Структура правової системи презентация

ТА СУКУПНІСТЬ УСІХ ПРЯМИХ І ЗВОРОТНИХ ПОСТІЙНИХ ЗВ'ЯЗКІВ МІЖ НИМИ, ЩО ЗАБЕЗПЕЧУЮТЬ ЇЙ ПРАВОВУ ЦІЛІСНІСТЬ.

засобів, призначених для регулювання суспільних відносин, а також юридичних явищ, що виникають унаслідок такого регулювання (правові норми, правові принципи, правосвідомість, законодавство, правові відносини та ін.).
 В такому значенні йдеться про національну правову систему (наприклад, України), субнаціональну (правова система суб'єкта федерації), наднаціональну (правова система ЄС), релігійну (наприклад, канонічна).

— фізичні особи, організації та юридичні особи;
• правові норми та принципи;
• правові відносини, правова поведінка, юридична практика, режим функціонування правової системи;
• правосвідомість та правова культура;
• законність та правопорядок як результат взаємодії зазначених елементів.

спільність основного юридичного джерела (форми) права;
• єдність у структурі системи і норми права;
• спільність принципів регулювання суспільних відносин;
• єдність юридичної техніки, у тому числі термінології, юридичних категорій, понять, конструкцій.

Критерії:

ПРАВОВОМУ ЖИТТІ СУСПІЛЬСТВА ГОЛОВНИМ Є ОБ'ЄКТИВНЕ ПРАВО, ТОБТО ЗАКОНОДАВСТВО (КРАЇНИ КОНТИНЕНТАЛЬНОЇ ЄВРОПИ — ІТАЛІЯ, ФРАНЦІЯ, НІМЕЧЧИНА ТА ІН.). 

ін., де головною є національна правова система Франції;

Німецька правова група

 ФРН, Австрія, Швейцарія та ін., де головною є національна правова система Німеччини.

ОСНОВНЕ ЗНАЧЕННЯ МАЄ ЮРИДИЧНА ПРАКТИКА, ТОБТО АДМІНІСТРАТИВНИЙ ЧИ СУДОВИЙ ПРЕЦЕДЕНТ

ГОЛОВНИМ Є ПРАВОВА ІДЕОЛОГІЯ, А В МУСУЛЬМАНСЬКИХ ДЕРЖАВАХ — РЕЛІГІЙНА ІДЕОЛОГІЯ.