Цивільне процесуальне право України презентация

цивільного права та процесу

Старший викладач: Демчук Антон Михайлович ©

принципів цивільного процесуального права України.
Сутність загальноправових принципів цивільного процесуального права України.
Загальна характеристика міжгалузевих принципів цивільного процесуального права України.
Поняття та зміст галузевих принципів цивільного процесуального права України.

// Відомості Верховної Ради України. - 1996. -№30.-Ст. 141.
Цивільний процесуальний кодекс України, прийнятий 18 березня 2004 року (з наступними змінами і доповненнями) // Відомості Верховної Ради України. - 2004. - № 40 - 41, 42. - Ст. 492; 2005. - № 32. -Ст. 422; 2005. - № 35 - 36. - Ст. 446; 2005. - № 52. - Ст. 562; 2006. - №35. - Ст. Ст. 295, 298, 303; 2007. -№9. - Ст. Ст. 67, 77; № 12. - Ст. 103.
Закон України "Про судоустрій України" від 7 лютого 2002 року (з наступними змінами і доповненнями) // Відомості Верховної Ради України. - 2002. - №27 - 28. - Ст. 180.
Постанова Пленуму Верховного Суду України від 1 листопада 1996 року №9 «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя» // Постанови Пленуму Верховного Суду України у цивільних справах (1972 - 2003) / За заг. ред. В.Т.Маляренка. - К.: Ін Юре, 2004. - С. 7 - 12.
Постанова Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 1997 року №7 "Про посилення судового захисту прав та свобод людини і громадянина " // Постанови Пленуму Верховного Суду України у цивільних справах (1972 - 2003) / За заг.ред. В.Т.Маляренка. - К.: Ін Юре, 2004. - С. 15 - 18.

правосуддя, які закріплюються в нормах цивільного процесуального права і внаслідок цього стають його основними положеннями, якісними особливостями, що визначають характер процесуального права, порядок його здійснення і песпективи розвитку

Ознаки принципів цивільного процесуального права:

• принцип включає (виражає) ідеї (погляд), що становить його зміст;

• ідея має бути закріплена в нормах цивільного процесуального права;

• принципи повинні безпосередньо пов'язуватись із цивільним процесом, визначаючи його основні властивості;

• принцип повинен мати загальне значення для цивільного процесу загалом;

• принцип визначає типові риси цивільного судочинства і може мати винятки, які не є принципом;

• принципами не можуть бути звичайні вимоги (правила), які не становлять одну з відомих альтернативних вимог;

• принципами не можуть бути положення, які дублюють інші принципи або виходять з них

згідно з вибраним критерієм, підставою

НЕОБХІДНО ЗАПАМ’ЯТАТИ

цивільному

Демократизм
Охорона прав і свобод громадян; охорона прав і законних інтересів підприємств, установ, організацій

Гуманізм
Учасникам процесу забезпечується рівне становище незалежно від освіти, культури, соціального становища тощо; позивачі з окремих категорій справ (про поновлення на роботі, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, стягнення аліментів) звільняються від сплати судових витрат; для цих категорій встановлена пільгова підсудність справ та ін.

Законність
• Суд у своїй діяльності при вирішенні справ повинен правильно застосовувати норми матеріального права до конкретних правовідносин
• Здійснення правосуддя неможливе без додержання норм процесуального права
• Гарантіями принципу законності є право осіб, які беруть участь у справі, на оскарження судових рішень, ухвал, дія санкцій захисту і відповідальності

одноособовість розгляду цивільних справ

Рівність громадян перед законом і судом

Здійснення правосуддя тільки судом

Участь громадськості в цивільному процесі

Гласність судового процесу

Громадяни України, політичні партії та громадські об'єднання мають право брати участь у цивільному процесі, захищати свої права та інтереси своїх членів (ст. 36, 38 Конституції України); з цією ж метою допускаються до участі в судочинстві в цивільних справ представники громадських організацій і трудових колективів інших об'єднань громадян (ч. 1 ст. 45, ст. 211 ЦПК)

Розгляд справи в усіх судах відкритий, за винятком випадків, коли це суперечить інтересам охорони державної таємниці (ст. 129 Конституції України, Закон «Про судоустрій та статус суддів», ст. 6, 99, 189, 197-200 ЦПК)

