Тракт прийому сигналів у відповідь презентация

радіолокаційний запитувач
1Л-24.

діапазону.
Особливості побудови і роботи приймального пристрою VІІ діапазону.

4 канали їх проходження:
Канал проходження сигналів відповіді, що були прийняті основною антеною ІІІд (основний канал ІІІд);
Канал проходження сигналів відповіді, що були прийняті антеною ПБП ІІІд (канал придушення або додатковий канал ІІІд);
Канал проходження сигналів відповіді, що були прийняті основною антеною VIIд (основний канал VІІд);
Канал проходження сигналів відповіді, що були прийняті антеною ПБП VIIд (канал придушення або додатковий канал VIIд).

в обох діапазонах;
дешифрацію в амплітудно-модульованому імпульсі (АМІ) ІІІд кодової частоти в кодових фільтрах;
фазову обробку сигналів відповіді ІІІд з метою “відсікання” сигналів, що були прийняті з напрямків бокових пелюсток;
послаблення активної шумової перешкоди (АШП) в обох діапазонах;
розподіл сигналу відповіді VIIд на підканали за частотами f2 та f3 з подальшою їх роздільною обробкою;
постійний автоматичний контроль за наявністю вихідних сигналів блоку з індикацією на світлодіодах, а також пошук несправних елементів блоку (субблоків, комірок тощо).

контролю;
Органи управління, контролю і сигналізації.

VIIд – f2 та f3
проміжні: в ІІІд – f1пр=42МГц в VIIд – f2пр=36МГц, f3пр=48МГц.
2. Припустима нестабільність частоти сигналу:
в ІІІд – ±4МГц в VIIд – ±1МГц.
3. Смуга пропускання: в ІІІд – 16МГц в VIIд – 5МГц.
4. Чутливість приймача, не гірше: в ІІІд – 111дБ/Вт в
VIIд – 112дБ/Вт.
5. Динамічний діапазон ≥ 50дБ.
6. Коефіцієнт придушення АШП ≥ 6дБ.
7. Амплітуда вихідних сигналів Uвих= 2,4÷5В.
8. Приймальний пристрій ІІІд забезпечує дешифрацію АМІ з кодовими частотами модуляції від 2 до 7.

схемою з одинарним перетворенням частоти сигналу.
Кожний канал складається з підсилювача високої частоти (ПВЧ), змішувача та підсилювача проміжної частоти (ППЧ). Гетеродин, фазовий детектор, амплітудно-фазовий перетворювач та автокомпенсатор є спільними для обох каналів.

Принцип роботи приймального пристрою ІІІд

та два ГІ на несучій частоті f1), але різну інтенсивність, яка буде залежати від напрямку прийому сигналів. Сигнали в обох каналах надходять до підсилювачів високої частоти (ПВЧ), що призначений для підсилення сигналу на високій частоті та захисту входу приймача від відносно потужних сигналів передавача. Захист входу здійснюється обмежувачем, що зібраний на двох комутаційних діодах 2А310А. При перевищенні сигналом на вході певного рівня, що визначається динамічним діапазоном приймача, діоди відкриваються і шунтують вхід приймача. Конструктивно ПВЧ обох каналів виконані в одному субблоці (У0030106).

допомогою частоти гетеродину: fпр=f1-fг і виконані за схемою балансного змішувача на НВЧ- діодах 2А104АР.
Режекторні фільтри змішувачів виконані у вигляді відрізків смугових ліній і призначені для виділення fпр та запобігання проникнення ВЧ гармонік до ланцюгів проміжної частоти.

входять також смугові фільтри (преселектори), поділювач потужності сигналу гетеродину та атенюатор в ланцюгу гетеродину. Смугові фільтри призначені для послаблення сигналів дзеркальних та комбінаційних частот на вході змішувачів. Контроль роботи с/блоку здійснюється вимірюванням падіння напруги на резисторах R1÷R4 в ланцюгах навантаження змішувальних діодів по постійному струму.

