“Класифікація і основні характеристики сучасних засобів повітряного нападу”
ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ПОВІТРЯНИХ СИЛ
ІМЕНІ ІВАНА КОЖЕДУБА
ФАКУЛЬТЕТ ПІДГОТОВКИ ОФІЦЕРІВ ЗАПАСУ ЗА КОНТРАКТОМ
- Главная
- Разное
- Дизайн
- Бизнес и предпринимательство
- Аналитика
- Образование
- Развлечения
- Красота и здоровье
- Финансы
- Государство
- Путешествия
- Спорт
- Недвижимость
- Армия
- Графика
- Культурология
- Еда и кулинария
- Лингвистика
- Английский язык
- Астрономия
- Алгебра
- Биология
- География
- Детские презентации
- Информатика
- История
- Литература
- Маркетинг
- Математика
- Медицина
- Менеджмент
- Музыка
- МХК
- Немецкий язык
- ОБЖ
- Обществознание
- Окружающий мир
- Педагогика
- Русский язык
- Технология
- Физика
- Философия
- Химия
- Шаблоны, картинки для презентаций
- Экология
- Экономика
- Юриспруденция
Тактика радіотехнічних військ. Лекція № 1. Класифікація і основні характеристики сучасних засобів повітряного нападу презентация
Содержание
- 1. Тактика радіотехнічних військ. Лекція № 1. Класифікація і основні характеристики сучасних засобів повітряного нападу
- 2. Навчальні питання лекції: 1. Уявлення щодо засобів
- 3. НАВЧАЛЬНА ЛІТЕРАТУРА Тактика радіотехнічних військ. Навчальний
- 4. Роди авіації і військ Повітряних Сил ЗС України
- 5. Навчальна дисципліна належить до групи
- 6. Дисципліна «Тактика радіотехнічних військ» має
- 7. Тактика (від грецьк. “tacco” –
- 8. 1. Уявлення щодо ЗПН та їх
- 9. Повітряний противник – це сили та
- 10. У сучасних війнах агресор намагається досягти
- 12. основними завданнями авіації при веденні бойових дій
- 14. До аеродинамічних засобів повітряного
- 15. Згідно розрахунків військових спеціалістів варіант
- 17. Основним способом нанесення поразки противнику та завоювання
- 19. Основними тенденціями розвитку ЗПН
- 20. 1.2. Класифікація засобів повітряного нападу
- 21. Тільки та держава, яка
- 22. Об’єктами радіолокаційної розвідки для РТВ є, передусім,
- 23. Найбільш широко застосовується така класифікація ЗПН:
- 24. - за конструктивним виконанням:
- 25. У залежності
- 26. на армійську авіацію: бойові вертольоти;
- 27. Безпілотні ЗПН підрозділяють:
- 28. Позначення іноземної військової авіаційної техніки А
- 29. 1.3. Озброєння засобів повітряного нападу
- 30. Озброєння засобів повітряного нападу поділяється
- 31. Ракетне озброєння включає авіаційні
- 32. Бомбардувальне озброєння містить бомбардувальні
- 33. Мінно-торпедне озброєння складається з
- 34. До
- 35. Спеціальне авіаційне озброєння
- 36. 2. Основні показники бойових властивостей ЗПН
- 37. Щоб успішно боротися з
- 38. 1. Розрізнюють максимальну, крейсерську й
- 39. Крейсерська швидкість застосовується
- 40. Слід визначити,
- 41. Для швидкостей польоту літаків і вертольотів
- 42. 2. Діапазон висот бойового застосування
- 43. Максимальною висотою бойового застосування
- 44. Розрізнюють також бойову стелю та динамічну.
- 45. Для висот польоту ЗПН встановлені наступні
- 46. 3. Дальність польоту літака -
- 47. Тактична дальність польоту (Dт) -
- 48. Бойовий радіус дій літака (Rбд) – найбільша
- 49. Бойовий радіус дій тактичної та
- 50. 3. Радіолокаційні характерис-тики літальних апаратів
- 51. Основними характеристиками ЗПН як об’єктів активной радіолокації
- 52. Основною радіолокаційною характеристикою цілі є
- 53. Ефективна площа розсіювання (ЕПР) σ
- 55. Радіолокаційні характеристики цілі –це характеристики, що визначають
- 56. Усереднені значення ЕПР ЗПН, м2
- 57. ЕПР також
- 58. Діаграма зворотного вториннього випромінювання цілі показуює
- 59. Рис. 1. Розсіювання радіохвиль. а) літаком, б) головною частиною ракети (λ=10 см)
- 60. Дальнісний радіолокаційний портрет. Окремі
- 61. Для радіолокаційного розпізнавання цілей використовують їх
- 62. Радіолокаційний дальністний портрет (ДП) –
- 63. ДП мають багато рис, що
- 64. Дальністний радіолокаційний портрет
- 66. Спектральні портрети аеродинамічних цілей Спектральний
- 67. Приклади спектральних портретів аеродинамічних цілей
- 68. Висновки з лекції.