Відповідність висновків суду, викладених у рішенні, дійсним обставинам справи (ч. 4 ст. 10, ч. 2 ст. 160, п. 5ч. 6 ст. 130,ч. 1 ст. 137, 212, 215 та ін. ЦПК)

Державною мовою в Україні є українська, тому судочинство в державі проводиться нею. В окремих випадках законом передбачено, що при розгляді справи суд може використувати іншу мову (допомога перекладача, виступи рідною мовою) (ст. 10 Конституції України, Закон «Про судоустрій та статус суддів», ст. 9 Закону «Про мови в Українській РСР»), ст. 7, 55, ч. З ст. 309, ч. 2 ст. 338 ЦПК

Цивільні справи судді вирішують на основі закону, в умовах, що виключають сторонній
вплив на них (ст. 129 Конституції України, ст. 8,213 ЦПК, Закон «Про судоустрій та статус суддів», ст. 376-379 КК)

Судочинство проводиться суддею одноособово і колегією судців (ч. 5 ст. І29, ч. 4 ст. 127 Конституції України); суддею, народними засідателями, а також судом присяжних у випадках, визначених процесуальним законом (Закон «Про судоустрій та статус суддів»). Одноособовий розгляд справи закріплений ст. 18 ЦПК; колегіальність розгляду закріплена ст. 127 Конституції України, п. 9, 10, ч. 2 ст. 234 ЦПК

Цей принцип забезпечується процесуальним законодавством і судовою діяльністю загалом. Згідно з цим принципом громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом (ст. 24, 124 п. 2 ст. 129 Конституції України, ст. 5, 292, 324 ЦПК, Закон «Про судоустрій та статус суддів», ст. 161 КК)

Цей принцип діє у цивільному, кримінальному, господарському судочинстві (ст. 124 Конституції України, ч. 1 ст. З ЦПК, Закон «Про судоустрій та статус суддів»)

Міжгалузеві принципи
властиві цивільному процесуальному, кримінально-процесуальному та деяким іншим галузям права

функцій судів, а також привласнення цих функцій іншими органами чи посадовими особами не допускається. Юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі

Принцип територіальності спеціалізації побудови системи судів загальної юрисдикції (ст. 125 КУ)

Систему судів загальної юрисдикції складають загальні (територіальні) та спеціалізовані суди окремих судових юрисдикцій.

Участь народу у здійсненні правосуддя через народних засідателів (ст. 124 КУ)

Залучення народних засідателів до здійснення правосуддя, свідчать про його демократизм, виступає гарантією у встановленні об'єктивної істини у справі і правильного вирішення спорів, забезпечує законність, переконливість, обґрунтованість і виховне значення судових рішень

Виборність і призначуваність судів (ст. 128 КУ)

Перше призначення на посаду професійного судді строком на 5 років здійснює Президент України. Всі інші судді судів загальної юрисдикції обираються Верховною Радою України безстроково, в порядку встановленому законом

Здійснення правосуддя суддею одноособово і колегією суддів (ч. 2 ст. 129 КУ)

Цивільні справи розглядаються суддею одноособово (всі справи, підвідомчі суду по першій інстанції), а у випадках, передбачених ЦПК, — колегіально, з участю двох народних засідателів

Незалежність і недоторканність суддів та підкорення їх тільки законові (ч. 1 ст. 126, ч.1 ст. 129 КУ)

Незалежність судців — державні органи, політичні партії, громадські організації і посадові особи не мають права впливати на суд, вказувати судові, як необхідно вирішити конкретну справу, розв'язати апеляційну, касаційну скаргу або заяву про перегляд рішення у зв'язку з нововияв-леними обставинами. Вони не залежні від осіб, які беруть участь у справі. При дослідженні й оцінці доказів, встановленні обставин в справі і прийнятті рішення суд є не залежним від висновків органів влади, експертів або окремих осіб.
Підкорення суддів закону — вони повинні вирішувати справи на підставі законів України, відповідно до закону застосовувати норми іноземного права, а при відсутності закону — застосовувати закон, що регулює подібні відносини

