Концептуальні засади гуманітарного та соціального забезпечення, виховної роботи в ЗС України та інших формуваннях. (Тема 1.1) презентация

засади соціального і гуманітарного забезпечення та виховної роботи в Збройних Силах України.
Заняття 1. Концептуальні засади гуманітарного та соціального забезпечення, виховної роботи в Збройних Силах України та інших формуваннях.

КАФЕДРА ВІЙСЬКОВОЇ ПІДГОТОВКИ
КАМЯНЕЦЬ-ПОДІЛЬСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ
ІМЕНІ ІВАНА ОГІЄНКА

динамікою розвитку системи виховної роботи та морально-психологічного забезпечення в Збройних Силах України.
Виховна мета
виховувати у курсантів: риси, необхідні військовому керівнику для професійної діяльності;
почуття свідомої військової дисципліни, відповідальності і цілеспрямованості, спираючись на загальнолюдські цінності.

системі підготовки курсантів

2. Форми і методи проведення занять з дисципліни

3. Рейтингова система оцінювання навчальних досягнень курсантів з навчальної дисципліни

4. Динаміка розвитку системи виховної роботи, соціальної і гуманітарної політики в ЗС України

5. Зміст та основні напрямки соціальної і гуманітарної політики, виховної роботи на сучасному етапі розвитку ЗС України

Навчальні питання

формуваннях України. Указ Президента України № 981/98 від 04.09.1998 р.

2 Концепція кадрової політики в Збройних Силах України. Наказ МО України від 27.11.2007 року № 659.

3 Програма реалізації Концепції кадрової політики в Збройних Силах України. Наказ МО України від 31.03.2008 року № 129.

4 Військове навчання та виховання. Навчально-методичний посібник. ВІІ ПДАТУ,

І МІСЦЕ У СИСТЕМІ

ПІДГОТОВКИ КУРСАНТІВ

1

ергономіки та інших суспільних наук. При цьому вихователі повинні вивчати та постійно вдосконалювати свої знання із суспільних наук, вміло використовувати їх у практичній діяльності, володіти відповідними навичками та вміннями виховання підлеглих

Предметом вивчення навчальної дисципліни “Військове навчання та виховання” є :

узагальнень та доказів; раціональний об’єм, актуальність та новизна навчальної інформації; науковий характер фактів та доказів; систематизація наукових знань за спеціальністю, загальна культура.

Науковою основою навчальної дисципліни є :

з метою формування в них національної та громадянської свідомості, патріотизму, вірності українському народу та Збройним Силам України, усвідомлення кожним захисником Вітчизни особистої відповідальності за виконання вимог Конституції та Законів України, Військової присяги і статутів, наказів командирів, особистої відповідальності та безумовної готовності до виконання військового обов’язку. Навчальна дисципліна базується на основі діючого законодавства України: Конституції, Законів України, Воєнної доктрини, Указів Президента України, нормативно-правових документів Кабінету Міністрів України, які є невід’ємною складовою повсякденної діяльності військ (сил)

Методичною основою викладання “Військове навчання та виховання” є :

та практичних заняттях необхідно домагатися глибокого засвоєння студентами програмних питань, відпрацьовувати у них вміння усного викладення матеріалу, опанування навичками, що необхідні для їх майбутньої професійної діяльності. Для проведення практичних занять розробляються необхідні завдання. На практичних і самостійних заняттях студенти забезпечуються нормативно-правовими актами, керівними документами, навчальними посібниками.

напрямку діяльності органів військового управління, всіх командирів (начальників) на розвиток у військовослужбовців високої морально-психологічної готовності до захисту суверенітету, територіальної цілісності й недоторканості України, якостей громадянина-патріота, правової свідомості, особистої відповідальності за виконання військового обов’язку.

підготовки студентів. Їх мета – дати систематизовані основи наукових знань з дисципліни, розкрити стан і перспективи прогресу в конкретній області науки, сконцентрувати увагу на найскладніших і ключових питаннях.

ЛЕКЦІЇ

проводяться з метою вироблення навичок по застосуванню вимог керівних документів у повсякденній діяльності щодо організації виховного процесу у Збройних Силах України та інших військових формуваннях. Практичне заняття включає проведення попереднього контролю знань, умінь і навичок студентів, постановку загальної проблеми викладачем.

ПРАКТИЧНІ ЗАНЯТТЯ

охоплені обов’язковими навчальними заняттями. Час на самостійні заняття повинен становити не менше 1/3 загального обсягу навчального плану. Самостійна робота студента забезпечується системою навчально-методичних засобів, передбачених для вивчення конкретної навчальної дисципліни: підручники, навчальні та методичні посібники, конспекти лекцій, тощо.

