Фінансове право України презентация

норм даної галузі

норми та фінансово-правові відносини.
4.Суть і призначення фінансового контролю.
5.Організація та органи фінансового контролю.
6.Основи податкового права. Поняття податку та його види.

держави, централізовані і децентралізовані грошові фонди, фінансово-правова норма, фінансові правовідносини, фінансовий контроль, державний фінансовий аудит, інспектування, публічні закупівлі, аудит, ревізія, акт ревізії, податок, збір, фінансово-правова відповідальність

інформаційна, правоохоронна, правозахисна

Зовнішні

Співробітництво та інтеграція з сучасними державами у політичній, економічній, екологічній, культурній, інформаційній, правовій сферах; функція оборони; забезпечення миру та підтримка світового правопорядку.

створюється можливість та існування самої держави. Формуючись у сфері матеріального виробництва, основна маса грошових доходів згодом рухається у межах різних правових режимів. З одного боку, природа фінансів визначає можливості держави, перспективи розвитку. З другого боку, за допомогою фінансів держава впливає на всі сторони процесу відтворення.

перерозподіл і доведення його складових частин до кінцевого споживача; організується стимулювання, розвиток виробництва, підтримка об’єктивних і раціональних пропозицій розвитку суспільного виробництва, держави в цілому.

розподілом праці, видами форм власності, організаційно-правовими формами господарської діяльності, економічною відокремленістю її суб’єктів, зовнішньо-економічними зв’язками. В результаті розподіл національного доходу відбувається в грошовій формі.

коштів в державі, а тільки ПУБЛІЧНІ ФІНАНСИ, тобто ті, власником яких є ДЕРЖАВА І ТЕРИТОРІАЛЬНІ ГРОМАДИ. Це рух публічних фінансів, які утворюються у зв’язку з функціонуванням державних фінансів, фінансів територіальних громад.

платіж, доход.

Фінанси – це економічні відносини, пов’язані з утворенням, розподілом та використанням фондів грошових коштів держави та органів місцевого самоврядування, в процесі яких відбувається розподіл і перерозподіл сукупного суспільного продукту та контроль за задоволенням суспільних потреб.

як правова категорія – в 2 аспектах: поняття ціни, вартості, доходу використовується багатьма галузями; публічне значення фінансів, винятково грошові фонди держави і територіальних громад – фінансово-правові відносини.
Грошові фонди утворюють матеріальний зміст фінансів.
Фінансами є відносини, що регулюють формування, розподіл і використання централізованих і децентралізованих грошових фондів.

і децентралізованих грошових фондів з метою забезпечення здійснення функцій держави, завдань соціально-економічного характеру, управління, оборотоздатності, діяльності державних органів.

стадіях їх обороту (формування, розподіл, використання).

держави: з одного боку, держава - господарюючий суб’єкт, власник коштів і організатор господарської діяльності. З другого: держава – носій влади у сфері фінансової діяльності.

такі ланки:
1)бюджетна система;
2)кредитна система;
3)обов’язкове державне страхування;
4)фінанси підприємств.

системи, фінанси недержавних підприємств входять сюди лише тією мірою, якою вони пов’язані з реалізацією імперативних обов’язків (кошти підприємств, за рахунок яких сплачуються податки).

сфері фінансової діяльності держави;
Реалізуються в процесі руху грошових фондів публічного характеру;
Об’єктом відносин є грошові фонди держави і територіальних громад;
Передбачено виключну роль держави в цих відносинах.

громад з приводу формування, розподілу і використання централізованих і децентралізованих фондів публічних фінансів і контролю за цим.
Це – ВЛАДНО-МАЙНОВІ ВІДНОСИНИ.

порядку, умови і розміру платежів в бюджет, мети використання бюджетних коштів, формування бюджету.
Рекомендації, узгодження (податковий кредит, вибір платежів ОМС).

