Тема: Дослідницька культура вчителя презентация

познания.

Содержание исследовательской деятельности - это изучение универсальных способов получения знаний и развитие универсальных (общепредметных) умений - логических, информационных, коммуникативных, организационных.

Исследовательская деятельность включает в себя:
постановку проблемы;
подбор методик исследования и практическое овладение ими;
сбор собственного материала, его анализ и обобщение;
оценку результатов;
собственные выводы.

Главным результатом исследовательской деятельности является интеллектуальный продукт - полученное знание о технологии исследования, интеллектуальные умения.

між учнем і навчальним матеріалом, а не єдиним джерелом знань, як це часто буває.
Учителі, які творчо працюють, знають привабливість тих уроків, які наштовхують учнів на міні-дослідження, на участь в обговоренні, на подальшу самостійну роботу з навчальним матеріалом. Такий урок стає більш значущим для учнів, розвиває практичні навички комунікації.

Виходячи з цієї нової ролі, вчитель повинен:
- використовувати різноманітні методи подачі (презентації) нового матеріалу;
- використовувати завдання, які дозволяють школярам засвоїти навчальний матеріал відповідно до їх досвіду і рівня пізнавальної активності;
- надасть можливість учням демонструвати свої досягнення в отриманні знань.
Основна увага при викладанні предмету в школах повинна приділятися тому, щоб вивчення учнями тієї чи іншої дісціпліни перетворити на процес дослідження.

на наш взгляд, говорить в первую очередь об исследовательской деятельности учителя, т.е. о совмещении его практической работы и изучении новых методик и технологий.

можливості дослідницьких пріоритетів у навчанні підростаючого покоління стали предметом пильної уваги визначних філософів і педагогів. У XV-XVIст. Фр.Рабле і М.Монтень відстоювали потребу освоєння дітьми реальних корисних знань, підкреслювали важливість для їхнього розвитку самостійності суджень, спрямованих на вивчення речей, а не порожніх слів. ……

Більш докладне, всебічне, системне вивчення дослідницького методу в навчанні і проблем його застосування почалося в 60-ті роки XXст. З’явились вагомі праці: „Про методи навчання” (М.Н. Скаткін, І.Я. Лернер), „Використання експериментального методу дослідження у викладанні фізики” (В.Н.Биков), „Шкільні дослідницькі завдання” (В.В. Успенський) та інші. ……

Сучасна вища школа України, впроваджуючи ідеї Болонського процесу та європейські стандарти освіти за принципами ECTS, активно використовує дослідницький метод навчання як один з основних.

педагогів-практиків і передбачає:
знайомство з літературою;
виявлення (бачення) проблеми;
формулювання проблеми;
з’ясування незрозумілих питань;
формулювання гіпотез;
планування і розробка навчальних дій;
накопичення фактів, спостережень, доказів;
аналіз і синтез зібраних даних;
зіставлення даних і умовиводів;
підготовка до написання повідомлень;
виступи з підготовленими повідомленнями;
переосмислення результатів у ході відповідей на запитання;
перевірка гіпотез;
побудова нових повідомлень;
побудова висновків і узагальнень.

інформації, передбачаючи:
Систематизацію наукової інформації.
Аналіз наукової інформації.

Методика розв’язання проблем:
побудова моделі проблеми;
розв’язання проблеми на основі її моделі з використанням одного або декількох методів (аналіз протиріч, системний аналіз).
Узагальнена модель навчання дослідження має такий алгоритм:

реалізації навчального дослідження, які передбачають послідовність таких операцій як збір, обробка і аналіз інформаційних джерел, підготовка наукових повідомлень, перевірка гіпотез, побудова висновків і узагальнень.

Алгоритм технології С.М.Гончарова

сприяє творчої самореалізації, залученню до дослідницької діяльності.

