї тканини вкриті сполучнотканинними оболонками , що запобігає надмірному розтягуванню.
Слайд 42
Поперечносмугаста серцева тканина , не втомлюючись, ритмічно працює протягом усього життя людини
і складається із м’язових клітин-кардіоміоцитів, які, з’єднуючись своїми кінцями по довгій осі клітини, формують симпласт.
Слайд 44
5.Нервова тканина
Нервова тканина здатна до сприйняття подразнень і забезпечує реакцію
організму на них.
Сприйняття подразнень здійснюється особливими утвореннями нервової тканини - рецепторами.
Нервова тканина є спеціалізованою тканиною, яка формує нервову систему організму.
Слайд 45
Нервова тканина складається із зв’язаних клітинних елементів: нервових клітин (нейронів, нейроцитів),
здатних створювати нервове збудження та проводити нервовий імпульс, а також нейроглії, клітини якої забезпечують опорну, трофічну, розмежувальну, секреторну та захисну функції.
Слайд 46
Нейрон складаються з тіла і відростків: одного довгого — аксона по якому
імпульси прямують від тіла нейрона до інших клітин та декількох коротких розгалужених— дендритів по яких збудження проводиться від рецепторів або інших нейронів до тіла нервової клітини.
Слайд 47
Класифікація нейронів будується залежно від кількості наявних відростків:
уніполярні (мають єдиний
відросток, який після виходу з тіла клітини поділяється на аксон і дендрит),
біполярні (мають по одному аксону та дендриту),
мультиполярні (мають багато відростків, один з яких є аксоном, а всі інші дендритами).
Слайд 49
За характером функцій нейрони поділяють на:
чутливі , які сприймають подразники з
зовнішнього та внутрішнього середовища
вставні , які здійснюють зв’язки між окремими нейронами
рухові , які передають сигнали до робочих органів
Слайд 50
Нейроглія – допоміжні клітини нервової тканини, що проводять нервові імпульси і
мають здатність до поділу. Вони заповнюють проміжки між нейронами і виконують живильну, секреторну, опорну, захисну функції.
Слайд 51
6.Сучасні гістотехнології та їх застосування.
Гістотехнології – це технології пов’язані із вирощуванням
окремих тканин та цілих органів за межами організму.
Розрізняють три основні напрямки створення нових технологій на основі культивування клітин і тканин.
Слайд 52
1.Отримання промисловим шляхом цінних біологічно активних речовин.
2.Використання тканинних і клітинних структур
для швидкого клонального мікророзмноження та оздоровлення
3.Технології пов’язані з генетичними маніпуляціями на тканинах , клітинах .
Слайд 53
Сучасною гістотехнологією відкриваються широкі перспективи ,пов’язані з вилученням стовбурових клітин з
організму та вирощування їх на штучних поживних середовищах.
Вчені розробляють методики,які давали б змогу з культур стовбурових клітин вирощувати цілісні органи,якими можна було б заміняти хворі або ушкоджені.
Слайд 54
Питання для бесіди
1. Назвіть види тканин тварин.
2. Назвіть види
епітеліальної тканини.
3. Які функції виконує нервова тканина?
4. Які тканини забезпечують рухи тварин?
5. Що таке гістотехнології?