Кровообіг. (Лекція 9) презентация

серцевого м’ яза.
3. Серцевий цикл, його періоди і фази.
4. Електричні явища в серці.
5. Вікові особливості серцево - судинної системи (самостійно)

кровообігу. Охарактеризувати поняття атоматія, провідність серцевого м’яза. Сконцентрувати увагу на механізмах регуляції кровообігу. Розкрити можливості використання конкретних знань у професійній діяльності.
Виховна: формувати в майбутніх фахівців певні морально-духовні якості безпосередньо через зміст навчального матеріалу й налаштування студентів на конкретну пізнавальну діяльність.
Розвиваюча: забезпечити оптимальні умови для інтелектуального розвитку особистості
Організуюча: мобілізації студентів на навчальну діяльність.
Мотиваційна: спонуканні студентів до навчальної самостійної діяльності щодо оволодіння знаннями, навичками і вміннями, до постійного пошуку нових знань, розвитку і формування позитивних інтересів та стимулювати інтереси й позитивні мотиви до навчання, розкрити особливості імунітету при м'язовій роботі. Гедоністична: викликати позитивні емоції, естетичну насолоду від процесу здобування знань і змісту лекційного матеріалу, спілкування з лектором і загалом викликати задоволення.

сили серця, називається кровообігом.

Морфо-функціональні особливості системи кровообігу людини.

швидка початкова реполяризація;

2 - повільна реполяризація (плато);

3 - швидка кінцева реполяризація;

4 - мембранний потенціал спокою.

Електрофізіологічні властивості клітин скоротливого міокарда.

Na+

Сl- і К+

Са2+

К+

швидка деполяризація;
1 - швидка початкова реполяризація;
2 - повільна реполяризація (плато);
3 - швидка кінцева реполяризація;
4 - абсолютна рефрактерність;
5 - відносна рефрактерність;
6 - вразливий період; м'яз скорочується навіть на підпорогові подразнення
7 - фаза екзальтації.

Співвідношення між потенціалом дії, скороченням та збудливістю скоротливого міокарду:

зовнішніх подразників під впливом імпульсів, що виникають у самому серці.
Автоматизмом володіють самі м’язові волокна серця, але не всі, а тільки атипічні, з яких побудована провідна система.

Збудливість - це здатність серця переходити зі стану спокою до робочого стану під впливом різних подразників (механічних, хімічних, електричних). Наприклад, після зупинки серця його функцію можна знову відновити, ритмічно натискуючи руками на грудну клітку.

Основні фізіологічні властивості серцевого м’язу.

або вузол Кейт-Фляка
2- атріовентрикулярний або передсердно-шлуночковий, або вузол Ашоф-Тавара
3- пучок Гіса
4- ніжки Гіса
5- волокна Пуркіньє 6- пучок Бахмана

а також розтягуючої сили або крові. Скорочення серця підлягає закону “все або нічого” – тобто на дію підпорогового подразника серце не відповідає, а на порогові і над порогові подразники реагує максимальним скороченням.

крові, що викидається шлуночками при кожному скороченні.
СО = 65-80мл
При фізичному навантаженні СО може зрости у 2 рази.

2. Кінцево-діастолічний об’єм (КДО) – кількість крові, яка міститься в шлуночку перед систолою. КДО = 130-140 мл. При фізичному навантаженні може зрости на 30-40 мл – резервний діастолічний об’єм.

3. Кінцево-систолічний об’єм – кількість крові яка залишається у шлуночку в кінці систоли. КСО = 60-70 мл.

4. Резервний систолічний об’єм – КСО при максимальному скороченні. РСО = 30-40 мл.

5. Залишковий об’єм – Кількість крові, що залишається в шлуночках після вигнання. ЗО = 40 мл.

у жінок і 4,5-5 л/хв. у чоловіків.

7. Систолічний (серцевий) індекс – відношення ХОК до площі поверхні тіла. СІ = 2,5-3 л/м2.

8. Індекс кровозабезпечення організму – відношення ХОК до маси тіла в кг. ІК = 55-60 мл/кг*хв.

Ейнтховен.

I відведення – (+) ліва рука – (-) права рука;
ІІ відведення – (+) ліва нога –(-) права рука;
ІІІ відведення – (+) ліва нога –(-) ліва рука.

Для запису цих відведень електроди накладають на праву руку (червоне маркування) на ліву руку (жовте маркування) і на ліву ногу (зелене маркування). Ці електроди попарно підключаються до електрокардіографа. Четвертий електрод встановлюється на праву ногу для підключення заземлення (чорне маркування).

кінцево-діастолічної довжини.
З закону серця витікає, що збільшене заповнення серця кров'ю веде до зростання сили серцевих скорочень.
Зменшення сили скорочення міокарда спостерігається при його розтягненні більше ніж на 25 % вихідної довжини

серцевих скорочень.
Підвищення тиску в аорті веде до збільшення коронарного кровотоку і покращення метаболізму міокарда і як наслідок посилення скорочення.

Феномен Боудічі
Якщо вирізати з серця (шлуночка чи передсердя) смужку міокарда і подразнювати електричними імпульсами однакової сили, то перше подразнення викличе невелике скорочення, друге - більше, трете - ще більше і т.д. аж до досягнення максимальної величини скорочення.
Це явище в 1871 p. відкрив Боудіч і воно отримало назву "драбини Боудіча".

Міжклітинна регуляція.
У серцевому м'язі міжклітинна регуляція пов'язана з наявністю вставних дисків - нексусів, які забезпечують транспорт необхідних речовин, з'єднання міофібрилів, перехід збудження з клітини на клітину.

якої розміщуються в інтрамуральних гангліях серця.
Метасимпатична нервова система, володіє повним набором функціональних елементів необхідних для самостійної рефлекторної діяльності сенсорними клітинами, інтернейронами, руховими нейронами.

на серце виявили брати Вебери (І845).
Вони встановили, що стимулювання цих нервів зменшує частоту серцевих скорочень і послаблює їх силу.
Як було показано пізніше, подразнення блукаючого нерва
сповільнює серцевий ритм - негативний хронотропний ефект
і зменшує силу серцевих скорочень - негативний інотропний ефект,
знижує збудливість серцевого м’яза - негативний батмотропний ефект;
зменшує швидкість проведення збудження в серці - негативний дромотропний ефект.

має протилежну направленість порівняно з подразненням блукаючих нервів і проявляється
почащенням серцевих скорочень - позитивний хронотропний ефект;
підсиленням скорочення міокарда - позитивний інотропний ефект;
покращенням проведення збудження в серці - позитивний дромотропний ефект;
підвищенням збудливості серця - позитивний батмотропний ефект.

по черевних органах жаби викликає уповільнення скорочень серця або навіть його зупинку, у людини – сильний удар по животу (аферентні імпульси по черевним нервам до спинного мозку, потім до ядер блукаючого нерва, звідти по еферентним волокнам до серця.

До рефлексів з рецепторів трійчастого нерва (його очної гілки) відноситься брадикардія, що викликається натискуванням на очні яблука (рефлекс Даніні-Ашнера).

відомим явищем дихальної аритмії.
Дихальна аритмія була відкрита Людвігом в 1847 p. Вплив дихання на серце проявляється почащенням серцевих скорочень на вдиху і їх сповільнення на видиху.