ДНК і РНК - нуклеїнові кислоти презентация

білка.
ДНК - найбільша молекула в клітині. Вона набагато більша за білки і РНК.
Дволанцюгова
ДНК - це молекула-текст. У послідовноності її нуклеотидів записана вся спадкова програма організму.

Структура частини подвійної спіралі ДНК

інформації у поколіннях клітин та організмів. Функція забезпечується процесом реплікації. 
Реалізація генетичної інформації у вигляді білків, а також будь-яких інших сполук, що утворюються за допомогою білків-ферментів. Функція забезпечується процесами транскрипції і трансляції. 

3Д зображення ДНК

а з численних коротких спіралей, розташованих близько один до одного
Існує транспортна РНК, інформаційна РНК і рибосомальна РНК

Структура частини РНК

транскрипції РНК також може бути хімічно модифікована.

Трансляція
тРНК приєднують певні амінокислоти в цитоплазмі і направляється до місця синтезу білка на іРНК, де зв`язується з кодоном і віддає амінокислоту яка використовується для синтезу білка.

Інформаційна функція
Також інформаційну функцію виконує іРНК, яка переносить інформацію про білок і є місцем його синтезу.

зменшуючи його активність. Це так звані міРНК (малі інтерферуючі РНК) та мікро- РНК.

Каталітична
Є так звані ферменти, які відносяться до РНК. Вони називаються рибозими. Ці ферменти виконують різноманітні функції і мають своєрідну будову.

саме ДНК, а не білки, як вважалося раніше, є носієм генетичної інформації. Структура подвійної спіралі ДНК була запропонована Френсісом Кріком і Джеймсом Ватсоном у 1953 році на основі рентгеноструктурних даних, отриманих Морісом
Вілкінсом і Розаліндою Франклін, і «правил Чаргаффа», згідно з якими в кожній молекулі ДНК дотримуються строгі співвідношення, що зв'язують між собою кількість азотистих основ різних типів.

першу матричну РНК, що кодує гемоглобін кролика. Северо Очоа отримав Нобелівську премію з медицини в 1959 році за відкриття механізму синтезу РНК. У 1976 Уолтер Фаерс і його група з Гентського університету (Голландія) визначили першу послідовність геному РНК- яке міститься у вірусі, бактеріофага MS2.

Северо Очоа – механізм синтезу білка

розчинниках. Дуже чутливі до дії температури і критичних значень рівня pH. Молекули ДНК з високою молекулярною масою, виділені з природних джерел, здатні фрагментуватися під дією механічних сил, наприклад при перемішуванні розчину. Нуклеїнові кислоти фрагментуються ферментами - нуклеазами.

Нуклеаза – фермент, здатний фрагментувати нуклеїнові кислоти

білих волокон. Для збереження нативних властивостей ДНК обробку тканин і клітин проводять на холоду, по можливості швидко, в умовах, що виключають або зменшують дію дезоксирибонуклеаза, як правило, містяться в тканинах і викликають ферментативний розпад ДНК. Окрім збереження нативних властивостей, найважливішим завданням є очищення ДНК від інших речовин, в першу чергу - від білків і РНК.

нагрівання з дифеніламіном в концентрованій оцтової кислоти в присутності концентрованої сірчаної кислоти.

Оцтова кислота

Сірчана кислота

Дифеніламін

властивості живих організмів 
 спадковість і мінливість. Утворюються дві копії початкового ланцюжка, які успадковуються дочірніми клітинами при поділі. Клітини, що утворилися таким чином, будуть генетично ідентичними.  Матрична РНК містить інформацію про послідовність амінокислот у білку, рибосомальні РНК служать основою для рибосом, транспортні РНК доставляють амінокислоти до місця збірки білків — в активний центр рибосоми, що рухається по мРНК.

клітинах, іншими словами, це перенесення генетичної інформації з ДНК на РНК.

Трансляція — процес синтезу білків з амінокислот, що каталізується 
рибосомою на матриці  (інформаційної) РНК (мРНК або іРНК). Трансляція є однією зі стадій процесу біосинтезу білків, у свою чергу частини процесу експресії генів.

транскр., End — кінець транскр.,DNA — ДНК.

Трансляція

(1) ланцюг, що відстає, (2) ланцюг-лідер, (3)ДНК-полімераза (Polα), (4) ДНК лігаза, (5) РНК-праймер, (6) ДНК-праймаза, (7) фрагмент Окадзакі, (8) ДНК-полімераза (Polδ), (9) хеліказа, (10) одиночний ланцюг зі зв'язаними білками, (11) топоізомераза

РЕПЛІКАЦІЯ

злочинця. Процес ідентифікації називається генетичним фінґерпринтингом. Вперше цим методом скористались ще в 1987р. на суді. Це дуже надійний метод визначення злочинців, хоча визначення може бути утруднене при забрудненні сцени злочину ДНК інших людей.

встановлення, чи персона є одним з біологічних батьків іншої людини. Сучасні методи молекулярної біології пропонують набагато надійніший шлях з'ясування материнства через аналіз ДНК індивідуумів (відомий як генетичний фінґерпринтинг). Зараз аналіз ДНК практично витіснив всі інші методи аналізу, надаючи приблизно 99,999 % точність (яка, проте, залежить від конкретного методу).

Бонні

з вимені шестирічної вівці-донора. З них утворилося 29 ембріонів, один з яких, Доллі, вижив. З цієї клітини була створена особина, генетично ідентична матері. Вівцю, народжену за допомогою генної інженерії, назвали Доллі. Вона стала  ссавцем, вирощеним шляхом клонування.