Навчальні питання лекції: 1. Уявлення щодо засобів повітряного нападу та їх класифікація 2. Основні показники бойових властивостей засобів повітряного нападу (ЗПН) 3. Радіолокаційні характеристики літальних апаратів (ЛА)
Слайд 1
Модудь 3.5.1- Сучасні засоби повітряного нападу
ЛЕКЦІЯ № 1
з навчальної дисципліни
”ТАКТИКА
РАДІОТЕХНІЧНИХ ВІЙСЬК”
“Класифікація і основні характеристики сучасних засобів повітряного нападу”
“Класифікація і основні характеристики сучасних засобів повітряного нападу”
Слайд 2Навчальні питання лекції:
1. Уявлення щодо засобів повітряного нападу та їх класифікація
2. Основні показники бойових властивостей засобів повітряного нападу (ЗПН)
3. Радіолокаційні характеристики літальних апаратів (ЛА)
Слайд 3НАВЧАЛЬНА ЛІТЕРАТУРА
Тактика радіотехнічних військ. Навчальний посібник
/ За ред. Б.В. Бакуменка.
– Харків: ХУПС, 2007.
2. Довідник учасника АТО: озброєння і військова техніка
Збройних Сил Російської Федерації / [А.М.Алімпієв,
Г.В.Пєвцов, Д.А.Гриб та ін.]; за заг. ред. А.М.Алімпієва. – Х.:
Оригінал, 2015. – 732 с.
2. Довідник учасника АТО: озброєння і військова техніка
Збройних Сил Російської Федерації / [А.М.Алімпієв,
Г.В.Пєвцов, Д.А.Гриб та ін.]; за заг. ред. А.М.Алімпієва. – Х.:
Оригінал, 2015. – 732 с.
Слайд 5 Навчальна дисципліна належить до групи оперативно -
тактичних дисциплін і
вносить основний вклад в тактичну
підготовку студентів за фахом.
Дисципліна вивчається на протязі 7-го та 8-го семестрів.
Вона складається з наступних блоків змістових модулів:
3.5.1- Сучасні засоби повітряного нападу (ЗПН);
3.5.2 - Основи радіоелектронної боротьби (РЕБ);
3.5.3 - Основи тактики радіотехнічних військ (РТВ).
У 7 семестрі вивчається матеріал двох блоків змістових
модулів (3.5.1-3.5.2) обсягом 38 годин (10 годин-лекції, 26 годин-
групові вправи та 2 години-контрольна робота).
У 8 семестрі вивчається матеріал блоку змістового модулю
3.5.3 обсягом 40 годин (10 годин - лекції, 28 годин – групові
вправи та 2 години - залік з оцінкою).
підготовку студентів за фахом.
Дисципліна вивчається на протязі 7-го та 8-го семестрів.
Вона складається з наступних блоків змістових модулів:
3.5.1- Сучасні засоби повітряного нападу (ЗПН);
3.5.2 - Основи радіоелектронної боротьби (РЕБ);
3.5.3 - Основи тактики радіотехнічних військ (РТВ).
У 7 семестрі вивчається матеріал двох блоків змістових
модулів (3.5.1-3.5.2) обсягом 38 годин (10 годин-лекції, 26 годин-
групові вправи та 2 години-контрольна робота).
У 8 семестрі вивчається матеріал блоку змістового модулю
3.5.3 обсягом 40 годин (10 годин - лекції, 28 годин – групові
вправи та 2 години - залік з оцінкою).
Слайд 6 Дисципліна «Тактика радіотехнічних військ» має на меті:
дати студентам знання
щодо ЗПН іноземних держав та їх
основних характеристик, а також їх особливостей як об’єктів
радіолокації для радіотехнічних військ Повітряних Сил ЗС
України (РТВ ПС ЗС України);
дати знання основ радіоелектронної боротьби та її організації в
частинах та підрозділах РТВ ПС ЗС України;
ознайомити з організаційною структурою РТВ, військових
частин і підрозділів РТВ, основними принципами їх бойового
застосування та загальними положеннями тактики радіотехнічних
військ;
розглянути способи та принципи ведення радіолокаційної
розвідки повітряного противника та видачі радіолокаційної
інформації споживочам, заходи з завчасної підготовки та
організацію бойового застосування підрозділів РТВ;
підготовити студентів до виконання обов’язків командира
окремого радіолокаційного взводу.
основних характеристик, а також їх особливостей як об’єктів
радіолокації для радіотехнічних військ Повітряних Сил ЗС
України (РТВ ПС ЗС України);
дати знання основ радіоелектронної боротьби та її організації в
частинах та підрозділах РТВ ПС ЗС України;
ознайомити з організаційною структурою РТВ, військових
частин і підрозділів РТВ, основними принципами їх бойового
застосування та загальними положеннями тактики радіотехнічних
військ;
розглянути способи та принципи ведення радіолокаційної
розвідки повітряного противника та видачі радіолокаційної
інформації споживочам, заходи з завчасної підготовки та
організацію бойового застосування підрозділів РТВ;
підготовити студентів до виконання обов’язків командира
окремого радіолокаційного взводу.
