Прикордонний загін презентация

України

Прикордонний загін це:

служби України забезпечує недоторканності кордону.

з Республікою Молдова прикордонний загін охороняє по озеру 3 км та по сухопутній ділянці 132,8 км. З Республікою Румунія

061.
Охороняє державний кордон України з Румунією та Молдовою.
 
 

Ізмаїльський прикордонний загін

«Вилкове», прикордонна застава «Острів Зміїний», мобільна прикордонна застава «Ізмаїл», прикордонна комендатура швидкого реагування.
– 311, 593 км, з них -  по річці Дунай 181,093 км та по морю 130,5 км.

На ділянці загону функціонує 17 пунктів пропуску:
на кордоні з Республікою Молдова: міжнародні автомобільні «Нові Трояни», «Табаки», «Виноградівка», «Рені»; місцевий автомобільний «Залізничне»; міждержавний автомобільний «Долинське»; міжнародні залізничні «Фрікацей», (пункт контролю) «Болград», «Рені»;
на кордоні с Республікою Румунією: місцеві річкові «Рені», «Ізмаїл», «Вилкове», «Кілія»;

для морського сполучення: міжнародний пасажирсько-вантажний «Ренійський морський порт», «Ізмаїльський морський торгівельний порт»; міжнародний вантажний «Усть-Дунайський морський торгівельний порт»;
для повітряного сполучення: міжнародний «Ізмаїл».

 
 

минулого століття.
 
 

Ізмаїльський прикордонний загін

військ України на базі КПП «Ізмаїл».
Склад загону:
16 застав прикордонного контролю, управління, бойові підрозділи та підрозділи обслуговування й забезпечення ОКПП «Ізмаїл». 

Історичний шлях Ізмаїльського прикордонного загону

Після жовтневої революції тут була проголошена Молдавська Демократична Республіка, яку в січні 1918 р. окупували румунські війська. Уряд Румунії підписав з молдавським керівництвом угоду про входження Бессарабії у склад королівства.

У жовтні 1920 р. Румунія, Франція, Велика Британія, Італія і Японія підписали у Парижі так званий «Бессарабський протокол», який визнавав за Бухарестом права на ці території

У 1932 р. відбулися радянсько-румунські переговори у Ризі, які знову не призвели до погодження позицій країн щодо статусу Бессарабії.

Спірна територія

на сході отримало наказ № 6006, який передбачав швидку евакуацію Чернівців, Кишинева і інших міст. При цьому головне командування наказувало робити все, щоб уникнути зіткнень з Червоною армією. Румунським офіцерам наказувалося відвести свої підрозділи за річку Прут.

Під час «Бессарабського походу», активно застосовувалася авіація. Так, 29 червня 1940 р. біля містечка Болград відбулася висадка радянського десанту зі складу 204-ї повітрянодесантної бригади (1372 солдати). У цій операції було використано 99 літаків ТБ-3. У цей само день підрозділами 201 повітрянодесантної бригади було взято місто Ізмаїл. Захоплення обох населених пунктів супроводжувалося зіткненнями з румунськими військами, а в містечку Рені десантники обеззброїли 28-й і 32-й піхотні батальйони румунської 142-ї дивізії.

на новому радянсько-румунському кордоні. Румунія зажадала від Кремля дозволити виїзд з Бессарабії і Північної Буковини 15 тис. румунських громадян і евакуації військового майна, але рішення про загальний пропуск цих людей так і не було прийняте. До серпня 1940 р. повернутися до Румунії змогли лише 3 тис. осіб.

З літа 1941 по 1944 рр. Бессарабія і Північна Буковина входили до складу Румунського королівства. У березні-серпні 1944 р., в результаті Умансько-Баштанської і Яссько-Кишеневської операцій війська 2-го і 3-го Українських фронтів вибили німецькі і румунські війська зі спірного регіону. Під час Паризької мирної конференції 1947 р. було підписано угоду про визнання кордону, встановленого в червні 1940 р. Після розпаду СРСР Бессарабія, Північна Буковина і район Герци залишилися у складі незалежних Молдови і України.

себе славну історію 2-х частин: 17 Червонопрапорного Тимковичського прикордонного загону та 79 Червонопрапорного прикордонного загону.

Свій літопис загін веде з 25 січня 1925 року, з того часу, коли приказом ОГПУ в м. Тимковичі Мінської області був сформований прикордонний загін. Разом з охороною державного кордону загін вів боротьбу з диверсантами, терористами.

Бойовий шлях Ізмаїльського прикордонного загону

особового складу в справі боротьби з бандитами та в охороні державного кордону 17 Тимковичьський загін був нагороджений орденом «Червоного прапора».

