Правові основи та організація превентивної (профілактичної) поліцейської діяльності презентация

(профілактичної) поліцейської діяльності.

посадових осіб та працівників, які цілеспрямовано здійснюють на різних рівнях і у різних масштабах управління й планування профілактичної діяльності, виконують профілактичні заходи на основі спільних цілей, завдань та принципів і мають у зв’язку з цим певні права та обов’язки, несуть відповідальність.

державної влади (законодавчої, виконавчої, судової), органи місцевого самоврядування, правоохоронні органи, засоби масової інформації, громадські організації, у тому числі громадські формування з охорони громадського порядку, релігійні установи та організації, підприємства, установи та організації незалежно від форм власності, які беруть участь у профілактиці правопорушень.

організацію профілактичної роботи в межах своїх повноважень

а також іноземці, за винятком дипломатичних представників іноземних держав та інших громадян, які за законами України і міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, користуються імунітетом від кримінальної та адміністративної юрисдикції, криміногенні чинники правопорушень, особи з криміногенними нахилами, мікросередовище, яке сприяє формуванню особи з криміногенними нахилами.

прав, які визначені нормативно-правовими актами України;
- спільності – участі в профілактичній діяльності, крім правоохоронних органів, усіх інших органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, громадських організацій та окремих громадян;
- гуманізму – поваги до прав, свобод та законних інтересів людини і громадянина та визнання їх пріоритету над державними інтересами;
- віддання переваги методам переконання – застосування примусових заходів лише після вичерпання всіх інших заходів впливу;
- гласності – систематичного висвітлення в державній статистиці та засобах масової інформації відомостей про стан профілактики правопорушень;

процесі здійснення профілактичних заходів;
- індивідуалізації та диференціації форм і методів профілактики;
- об’єктивності – безстороннього, неупередженого, незалежного від волі та бажання людини здійснення заходів, що запобігають учиненню правопорушень;
- системності – застосування заходів попередження правопорушень у комплексному поєднанні відповідно до розроблених планів;
- обов’язковості – нормативно закріпленого здійснення заходів безумовних для виконання;
- верховенства права – відповідності норм закону нормам Конституції України і не суперечення ним.

процесі здійснення профілактичних заходів;
- індивідуалізації та диференціації форм і методів профілактики;
- об’єктивності – безстороннього, неупередженого, незалежного від волі та бажання людини здійснення заходів, що запобігають учиненню правопорушень;
- системності – застосування заходів попередження правопорушень у комплексному поєднанні відповідно до розроблених планів;
- обов’язковості – нормативно закріпленого здійснення заходів безумовних для виконання;
- верховенства права – відповідності норм закону нормам Конституції України і не суперечення ним.

недосконалість системи освіти;
- загострення соціальної нерівності;
- ослаблення соціальних і сімейних зв’язків, а також неналежне виховання в сім’ї, що посилює несприятливі умови життя;
- збільшення кількості неблагополучних сімей, розлучень, асоціальна поведінка батьків, ухилення або відсторонення батьків від виконання своїх обов’язків з виховання дітей, жорстокість і насилля в сім’ях;
- соціальні чинники, пов’язані з міграційними процесами;
- руйнування культурної самобутності, утрата моральних принципів суспільного життя та патріотизму, антигромадський спосіб життя;

груп, недостатня мережа об’єктів культурно-побутового призначення, спортивних установ, місць відпочинку;
- низький рівень медичного обслуговування населення;
- алкоголізм, немедичне вживання наркотичних засобів та інших психотропних речовин;
- поширення в засобах масової інформації ідей і поглядів, що призводять до зростання нетерпимості, насильства та обману;
- необмежений доступ неповнолітніх до ігрового бізнесу;
- недоліки в охороні державного і колективного майна і інші умови, які сприяють скоєнню правопорушень в суспільстві.

дослідження;
- профілактична допомога;
- роз’яснення положень законодавства України з питань соціальної профілактики правопорушень;
- інформування населення про стан правопорушень, засоби та методи їх захисту від посягань;
- правова пропаганда діючого законодавства серед населення, на підприємствах, організаціях, установах незалежно від форм власності з питань недопущення правопорушень та відповідальності за їх скоєння.

населення;

формування суспільної думки, що об'єктивно відображає діяльність щодо профілактики злочинів; організацію і здійснення технічних і інших заходів щодо забезпечення особистої та суспільної безпеки;
патрулювання силами органів правопорядку і громадськості у місцях з найбільш високим рівнем злочинності;

проведення комплексних і цільових оперативно-профілактичних заходів щодо виявлення і припинення діяльності злочинних груп, затримання злочинців та інших правопорушників, поліпшення криміногенної обстановки на території, що обслуговується.

основі аналізу криміногенної обстановки умов, що об'єктивно перешкоджають вчиненню злочинів на певній території;
внесення пропозицій щодо ослаблення, нейтралізації або усунення причин і умов злочинності у відповідні державні органи і громадські організації;
ініціативне надання послуг з охорони майна всіх форм власності на основі висновку та виконання договорів у порядку, передбаченому чинним законодавством;

Заходи, що мають загальнопрофілактичне значення.

коло соціальних явищ та процесів, що найбільше пов'язані зі злочинністю: зростання групової кримінальної свідомості, корупція, неефективність правоохоронної та правозастосовної діяльності, пияцтво, алкоголізм, наркоманія, люмпенізація і маргіналізація певних груп населення, деформація їх духовного життя, невротизація та психопатизація представників деяких верств населення тощо.

та тими видами злочинів, які становлять основний масив злочинності: крадіжки, заподіяння шкоди здоров'ю, грабежі, хуліганство, розбійні напади тощо.

Етапи вивчення причин та умов злочинності

умови, які перебувають у певній залежності від діяльності правоохоронних органів: система охоронних заходів, організація нагляду та контролю, технічні засоби захисту об'єктів, рівень правової поінформованості населення тощо.
Саме цей етап аналітичної діяльності створює реальні інформаційні передумови для розроблення та реалізації цілеспрямованих і конкретних заходів загальної профілактики злочинів.

інформації, у встановленому порядку, що направляється в ті органі, від яких залежить прийняття рішень щодо усунення виявлених криміногенних факторів.
Найпоширенішими видами такої інформації є постанови слідчих, а також узагальнені інформаційні документи керівників правоохоронних органів.

Заходи прямої дії - це весь комплекс заходів, спрямованих на виявлення й усунення (нейтралізацію) причин та умов злочинів.
При цьому заходи прямої дії реалізуються правоохоронними органами як самостійно, так і у взаємодії з іншими суб'єктами профілактики злочинів.

(загальнодержавні, регіональні, місцеві тощо);
залежно від моменту здійснення (рання і безпосередня профілактика первинних та профілактика повторних злочинів);
за ступенем радикальності (що запобігають можливості виникнення криміногенних явищ і ситуацій; що нейтралізують (блокують, мінімізують) такі явища і ситуації; що їх повністю усувають);

регламентовані (наприклад, правова освіта та виховання); що детально урегульовані юридичними нормами (наприклад, адміністративний нагляд поліції за особами, звільненими з місць позбавлення волі);
за механізмом дії (заходи-сигнали (винесені слідчим постанови щодо усунення причин і умов, що сприяли вчиненню злочину); заходи прямої дії (наприклад, удосконалення на підприємстві бухгалтерської звітності з метою недопущення економічних злочинів).

Спеціальні заходи профілактики злочинності