Слайд 7 Тактика (від грецьк. “tacco” – шикування військ) є
складовою
частиною військового мистецтва. Вона вивчає теорію і практику підготовки та бойового застосування підрозділів, частин і з’єднань родів військ.
Теорія тактики досліджує закономірності, характер і зміст
бою, розробляє способи його підготовки та ведення, вивчає
бойові властивості та можливості підрозділів, частин і
з’єднань.
Практика охоплює діяльність командирів, штабів і військ
щодо постійного уточнення даних обстановки, прийняття
рішень і доведення завдань до підлеглих, планування та
підготовки бою, ведення і забезпечення бойових дій.
Тактика зазнає постійних змін, бо постійно розвивається
озброєння, змінюється воєнна доктрина та організаційна
структура військ, змінюється тактика дій противника.
Теорія тактики досліджує закономірності, характер і зміст
бою, розробляє способи його підготовки та ведення, вивчає
бойові властивості та можливості підрозділів, частин і
з’єднань.
Практика охоплює діяльність командирів, штабів і військ
щодо постійного уточнення даних обстановки, прийняття
рішень і доведення завдань до підлеглих, планування та
підготовки бою, ведення і забезпечення бойових дій.
Тактика зазнає постійних змін, бо постійно розвивається
озброєння, змінюється воєнна доктрина та організаційна
структура військ, змінюється тактика дій противника.
Слайд 9
Повітряний противник – це сили та засоби супротивної сторони, які мають
на озброєнні літальні апарати (ЛА), що спроможні діяти в межах повітряного простору та вирішувати конкретні бойові завдання або забезпечувати їх вирішення.
Слайд 10
У сучасних війнах агресор намагається досягти стратегічної мети насамперед неконтактними діями
та високоточною зброєю, з використанням ракет і засобів повітряного нападу, які спроможні забезпечити завоювання панування у повітрі, знищити важливі військові об’єкти, зруйнувати економіку, порушити систему державного управління.
Слайд 12основними завданнями авіації при веденні бойових дій в сучасних умовах і
у найближчому майбутньому є:
завоювання (утримання) переваги у повітрі;
авіаційна підтримка (військ та сил флоту);
ізоляція поля бою та району бойових дій;
подавлення військового та економічного потенціалу противника в глибині його території;
порушення системи військового та державного управління противника;
повітряна розвідка та РЕБ;
транспортування військ і вантажів;
висадка повітряних десантів.
завоювання (утримання) переваги у повітрі;
авіаційна підтримка (військ та сил флоту);
ізоляція поля бою та району бойових дій;
подавлення військового та економічного потенціалу противника в глибині його території;
порушення системи військового та державного управління противника;
повітряна розвідка та РЕБ;
транспортування військ і вантажів;
висадка повітряних десантів.
Слайд 14 До аеродинамічних засобів повітряного
нападу відносяться літальні апарати, які
здійснюють політ в порівняно щільних шарах
атмосфери відповідно до законів аеродинаміки. У зв’язку з тим, що зі збільшенням висоти
польоту щільність повітря істотно зменшується,
відповідно зменшуються і аеродинамічні
піднімальні сили.
Політ, обумовлений тільки впливом
аеродинамічних піднімальних сил, можливий
тому до висот 35…40 км.
Слайд 15 Згідно розрахунків військових спеціалістів варіант відносної ваги складових елементів
у першій операції ЗПН найближчої перспективи може бути таким:
- тактична та палубна авіація – до 70%;
- стратегічна авіація – до 2…3%;
- КР морського та повітряного базування
– до 5…6%;
- БР у звичайному спорядженні – до 1%;
- сили та засоби забезпечення, у т.ч. штучні супутники Землі (ШСЗ) різного призначення, наземні засоби РЕБ – до 20%.
- тактична та палубна авіація – до 70%;
- стратегічна авіація – до 2…3%;
- КР морського та повітряного базування
– до 5…6%;
- БР у звичайному спорядженні – до 1%;
- сили та засоби забезпечення, у т.ч. штучні супутники Землі (ШСЗ) різного призначення, наземні засоби РЕБ – до 20%.
Слайд 17Основним способом нанесення поразки противнику та завоювання переваги у повітрі є
здійснення масованих ракетно-авіаційних ударів (МРАУ).
Найбільш потужним вважається перший МРАУ, який готується ще у мирний час.
В першому МРАУ задіється максимальна можлива кількість літаків бойової авіації, крилаті ракети, бойові вертольоти, артилерія.
Найбільш потужним вважається перший МРАУ, який готується ще у мирний час.
В першому МРАУ задіється максимальна можлива кількість літаків бойової авіації, крилаті ракети, бойові вертольоти, артилерія.
Слайд 19
Основними тенденціями розвитку ЗПН (до 2015 року) є такі:
- зниження радіолокаційного,
візуального, інфрачервоного випромінювання літальних апаратів;
- уніфікація літальних апаратів;
- удосконалення бортової та іншої апаратури;
- застосування єдиної АСУ наземною та бортовою апаратурою.
