Передовий міжнародний досвід, методологічні та законодавчі засади вітчизняної системи оздоровчо-рекреаційної рухової активності презентация

Содержание

ПЛАН 1. Діяльність міжнародних організацій з підтримки оздоровчо-рекреаційної рухової активності. 2. Сприяння залученню населення до оздоровчо-рекреаційної рухової активності на національному рівні (Фінляндія, Німеччина, Франція, Японія, Канада). 3. Передумови впровадження в Україні

Слайд 1Національний університет фізичного виховання і спорту України
Мирослав Дутчак
Передовий міжнародний досвід, методологічні

та законодавчі засади вітчизняної системи оздоровчо-рекреаційної рухової активності

Слайд 2ПЛАН
1. Діяльність міжнародних організацій з підтримки оздоровчо-рекреаційної рухової активності.
2. Сприяння залученню

населення до оздоровчо-рекреаційної рухової активності на національному рівні (Фінляндія, Німеччина, Франція, Японія, Канада).
3. Передумови впровадження в Україні оздоровчо-рекреаційної рухової активності.
4. Гуманізм як методологічна основа впровадження оздоровчо-рекреаційної рухової активності в Україні.
5. Напрями гуманізації процесу залучення населення України до рухової активності.
6. Законодавче регулювання суспільних відносин з розвитку оздоровчо-рекреаційної рухової активності.





Слайд 3ЛІТЕРАТУРА
Дутчак М. В. Спорт для всіх у світовому контексті / М.

В. Дутчак . – К.: Олімпійська література, 2007. – 111 с.
Исаев А. А. Спортивная политика России / А. А. Исаев. – М.: Советский спорт, 2002. – 512 с.
Міжнародно-правові акти у сфері спорту(до Євро-2012) / Заг. ред. В. М. Литвина. – К.: Парламентське вид-во, 2011. – 600 с.
Столяров В. И. Философия спорта и телесности человека / В. И. Столяров. – М.: Университетская книга, 2011. – 766 с.
Стратегии и рекомендации по здоровому образу жизни и двигательной активности : сб. материалов ВОЗ / сост. Е. В. Имас, М. В. Дутчак, С. В. Трачук. – К.: НУФВСУ, изд-во «Олимп. лит.», 2013. – 528 с.


Слайд 4Організація Об’єднаних Націй (ООН) –

міжнародна організація, діяльність якої спрямована на забезпечення безпеки, розвитку і миру у світі, а також взаємодії між країнами. Членами ООН є 194 держави.
Україна в ООН з моменту її створення в 1945 р.

Слайд 5 Діяльність ООН з підтримки оздоровчо-рекреаційної рухової активності:
1994 рік вперше було оголошено

Міжнародним роком спорту та олімпійських ідеалів;
у 2001 р. введено посаду спеціального радника Генерального секретаря ООН зі спорту заради розвитку і миру (Адольф Огі зі Швейцарія) в 2001–2008 рр.; Вільфред Лемке з Німеччини з 2008 р. і по цей час);


Слайд 6Діяльність ООН з підтримки оздоровчо-рекреаційної рухової активності:
58-й сесія Генеральної Асамблеї ООН

вперше прийняла резолюцію 58/5 від 3 листопада 2003 р. “Спорт як засіб сприяння вихованню, здоров’ю, розвитку і миру”; аналогічні резолюції приймались й на наступних сесіях Генеральної Асамблеї ООН; ООН пропонує урядам країн реалізувати ідею “спорту для всіх” шляхом прийняття необхідного законодавства, формування та здійснення відповідної державної політики.

Слайд 7Діяльність ООН з підтримки оздоровчо-рекреаційної рухової активності:
у 2004 р. створено Бюро

ООН зі спорту заради розвитку і миру, яке розміщується у Женеві (Швейцарія) та Нью-Йорку (США), веб-сайт: http://www.un.org/wcm/content/site/sport/;


Слайд 8Діяльність ООН з підтримки оздоровчо-рекреаційної рухової активності:
2005 рік проголошено ООН Міжнародним

роком спорту і фізичного виховання; протягом року проведено значну кількість заходів, спрямованих на розширення традиційного сприйняття “спорту” лише як “елітного спорту” шляхом включення до нього поняття “спорт для всіх”. Особливе значення це мало для країн, що розвиваються, де основна увага приділяється зазвичай елітним видам спорту та пропаганді досягнутих результатів на міжнародних спортивних змаганнях.


