Угорщина презентация

1918 р. у Відні відбулася демонстрація робітників і солдатів з вимогою встановлення респуб­ліки. У ніч на 31 жовтня в Угорщині почалася революція, після перемоги якої був сформований революційний уряд на чолі з гра­фом Карої. 16 листопада Угорщина проголошувалася народною республікою. Підкреслювалася рівноправність націй. Утворилися перші ради, наприклад, солдатська рада столиці. По-більшовицькому налаштовані військовополонені, що прибули на цей час до країни, утворили Комуністичну партію Угорщини на чолі з Бела Куном. Якщо уряд М. Карої орієнтувався на союз з Антантою, то угорські комуністи — на союз із Радянською Росією.

уряд М. Карої пішов у відставку. У березні 1919 р. комуністи домовилися про спільні дії з соціал-демократами й утворили коаліційний уряд — Революційну урядову Раду на чолі з соціал-демократом О. Гарбаєм. Б. Кун став міністром внутрішніх справ.

Цього ж дня Угорщину проголосили Радянською республі­кою, а обидві партії об´єднались у соціалістичну партію Угорщини. Почали здійснюватися соціалістичні перетворення: націоналіза­ція шахт, великих і середніх підприємств, транспорту, торгівлі, великих земельних володінь, що перевищували 57 гектарів. Запро­ваджувався 8-годинний робочий день, загальне соціальне страху­вання, безкоштовне навчання та медичне обслуговування.

неї румунські війська. Війська Радян­ської Росії не змогли прорватися на допомогу Угорщині. Певні успіхи угорські війська мали на півночі проти чехословацької армії.

У результаті політичної кризи 1 серпня 1919 р. Угорська радян­ська республіка припинила своє існування. До влади прийшов соціалістичний уряд Д. Пейала. 7 серпня його змінив правоцентристський уряд С. Фрідріха. Нарешті, у листопаді 1919 р. влада опинилася в руках військово-диктаторського режиму адмірала М. Хорті, який ліквідував головні здобутки революції і розпочав у країні нещадний терор проти учасників революції.

Таким чином, революція в Угорщині зазнала поразки. Однак наслідком революційних потрясінь 1918-1919 pp. у колишній Австро-Угорщині став її остаточний розпад на кілька незалежних держав: Угорщину, Чехословаччину, Австрію.

Однак Антанта в ультимативній формі вимагала від радян­ської Угорщини відвести її війська за демаркаційну лінію, вста­новлену керівниками переможного військового блоку. У липні Угорщина виконала цю вимогу, внаслідок чого радянська Словач­чина була зайнята чехословацькими військами.

з Угорщини, до Будапешта вступила угорська армія адмірала М. Горті, який, фактично, встановив у країні свою диктатуру.
Режим Горті був породжений масовим терором, тим не в меншій мірі обумовлений підтримкою всередині країни.
Риси режиму Горті:
Обмеження демократичних прав і свобод;
консерватизм;
збереження представницьких демократичних інститутів влади;
легальне існування опозиції;
обмежена діяльність лівих сил;
необмежена влада Горті;
монархічна, націоналістична ідея.

1868-1957

короткий час (березень-липень 1919) влади в країні комуністами, які проголосили Угорщину радянською республікою. Після ліквідації комуністичної влади в Угорщині було встановлено диктатуру Міклоша Горті, який формально відновив монархію. Королівський трон залишився незайнятий (Габсбурги були його позбавлені), а сам Горті став регентом країни. Хоча встановлений Горті режим був украй авторитарним за своїм характером, в країні зберігалися певні залишки демократичних свобод: існували парламентська система, політичні партії, профспілки.

Сподіваючись, що гітлерівський уряд допоможе Угорщині повернути втрачені території, гортистський режим пішов на встановлення союзницьких відносин з нацистською Німеччиною.