- уніфікація літальних апаратів;
- удосконалення бортової та іншої апаратури;
- застосування єдиної АСУ наземною та бортовою апаратурою.
Слайд 21
Тільки та держава, яка спроможна надійно захистити та зберегти
від ударів з повітря важливі об’єкти та угруповання військ, може досягти успіху в сучасному військовому конфлікті.
Головне завдання радіотехнічних військ – ведення радіолокаційної розвідки повітряного противника.
Головне завдання радіотехнічних військ – ведення радіолокаційної розвідки повітряного противника.
Слайд 22Об’єктами радіолокаційної розвідки для РТВ є, передусім, ЛА, які здійснюють політ
у щільних шарах атмосфери та призначені для здійснення або забезпечення наступальних дій, тобто аеродинамічні засоби повітряного нападу (АЗПН).
Слайд 23Найбільш широко застосовується така класифікація ЗПН:
- за рівнем розв’язуваних задач
:
стратегічні;
тактичні;
-за цільовим призначенням:
-розвідувальні; -ударні; -радіоелектронної боротьби; -багатоцільові; -протиповітряної оборони; -виявлення та управління;
- спеціальні та інші;
- за місцем базування - повітряного, морського та наземного базування;
стратегічні;
тактичні;
-за цільовим призначенням:
-розвідувальні; -ударні; -радіоелектронної боротьби; -багатоцільові; -протиповітряної оборони; -виявлення та управління;
- спеціальні та інші;
- за місцем базування - повітряного, морського та наземного базування;
Слайд 24 - за конструктивним виконанням:
літаки;
вертольоти;
ракети
(БР та КР);
- за способом керування:
пілотовані;
безпілотні.
Правильне та своєчасне визначення класу літального апарату є запорукою успішного виконання завдань, які покладаються на радіотехнічні війська Повітряних Сил Збройних Сил України.
- за способом керування:
пілотовані;
безпілотні.
Правильне та своєчасне визначення класу літального апарату є запорукою успішного виконання завдань, які покладаються на радіотехнічні війська Повітряних Сил Збройних Сил України.
Слайд 25
У залежності від призначення та підпоряд-
кованості тому чи
іншому командуванню
ЗПН у більшості країн підрозділяються:
- на стратегічну (далеку) авіацію: важкі та
середні стратегічні бомбардувальники;
стратегічні літаки-розвідники;
- на тактичну (фронтову) авіацію:
багатоцільові тактичні винищувачи;
винищувачі ППО; винищувачі –
бомбардувальники; штурмовики;
ЗПН у більшості країн підрозділяються:
- на стратегічну (далеку) авіацію: важкі та
середні стратегічні бомбардувальники;
стратегічні літаки-розвідники;
- на тактичну (фронтову) авіацію:
багатоцільові тактичні винищувачи;
винищувачі ППО; винищувачі –
бомбардувальники; штурмовики;
Слайд 26на армійську авіацію: бойові вертольоти;
багатоцільові вертольоти; транспортно-десантні вертольоти; вертольоти
розвідки і
РЕБ; літаки армійської авіації (штурмовики,
розвідники);
- на спеціальні літаки: літаки дальнього
радіолокаційного виявлення й управління
(ДРЛВіУ); літаки - повітряні командні
пункти (літакі управління); літаки – розвідники; літаки РЕБ та літаки –
заправники;
- на військово-транспортну авіацію.
РЕБ; літаки армійської авіації (штурмовики,
розвідники);
- на спеціальні літаки: літаки дальнього
радіолокаційного виявлення й управління
(ДРЛВіУ); літаки - повітряні командні
пункти (літакі управління); літаки – розвідники; літаки РЕБ та літаки –
заправники;
- на військово-транспортну авіацію.
Слайд 27 Безпілотні ЗПН підрозділяють:
- на безпілотні літаки з
програмним управлінням
(БПЛА) та дистанційно пілотовані (ДПЛА)
багаторазового і одноразового застосування;
- на керовану ракетну зброю;
- на крилаті ракети;
- на керовані бомби і бомбові касети.
Основними принципами бойового застосування
засобів повітряного нападу являються: -раптовість
застосування; -маскування сил і засобів; -взаємодія
родів авіації між собою й іншими ЗПН; -безперервність
дій; -централізоване управління силами та засобами;
-зосередження зусиль по цілях.
(БПЛА) та дистанційно пілотовані (ДПЛА)
багаторазового і одноразового застосування;
- на керовану ракетну зброю;
- на крилаті ракети;
- на керовані бомби і бомбові касети.
Основними принципами бойового застосування
засобів повітряного нападу являються: -раптовість
застосування; -маскування сил і засобів; -взаємодія
родів авіації між собою й іншими ЗПН; -безперервність
дій; -централізоване управління силами та засобами;
-зосередження зусиль по цілях.