Слайд 9Діяльність ООН з підтримки оздоровчо-рекреаційної рухової активності:
На 67-й сесії Генеральної Асамблеї

ООН прийнята резолюцію 67/296 від 23 серпня 2013 р., якою 6 квітня визначено Міжнародним днем спорту заради розвитку і миру.


Слайд 10ЮНЕСКО (англ. United Nations Educational, Scientific and Cultural Organization,

UNESCO) – спеціалізована установа ООН, створена у 1946 р. з метою ініціювання й координації міжнародної співпраці у сфері освіти, науки та культури. Україна є членом ЮНЕСКО з 1954 р. До ЮНЕСКО входить 191 країна.

Слайд 11Діяльність ЮНЕСКО

з підтримки оздоровчо-рекреаційної рухової активності:

Організація і проведення міжнародних конференцій міністрів, відповідальних за розвиток спорту:
Париж (Франція) – 1976 р.;
Москва (Росія) – 1988 р.;
Пунта-дель-Есте (Уругвай) – 1999 р.;
Афіни (Греція) – 2004 р.
Берлін (Німеччина) – 2013 р.


Слайд 12Діяльність ЮНЕСКО

з підтримки оздоровчо-рекреаційної рухової активності:

В результаті міжнародних конференцій міністрів, відповідальних за розвиток спорту, здійснюється формування на міжнародному рівні стратегії розвитку фізичного виховання і спорту як одних з головних елементів гармонійного розвитку людини та важливих аспектів права на освіту та культуру, що характеризує сучасний гуманізм.


Слайд 13Діяльність ЮНЕСКО

з підтримки оздоровчо-рекреаційної рухової активності:

У 1978 р. прийнято та у 1991 р. доповнено Міжнародну хартію фізичного виховання і спорту:
Преамбула.
Стаття 1. Заняття фізичним вихованням та спортом – основне право для всіх.
Стаття 2. Фізичне виховання і спорт є важливим елементом безперервної освіти у загальній системі освіти.
Стаття 3. Програми фізичного виховання і спорту повинні відповідати потребам окремих осіб і суспільства в цілому.
Стаття 4. Навчання, кадрове забезпечення і управління в сфері фізичного виховання і спорту повинні забезпечуватись кваліфікованим персоналом.


Слайд 14Діяльність ЮНЕСКО

з підтримки оздоровчо-рекреаційної рухової активності:

У 1978 р. прийнято та у 1991 р. доповнено Міжнародну хартію фізичного виховання і спорту:
Преамбула.
Статті 1–4 .
Стаття 5. Для фізичного виховання і спорту необхідні належні обладнання та інвентар.
Стаття 6. Дослідження й оцінка є необхідними елементами розвитку фізичного виховання і спорту.
Стаття 7. Охорона етичних і моральних цінностей фізичного виховання і спорту має бути постійним завданням для всіх.
Стаття 8. Інформація і документація сприяють розвитку фізичного виховання і спорту.


Слайд 15Діяльність ЮНЕСКО

з підтримки оздоровчо-рекреаційної рухової активності:

У 1978 р. прийнято та у 1991 р. доповнено Міжнародну хартію фізичного виховання і спорту:
Преамбула.
Статті 1–4 .
Статті 5–8.
Стаття. 9. Засоби масової інформації повинні здійснювати позитивний вплив на фізичне виховання і спорт.
Стаття 10. Національні організації відіграють першочергову роль у фізичному вихованні і спорті.
Стаття 11. Міжнародне співробітництво є однією з умов загального і збалансованого розвитку фізичного виховання і спорту.


Слайд 16Діяльність ЮНЕСКО

з підтримки оздоровчо-рекреаційної рухової активності:

У 1978 р. створено Міжурядовий комітет з фізичного виховання і спорту ЮНЕСКО, до складу якого на чотирьохрічний термін обираються представники з 18 країн-членів ЮНЕСКО. Цей Комітет здійснює технічну підтримку та консультативну допомогу країнам у забезпеченні доступності занять спортом, координує міжнародні зусилля в отриманні найбільших вигод від реалізації програм з розвитку фізичного виховання і спорту, а також сприяє обміну передового міжнародного досвіду.


Слайд 17Діяльність ЮНЕСКО

з підтримки оздоровчо-рекреаційної рухової активності:


ЮНЕСКО для розповсюдження та популяризації у світі ідей фізичного виховання і спорту задля виховання підростаючого покоління присуджує звання “Чемпіон ЮНЕСКО зі спорту”. Серед видатних спортсменів, удостоєних цього звання, троє українців – Сергій Бубка, Віталій та Володимир Кличко.