гармонійного коливання з наступним помноженням частоти у 10 разів. Для придушення неробочих гармонік на виході помножувача встановлений трьохланковий фільтр. Конструктивно гетеродин виконаний у вигляді одного субблока У0030108. Контроль працездатності здійснюється шляхом вимірювання струму в ланцюгу автозміщення діоду Д1 (помножувач на 10).
Сигнали відповіді обох каналів на f1пр надходять до двокаскадних попередніх підсилювачів проміжної частоти (ППЧ-І). З виходів ППЧ-І сигнали обох каналів надходять паралельно до автокомпенсатора активної перешкоди (АКП f1) та амплітудно-фазового перетворювача (АФП).

шляхом обчислення їх суми (U∑) та різниці (UΔ).
Якщо співвідношення амплітуд сигналів відповіді на вході І та ІІ каналів буде UI>UІІ, що відповідає прийому сигналів з головного напрямку, то різниця фаз ϕ1 між U∑ та UΔ буде завжди менше ±90° (випадок “а”). При прийомі сигналів з напрямку бокових пелюсток співвідношення амплітуд буде UIІ>UІ і різниця фаз буде більше ±90° (випадок “б”).

“б”

“а”

проміжної частоти (ППЧ-ІІ) відповідно першого та другого каналів для подальшого підсилення до необхідної величини.
До входу ППЧ-ІІ надходить напруга часового автоматичного регулювання підсилення (ЧАРП), яка призначена для підвищення динамічного діапазону приймача в ближній зоні та послаблення сигналів, що були прийняті з бокових пелюсток ДН. Два останні каскади ППЧ-ІІ охоплені схемою шумового автоматичного регулювання підсилення (ШАРП), що призначена для підтримання постійного рівня шумів на виході приймача. Пристрій ШАРП забезпечує стабілізацію рівня шумів та кількості хибних спрацьовувань при перебільшенні зовнішньою шумовою перешкодою рівня власних шумів приймача на 20дБ.

Змінюючи рівень ШАРП за допомогою потенціометрів R36 та R35 можна регулювати коефіцієнт підсилення ППЧ-ІІ першого та другого каналів підсилення відповідно. З виходів ППЧ-ІІ обох каналів сигнали UΣ та UΔ через фазообертачі надходять до фазового детектора, де порівнюються за фазою.
Фазообертачі призначені для усунення фазової похибки, що виникає внаслідок розкиду параметрів елементів апаратури обох каналів, тобто їх не ідентичності.

вході буде менше ±90° (прийом з головного напрямку) та позитивні відеоімпульси, якщо різниця фаз вхідних сигналів буде більше ±90° (прийом з напрямку бокових пелюсток), амплітудно-фазова характеристика ФД показана на рис.

сигналом певного рівня (Uпорогу), що відповідає різниці фаз сигналів UΣ та UΔ менше 2θ (ширині робочої фазової зони). Ширина фазової зони обирається виходячи з міркувань співвідношення амплітуд сигналів на вході приймача 20lgUI /UII ≥12дБ (від –50° до +50°). Крім ФД і порогового пристрою до складу субблоку У0030110 входять фазообертачі і трьохкаскадний ППЧ-ІІ обох каналів.
З виходу порогового пристрою відеосигнали позитивної полярності надходять на схему перемикання і контролю.
Вихід з ФД називається ВИХІД ПБП.

каналів ППЧ-І надходять до автокомпенсатора активної перешкоди АКП f1, який призначений для автоматичної компенсації активної шумової перешкоди, виділення на її фоні сигналів відповіді , подальшого їх підсилення та перетворення у відеоімпульси.
На виході АКП сигнал детектується та надходить до формувача вихідних імпульсів (Ф), що являє собою пороговий пристрій, формувач та схему ШАРП.

Кількість цих імпульсів визначає число хибних спрацьовувань порогового пристрою. При збільшенні кількості імпульсів на виході (Ф) зростає проінтегрований сигнал на виході підсилювача постійного струму та збільшується поріг. Таким чином стабілізується рівень хибної тривоги. З виходу (Ф) сигнал також надходить на схему перемикання і контролю. Автокомпенсатор та формувач конструктивно виконані у субблоці У0030112.
Вихід з автокомпенсатора називається ВИХІД АК.