Слайд 28Позначення іноземної військової авіаційної техніки
А - штурмовик;
В – бомбардувальник (В-52);
С
- військово-транспортний (С-130) ;
Е - літак, обладнаний спеціальною радіоелектронною
апаратурою (літаки ДРЛВіУ, РЕБ, повітряний КП);
F – винищувач (F-15, F-16 );
Н - вертоліт;
К – заправник (КС-130);
О - спостереження та цілевказання, коригувальник;
Р - базовий патрульний;
R – розвідувальний (RC-135);
S - протичовневий;
Т - навчально-тренувальний;
U - загального призначення (багатоцільовий);
V - літак з вертикальним зльотом чи з скороченою посадкою;
X - дослідницький.
Е - літак, обладнаний спеціальною радіоелектронною
апаратурою (літаки ДРЛВіУ, РЕБ, повітряний КП);
F – винищувач (F-15, F-16 );
Н - вертоліт;
К – заправник (КС-130);
О - спостереження та цілевказання, коригувальник;
Р - базовий патрульний;
R – розвідувальний (RC-135);
S - протичовневий;
Т - навчально-тренувальний;
U - загального призначення (багатоцільовий);
V - літак з вертикальним зльотом чи з скороченою посадкою;
X - дослідницький.
Слайд 30 Озброєння засобів повітряного нападу поділяється на:
- ракетне;
- бомбардувальне;
- мінно-торпедне;
- стрілецько-гарматне;
- спеціальне.
- мінно-торпедне;
- стрілецько-гарматне;
- спеціальне.
Слайд 31 Ракетне озброєння включає авіаційні ракетні комплекси класу “повітря–повітря”
та “повітря–поверхня”.
До нього також належать реактивні системи залпового вогню, що встановлюються на літальні апарати для ураження наземних цілей некерованими ракетами.
До нього також належать реактивні системи залпового вогню, що встановлюються на літальні апарати для ураження наземних цілей некерованими ракетами.
Слайд 32 Бомбардувальне озброєння містить бомбардувальні засоби ураження (авіаційні бомби,
бомбові касети та ін.), приціли та бомбардувальні пристрої.
На сучасних літаках приціли входять до складу прицільно-навігаційних систем.
На сучасних літаках приціли входять до складу прицільно-навігаційних систем.
Слайд 33 Мінно-торпедне озброєння складається з авіаційних торпед і мін
(протипіхотних, протитанкових, морських), пристроїв їх підвішування та скидання, пристроїв управління.
Це озброєння є складовою частиною авіаційних систем мінування, які призначені для мінування ділянок суші або моря на великій відстані від своїх військ у гранично-обмежені терміни.
Це озброєння є складовою частиною авіаційних систем мінування, які призначені для мінування ділянок суші або моря на великій відстані від своїх військ у гранично-обмежені терміни.
Слайд 34 До стрілецько-гарматного озброєння належать авіаційні
гармати та кулемети, боєприпаси до них та інші системи, що їх забезпечують.
На вертольотах вогневої підтримки можуть також встановлюватися гранатомети.
На вертольотах вогневої підтримки можуть також встановлюватися гранатомети.
Слайд 35
Спеціальне авіаційне озброєння містить ядерні, хімічні та інші
спеціальні боєприпаси.
Керовані авіаційні засоби ураження, які містять ракети класу “повітря–повітря” або “повітря–поверхня”, керовані бомби та касети, належать до авіаційної високоточної зброї.
Керовані авіаційні засоби ураження, які містять ракети класу “повітря–повітря” або “повітря–поверхня”, керовані бомби та касети, належать до авіаційної високоточної зброї.
Слайд 37 Щоб успішно боротися з ЗПН фахівець ППО
повинен
якісно оцінювати можливості та властиво-
сті цих засобів нападу. До основних показників
бойових властивостей засобів повітряного нападу
відносяться
швидкість польоту;
діапазон висот бойового застосування;
дальність (радіус) польоту;
маневреність;
озброєння і бойове навантаження.
сті цих засобів нападу. До основних показників
бойових властивостей засобів повітряного нападу
відносяться
швидкість польоту;
діапазон висот бойового застосування;
дальність (радіус) польоту;
маневреність;
озброєння і бойове навантаження.
Слайд 38 1. Розрізнюють максимальну, крейсерську й
економічну швидкості польоту.
Максимальна швидкість (Vmax) – це швидкість
рівномірного горизонтального прямолінійного
польоту літака при роботі рухомої установки з
найбільшою тягою, що дозволяється (з форсажем),
які обумовлені техничними вимогами.
Крейсерська швидкість (Vкр) – це швидкість
горизонтального польоту, за якої досягається
мінімальна витрата палива на кілометр шляху й
отже, найбільша дальність польоту літака.
Для дозвукових літаків крейсерська швидкість
визначається за формулою: Vкр= (0,7…0,8)Vmax.
рівномірного горизонтального прямолінійного
польоту літака при роботі рухомої установки з
найбільшою тягою, що дозволяється (з форсажем),
які обумовлені техничними вимогами.