Слайд 18Всесвітня організація охорони здоров'я, ВООЗ (англ. World Health Organization, WHO) — спеціалізована

установа ООН заснована 7 квітня 1948 р., коли набув чинності її Статут. З того часу цей день відзначається як Всесвітній день здоров'я. ВООЗ об’єднує 193 країни-члени, в т.ч. Україну.

Слайд 19Діяльність ВООЗ

з підтримки оздоровчо-рекреаційної рухової активності:

У 2002 р. ВООЗ Всесвітній день здоров’я вперше провела під гаслом “Рух заради здоров’я”.
ВООЗ закликає своїх членів щорічно відзначати день “Рух заради здоров’я” з метою сприяння руховій активності населення в якості необхідного компонента зміцнення здоров’я. Такий день запропоновано проводити 10 травня кожного року. Особливе місце серед заходів відводиться залученню широких верств населення до спорту для всіх.


Слайд 20Діяльність ВООЗ

з підтримки оздоровчо-рекреаційної рухової активності:

У травні 2004 р. на 57-й сесії Всесвітньої асамблеї охорони здоров’я ухвалено Глобальну стратегію ВООЗ з харчування, рухової активності та здоров’я, в якій визначено 4 головних завдання:
1. Скорочення факторів ризику неінфекційних захворювань, зокрема нездорового раціону харчування та недостатньої рухової активності, за рахунок рішучих дій у сфері охорони здоров’я, а також заходів щодо зміцнення здоров’я і профілактики захворювань.


Слайд 21Діяльність ВООЗ

з підтримки оздоровчо-рекреаційної рухової активності:

2. Розширення загального усвідомлення і розуміння ролі раціону харчування та рухової активності як детермінантів здоров’я населення та позитивного потенціалу профілактичних заходів.
3. Підготовка, затвердження та реалізація глобальних, регіональних, національних та місцевих політичних курсів та планів дій задля покращення раціону харчування та підвищення рухової активності, що характеризуються тривалим та всеохоплюючим залученням усіх сторін, включаючи громадянське суспільство, приватний сектор та засоби масової інформації.


Слайд 22Діяльність ВООЗ

з підтримки оздоровчо-рекреаційної рухової активності:


4. Збір наукових даних і моніторинг основних впливів на раціон харчування та рухову активність; надання підтримки відповідним науковим дослідженням; розвиток необхідних кадрових ресурсів.


Слайд 23Рада Європи – міжнародна організація, створена у 1949 р. з метою

пропаганди принципів парламентської демократії і захисту прав людини, сприяння співпраці, а також суспільному й економічному розвитку в Європі.
Україна – член Ради Європи з 1995 р.
Учасницями Ради Європи є 47 держав.

Слайд 24Діяльність Ради Європи

з підтримки спорту для всіх:

У 1966 р. Радою Європи ініційована довгострокова спортивна програма масового руху “Спорт для всіх”.
Головна мета цієї програми – створення рівних умов чоловікам і жінкам, представникам усіх вікових груп для підтримки фізичного і психічного рівня розвитку, необхідного для життя, а також захист людства від виродження.


Слайд 25Діяльність Ради Європи

з підтримки спорту для всіх:

У 1973 р. спеціальний комітет Ради Європи підтримав інноваційний проект “Спортландія”, що визначав нову генеральну лінію спортивної політики на континенті та інструментарій відповідного стратегічного планування, моніторингу ситуації, моделювання шляхів підвищення “спортивного рівня” громадян на прикладі віртуальної країни.


Слайд 26Діяльність Ради Європи

з підтримки спорту для всіх:

У 1976 р. Комітетом Міністрів Ради Європи схвалено Європейську хартію спорту для всіх, в якій було зафіксовано такі основні принципи:
право на участь у спортивному житті;
гуманістичний і соціокультурний розвиток;
співробітництво офіційних осіб і добровольців;
самозахист спорту від експлуатації;
доступність спортивних споруд для рекреаційних цілей;
необхідність підготовки кваліфікований кадрів на всіх рівнях.


Слайд 27Діяльність Ради Європи

з підтримки спорту для всіх:


У 1992 р. прийнято Європейську спортивну хартію, до якої в 2001 р. внесено доповнення, та Кодекс спортивної етики.
Ці два документи визначають базові підходи та принципи розвитку на континенті спорту для всіх.


