Мета і завдання курсу “Наукова експертиза документів” презентация

література з питань експертизи документів

галузі наукової експертизи документів
Завдання:
– з’ясувати сфери застосування наукової експертизи документів;
– ознайомитися з практичним досвідом роботи архівів, музеїв, бібліотек, аукціонів, колекціонерів з експертизи та грошової оцінки документів;
– ознайомити студентів з понятійним апаратом наукової експертизи та експертизи цінності документів;
– розкрити основні теоретичні засади теорії експертизи цінності документів, розроблені в архівознавстві;
– оволодіти науковою методикою роботи експерта, його науковим інструментарієм;
– ознайомитися з прийомами і методами грошової оцінки документів;
– окреслити практичну значимість теоретичних знань з експертизи документів для практичної роботи експертів

Предмет - історія, теорія і практика наукової експертизи документів.

та методичну базу щодо проведення експертизи документів;
– принципи і критерії експертизи цінності документів;
– вклад окремих галузей науки у напрацювання методик експертизи;
– основні прийоми проведення експертизи та грошової оцінки документів

експертизи;
− розмежовувати поняття “експертиза цінності документів” та “експертиза документів”;
− аналізувати складові експертизи документів;
− управляти процесом експертизи, формувати комунікацію між замовниками, організаторами експертизи, експертами;
− підготувати експертний висновок після проведення первинної експертизи, обгрунтувати необхідність проведення повторної, додаткової та контрольної експертизи;
− встановлювати фальсифікати документів і пояснювати причини і техніку підробок;
− класифікувати документи за категоріями цінності;
− розкрити генезу теорії експертизи цінності документів; обгрунтувати принципи і критерії експертизи цінності документів;
− володіти технікою читання скоропису різних історичних епох, атрибутувати документи за типами письма;
− провести почеркознавчу та авторознавчу експертизу;
− здійснювати формулярний аналіз документів та за складом клаузул встановлювати час і місце їх створення;
− датувати документи з врахуванням різних календарних систем;
− визначати створювача документів за печатками та геральдичними зображеннями;
− визначати час і місце виготовлення паперу та датувати документи за водяними знаками;
– здійснювати грошову оцінку документів за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України.

навчальної дисципліни складається з таких розділів:
1. Формування наукових засад експертизи документів (теми 1.1. – 1.5).
2. Науково-методичний інструментарій експерта
(теми 2.1. – 2.3.)
Обсяг – 34 лекційні, 6 семінарських, 14 практичних годин

Михайлович (1850-1921)
Об экспертизе древних подложных документов //Труды 11-го археологического съезда. – М., 1902 г., т. 2, с. 38 – 42.

“экспертиза самого ничтожного документа требует несколько часов, а иногда и дней”

Для експерта сучасних підробок достатньо порівняти документ з оригінальними підписами особи.
Експертиза стародавніх документів вимагала знання:
*типів і характеру письма, які панували в певний час;
*мову того часу;
*юридичні терміни, судочинство;
*особливості паперу, чорнил
Все це вимагає доброї підготовки і тривалої практики.

Олександрович (1873 – не раніше 1930)
Подлог документов: Историко-догматическое исследование. СПб., 1900.- 752 с.;

Подлог документов… (Публічно-правових, приватно-правових)
§ 2. Сущность подлога документов.
Ч. 1. Положительные законодательства о подлоге документов в их историческом развитии и современном состоянии
Глава 1. Римское право;
Глава 2.Каноническое право (право в католицькій церкві - κανων)
Глава 3. Геманское право. §5 Характеристика подлога (valsch)
Глава 4. Французское право. §2 Подлог документов в кутюмном праве
Глава 5. Английское право
Глава 6. Русское право. § 1. Отсутсвие определения о подлоге в эпоху Русской Правды. § 6 Подлог документов по Литовскому статуту. § 7 Виды подлога документов
Ч.2. Общее учение о подлоге документов и анализ состава этого преступления

Подлог документов...
Виды подлогов (подлог - підробка, (подложные документы, вещи) фальшивка; (фальсификация) фальсифікація
С. 15
* приписывании происхождения известного документа тому лицу, от
которого он в действительности не исходит (случай ПОДДЕЛКИ)
*исходит не в таком виде, в каком приписывается (случай ПЕРЕДЕЛКИ)

* формально подлинный, но содержание заведомо ложно для лица его
сотавляющего (ПОДЛОГ ИНТЕЛЛЕКТУАЛЬНЫЙ)

С.16-17: ПОДЛОГ ЕСТЬ УМЫШЛЕННОЕ ИСКАЖЕНИЕ ПОДЛИННОСТИ ПИСЬМЕННОГО УДОСТОВЕРИТЕЛЬНОГО ЗНАКА С ЦЕЛЬЮ УПОТРЕБЛЕНИЯ ЕГО ПОД ВИДОМ НАСТОЯЩЕГО

текстів)
галицько-волинського кн. Романа Галицького (1240) (18 списків)
Константинопольського патріарха Максима (1481) які утвердили за монастирем традиційні земельні володіння в Київському й Житомирському повітах Київського воєводства.
Дослідження: обставин, причин (мотиви) і передумов творення фальсифікатів (фальсифікація церковних джерел актового походження),
процесів побутування неавтентичних привілеїв протягом 16 – 18 ст. у судовій практиці, їхнього залучення до юридичної бази судово-адміністративних установ

1240 рр.
дипломатичного аналізу (склад і послідовність клаузул)

з напряму “Книгознавство, бібліотекознавство і бібліографія”
Харків, 2013