Вивчення прав дитини. Дюймовочка презентация

«ДЮЙМОВОЧКА»























Виконала: вихователь Широківського ДНЗ№ 1 Кукурік Наталія Михайлівна

а їй дуже хотілося мати дитинку. Чарівниця дала їй ячмінне зерно. Жінка посадила його і воно відразу ж проросло. Із землі з’явилися два листочки і ніжне стебельце. А на стеблинці з'явився велика чудова квіточка. Квітка розкрилася, а в її чашечці сиділа жива дівчинка.

Дитина має право на життя

в дюйм ростом. Тому її так і прозвали - Дюймовочка.

лакована шкаралупка волоського горіха була їй колискою, блакитні пелюстки фіалок - постіллю, а пелюстка троянди - ковдрою. У шкаралупі спала вона вночі, а вдень грала на столі. Жінка поставила на стіл тарілку з водою, поклала на краю тарілки вінок з квітів, так що стеблинки занурювалися у воду, а по воді плавала великий пелюстка тюльпана, на якому плавала Дюймовочка.
Диво, та й годі!

у своєму ліжку, як раптом у вікно стрибнула потворна жаба. Схопила вона шкаралупу з Дюймовочкою і віднесла її на середину річки на лист латаття. Жаба хотіла, щоб Дюймовочка стала нареченою її сина. Прокинулася Дюймовочка, побачила, куди вона потрапила, і залилася гіркими сльозами: дуже їй захотілося до мами повернутися!

річці побачили таку гарненьку дівчинку, шкода їм стало її. Ні, цього не буде! Скупчилися рибки внизу біля стебла, на якому тримався лист, перегризли стебло, от і поплив лист вниз по річці разом з Дюймовочкою далеко-далеко. Гарний білий метелик весь час увивався навколо неї і нарешті всівся на лист - дуже вже сподобалася йому Дюймовочка. Зняла з себе пасок Дюймовочка і одним кінцем обв'язала метелика, а інший прив'язала до листа, ось лист і поплив ще швидше.

її лапкою і забрав на дерево. Ах, як перелякалася бідолаха! А травневий жук нагодував її солодким квітковим пилком і сказав, що вона хороша, хоч зовсім і не схожа на інших хрущів. Але коли до них прийшли з візитом інші травневі жуки, вони презирливо топирчили вусики і говорили:
- У неї тільки дві ніжки! Дивитися шкода! У неї немає вусиків! Жук подумав, і не захотів більше тримати її у себе.

в лісі. Але минуло літо і осінь, і настала зима - довга і холодна. Жахливо промерзла бідолаха, ось-ось захворіє.
У самого лісу було поле. Побрела Дюймовочка по полю і прийшла до дверей польової миші, маленькій нірці під стернею.
- Ах ти бідолахо! - сказала польова миша. По правді сказати, вона була добра стара миша .
- Ну, заходь до мене в тепло! А то захворієш.

каже: Можеш залишатися у мене на всю зиму, тільки прибирай гарненько мою кімнату та розповідай мені казки, я до них велика мисливиця. І Дюймовочка стала робити все, що веліла їй добра стара миша, і було їй дуже добре.

сусід кріт. Дюймовочка заспівала для нього пісеньку, і кріт закохався в неї з-за її прекрасного голосу. Зовсім недавно прорив кріт довгий хід від свого дому до дому польової миші і дозволив миші з Дюймовочкою гуляти по ньому скільки завгодно.

зиму доглядала за нею, а коли настала весна і сонце пригріло землю, попрощалася з нею і відкрила дірку в стелі, яку зробив кріт. І ластівка полетіла.

Дитина має право на свободу совісті

видати Дюймовочку заміж за старого крота. Все літо Дюймовочка готувала собі придане. Ось прийшла осінь і все було готове до весілля.
Заплакала Дюймовочка і сказала, що не хоче виходити заміж за нудного крота.
- Не думай вередувати, не те вкушу тебе своїм білим зубом!

побачила Дюймовочку і сказала їй:
- Зима не за горами і я відлітаю далеко за теплі краї. Хочеш летіти зі мною? Ми полетимо з тобою від бридкого крота за далекі гори, в теплі краї, де сонце світить, де ніколи не закінчується літо і квітнуть чудові квіти. Летимо зі мною, мила Дюймовочка!

відповіла Дюймовочка. І ластівка перенесла її в теплі краї. Дюймовочка спустилася на одну з квіток, щоб знайти собі будиночок. Але що то за диво! У чашці квітки сидів маленький чоловічок, біленький і прозорий, ніби зі скла. На голові у нього чудова золота корона, за плечима пара чудових світлих крилець. Це був король ельфів. Він був так зачарований Дюймовочкою, що відразу запропонував Дюймовочці стати його нареченою.
«Ось це чоловік так чоловік!» - Подумала Дюймовочка і погодилася.

прикріпили крила. І країна ельфів стала її рідним домом.