Слайд 28Діяльність Ради Європи

з підтримки спорту для всіх:

У статті 4 Європейської спортивної хартії забороняється дискримінацію людей за будь-якою ознакою у їх доступі до занять спортом. А у статті 6 “Удосконалення системи залучення до спорту” проголошується, що:
1. Заняття спортом з метою проведення дозвілля або отримання задоволення, зміцнення здоров’я повинні заохочуватись серед усіх груп населення шляхом надання відповідних споруд і програм усіх типів, а також послуг кваліфікованих інструкторів та керівників.
2. Створення умов для фізичних вправ на робочому місці повинно розглядатися як складова частина збалансованої політики у сфері спорту.


Слайд 29Діяльність Ради Європи

з підтримки спорту для всіх:

У Кодексі спортивної етики Ради Європи зафіксовано право дітей та молоді брати участь та отримувати задоволення від участі у спорті. Проголошена ідея “заохочення дітей до пошуку їх власних ігор за їх власними правилами”. Кодекс вимагає від спортивних організацій “встановити систему, яка заохочувала б чесну гру та персональний рівень досягнень”.



Слайд 30Діяльність Ради Європи

з підтримки спорту для всіх:

У 1977–2007 рр. співробітництво у сфері спорту на континенті організовувалось Комітетом з розвитку спорту Ради Європи (CDDS) відповідно до Європейської конвенції про культуру та з метою активного поширення основних цінностей Ради Європи (права людини, демократія) у сферу спорту та за допомогою спорту у інші сфери суспільного життя.


Слайд 31Діяльність Ради Європи

з підтримки спорту для всіх:

Розробка й реалізація програм та проектів Комітету з розвитку спорту Ради Європи (CDDS):
“ЄВРОФІТ” – комплекс тестування фізичної підготовленості дітей (з 1987 р.) та дорослих (з 1995 р.);
“СПРІНТ” – програма налагодження співпраці з країнами східної Європи (з 1991 р.);
“КОМПАСС” – проект гармонізації міжнаціонального порівняння рівня охоплення населення різними видами рухової активності (1999–2004 рр.).


Слайд 32Діяльність Ради Європи

з підтримки спорту для всіх:

Через ряд проблем, передусім фінансових, Комітет з розвитку спорту ради Європи трансформовано у 2007 р. у Розширену багатосторонню угоду про спорт (EPAS), члени цієї угоди співпрацюють задля розвитку спорту, створення відповідних міжнародних стандартів та моніторингу за ними, формування панєвропейської платформи для взаємодії державних та громадських організацій.
Станом на 01.01.2014р. Угода включає 35 держав Європи.


Слайд 33Європейський Союз (ЄС) – це союз держав-членів Європейського Співтовариства, створений згідно

з так званим „Маастрихтським Трактатом”, підписаним у лютому 1992 р. і діючим з листопада 1993 р. Мета ЄС – спільна зовнішня економічна політика, спільний ринок послуг, матеріальних благ, капіталу і праці, монетарний та політичний союз. До ЄС входить 27 країн Європи.

Слайд 34Діяльність Європейського Союзу з підтримки

оздоровчо-рекреаційної рухової активності:

У 1999 р. вперше в ЄС було підготовлено всеохоплюючий Гельсінський звіт про спорт, на основі якого через рік у Ніцці (Франція) прийнято Декларацію про специфічні характеристики спорту і його соціальну функцію в Європі, які враховуються для визначення загального курсу сприяння розвитку спорту в країнах-членах ЄС.


Слайд 35Діяльність Європейського Союзу з підтримки

оздоровчо-рекреаційної рухової активності:


У Ніццькій декларації в розділі “Аматорський спорт і спорт для всіх” зазначається, що заняття спортом повинні бути доступні для кожної людини з урахуванням її інтересів та здібностей шляхом організованих або самостійних занять як засобом проведення дозвілля.


Слайд 36Діяльність Європейського Союзу з підтримки

оздоровчо-рекреаційної рухової активності:

За рішенням Ради ЄС та Європарламенту 2004 рік було оголошено “Європейським роком освіти через спорт” з метою привернення уваги європейців до важливості спорту в освітянському контексті та підвищення значення занять фізичними вправами у шкільних навчальних планах.


Слайд 37Діяльність Європейського Союзу з підтримки

оздоровчо-рекреаційної рухової активності:

За підсумками цього року міністри, відповідальні за спорт у країнах ЄС, запропонували щорічно проводити “Європейський спортивний день” з метою використання можливостей спорту для ведення активного і здорового способу життя населення, передусім молоді . У цей день у ЗМІ особлива увага звертається на зв'язок здоров’я і спорту, надається можливість безкоштовного відвідування спортивних споруд, не допускається участь громадян у спортивних заходах в якості глядачів. У школах лозунг дня “Хто активний, той і в навчанні не пасивний”.