Здійснення судочинства державною мовою (ст. 10 КУ)

Державною мовою в Україні є українська мова

Здійснення правосуддя професійними суддями та у визначених законом випадках —
народними засідателями (ст. 127КУ)

Професійні судді є посадовими особами державної влади, які в конституційному порядку наділені повноваженнями здійснювати правосуддя і виконувати свої обов'язки на професійній основі, займати штатну судійську посаду в судах загальної юрисдикції. Народні засідателі також є носіями судової влади в Україні

Рівність усіх учасників перед законом і судом(ч.2ст. 129 КУ)

Громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних чи ін. переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання за мовними або ін. ознаками

Законність (п.1 ст. 129КУ)

Суд у своїй діяльності повинен при вирішенні справ правильно застосувати норми матеріального права до конкретних правовідносин, а також додержуватися норм процесуального права

Гласність судового процесу та його повне фіксування технічними засобами
(п.7ст. 129 КУ)

Гласність цивільного судочинства — розгляд справ у всіх судах відкритий, за винятком випадків, коли це суперечить інтересам охорони державної таємниці. При розгляді справ перебіг процесу фіксується технічними засобами у порядку, визначеному процесуальним законом — ст. 9 ЗУ «Про судоустрій України», ст. 197-200 ЦПК

забезпеченні широкої можливості сторонам, іншим особам, які беруть участь у справі, свободи в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості

Доступність і гарантованість судового захисту прав і свобод людини і громадянина
(ч. 3 ст. 8, ч.4ст. 32, ч.ч. 1,2 ст. 55, ч.1 ст. 59, ч. 6 ст. 129 КУ)

Права і свободи людини і громадянина захищаються судом

Участь громадськості в цивільному судочинстві для захисту прав, свобод громадян (ст. 36 КУ)

Участь громадськості в цивільному судочинстві сприяє захисту прав громадян, посилює виховну роль суду, служить запобіганню правопорушенням

Недоторканність людини (ст. 3, ст. 29 КУ)

Людина, її життя та здоров'я, честь та гідність, недоторканність та безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Кожна людина має право на свободу та особисту недоторканність. В цивільному судочинстві забороняється у будь-якій формі посягати на свободу і гідність громадян — учасників цивільного процесу в справі

Недоторканність житла (ст. 30 КУ)

Житло як об'єкт, на який може бути спрямовані цивільні процесуальні дії, або інше місце, яке тісно пов'язане з місцем їх виконання, має значення для реалізації процесуальних дій: по здійсненню судового виклику або повідомлення; приводу учасників процесу; виконання судових рішень і ухвал

Таємниця листування, телефонних розмов, телеграфної та ін. кореспонденції
(ст. 31 КУ)

Листування, телефонні розмови, телеграфна та ін. кореспонденція, якщо вона містить інформацію про обставини (фактичні дані), які мають значення для справи, належать до письмових доказів. За своїм походженням вони мають офіційний і неофіційний характер.
При відсутності згоди у відкритому судовому засіданні заслуховувати і досліджувати листування або повідомлення, вони заслуховуються і досліджуються у закритому судовому засіданні

Охорона особистого і сімейного життя громадянина - (ст. 32 КУ)

Ніхто не може зазнавати втручання в його особисте і сімейне життя, крім випадків, передбачених Конституцією. Охорона особистого і сімейного життя — це право громадянина на захист від неправомірного втручання суспільства та держави в його особисте і сімейне життя

Публічність
(ст. 3, ч. 2 ст. 19, п. 2 ст.121 КУ)

Визначає процесуальне становище суду, органів прокуратури, органів державної влади, підприємств, організацій і громадян, що характеризує їх процесуальну діяльність в інтересах держави і суспільства і охоронюваних законом прав громадян, не залежно від волевиявлення заінтересованих осіб

Забезпечення апеляційного, касаційного оскарження - рішення суду
(п. 8 ст. 129 КУ)

Це гарантія права сторін та інших заінтересованих осіб в разі їх незгоди з рішенням суду першої інстанції оскаржити його до набрання ним законної сили в апеляційному порядку, та в разі набрання ним законної сили — в касаційному порядку