робочих частот АМІ, і детектор надходить до дешифратора АМІ. ДШ АМІ виділяє сигнал на виході одного з шести кодових фільтрів при наявності певної ознаки коду відповіді (ОКВ2÷ОКВ7) з місцевого або дистанційного пульту управління. З виходу ДШ АМІ сформований за амплітудою та тривалістю відеосигнал надходить до ШДПр (бл.701) і схеми перемикання і контролю, на інші входи якої надходять сигнали з виходів ФД та АКП.
ДШ АМІ конструктивно виконаний в ком. ТО-62А.

відсутній ПВЧ внаслідок більш високої енергії сигналу відповіді в VIIд. Захист входу приймача здійснюється шунтуванням входів змішувачів за допомогою ВЧ - вимикачів на час дії посилки запиту. ВЧ - вимикачі виконані на смугових лініях з використанням комутаційних діодів 2А518Б-4.
АФП працює в режимі підсилювача, оскільки в VIIд захист від відповідей з бокових пелюсток ДН здійснюється на “передачу” (випромінюється імпульс ПБП). Для цього перемикач “ПРЕОБРАЗ – ВЫКЛ” на шасі блока повинен бути встановлений в положення ВЫКЛ.

Особливості побудови і роботи приймального пристрою VIIд

сигналів на частотні підканали для подальшої обробки здійснюється у смугових фільтрах на виході ППЧ ФД та входах АКП f2 та АКП f3. З цієї причини в приймачі VIIд є два ФД та два АКП.
На схему перемикання та контролю з виходів фазових детекторів та з виходів автокомпенсаторів сигнали надходять за двома лініями (f2пбп, f3пбп, f2ак, f3ак).
В приймачі VIIд відсутній дешифратор АМІ.

блока сигналів, що надходять з ВИХОДУ ПБП або АК в ІІІд або в VIIд;
безперервного оперативного контролю наявності вихідних сигналів блоку з індикацією на світлодіодах;
формування сигналу справності блоку для місцевого пульту управління;
формування імпульсів ЧАРП.

Склад схеми:
пристрій контролю наявності перешкоди;
перемикач виходів приймача (АК і ПБП);
пристрій контролю.

або VIIд через направлені відгалужувачі заводяться контрольні сигнали відповіді з імітатора (бл.801) певної амплітуди і на певній дальності відносно моменту початку обробки прийнятих сигналів (“0” дистанції). Ділянка дистанції, на якій очікується поява КСВ, обирається оператором довільно з точки зору зручності спостереження контрольного кільця імітатора на екрані. Амплітуда сигналу встановлюється атенюатором бл.801 на 3дБ (2 рази) вище рівня власних шумів приймача.

ІІІд або VIIд. При наявності КСВ певної амплітуди на виході незахищеного каналу ПБП (ознака відсутності активної перешкоди) перемикач підключає до вихідної шини блоку канал ПБП. У разі дії на вході приймача АШП, напруга ШАРП в каналі ПБП в значній мірі зменшує його коефіцієнт підсилення, намагаючись повернути рівень шуму, що зріс за рахунок АШП, у початкове положення. При цьому значно зменшується амплітуда КСВ і на виході порогового пристрою ФД, тобто на виході ПБП сигнал відсутній. В цьому випадку перемикач підключає до вихідної шини блоку канал АК. При чому, такий алгоритм виконується незалежно від причин, за яких зник сигнал на виході ПБП (вихід з ладу імітатора або дуже малий рівень його потужності на вході, вихід із ладу елементів схеми каналу ПБП, тощо), а не тільки при наявності АШП.

(ІІІд або VIIд) та подає керуючі потенціали у вигляді “лог 0” та “лог 1” на перемикач виходів, що безпосередньо здійснює комутацію сигналів на вихід блоку. Пристрій контролю “слідкує” за наявністю сигналів на вихідних шинах, формує сигнал справності з індикацією на світлодіоді.

До складу схеми контролю наявності перешкоди входять:
вхідні схеми збігу “И“ (У1, У2, У3, У4);
схема диз’юнкції “ИЛИ” (У5, У6);
RS-тригери У7, У8;
вихідна схема збігу У9;
суматор У10;
інвертор У11.