Слайд 38Діяльність Європейського Союзу з підтримки

оздоровчо-рекреаційної рухової активності:

У 2007 р. в ЄС оприлюднено так звану “Білу книгу зі спорту” як меморандум країн-членів ЄС щодо соціальної ролі, економічної важливості та організації спорту в Європі.
У цій книзі підкреслюється значення спорту для всіх як важливого чинника зміцнення здоров’я населення.


Слайд 39Міжурядові організації міжнародного та європейського рівнів відіграють провідну роль у питаннях

формування базових принципів, визначення пріоритетних напрямів політики щодо сприяння оздоровчо-рекреаційній руховій активності. Вони здійснюють постійний моніторинг ситуації та надають рекомендації урядам і громадським організаціям щодо забезпечення доступності занять спортом для різних груп населення.

Слайд 40ООН, ЮНЕСКО, ВООЗ, Рада Європи та ЄС активно підтримують розвиток оздоровчо-рекреаційної

рухової активності з метою використання її можливостей для:
1) покращення якості життя людей;
2) забезпечення гармонійного розвитку особистості;
3) прискорення соціальної інтеграції та підвищення соціальної згуртованості, особливо серед молоді;

Слайд 41 4) виховання взаємної поваги, солідарності та толерантності у суспільних відносинах;
5)

зміцнення миру та активного залучення громадян до розвитку та демократизації суспільства;
6) впровадження здорового способу життя, профілактики захворювань, зміцнення індивідуального та громадського здоров’я.


Слайд 42У країнах з високим рівнем залучення населення до оздоровчо-рекреаційної рухової активності:
Головне

завдання держави та місцевого самоврядування – це створення сприятливих умов для забезпечення доступності занять спортом (нормативно-правова база, підготовка кадрів, наукова робота, будівництво та утримання спортивних споруд, встановлення необхідних економічних та інших преференцій тощо).
Основну відповідальність за розвиток спорту для всіх беруть на себе органи місцевого самоврядування.



Слайд 43У країнах з високим рівнем залучення населення до оздоровчо-рекреаційної рухової активності:

Завдання

спортивних організацій різних форм власності – це безпосередня організація занять привабливими видами рухової активності.


Слайд 44Високий рівень залучення населення до оздоровчо-рекреаційної рухової активності забезпечується шляхом:
орієнтації на

потреби та можливості людей;
постійної адаптації до запитів та особливостей життєдіяльності людей;
добровільності залучення людей та усвідомленням ними важливості рухової активності для збереження здоров’я, активного дозвілля та загалом – покращення якості життя;
проведенням моніторингу рівня залучення громадян до рухової активності та корекції відповідної державної політики, діяльності громадських організацій та приватних структур.








Слайд 45У країнах з високим рівнем залучення населення до оздоровчо-рекреаційної рухової активності

популярні такі її види:


ходьба, біг підтюпцем, їзда на велосипеді, плавання, аеробіка, лижні види спорту та футбол;
у Фінляндії і Канаді – хокей з шайбою;
у Франції та Німеччині – теніс;
в Японії – боулінг, гольф та спортивне рибальство.








Слайд 46 У країнах з високим рівнем залучення населення до оздоровчо-рекреаційної рухової активності

популярні такі форми занять:


самостійні та сімейні заняття;
членство у спортивних клубах та заняття у фітнес-центрах;
заняття у неформальних групах;
участь у масових спортивних фестивалях та святах.








Слайд 47 За даними ВООЗ у першій половині 1960-х років

Україна за показниками середньої тривалості життя входила в першу десятку країн світу, а на початку ХХІ ст. – на передостанньому місці в Європі. На 6 років меншою в Україні є очікувана тривалість життя, на 10 років – тривалість здорового життя. З-поміж причин такого стану справ домінуючими є проблеми ведення здорового способу життя, насамперед – забезпечення належного рівня рухової активності населення.

Слайд 48 З 60-х років минулого століття в Європі

формується ефективна система залучення населення до рухової активності під час дозвілля заради здоров’я – «спорт для всіх», а в Україні створювалась видимість активного розвитку так званої «оздоровчої фізичної культури».
Офіційна статистика кількості “фізкультурників” традиційно завищувалась у рази задля демонстрації переваг панівної ідеології та турботи про “будівників комунізму”. Удаване зростання залучених до спортивних занять громадян природно ніколи не корелювалось з рівнем здоров’я населення.