інших суб’єктів, організація фінансового контроля
Особлива: фінансово-правові норми, що регулюють відносини у сфері бюджетної системи, державних доходів і видатків, обов’язкового державного страхування, кредитування, банківської діяльності, валютного регулювання

кодекс України, «Про банки та банківську діяльність», «Про Рахункову палату України» та інші).
Постанови ВРУ;
Укази Президента;
Постанови КМУ;
Відомчі нормативно-правові акти: постанови Правління НБУ, накази Міністра фінансів, розпорядження Державного казначейства України;
Судова практика.
Міжнародні правові акти, що ратифіковані ВРУ і є частиною національного законодавства.

виникають в процесі фінансової діяльності держави та територіальних громад для забезпечення безперебійного здійснення їх завдань і функцій.

й використання державою і органами місцевого самоврядування фінансових ресурсів, необхідних їм для здійснення своїх завдань (правила стягнення податків і інших платежів з громадян і підприємств, акумуляція і витрати бюджетних коштів, формування й розподіл кредитних ресурсів і страхових фондів).

і громадян вимоги вносити встановлені податки в державний або місцевий бюджет у передбачені строки, представляти звіти й інші документи для проведення контролю компетентними органами; Разом з тим – обов’язки державних органів повертати надмірно стягнені платежі. Також – обов’язковий характер формування бюджетів, використання позабюджетних і бюджетних цільових фондів тощо.

прибуток до державного бюджету реалізується за умови, якщо воно має розрахунковий рахунок у банку й самостійний баланс, а також отримує прибуток, який підлягає оподаткуванню.

розподілу, або використанню державних і місцевих фінансових ресурсів, зміст прав і обов’язків учасників фінансових відносин. Вимагає певної поведінки від учасників цих відносин.

в нашому випадку – фінансово-правової відповідальності щодо порушників фінансово-правових норм. За допомогою санкції здійснюється державний примус до виконання норми. Підстава – порушення норм фінансового права. Нецільове використання коштів, несвоєчасне перерахування бюджетних коштів одержувачам, недотримання нормативів фінансових витрат, несплата податків, подання комерційним банком недостовірної інформації НБУ тощо.

правопорушника через його грошові фонди й кошти.
Це – накладення штрафу, нарахування пені, примусове вилучення бюджетних коштів, призупинення операцій по рахунках у банках, заборона на здійснення банком окремих банківських операцій.
При вилученні коштів, вони зараховуються до державного або місцевого бюджетів.

них належать: Міністерство фінансів, Державна фіскальна служба, НБУ та інші. Вони застосовують санкції в адміністративному порядку. У відповідних випадках(спір) – прийняття судових рішень.

кримінально-правового впливу з приводу фінансового правопорушення.

прав і обов’язків у сфері мобілізації, розподілу і використання централізованих і децентралізованих фондів коштів
Грошові відносини
Відносини розподілу
Планомірність
Організаційні
Державно-владний характер

та обов’язків відповідно до фінансово-правових норм. З одного боку, суб’єкти, що представляють інтереси держави у сфері державних фінансів, з іншого – юридичні та фізичні особи.

фінансовий контроль.
Діяльність державних органів і недержавних організацій по забезпеченню законності, фінансової дисципліни й доцільності у процесі мобілізації, розподілу й використання централізованих й децентралізованих фондів коштів

та господарюючих суб’єктів
Предмет фінансового контролю –
матеріальні носії інформації щодо фінансово-господарської діяльності
Сфера фінансового контролю –
Увесь спектр операцій, що здійснюються з використанням грошей, в деяких випадках без них (бартерні операції).

самоврядування, організаціями і громадянами;
Перевірка розробки і виконання бюджету (бюджетний контроль);
Перевірка правильності використання державними та комунальними підприємствами грошових ресурсів, що є в їх розпорядженні;
Перевірка додержання правил здійснення фінансових операцій, розрахунків і зберігання грошових коштів підприємствами і установами;
Перевірка фінансового стану і ефективного використання трудових, матеріальних ресурсів підприємства, бюджетних установ;
Усунення і попередження порушень фінансової дисципліни.