1 жовтня 1939 року Тимковичьський загін приступів до охорони державного кордону по новому місці дислокації, в м. Брест – Литовське.

17 вересня 1940 року загону було вручено орден Червоного прапору за № 451.

22 червня 1941 року усі прикордонні застави та комендатури були водночас атаковані німецько-фашистськими військами. 22 червня загін вів кровопролитні бої по лінії кордону за переважаючими силами фашистських загарбників.

у квітні – м. Одеса.

25 серпня 1944 року у 8.00 полк досягнув північної околиці м. Ізмаїл. За відмінні бойові дії, проявлену відвагу і мужність в боях за м. Ізмаїл полку присвоєно найменування «Ізмаїльський», усьому особовому складу об'явлена подяка від імені Головнокомандуючого.

Усього в результаті боїв за м. Ізмаїл, воїни 17-го Червонопрапорного Тимковичського прикордонного полку знищили біля 200 солдатів та офіцерів противника, взяли 1200 полонених, захопили великі трофеї, у тому числі – баржі.

Ізмаїльський загін 6-го липня 1940 року прийняв під охорону ділянку кордону по р. Дунай від гирла Прута до Чорного моря.

прикордонний полк у складі 57-ї армії 4 Українського фронту приймав участь у визволенні міст та сіл Румунії, Болгарії, Югославії та Австрії, свій бойовій шлях закінчив в м. Грац (Австрія). 15 жовтня 1945 року наказом по військам НКВД № 903 17-й Червонопрапорний Ізмаїльський полк було розформовано.
22 червня чотири прикордонні комендатури, двадцять прикордонних застав прийняли бій з німецько-фашистськими загарбниками. Особливо тяжкі бої були на ділянці 1-ї (с. Джурджулешти), 4-ї (с. Орловка), 6-7 (м. Ізмаїл), 16-ї (м. Кілія) прикордонних застав.
Біля 100 спроб ворога висадити десант на нашу територію потерпіли невдачу.
З гідністю пронесли прикордонники-дунайці бойовий прапор полку по шляхам війни.

Кілія – Веке та опорний пункт на румунському березі. Це був перший в історії Великої Вітчизняної війни десант на ворожу територію.
У серпні 1941 року обороняли Кіровоград та воювали з ворогом на Дніпропетровщині.

В 1998 року Наказом Голови Держкомкордону створюється 1 прикордонна комендатура з розташуванням в м. Рені.
У вересні 2000 року в склад Ізмаїльського загону входить школа морських спеціалістів.
У березні 2002 року створюється 2 прикордонна комендатура з розташуванням в м. Вилкове.
В липні 2002 року школа спеціалістів морської охорони виходить зі штату Ізмаїльського загону.
В серпні 2002 року до штату загону введено прикордонну заставу «Зміїний».

військовослужбовців та 1 працівника. Серед персоналу Ізмаїльського прикордонного загону полеглих не має, 2 військовослужбовця отримали поранення.
11 липня 2014 року при виконанні службового обов’язку загинули генерал-майор Момот Ігор Федорович, який в період з 04 серпня 2003 року по 01 липня 2006 року очолював Ізмаїльський прикордонний загін та старший сержант Поляков Василь Вікторович, який народився та проживав у с. Дмитрівка Кілійського району.

Сьогодення Ізмаїльського прикордонного загону

Державної прикордонної служби України.
Разом з своїми підлеглими він відправився на Схід України, в зону АТО.
11 липня 2014 року ізмаільчане почули гірку звістку - полковник Ігор Момот загинув. 12 липня 2014 року, Указом Президента України, йому було присвоєно звання генерал-майора.

Момот
Ігор Федорович

Момота.

7 жовтня Навчальний центр підготовки молодших спеціалістів Державної прикордонної служби України був названий ім'ям генерал-майора Момота. Там же на честь нього встановили пам'ятник.

Момот Ігор Федорович героїчно загинув від обстрілу з установки «Град» у районі пункту пропуску «Довжанський».

У жовтні 2015 року в Ізмаїлі презентували книгу, присвячену Ігорю Момоту.
У травні 2016 року у адміністративній будівлі Ізмаїльського прикордонного загону встановили меморіальну дошку Ігорю Федоровичу Момоту.

на найбільш вразливих ділянках. Підрозділ під командуванням полковника Ігоря Момота неодноразово вступав в бій з незаконними військовими формуваннями, в районах населених пунктів Дмитрівка, Маринівка і Амвросіївка Донецької області.

вшанувати пам'ять своїх товаришів.