САМОСТІЙНІ ЗАНЯТТЯ

є одною з форм керування роботою студентів та надання їм допомоги в самостійному вивченні навчального матеріалу. Консультації проводяться регулярно в години самостійної підготовки.

КОНСУЛЬТАЦІЇ

курсах протягом двох семестрів.
Навчальний процес передбачає наступні форми вивчення дисципліни:

САМОСТІЙНІ ЗАНЯТТЯ –12 ГОД.

КОНТРОЛЬНІ ЗАХОДИ – 2 ГОД.

ГРУПОВІ ТА ПРАКТИ-
ЧНІ ЗАНЯТТЯ – 4 ГОД.

Фронтальна форма навчання коли всі студенти під контролем керівника занять виконують одне й те ж завдання;

- Індивідуальна форма, коли студенти виконують завдання послідовно, одне за одним.

- Репродуктивний метод, головною ознакою якого являється доведення і повторення способу діяльності, згідно завдання керівника занять.

- Проблемне викладання, це коли керівник заняття ставить проблему перед тими, хто навчається, сам її вирішує, але при цьому показує шляхи вирішення, розкриває хід своєї думки

СИЛАХ УКРАЇНИ

4

процесів, між особистісних відносин у колективі; виступає конкретною формою прояву та реалізації потенціалу духовного і морального духу армії, важливою характеристикою військ.

Морально-психологічний стан (МПС )

це духовна готовність і здатність військовослужбовців переносити випробування війни (бойових дій), труднощі військової служби, досягати перемоги над ворогами.

Моральний дух

підготовленості, які можуть стати фактором перемоги під час бою.

поглядів на завдання, напрями та порядок управління духовними процесами;

недосконалість нормативно-правової бази військово-гуманітарної діяльності;

нагальна потреба розвитку кадрового, інтелектуального, технічного, науково-аналітичного потенціалу органів виховної роботи, підвищення їх престижу, авторитету і статусу.

зусиль та опрацювання однакових поглядів на проблему виховання військовослужбовців, визначення ролі органів виховної роботи, що створюються при управліннях військових формувань;

створення та вдосконалення психолого-педагогічних засобів, форм і методів виховання військовослужбовців, узгодження дій державних і військових органів управління щодо цілеспрямованої підготовки молоді до військової служби;

викладення систематизованих найбільш суттєвих завдань щодо реалізації основних напрямів кадрової політики в Збройних Силах, спрямованих на досягнення якісно нового рівня кадрового забезпечення військ (сил) в умовах повного їх переходу на комплектування військовослужбовцями за контрактом.

організаційних, морально-психологічних, інформаційних, педагогічних, правових, культурно-просвітницьких і військово-соціальних заходів, спрямованих на формування й розвиток у воїнів професійно необхідних психічних якостей, моральної самосвідомості, що має забезпечити високу бойову й мобілізаційну готовність органів управління, з’єднань і частин, зміцнення військової дисципліни та правопорядку, згуртування військових колективів.

просвітницька робота; військово-соціальна робота

інформаційно-пропагандистське забезпечення

МПЗ бойової та моб. Готовності військ (сил),
Бойового чергування, бойової служби, оперативної
Та бойової підготовки, специфічної діяльності
Військових формувань

СУЧАСНОМУ ЕТАПІ РОЗВИТКУ ЗС УКРАЇНИ

5

підтримання високого морального духу армії, МПС і дисципліни особового складу, правопорядку військового, на згуртування військових колективів і протидію інформаційно-психологічному впливу противника.

видів всебічного забезпечення військ(сил), метою якого є формування та підтримка морально-психологічного стану особового складу, бойових та психологічних якостей, необхідних для успішного виконання бойових завдань.

них, прогнозування динаміки морально-психологічного стану військ (сил), збереження його стійкості та керованості;

Основним змістом морально-психологічного забезпечення є:

організація комплексного захисту психологічних (психофізіологічних) властивостей військовослужбовців, реабілітації психотравмованих.

зрив психологічних операцій противника, прогнозування та профілактика негативного інформаційно-психологічного впливу;

досягнення високої бойової активності особового складу військ (сил), його спроможності втримувати нервово-психологічні навантаження і зберігати боєздатність в умовах дій психотравмуючих факторів сучасного бою;

воєнно-соціальна робота;

інформаційно-психологічна протидія.

і керованого морально-психологічного стану на підставі оперативного інформування особового складу про зміст воєнно-політичної обстановки, покладені на війська (сили) завдання та умови їх здійснення.

психологічних якостей, які забезпечують високу психологічну стійкість військовослужбовців, готовність виконувати бойові завдання в будь-яких умовах обстановки.

Психологічне забезпечення

це діяльність щодо створення та забезпечен­ня необхідних соціальних та правових умов для виконання особовим складом військ (сил) бойових завдань.