на внутрішній і зовнішній

Внутрішній – самоконтроль, який здійснюють організації, підприємства, установи як за власною фінансовою діяльністю, так і за фінансовою діяльністю підрозділів, що входять до їх складу.(ст.26 БКУ).
Зовнішній – здійснюється стороннім органом, уповноваженим на проведення компетентних дій у сфері перевірки стану додержання фінансової дисципліни. (органи загальної компетенції, спеціальні органи).

– здійснюється на етапі розгляду і прийняття рішень з фінансових питань, у тому числі на стадії розробки й прийняття законів та актів органів місцевої влади та місцевого самоврядування у сфері фінансової діяльності, в першу чергу – бюджетів на поточні роки.
Поточний – здійснюється під час фінансово-господарських операцій, дає змогу регулювати фінансові ситуації, запобігати збиткам.
Наступний – вивчення фінансової діяльності за попередній період, дає змоги виявити вади попереднього й поточного контролю і оцінити позитивні і негативні сторони фінансової діяльності підприємства.

– служби внутрішнього аудиту міністерств, відомств, та інших органів публічної адміністрації. Робота відомчих аудиторських служб розпорядників бюджетних коштів – під контролем Державної фінансової інспекції України.
Внутрішньогосподарський – здійснюють економічні служби підприємств, установ, організацій (бухгалтерії, фінансові відділи, служби фінансового менеджменту тощо).
Недержавний аудиторський – здійснюють незалежні аудитори, а також державно-владні органи.
Державний фінансовий аудит – перевірка і аналіз справ щодо законного використання комунальних коштів та майна, інших активів держави, правильного ведення бухобліку, звітності.

що об'єднує вищі органи фінансового контролю (ВОФК) країн, які є членами Організації Об'єднаних Націй. INTOSAI була створена у 1953 році, наразі до її складу входять ВОФК 189-ти країн світу, ще 4 ВОФК є асоційованими членами організації. Рахункова палата України є повноправним членом INTOSAI з 1998 року.
Основним завданням INTOSAI є надання аудиторам усього світу можливості обміну інформацією, що становить спільний інтерес, інформацією щодо сучасних напрацювань у сфері аудиту та застосування професійних стандартів і найкращих методологій. INTOSAI декларує сприяння кращому державному управлінню шляхом заохочення ВОФК до сприяння урядам у вдосконаленні їх діяльності, підвищення прозорості бюджетної сфери, забезпечення підзвітності, боротьби з корупцією, сприяння кваліфікованому та ефективному використанню державних ресурсів на користь народів. У своїй діяльності INTOSAI керується Лімською декларацією про основні принципи здійснення аудиту (1977).

Органи загальної компетенції у сфері здійснення фінансового контролю:

Парламентський контроль- ВРУ(ст.85, 109 Конституції).
Комітети ВРУ з питань бюджету з контролю за дотриманням бюджетного законодавства, Комітет з питань податкової та митної політики, Комітет з питань фінансів і банківської діяльності
Президент України, Рада національної безпеки й оборони при Президентові України
Кабінет Міністрів України

України
Державна казначейська служба України
Державна фінансова інспекція України
Державна фіскальна служба України
Державна пробірна служба України
Національний Банк України

обліку і показників фінансової звітності суб’єкта господарювання з метою висловлення незалежної думки аудитора про її достовірність в усіх суттєвих аспектах та відповідність вимогам законів України, положень бухгалтерського обліку або інших правил (внутрішніх) згідно із вимогами користувачів

забезпечують цілісне регулювання різновиду відносин, пов’язаних з надходженням до бюджетів податків і зборів.

податки згідно закону. Це – доходи(прибутки), вартість визначених товарів, окремі види діяльності, операції з цінними паперами, користування природними ресурсами, майно, передача майна, додана вартість, продукція, роботи, послуги.

податкових правовідносин.

платників податку відповідно до Податкового Кодексу.

Збір (плата, внесок) – обов’язковий платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників зборів, з умовою отримання ними спеціальної вигоди, у тому числі внаслідок вчинення на користь таких осіб державними органами, органами місцевого самоврядування, іншими уповноваженими органами та особами юридично-значимих дій.