труднощі, досліджує природу, суспільство, людину і здобуває нові знання.
(Дж. Д'юї, Г. Ващенко )

— наукове припущення, висунуте для пояснення яких-небудь явищ, процесів, подій.
Дедуктивний метод — спирається на дедукцію, тобто висновки за правилами логіки.
Дослідження — процес вироблення нових знань, один із видів пізнавальної діяльності. Характеризується об’єктивністю, доказовістю, точністю, відтворюваністю. Має два рівні — емпіричний та теоретичний.
Дослідницька технологія — сукупність дослідницьких процедур у певній галузі виробництва, науки, науковий опис засобів виробництва, пізнання.
Експеримент — дослід, відтворення об’єкта пізнання, перевірка гіпотези.
Засіб — прийом, знаряддя, сукупність пристосувань для здійснення будь-якої діяльності.
Індуктивний метод — спирається на індукцію, тобто умовивід від окремих фактів до якоїсь гіпотези.
Інструментарій — сукупність знарядь, механізмів, приладів, пристроїв, що застосовуються для різноманітних дослідницьких операцій і вимірів.
Конструювання — процес побудови якогось приладу, механізму, проекту, плану, схеми.
Матеріали — а) засоби, предмети, речовини, призначені для виготовлення чого-небудь; б) джерела, зведення, які служать основою для чогось; в) збирання документів з якихось питань.
Моделювання — дослідження яких-небудь явищ і процесів шляхом побудови і вивчення їхніх моделей.
Метод дослідження — спосіб отримання нового знання.
Методологія наукового пізнання — учення про принципи, форми й способи науково-дослідницької діяльності.
Наукова тема — завдання наукового характеру, що підлягає науковому дослідженню та є основним показником науково-дослідної роботи.
Наукова теорія — система абстрагованих понять та тверджень, що являє собою ідеальне відображення дійсності.
Наукове дослідження — цілеспрямоване пізнання, результати якого виступають у вигляді системи понять, законів та теорій.
Наукова доповідь — документ, що містить виклад результатів опублікованої науково-дослідницької роботи.
Науковий факт — явище, що становить базу для формування думки та є основою наукового знання.
Пізнання —зумовлений розвитком суспільно-історичної практики процес відображення і відтворення дійсності в мисленні; взаємодія суб’єкта й об’єкта, результатом якого є нове знання про світ.
Порівняння — зіставлення для встановлення схожості або розбіжності.
Прилад — пристосування, спеціальний пристрій, апарат для виконання якоїсь роботи, регулювання, контролю.
Процес — послідовна зміна будь-яких явищ, станів у розвитку чого-небудь.
Спостереження — цілеспрямоване сприйняття, зумовлене завданням діяльності.
Узагальнення — висновок, що відображає основні результати, перехід на вищий щабель абстракції шляхом виявлення загальних ознак предметів галузі, що розглядається.

Володіння вчителем понятійним апаратом дослідницької технології навчання

методов научных исследований

очередь, потом, во-первых, во-вторых, таким образом)
Возражение (однако, несмотря на это, тем не менее, все же, тем временем как, тогда как, поэтому, но)
Причинно-следственные отношения (таким образом, поэтому, благодаря этому, соответственно этому, вследствие этого, кроме того, к тому же)
Переход от одной мысли к другой (прежде чем перейти к ..., обратимся к …, рассмотрим, остановимся на…, рассмотрев …,перейдем к …, нужно остановиться на…, следует рассмотреть)
Результат, вывод (таким образом; значит; как вывод, в заключении отметим; все сказанное дает возможность сделать вывод; подытоживая, следует сказать , что…)
Фразеология научной прозы: «как показал анализ», «на основании полученных данных», «подытоживая сказанное»…

знаний;
3. Целеполагание:
Владение фактами
Владение проблематикой
Владение теориями;
4.Планирование;
5. Владение научными способами деятельности;
6. Реализация;
7. Рефлексия

УРОВНИ ОВЛАДЕНИЯ УЧАЩИМИСЯ ЭКСПЕРИМЕНТАЛЬНОЙ ДЕЯТЕЛЬНОСТЬЮ:
высокий
средний
низкий

обобщение исследовательской работы
как материал для исследовательской работы

результатів дослідження;
застосування результатів дослідження;
підсумки досліджень;
програмування та планування нових досліджень.

Введення нової типології уроків реалізує креативний дослідницький підхід у навчанні та вихованні гімназистів.

досліджень.

Другий тип уроку: «Дослідження»
Головна мета: дослідити об'єкти та їхні предмети, усвідомлювати суть та актуальність досліджень.

Третій тип уроку: «Обговорення результатів дослідження»
Головна мета: створити умови активного і системного обговорення результатів дослідження й поглибити розуміння суті досліджуваних об'єктів та їхніх предметів.

Четвертий тип уроку: «Застосування результатів дослідження»
Головна мета: створити умови творчого застосування результатів дослідження будь-яких об'єктів та поглибити їх розуміння.