та нормах цивільного процесуального права, які регулюють суспільні відносини, що виникають при розгляді та вирішенні цивільних справ, а також перегляді судових рішень

Диспозитивність

Характеризується такими положеннями:
• хто хоче здійснити своє право, має сам потурбуватися про це;
• особа, якій належить право, може від нього відмовитися;
• нікого не можна примушувати пред'явити позов проти своєї волі — немає суду без позивача;
• суд не має виходити за межі вимог сторін, за винятками, встановленими законом;
• правом розпоряджатися об'єктом процесу. Тобто особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Цим правом користуються особи (крім тих осіб, які не мають цивільної, процесуальної дієздатності) в інтересах яких заявлено вимоги (ст. 35, 55, 56, п. 4 ст. 129 Конституції України, ст. 3, 27, ч. 2 ст. 11, ст. 46, ст. 31, 34, 46 та ін. ЦПК);
• суд залучає відповідний орган чи особу, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, якщо дії законного представника суперечать інтересам особи, яку він представляє (ст. 11 ЦПК)

Раціональна процесуальна форма

Створення найбільш сприятливого порядку для процесуальної діяльності суду, для доступу в цивільний процес по справі заінтересованих і їх процесуальній діяльності (ст. 129, 323, 367, 294, 325, 67, 90, 160 та ін. ЦПК)

Змагальність

У змагальній формі ініціативи і активності осіб, що беруть участь у справі, і суду при здійсненні прав і виконанні обов'язків з визначення кола обставин, що мають значення для вирішення справи, а також із збирання, дослідження й оцінки доказів, які підтверджують або спростовують ці обставини (ч. 4 ст. 129 Конституції України; ч. 2 ст. 10, 27, ч. 4 ст.10, п. 5 ч. 6 ст. 130 ЦПК)

Процесуальна рівність сторін

Встановлює для сторін рівні можливості для здійснення ними своїх процесуальних прав і виконання обов'язків (ст. 154 Конституції України, ст. 31, 27, п. 5 ч. 6 ст. 130, ч. 4 ст.137, ч. 4 ст. 10, ч. 4, 5 ст. 174, ч. 5 ст. 140, 74, ч. 2 ст. 140, ст. 168 ЦПК)

Усність судового розгляду

Розгляд справ провадиться усно; процесуальна діяльність суддів і учасників процесу відбувається у словесній формі (ст. 6 ЦПК)

Безпосередність судового розгляду

Суд при розгляді справи повинен, як правило, сприймати докази у справі з першоджерел і досліджувати їх безпосередньо (ст. 159 ЦПК). Винятки з цього правила: ст. 132, 140, 187 ЦПК

Неможливість процесуального сумісництва

Суб'єкт цивільних процесуальних правовідносин не може в одній і тій же справі перебувати одночасно більше як в одному процесуальному становищі (наприклад, позивач не може в одній справі бути третьою особою, відповідач — свідком тощо) (ч. З ст. 32, 123 ЦПК)

Оперативність

Вирізняється окремими авторами. Зміст цього принципу полягає в тому, що він є правовою вимогою, якою забезпечується своєчасність розгляду і вирішення цивільних справ у часових межах шляхом найбільш повного і раціонального використання процесуальних засобів, спрямованих на швидке і правильне вирішення цивільних справ

за дією в системі права

загальні

міжгалузеві

галузеві

Принципи цивільного процесуального права за формою нормативного закріплення

закріплені в Конституції України

закріплені в законодавстві про судочинство

правовідносин

визначають процесуально-правову діяльність суду

визначають процесуальну діяльність осіб, які беруть участь у справі, та інших учасників процесу

Принципи цивільного процесуального права за предметом регулювання

організації правосуддя (судоустрою і судочинства)

функціональні принципи, які визначають
процесуальну діяльність (судочинства)

визначають зміст процесуальної діяльності (диспозитивність, об'єктивна істина та ін.

визначають процесуальну форму виконання процесуальних дій
(усність, безпосередність, безперервність)

суддівське керівництво і процесуальний формалізм)

конструктивні (відносні — усі інші принципи)