Слайд 49Недосконалість вітчизняної практики залучення населення до рухової активності в радянський період

(з кінця 1950-х і до 1990-х років) зумовлена:

декларативністю та відсутністю ресурсного забезпечення відповідних партійних та державних рішень;
домінуванням авторитаризму та ігноруванням нової міжнародної стратегії розвитку фізичного виховання – спорту для всіх;


Слайд 50Недосконалість вітчизняної практики залучення населення до рухової активності в радянський період

(з кінця 1950-х і до 1990-х років) зумовлена:

збереженням старих програмних та нормативних засад фізичного виховання різних груп населення, що втілювались у комплексі «Готовий до праці та оборони СРСР»;
пріоритетним місцем спорту вищих досягнень у відношенні до оздоровчої роботи у всіх компонентах сфери фізичної культури і спорту.


Слайд 51 У 1990-х роках в умовах незалежності Української держави недостатній рівень

залучення населення до рухової активності детерміновано:
анахронічною методологією вітчизняної системи фізичного виховання різних груп населення;
недоліками нормативно-правового та організаційно-управлінського характеру;
обмеженістю ресурсного забезпечення: фінансового, матеріально-технічного, кадрового, науково-методичного та інформаційно-пропагандистського.

Слайд 52Передумови впровадження в Україні оздоровчо-рекреаційної рухової активності на початку ХХІ ст.:
Накопичено значний

практичний досвід та наукові результати щодо безперспективності збереження традиційної авторитарної моделі розвитку фізичного виховання різних груп населення.
Забезпечено участь вітчизняних фахівців у роботі міжнародних організацій та світових наукових форумів, конгресів та семінарів з проблем спорту для всіх.



Слайд 53Передумови впровадження в Україні оздоровчо-рекреаційної рухової активності на початку ХХІ ст.:
3. Узагальнено

результати спеціальних наукових досліджень та передового міжнародного досвіду стосовно перспективності впровадження оздоровчо-рекреаційної рухової активності для формування здорового способу життя в Україні.


Слайд 54Передумови впровадження в Україні оздоровчо-рекреаційної рухової активності на початку ХХІ ст.:
4. Накопичено

достатні теоретичні та емпіричні знання із впровадження досягнень науки в практику залучення до рухової активності людей різного віку та соціального статусу, що слугувало підґрунтям для осмислення існуючих проблем, формування оригінальних ідей, постановки актуальних цілей та завдань подальших перспективних досліджень.


Слайд 55Передумови впровадження в Україні оздоровчо-рекреаційної рухової активності на початку ХХІ ст.:
5. Вітчизняними

філософами обґрунтовано високу ефективність теорії людиноцентризму у подоланні авторитаризму радянського періоду розвитку України та перших років формування нових соціально-економічних відносин у незалежній державі.
6. Висунуто наукову гіпотезу стосовно необхідності гуманізації процесу залучення населення до рухової активності для забезпечення її оздоровчо-рекреаційної спрямованості.

Слайд 56Гуманізм – це система поглядів на людину як найвищу цінність, що

характеризується такими ознаками:

повагою до свободи та гідності кожної людини;
захистом права людини на вільний розвиток і вияв своїх здібностей;
наданням рівних можливостей для розвитку людини;
врахуванням потреб, інтересів та індивідуальних особливостей кожної людини
забезпеченням благополуччя людини;
турботою про щастя людини;
самовдосконаленням особистості;
дотриманням високоморальних відносини між людьми.


Слайд 57 Гуманізація окремих проявів суспільного життя передбачає відмову від авторитарних методів діяльності

та об’єднує способи, прийоми й інструментарій, що сприяє впровадженню ознак гуманізму у характер взаємовідносин:
“держави і людей”;
“суспільства і людей”;
“людей між собою”.

Слайд 58 Починаючи з 90-х років минулого століття на пострадянському просторі вченими

(В. І. Столяров, Л. І. Лубишева, А. А. Ісаєв, В. М. Кряж, Б. М. Шиян та ін.) отримано знання щодо забезпечення реалізації гуманістичного потенціалу як спорту, так і фізичного виховання.
Водночас ці знання торкаються лише окремих аспектів удосконалення поведінки учасників спортивних змагань та технологічних рішень стосовно покращання організації залучення до спортивних занять в основному дітей та молоді, а також механізмів дегуманізації фізичного виховання в навчальних закладах.

Слайд 59 З метою формування методологічних засад впровадження оздоровчо-рекреаційної рухової активності в пострадянських

країнах та основі базових положень філософії людиноцентризму було запропоновано концепцію гуманізації процесу залучення населення України, передусім дорослого, до рухової активності як основної складової здорового способу життя.