П'ятий тип уроку: «Програмування та планування досліджень»
Головна мета: створити умови для ґрунтовного різноманітного аналізу наслідків особистої навчаль­но-дослідницької роботи та роботи класу як творчого колективу навчальної лабораторії, для аналізу рівня особистої компетентності.

для подтверждения или опровержения рабочей гипотезы

формы мышления: понятие, размышление, умозаключение.

Формы мышления

методика будет чертить свои узоры» (К.Д.Ушинский).

Способность к самообразованию можно считать наиболее существенной характеристикой учебной деятельности личности.

Способность самообразования - позволяет учащемуся быть организатором своего образования.

учебной деятельности.
2.Уверенно пользоваться приемом сплошного чтения, выделять главную мысль в тексте, проводить сравнение, устанавливать причинно-следственные связи.
3.Владение приемом выборочного чтения, умением сгруппировать материал, делать выводы.
4.Умение пользоваться каталогом, библиографическим справочником.
5. Умение составить тезисы по источнику, написать реферат.
6.Умение составить план самообразовательной работы; написать реферат или доклад по нескольким источникам, участвовать в дискуссии.
7.Развить предметные умения: читать карты, чертежи, графики, рисунки, выполнять упражнения, решать задачи, пользоваться справочными таблицами, писать сочинение.

дослідник, а навчальний матеріал — об'єкт дослідження та головний засіб формування творчої особистості.

Особливості уроку-дослідження:

учні стикаючись із проблемою, визначають методологічну основу її розв'язання
(вчення, теорії, положення, принципи, ідеї тощо);

формулюють проблему як тему навчального дослідження та визначають його методологічну характеристику (актуальність, об'єкт, предмет, мету, гіпотезу, завдання, методику дослідження).

бути або технологією, або мистецтвом. Мистецтво ґрунтується на інтуїції, технологія на науці”.
В.Беспалькко

работы
(учителя) учащихся;
проектные работы;
творческие работы
(доклады, сценарии открытых
уроков и внеклассных
мероприятий); авторские
программы, методики;
публикации.

тому що його витрачено на організацію діяльності учнів.
Відсутність системи (алгоритму) прийомів навчання та видів діяльності учнів.

и проведения педагогического исследования; развить умения логически мыслить; обосновывать свой выбор; овладевать умениями коллективной мыследеятельности.
Ход блиц- игры:
Участники получают карты – листы, в которых перечислены действия исследователя в хаотическом порядке.
Каждый участник самостоятельно в течении 10-15 минут должен распределить все действия исследователя в логической последовательности, расставив номера действий в графе «Индивидуальная оценка».
После индивидуальной работы создается группа по 5-7 человек методом танграма.
Каждая группа работает по 10-15 минут. Задача: расставить действия в последовательности, которую члены группы посчитают оптимальной. Номера действий проставляются в графе «Групповая оценка».
Игротехник (преподаватель) называет правильный порядок действий.
Все отмечают этот порядок в графе «Правильный ответ».
Участникам предлагается найти индивидуальную и групповую ошибки, определив разницу (по абсолютной величине).
Лидер группы (каждый по очереди) представляет картину индивидуальных и групповых ошибок на доске в виде схемы.
В группах проводится рефлексивная деятельность по анализу процесса работы в группах и полученным результатам. Делаются выводы о характере общения в группе, плодотворности взаимодействия участников.
Подводятся итоги игры в целом.
Примечание. Каждому участнику выдается чистый бланк-карта. Игротехник имеет бланк-карту с заполненной графой «Правильный ответ».

я:
-  узнал _________________________________________________
-  понял ________________________________________________
-  научился ______________________________________________
 
2. Лучше всего на занятиях у меня получалось ___________________
 
3. Основные трудности у меня были ___________________________
 
4. Какие изменения произошли у меня:
-  в знаниях по предмету ____________________________________
-  в умениях чувствовать и ощущать ____________________________
-  в моих творческих способностях (сочинять притчи, сказки, стихи)___
-  в умении осознавать себя (рефлексия)_________________________

5. Сам себе я желаю ________________________________________

выражающее в основном личное мнение о чём-то (о предмете, процессе, явлении и т.п.) или по какому-либо поводу.

По своему содержанию эссе может быть:
-литературно-критическим,
-историко-биографическим,
-беллетристическим,
-научно-популярным,
-философским и т.д.

Написание эссе в виде отчёта по исследовательской работе

Цель: Научить обучающихся письменному изложению собственного рассуждения на заданную тему.

