Слайд 1 Технологія реалізації психологічних основ навчально-пізнавальної діяльності учнів на
уроці хімії
Слайд 2Психологічні основи
навчально-пізнавальної діяльності учнів:
- активність;
- самостійність;
- ініціативність;
- бажання вчитися.
Слайд 3Психологічні основи навчально-пізнавальної діяльності учнів містять:
мету;
мотиви;
різновиди діяльності;
інтерес;
увагу;
мову;
стиль
спілкування;
рефлексію.
Способи діяльності:
- комплексне планування завдань освіти, виховання і розвитку на основі вивчення реальних можливостей школяра;
- виділення головного, суттєвого у змісті матеріалу уроку, встановлення внутрішньопредметних та міжпредметних зв’язків;
- вибір раціонального поєднання методів, прийомів та засобів навчання, що найбільш успішно розв’язують відповідні навчальні задачі у відведений час, стимулювання пізнавальної діяльності школярів, формування в учнів навичок самостійної роботи та навчальної праці;
- вибір раціонального поєднання групових та індивідуальних форм роботи на уроці, диференційований підхід до навчання учнів з різним ступенем підготовки;
- забезпечення оптимального темпу навчання з метою зменшення перевантаження учнів.
Слайд 5Щоденні правила:
- до класу заходити тільки в хорошому настрої, почуватися впевненою
та енергійною;
- бути готовою до спілкування і передавати цей настрій дітям;
- бути стриманою, не підвищувати голос на дітей;
- бачити в дитині особистість і поважати її;
- уміти пробачати помилки учнів;
- блискуче знати свій предмет;
- причини невдач шукати насамперед у собі;
- бути естетично привабливою;
- бути оптимістом.
Слайд 6 Спочатку любити, а потім навчити.
Слайд 7Активні форми навчання:
групові;
індивідуальні;
колективні.
Типи уроків:
семінари;
лекції;
нестандартні уроки.
Слайд 8Методи та засоби навчання
словесні;
наочні;
учнівський хімічний експеримент.
Слайд 9Проблемна задача.
«Якби з лужних металів виготовили літак, то його змогли б
підняти три особи: дві – за крила і одна – за хвіст. Але з лужних металів не можна зробити навіть чайної ложки. Чому?»
Слайд 10Принцип багатоступінчастого навчання.
- пояснюю матеріал учням усього класу (у вигляді
бесіди чи монологу);
- виявляю учнів, які повністю засвоїли матеріал після першого пояснення та організовую їх самостійну роботу;
- решті учням знову пояснюю матеріал, але вже у формі діалогу з учнями, уточнюючи незрозумілі для них моменти, ті хто зрозуміли, переходять до самостійної роботи;
- якщо залишаються учні, для яких є незрозумілі моменти після другого пояснення, організовую з ними індивідуальну роботу біля дошки.
Слайд 11Закріплення знань:
уроки-семінари;
групові форми роботи.
Контроль знань та умінь учнів:
залік;
самостійна робота.
Слайд 12 Хімічний диктант
- перевірки домашнього завдання
- актуалізації знань учнів
закріплення
матеріалу, що вивчався на уроці
Використання хімічних диктантів
на уроках дає змогу:
- діагностувати рівень підготовки кожного учня;
- навчити учнів аналізувати результати своєї роботи;
- розвивати вміння взаємоперевірки та самооцінювання;
- своєчасно попереджати відставання деяких учнів;
- раціонально використовувати час на уроках.
Слайд 13Метод проектів
- невеликі повідомлення: про великих учених-хіміків, про
хімічні елементи;
- складають кросфорди;
- пишуть доповіді;
- готують презентації.
Слайд 14Закріплення знань:
- уроки узагальнення та систематизації знань;
- використовую різні
форми, в тому числі й ігрові:
А) «Шпаргалка»
Б) «Третій зайвий»
В) «Хто швидше»
Слайд 15Ефективність процесу навчання залежить також і від методики контролю знань.
-
тестові завдання;
- індивідуальні диференційовані завдання;
- тести – заліки з використанням комп’ютерів;
- фронтальне та індивідуальне опитування.