Крейсерська швидкість (Vкр) – це швидкість
горизонтального польоту, за якої досягається
мінімальна витрата палива на кілометр шляху й
отже, найбільша дальність польоту літака.
Для дозвукових літаків крейсерська швидкість
визначається за формулою: Vкр= (0,7…0,8)Vmax.
Слайд 39
Крейсерська швидкість застосовується під час
виконання маршрутних польотів
до входу в зону дії
вогневих засобів ППО.
Економічна (найвигідніша) швидкість – швидкість
польоту на мінімальній тязі двигунів літака, яка
необхідна для горизонтального польоту, що
забезпечує мінімальну витрату палива в одиницю
часу та максимальну тривалість польоту.
Економічна швидкість використовується
бойовими літаками, які здійснюють чергування у
повітрі, літаками розвідки, РЕБ та ДРЛВіУ в зонах
баражування, а також повітряними КП ( на висотах
8…10км. вона дорівнює 500…800км/год).
вогневих засобів ППО.
Економічна (найвигідніша) швидкість – швидкість
польоту на мінімальній тязі двигунів літака, яка
необхідна для горизонтального польоту, що
забезпечує мінімальну витрату палива в одиницю
часу та максимальну тривалість польоту.
Економічна швидкість використовується
бойовими літаками, які здійснюють чергування у
повітрі, літаками розвідки, РЕБ та ДРЛВіУ в зонах
баражування, а також повітряними КП ( на висотах
8…10км. вона дорівнює 500…800км/год).
Слайд 40
Слід визначити, що мінімальна швидкість
польоту залежать
від висоти польоту.
Найменші значення вона має при польотах
літаків на малих и середніх висотах,
найбільші - на великих висотах.
На швидкість польоту також істотно
впливає бомбове навантаження, варіанти
зовнішньої підвіски зброї та засобів РЕБ.
Найменші значення вона має при польотах
літаків на малих и середніх висотах,
найбільші - на великих висотах.
На швидкість польоту також істотно
впливає бомбове навантаження, варіанти
зовнішньої підвіски зброї та засобів РЕБ.
Слайд 41
Для швидкостей польоту літаків і вертольотів встановлена наступна градація діапазонів швидкості:
- до 100 м/с - малошвидкісні;
- від 100 м/с до 300 м/с –дозвукові;
- від 300 м/с до 640 м/с –швидкісні;
- більше 640 м/с –високошвидкісні.
- від 100 м/с до 300 м/с –дозвукові;
- від 300 м/с до 640 м/с –швидкісні;
- більше 640 м/с –високошвидкісні.
Слайд 42 2. Діапазон висот бойового застосування
характеризується мінімальною і
максимальною
висотами, у межах яких ЗПН
може здійснювати політ та виконувати бойові
задачі.
Мінімально безпечна висота польоту ЗПН
залежить від рельєфу місцевості на шляху
маршруту польоту, типу ЗПН, наявності на
борту засобу забезпечення безпеки польоту на
малих висотах, а також від підготовки
екіпажів.
може здійснювати політ та виконувати бойові
задачі.
Мінімально безпечна висота польоту ЗПН
залежить від рельєфу місцевості на шляху
маршруту польоту, типу ЗПН, наявності на
борту засобу забезпечення безпеки польоту на
малих висотах, а також від підготовки
екіпажів.
Слайд 43 Максимальною висотою бойового застосування
ЗПН є практична стеля літака.
Практична стеля літака (Нпр) - це найбільша
висота польоту, на який вертикальна швидкість
набору висоти складає 2,5 м/с і зберігається
керованість літаком.
Окремі зразки літаків мають практичну стелю 25
км.
Ракети класу «поверхня-поверхня» в основній
своєї масі діють у діапазоні висот носіїв, але окремі
зразки можуть здійснювати політ по балістичній чи
напівбалістичній траєкторії зі стелею до 40 км.
висота польоту, на який вертикальна швидкість
набору висоти складає 2,5 м/с і зберігається
керованість літаком.
Окремі зразки літаків мають практичну стелю 25
км.
Ракети класу «поверхня-поверхня» в основній
своєї масі діють у діапазоні висот носіїв, але окремі
зразки можуть здійснювати політ по балістичній чи
напівбалістичній траєкторії зі стелею до 40 км.
Слайд 44 Розрізнюють також бойову стелю та динамічну.
Бойова стеля (Нб)
- висота польоту літака, на
який він здатний виконувати горизонтальний
маневр з креном до 15…20 % без втрати висоти
та швидкості. Бойова стеля нижче практичної
стелі на 10-15% для винищувачив і
бомбардувальників.
Динамічна стеля (Ндин) - висота, у момент
виходу на яку літак має мінімальну швидкість,
яка необхідна для збереження керованості.
який він здатний виконувати горизонтальний
маневр з креном до 15…20 % без втрати висоти
та швидкості. Бойова стеля нижче практичної
стелі на 10-15% для винищувачив і
бомбардувальників.