Воєнно-соціальна робота

особового окладу, його мобілізацію на виконання бойових завдань, задоволення духовних (культур­них.) потреб військовослужбовців.

Культурно-виховна робота

впливу противника нейтралізації його намагань дезінформувати та деморалізувати особовий склад наших військ (сил), дезорганізувати його бойову діяльність.

підготовки військовослужбовців і працівників, їх духовного, культурного та фізичного розвитку, реалізації конституційних прав і свобод.

Гуманітарна політика у Збройних Силах

це діяльність органів військового управління щодо розвитку і управління соціальною складовою з метою задоволення соціальних потреб та інтересів військовослужбовців, членів їхніх сімей і працівників, соціальної реабілітації, підтримки та захисту військовослужбовців і осіб, звільнених у запас або у відставку.

Соціальна політика у Збройних Силах

прав і свобод;
- забезпечення соціального і правового захисту громадян, які перебувають на службі у Збройних Силах, а також членів їхніх сімей;
- гласність, відкритість демократичного цивільного контролю;
- виховання військовослужбовців на патріотичних, бойових традиціях Українського народу, орієнтація на ідеали демократії і гуманізму, загальнолюдські моральні цінності;
- заборона створення і діяльності у Збройних Силах організаційних структур політичних і партій;
- наукові підходи до планування, здійснення та оцінки результатів діяльності органів військового управління щодо гуманітарного і соціального розвитку;
- взаємодія органів військового управління на основі чіткого розмежування повноважень, відповідальності у питаннях реалізації гуманітарної і соціальної політики держави у Збройних Силах.

Основними принципами гуманітарного і соціального розвитку є:

забезпечення його прав і свобод, духовного і фізичного здоров'я, впровадження у військових та трудових колективах взаємовідносин, що базуються на військових статутах, законах, інших нормативно-правових актах, формування світогляду, громадянської позиції військовослужбовців та працівників, найповніше розкриття їх здібностей в інтересах гармонійного розвитку громадян-патріотів, високопрофесійних військових спеціалістів, свідомих захисників Батьківщини;
- задоволення соціально-економічних потреб та інтересів військовослужбовців, членів їхніх сімей, працівників Збройних Сил, а також соціальна і професійна адаптація військовослужбовців та осіб, звільнених із Збройних Сил у запас або у відставку;

Метою гуманітарного і соціального розвитку є:

моніторинг морально-психологічного стану особового складу військ (сил);
- психологічна робота у військах (силах);
- гуманітарна підготовка та інформаційно-пропагандистське забезпечення військ (сил);
- культурно-виховна і просвітницька робота, духовне виховання особового складу;
- військово-соціальна робота у військах (силах);
- забезпечення військ (сил) технічними засобами пропаганди відповідно до штатно-табельної потреби, кіно-, відео- та радіообслуговування особового складу;
- підготовка спеціалістів гуманітарного профілю та аналіз їх професійної діяльності;
- визначення потреби асигнувань на утримання об’єктів гуманітарної сфери та розподіл затверджених Міністром оборони України коштів.

Основні напрями діяльності органів по роботі з особовим складом:

військовими колективами.
Оздоровлення морально-психологічного клімату в військових колективах, зміцнення дисципліни і правопорядку.
Основні зусилля з питань прийняття на військову службу громадян зосередити на збереженні військових традицій, підвищенні престижу військової служби в Збройних Силах та можливості залучення кваліфікованих фахівців.
Підготувати єдиний механізм проведення професійно-психологічного відбору та вивчення відповідності рівня фізичної підготовленості кандидатів для прийняття на військову службу за контрактом.
Відбір громадян на військову службу за контрактом проводити з урахуванням встановлених вимог до кандидатів.
Організація та проведення рекламних і пропагандистських заходів з молоддю та відбору кандидатів для вступу до ВВНЗ, проходження військової служби за контрактом.

Основні завдання виховної роботи на сучасному етапі:

що реалізація Державної програми розвитку Збройних Сил України на 2014 - 2017 роки потребує активізації досліджень практично всіх складових частин та напрямків виховання військовослужбовців у зв’язку з новими умовами трансформації ЗС України, зокрема, наприклад, публікацій з проблем військово-патріотичного, морального, екологічного, фізичного, сімейного виховання, що обумовлено не тільки відсутністю розробки цих проблем в нашій військовій науці, але й зростанням їх ролі в сучасному українському суспільстві і Збройних Силах, загостренням потреб практики у військах.

проведення занять з навчальної дисципліни.
3. Що таке виховна робота в Збройних Силах України.
4. Основні складові виховної роботи в Збройних Силах України.
5. Морально-психологічне забезпечення діяльності військ.
6. Основні складові морально-психологічного забезпечення.
7. Основні завдання виховної роботи на сучасному етапі.