Слайд 60 Концепція гуманізації процесу залучення населення до рухової активності в Україні –

це система поглядів стосовно напрямів впровадження гуманізму та подолання авторитаризму зазначеного процесу.

Слайд 61Напрями гуманізації процесу залучення населення України до рухової активності під час

дозвілля для зміцнення здоров'я:

Орієнтування державної політики на створення умов для активного дозвілля, формування здорового способу життя, зміцнення здоров’я та профілактика хронічних неінфекційних захворювань.
Визначення кожної людини головним об’єктом та суб’єктом процесу залучення до рухової активності.
Врахування інтересів, потреб та здібностей конкретної людини в процесі залучення її до рухової активності.


Слайд 62Напрями гуманізації процесу залучення населення України до рухової активності під час

дозвілля для зміцнення здоров'я:

Гарантування добровільності у виборі кожною людиною форм та видів рухової активності.
Надання рівних можливостей кожній людині у доступності занять руховою активністю.
Забезпечення високоморальних відносин між всіма учасниками спортивного руху, повага до свободи і гідності кожної людини.
Сприяння самовдосконаленню та гармонійному розвитку особистості в процесі залучення до рухової активності.


Слайд 63Базисом законодавства про фізичну культуру і спорт, як загалом законодавства України,

є Конституція України, що має найвищу юридичну силу в державі.

Відповідно до ч. 2 ст. 49 Конституції України держава дбає про розвиток фізичної культури і спорту.

Слайд 64Основу законодавства про фізичну культуру і спорт становить Закон України “Про

фізичну культуру і спорт”, нова редакція якого набула чинності з 1 січня 2011 р.
Цей Закон регулює найбільш значущі, найважливіші суспільні відносини у сфері фізичної культури і спорту шляхом встановлення загальнообов'язкових правил (норм), містить положення про правове становище суб’єктів цієї сфери, а також визначає особливості організаційного, кадрового, фінансового та іншого забезпечення відповідної діяльності.


Слайд 65
Оздоровчо-рекреаційну рухову активність можна асоціювати з визначеною в Законі у стаття

1 фізкультурно-оздоровчою діяльністю, тобто заходами, що здійснюються суб'єктами сфери фізичної культури і спорту для розвитку фізичної культури.



Слайд 66Поняття фізична культура трактується в Законі як діяльність суб'єктів сфери фізичної

культури і спорту, спрямована на забезпечення рухової активності людей з метою їх гармонійного, передусім фізичного, розвитку та ведення здорового способу життя. Фізична культура має такі напрями: фізичне виховання різних груп населення, масовий спорт, фізкультурно-спортивну реабілітацію.



Слайд 67
У статті 1 Закону записано: «масовий спорт (спорт для всіх) –

діяльність суб'єктів сфери фізичної культури і спорту, спрямована на забезпечення рухової активності людей під час їх дозвілля для зміцнення здоров'я». Отже, спорт для всіх та масовий спорт в законі подано як синоніми.


Слайд 68
У статті 3 «Права громадян у сфері фізичної культури і спорту»

підкреслено, що громадяни України мають право займатися фізичною культурою і спортом незалежно від ознак раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних або інших ознак.

Слайд 69 Право громадян на заняття фізичною культурою і спортом забезпечується шляхом:
вільного вибору

видів спорту та фізкультурно-спортивних послуг;
доступності та безпечності занять фізичною культурою і спортом;
захисту прав та законних інтересів громадян;
створення закладів фізичної культури і спорту;
об'єднання громадян у громадські організації фізкультурно-спортивної спрямованості;
здобуття спеціальної освіти та здійснення відповідної професійної діяльності.

Слайд 70Серед засад державної політики у сфері фізичної культури і спорту (стаття

4) законодавець визначив:
визнання фізичної культури і спорту як пріоритетного напряму гуманітарної політики держави;
визнання фізичної культури як важливого чинника всебічного розвитку особистості та формування здорового способу життя;
забезпечення гуманістичної спрямованості та пріоритету загальнолюдських цінностей, справедливості, взаємної поваги та гендерної рівності;
забезпечення безпеки життя та здоров'я осіб, які займаються фізичною культурою і спортом, учасників та глядачів спортивних і фізкультурно-оздоровчих заходів;

Слайд 71сприяння безперервності та послідовності занять фізичною культурою і спортом громадян різних

вікових груп;
утвердження етичних та моральних цінностей фізичної культури і спорту;
забезпечення різноманітності, високої якості та доступності фізкультурно-спортивних послуг для громадян;
орієнтування на сучасні міжнародні стандарти у сфері фізичної культури і спорту, поєднання вітчизняних традицій і досягнень із світовим досвідом у цій сфері.