Динамічна стеля (Ндин) - висота, у момент
виходу на яку літак має мінімальну швидкість,
яка необхідна для збереження керованості.
Слайд 45 Для висот польоту ЗПН встановлені наступні градації :
меньш 200м
- гранично малі висоти;
- від 200м до 1000 м - малі висоти;
- від 1000 м до 4000 м - середні висоти;
- від 4 000м до 12 000м - великі висоти;
- від 12 000м до 40 000м - стратосферні
висоти.
- від 200м до 1000 м - малі висоти;
- від 1000 м до 4000 м - середні висоти;
- від 4 000м до 12 000м - великі висоти;
- від 12 000м до 40 000м - стратосферні
висоти.
Слайд 46 3. Дальність польоту літака - це шлях, що проходить
літак до витрати наявної кількості палива.
Дальність польоту від аеродрому вильоту прийнято
характеризувати дальністю максимальною (перегоночною),
тактичною, а також бойовим радіусом дії.
Максимальна (перегоночна) дальність (Dmax) –макси-
мальна відстань, яку пролітає літак без бомбового й іншо-
го навантаження з максимальною заправкою паливом.
Максимальна дальність забезпечується при
крейсерській швидкості польоту літака та найвигіднішої
висоті.
Слайд 47 Тактична дальність польоту (Dт) - максимальна
відстань, що долається
літаком з одним заправленням
паливом при штатному озброєнні й нормальному
бомбовому навантаженні на оптимальній висоті:
Дт = (0,7…0,8)Дмакс.
При веденні бойових дій з поверненням літаків на
свій аеродром застосовується термін бойовий радіус
дій літака.
паливом при штатному озброєнні й нормальному
бомбовому навантаженні на оптимальній висоті:
Дт = (0,7…0,8)Дмакс.
При веденні бойових дій з поверненням літаків на
свій аеродром застосовується термін бойовий радіус
дій літака.
Слайд 48Бойовий радіус дій літака (Rбд) – найбільша
відстань, на яку може
віддалитися літак від
аеродрому вильоту для виконання бойового
завдання при штатному озброєнні й нормаль-
ному бомбовому навантаженні та повернутися
без проміжної посадки та дозаправки у повітрі
на аеродром вильоту.
Для одиночного літака: Rбд = 0,4Дт,
а для групи літаків Rбд = 0,3Дт.
аеродрому вильоту для виконання бойового
завдання при штатному озброєнні й нормаль-
ному бомбовому навантаженні та повернутися
без проміжної посадки та дозаправки у повітрі
на аеродром вильоту.
Для одиночного літака: Rбд = 0,4Дт,
а для групи літаків Rбд = 0,3Дт.
Слайд 49 Бойовий радіус дій тактичної та палубної
авіації залежить від
типу літака, способу
польоту та інших факторів і знаходиться в
межах 600…2100 км.
Знання бойових радіусів дій дозволяє
побудувати рубежі досяжності конкретних
ЗПН на різних напрямках і висотах польоту
та з урахуванням цього спланувати організацію
прикриття об’єктів.
польоту та інших факторів і знаходиться в
межах 600…2100 км.
Знання бойових радіусів дій дозволяє
побудувати рубежі досяжності конкретних
ЗПН на різних напрямках і висотах польоту
та з урахуванням цього спланувати організацію
прикриття об’єктів.
Слайд 51Основними характеристиками ЗПН як об’єктів активной радіолокації являються:
ефективна поверхня (площіна)
розсіювання цілі (ЕПР);
- діаграма зворотнього вторинного
випромінювання;
- дальнісний радіолокаційний портрет.
Слайд 52
Основною радіолокаційною характеристикою цілі є здатність цілі відбивати радіолокаційні сигнали
(інтенсивність відбитого сигналу), що залежить від:
геометричних розмірів;
конфігурації;
матеріалу;
ракурсу цілі;
довжини хвилі РЛС;
виду поляризації електромагнітних хвиль.
Слайд 53
Ефективна площа розсіювання (ЕПР) σ - це площа такого еквівалентного вторинного
випромінювача, що, рівномірно розсіюючи всю падаючу на нього енергію, створює в точці прийому таку ж поверхневу щільність потоку енергії, що й реальна ціль,
σ ═ π r2(Sпр./Sц),
де r - відстань від цілі до приймача РЛС;
Sпр, SЦ — щільність потоку енергії радіохвилі біля приймача та біля цілі відповідно.
ЕПР має розмірність площі.
σ ═ π r2(Sпр./Sц),
де r - відстань від цілі до приймача РЛС;
Sпр, SЦ — щільність потоку енергії радіохвилі біля приймача та біля цілі відповідно.
ЕПР має розмірність площі.
Слайд 54
ЕПР цілі істотно залежить від:
-
діапазону радіохвиль радіолокаційної станції (РЛС);
- від форми цілі;
- від поляризації радіохвиль, які опромінюють ціль.
Для РЛС метрового діапазону розміри цілі близькі
за довжиною до хвилі РЛС (резонансне відбиття), а
для дециметрового та сантиметрового діапазонів
хвиль розміри цілі помітно перевищують довжину
хвилі РЛС (поверхнево-крайове відбиття).