сигнали надходять парами:
f1пбп з ФД та f1амі з ДШ АМІ або f1ак з АК та (Ф) та f1амі з ДШ АМІ в ІІІд – до У1, У3;
f2пбп та f3пбп з ФД або f2ак та f3ак з АК в VIIд – до У2, У4.
Крім того, на схему подається строб контролю та команди керування: “ПБЛ”, ”АК”, “+5В ИМИТ ВЫКЛ”.
На вході перемикача виходів (У12÷У20) одночасно присутні сигнали з виходів АК та ПБП в ІІІд або в VIIд.
Імпульс контролю має тривалість 40мкс та визначає ділянку дистанції, на якій очікується поява контрольних сигналів відповіді. Він випереджає КСВ на 3мкс. Саме по наявності контрольних сигналів з виходу ПБП робиться висновок про відсутність перешкоди на виході приймача, оскільки реальних відповідних сигналів може не бути за різними причинами (немає літаків в зоні пізнавання, чужий літак і т.і.).

збігу У1÷У4 і своїм продиференційованим переднім фронтом встановлює RS-тригери в нульовий стан. Це момент початкової установки. На виході схеми збігу У9 буде сигнал “лог 0”, що подається на суматор У10. На двох інших входах суматора також будуть “лог 0”, оскільки сигнали “ПБЛ” з перемикача “ОСЦИЛ ІІ” в положенні РАБОТА та “+5В ИМИТ ВЫКЛ” при бойовій роботі являють собою нульовий потенціал. Сигнал “лог 0” на виході суматора У10 забороняє проходження сигналів із виходу ПБП через У12 на вихідну шину “ВЫХ І ГИ” і через інвертор У11 дозволяє проходження сигналів з виходу АК через У13 на вихід блоку. Отже, в момент початкової установки схема переводить блок в режим АК. При цьому загорається світлодіод НЕИСПР. ПБЛ. Такий стан може зберігатись скільки завгодно, якщо контрольні сигнали з виходу ФД будуть відсутні.

схеми збігу У1 та У3, які встановлюють обидва тригера У7, У8 у стан “лог 1”. Сигнали “лог 1” із виходів тригерів надходять до двох входів схеми збігу У9, на третій вхід якої з перемикача “ОСЦИЛ ІІ” через інвертор також надходить високий потенціал. Сигнал “лог 1” з виходу схеми збігу через суматор У10 та інвертор У11 встановлює комутатор У12, У13, У18 в положення, при якому до вихідної шини “ВЫХ І ГИ” підключається вихід ПБП та відключається вихід АК. Блок переходить в режим ПБП і світлодіод “ПБЛ” гасне. При цьому сигнали виходу ДШ АМІ проходять на вихідну шину “ВЫХ І” транзитом, минаючи комутатор. Робота в VIIд аналогічна вище описаній.

входів надходять попарно сигнали з вихідних шин блока “ВЫХ І ГИ” та “ВЫХ І” (в ІІІд) або “ВЫХ 2” та “ВЫХ 3” (в VIIд).
При наявності на вході схеми контролю одночасно пари вихідних сигналів світлодіод “НЕИСПР 0301” не горить, а до місцевого пульту управління надходить постійний потенційний сигнал “ИСПР 301” за рівнем “лог 1”.
У разі вимикання імітатора, сигнал “+5В ІМІТ ВИМКН” блокує роботу схеми контролю наявності перешкоди та пристрій контролю. При цьому перемикач примусово встановлюється в режим ПБП і світлодіоди “НЕИСПР. 0301” та “НЕИСПР. ПБЛ” не горять.

забезпечують примусове встановлення блоку в режим ПБП та АК відповідно незалежно від наявності вхідних сигналів, що використовуються при проведенні технічного обслуговування та вимірювання параметрів приймача.
Перемикач “ОСЦИЛ І” дозволяє здійснювати осцилографічний контроль наявності і форми сигналів в контрольних точках, що позначені на схемі. Одночасно цей же перемикач (положення з чорною маркіровкою) дозволяє здійснювати пошук несправних ділянок схеми шляхом “заведення” в певні точки схеми тестового пілот-сигналу і оцінки його проходження на вихід за допомогою світлодіода “НЕИСПР 0301”.

при надходженні на нього стробу “ КОНТР”. Перевірка здійснюється починаючи з останніх каскадів приймача. При нормальній роботі ділянки схеми починаючи з точки підключення контрольного стробу світлодіод “НЕИСПР 0301” не повинен горіти.