собственных соображений,
-популяризация какого-либо научного (или другого) положения,
-ведение полемики по выбранному вопросу.

Стиль эссе характеризуется следующими элементами:
-повествование ведётся от первого лица (“я думаю”, “мне кажется” и т.п.),
-текст выглядит как беседа с предполагаемым читателем (скрытое диалогизирование),
-сочинение имеет характер проповеди, наставления читателю,
-интонация и лексика разговорные с афоризмами и интересными высказываниями известных мыслителей, ученых и т.п.,
-наличие образов героев (в соответствии с выбранной темой).
Композиция эссе – свободная.

ОБ ОСНОВНЫХ МЫСЛЯХ ЭССЕ:
Перечисляются все основные мысли, которые автор хочет отразить в эссе

оцінювання рівня розуміння матеріалу, переваг та недоліків навчання;
сприяння мотивації учнів до навчання;
налагодження позитивного зворотного зв’язку, який спонукає учнів на подальше підвищення творчої активності;
аналіз досвіду, вмінь та навичок, які набуті учнями;
порівняння особистісних досягнень учнів;
планування подальшої діяльності.

ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ (дебрифінг)

Методи проведення дебрифінгу:
усні, письмові

обучения, разнообразием форм самостоятельной деятельности

Знание показателей и критериев уровня овладения учащимися экспериментальной деятельностью

Составляющие исследовательской культуры учителя???

Составляющие:

Толерантность, взаимопонимание, желание помочь другому

Организация самообразовательной (самостоятельной деятельности уч-ся)

Обмен опытом с коллегами

Стимулирование позитивной мотивации каждого ученика, отказ авторитарных методов воздействия на ребенка

Создание «Портфеля учителя

Учет возрастных особенностей ребенка

Содержание исследования должно соответствовать потребностям общества и проблемам сегодняшнего дня

Постепенно (поэтапно) и методично формировать исследовательскую культуру учащихся

Информирование учащихся о проведении научно-исследовательской работы на уроке и во внеурочное время через пресс-центр (НАУ) «Аlma mater»

учащихся

особенности и общая характеристика. Значимые личностные качества учащегося-исследователя. Исследовательские способности, пути их развития.
Поиск источников и литературы, отбор фактического материала
Понятия: источник, литература. Фактический материал, в котором очерчивается круг основных понятий, явлений, сведений необходимых для исследования.
Общая схема научного исследования: обоснование актуальности выбранной темы; постановка цели и конкретных задач исследования; определение объекта и предмета исследования; выбор методов (методики) проведения исследования; описание процесса исследования.; обсуждение результатов исследования; формулирование выводов и оценка полученных результатов.
Практическое занятие. Сравнительные действия по отбору необходимых сведений.
Учителя-предметники

прогнозирование, планирование.
Научные идеи, позволяющие увидеть глубину исследуемой проблемы. Возможные трудности, опасности, критерии для оценки результативности своего исследования. Целеполагание как конструирование исследовательского процесса.
Практическое занятие. Определение возможных отклонений от намеченной программы, от прогнозируемого развития исследования.
Составление индивидуальной рабочей программы научного исследования.
Характеристика исходных данных перед началом поиска. Изложение теоретических идей.
Практическое занятие. Составление модели исследуемого явления и программы действий по её реализации.
Свечкарев Д.А.

негативну думку про проведене заняття.

Під час проведення заходу мені не сподобалося…
3. Я змінив би…
4. Найскладнішим для мене було…
5. Ми подолали такі труднощі…
6. Мені сподобалося працювати у групі, тому що…
7. Група досягла успіхів, тому що…
8. Я проявив (розвинув в собі) такі якості, як...
9. Я вперше розпочав…
10. Я добре виконав…
Своє речення … (11)

Дебрифінг семінару “НЕЗАВЕРШЕНЕ РЕЧЕННЯ”

виховати учня-дослідника з науковим типом мислення.

недостаточно – 1 балл; параметры отсутствуют – 0 баллов.

исследовательского урока

Разработайте учебное задание исследовательского (познавательного, творческого, рефлексивного) типа.

Сформулируйте задание, которое способствует развитию креативных (когнитивных, коммуникативных) качеств ученика.

Проанализируйте параграф учебника по параметрам, связанным с исследовательской технологией обучения (творческая ориентация, наличие в нем проблемных ситуаций, возможность исследования реальных объектов).