Більшість РЛС працює в області поверхнево-крайо-
вого ефекту: розміри літака перевищують довжину
хвилі РЛС.
- від форми цілі;
- від поляризації радіохвиль, які опромінюють ціль.
Для РЛС метрового діапазону розміри цілі близькі
за довжиною до хвилі РЛС (резонансне відбиття), а
для дециметрового та сантиметрового діапазонів
хвиль розміри цілі помітно перевищують довжину
хвилі РЛС (поверхнево-крайове відбиття).
Більшість РЛС працює в області поверхнево-крайо-
вого ефекту: розміри літака перевищують довжину
хвилі РЛС.
Слайд 55Радіолокаційні характеристики цілі –це характеристики, що визначають можливість виявлення, розпізнавання цілей
і виміру параметрів їхнього руху засобами радіолокації.
Слайд 57
ЕПР також істотно залежить від геометричної форми
цілі. Як правило, ЗПН мають складну геометричну
конфігурацію, виконуються з матеріалів з різними
електричним властивостями.
Різноманітні елементи конструкції вносять неоднако-
вий внесок у ЕПР цілі. Елементи, що найбільш
відбивають радіохвилі, називають «блискучими».
Слайд 58Діаграма зворотного
вториннього випромінювання цілі показуює
залежність інтенсивності розсіювання від
кута
падіння радіохвилі, визначається її
конфігурацією і орієнтацією відносно РЛС.
конфігурацією і орієнтацією відносно РЛС.
Слайд 60Дальнісний радіолокаційний портрет.
Окремі «блискучі» елементи ЗПН розрізнюються
у
разі використання складних сигналів з шириною
спектру частот 50…75 МГц, що відповідає розрізню-
вальній спроможності по дальності 2…3 м. Приймаючи сигнали, що забезпечують розрізнення
«блискучих» елементів, одержують так звані дальнісні
радіолокаційні портрети цілей, які дозволяють
вирішити проблему їх розпізнавання та задач
класифікації цілей.
спектру частот 50…75 МГц, що відповідає розрізню-
вальній спроможності по дальності 2…3 м. Приймаючи сигнали, що забезпечують розрізнення
«блискучих» елементів, одержують так звані дальнісні
радіолокаційні портрети цілей, які дозволяють
вирішити проблему їх розпізнавання та задач
класифікації цілей.
Слайд 61Для радіолокаційного розпізнавання
цілей використовують їх наступні
радіолокаційні портрети:
- потужностний;
- спектральний;
-
дальністний;
- частотно-корелірований;
- частотно-резонансний;
- картинний.
Слайд 62 Радіолокаційний дальністний портрет (ДП) –
типова ознака радіолокаційних вимірів,
які
часто використовуються як для класифікації
повітряних апаратів, так і морських суден і
наземних транспортних засобів. По суті
радіолокаційні ДП - одномірні «зображення»
повітряних апаратів, що виміряні вздовж лінії
візування (по дальності) між PJIC та
повітряним апаратом.
часто використовуються як для класифікації
повітряних апаратів, так і морських суден і
наземних транспортних засобів. По суті
радіолокаційні ДП - одномірні «зображення»
повітряних апаратів, що виміряні вздовж лінії
візування (по дальності) між PJIC та
повітряним апаратом.
Слайд 63 ДП мають багато рис, що відповідають класифікації цілі та
можуть бути виміряні відносно швидко для будь-якої
орієнтації літака. Крім того, для отримання ДП необхідні
PJIC, які мають відповідні характеристики.
Однак використання ДП для класифікації літака має недоліки,
так як ДП сильно залежить від орієнтації літака, яка зазвичай
виражається як ракурс цілі.
Хоч ракурси літака можуть оцінюватися від даних
супроводження, оцінки страдають і від систематичних і від
випадкових помилок близько декількох градусів, тому ДП
можуть значно відрізнятися.
Головний недолік використання радіолокаційних
ДП для класифікації літака – вимога багатої
кількості вибірок для побудови надійних
статистичних класифікаторів.
Слайд 66Спектральні портрети аеродинамічних цілей
Спектральний портрет є результатом вторинної модуляції
сигналу, відбитого від аеродинамічної цілі.
Феномен «вторинної» модуляції проявляється у вигляді появи
додаткових спектральних компонентів у відбитому сигналі
внаслідок фазово-амплітудної модуляції передавального
сигналу обертовими елементами об'єкта - лопостями гвинта
гвинтового літака або вертольота або лопатками компресора
або двигуна турбореактивного літака. Спектральний
портрет являє собою сукупність комплексних амплітуд
відбитого сигналу, які відносяться до різних елементів
розрізнення за частотою.
Слайд 68Висновки з лекції.
Таким чином, бойові властивості
засобів повітряного нападу та їх показники дозволяють оцінити можливості ЗПН діяти на всю оперативну глибину системи ППО Повітряних Сил.