Слайд 72 До переліку показників стану розвитку фізичної культури і спорту у статті

7 Закону України «Про фізичну культуру і спорт» включено показники рівня фізичного здоров’я різних груп населення та залучення громадян до занять спортом для всіх.

Слайд 73У другому розділі Закону визначено правовий статус та взаємовідносини з державою

основних суб’єктів сфери фізичної культури і спорту. Зокрема, таких суб'єктів системи оздоровчо-рекреаційної діяльності: спортивних клубів (стаття 9), фізкультурно-оздоровчих закладів (центрів, комплексів, студій тощо) – стаття 15 , центрів фізичного здоров’я населення (стаття 16), колективів фізичної культури (стаття 18), фізкультурно-спортивних товариств (стаття 19), спортивних федерацій (стаття 20).

Слайд 74

У статті 26 «Фізична культура у сфері освіти» Закону визначено, що

керівники навчальних закладів зобов'язані забезпечувати створення сприятливих умов для належної рухової активності учнів та студентів.

Слайд 75У статті 27 Закону передбачена норма, відповідно до якої забезпечення умов

для фізкультурно-оздоровчої діяльності за місцем проживання та відпочинку громадян покладається на місцеві державні адміністрації та органи місцевого самоврядування і здійснюється за рахунок коштів відповідних бюджетів.

Слайд 76
Відповідно до вимог статті 27 Закону власники санаторно-курортних закладів, закладів відпочинку

та об'єктів туристичної інфраструктури, зокрема туристичних баз, мають створювати умови для здійснення фізкультурно-оздоровчої діяльності та фізкультурно-спортивної реабілітації.

Слайд 77Відповідно до вимог статті 28 Закону власники підприємств, керівники установ та

організацій:
створюють працівникам належні умови для фізкультурно-оздоровчої діяльності згідно з колективними договорами;
заохочують працівників, які займаються спортом для всіх;
сприяють об'єднанню працівників у колективи фізичної культури та/або спортивні клуби;

Слайд 78Відповідно до вимог статті 28 Закону власники підприємств, керівники установ та

організацій:
надають у користування працівникам та членам їх сімей для занять спортом для всіх спортивні споруди, що перебувають на балансі відповідних підприємств, установ та організацій, забезпечують функціонування таких спортивних споруд, виділяють кошти на придбання спортивного інвентарю та обладнання, оплату праці відповідних фахівців сфери фізичної культури і спорту.

Слайд 79У статті 46 «Інформаційне забезпечення у сфері фізичної культури і спорту»

передбачається, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування сприяють пропагуванню розвитку фізичної культури і спорту з метою зміцнення здоров'я, формування здорового способу життя, фізичного загартування та духовного зростання людини. Засоби масової інформації, зокрема державні, здійснюють популяризацію оздоровчого значення фізичної культури.

Слайд 80Фінансування сфери фізичної культури і спорту, в тому числі спорту для

всіх, (стаття 47 Закону) здійснюється за рахунок коштів державного та місцевого бюджетів, а також:
Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності;
підприємств, установ та організацій, об'єднань громадян, окремих осіб;
фінансово-господарської діяльності закладів фізичної культури спорту;
проведення державної спортивної лотереї;
інвестиційної діяльності у сфері фізичної культури і спорту.

Слайд 81

Відповідно до статті 49 Закону право проводити фізкультурно-оздоровчу діяльність надається фахівцям,

які мають спеціальну освіту та відповідний освітньо-кваліфікаційний рівень.

Слайд 82Національний університет фізичного виховання і спорту України
Мирослав Дутчак
Передовий міжнародний досвід, методологічні

та законодавчі засади вітчизняної системи оздоровчо-рекреаційної рухової активності

Обратная связь

Если не удалось найти и скачать презентацию, Вы можете заказать его на нашем сайте. Мы постараемся найти нужный Вам материал и отправим по электронной почте. Не стесняйтесь обращаться к нам, если у вас возникли вопросы или пожелания:

Email: Нажмите что бы посмотреть 

Что такое ThePresentation.ru?

Это сайт презентаций, докладов, проектов, шаблонов в формате PowerPoint. Мы помогаем школьникам, студентам, учителям, преподавателям хранить и обмениваться учебными материалами с другими пользователями.


Для правообладателей

Яндекс.Метрика