Побудова мереж цифрового телебачення стандарту DVB-T презентация

стандарту DVB-T»

(GE-06)
1.2 Переваги впровадження цифрового телеви- зіонного мовлення
1.3 Етапи переходу України на ефірне цифрове ТБ
1.4 Плановані типи мереж цифрового ТБ
1.5 Перетворення сигналів і даних в передавачі DVB-T
1.6 Структура приймального тракту системи DVB-T
1.7 Параметри DVB-T радіосигналу в режимах 2К і 8К
1.8 Узагальнена схема мережі цифрового ТБ стандарту DVB-T
1.9 Забезпечення синхронізації передавачів одночастотної мережі DVB-T
1.10 Схема організації синхронного телевізійного мовлення стандарту DVB-T в Одеському регіоні

2006 г.)

Основне питання РКР: перехід с аналогового на цифрове наземне ТВ мовлення
Кількість Держав, які брали участь в РКР-06: 104

Угоди «Женева-06» ... для більшості країн «Перехідний період закінчується ... 17 червня 2015 року»…
Робота аналогових станцій після 2015 року практично неможлива через перешкоди від цифрових телевізійних станцій особливо в прикордонних зонах;
Робота аналогових станцій захищається від перешкод до 2015 року на міжнародному рівні.

2) частотні плани для цифрового телебачення і радіомовлення в смугах повинні знаходитися в смугах 174-230, 470-862 МГц

послуги
3. Висока якість аудіо-та відеоінформації
4. Переносимість і мобільність
Мовник
1. Організація платформи платного телебачення


Держава
1. Эффективне використання спектру
2. Цифровий дивиденд

мовлення DVB-T в Києві на 51 ТВК
2006 – Проведення конкурсного відбору та початок експериментального цифрового мовлення DVB-T в м.Києві на 41, 43, 51, 64 ТВК
2006 – Підписання Україною Угоди Женева-2006
2007 – Тестове мовлення DVB-H в м.Києві на 47 ТВК
2009 – Тестове мовлення DVB-T MX-4 в Одеській, Київській, Житомирській областях
2010 – Перші тести DVB-T2 в Одесі на 35 ТВК
2011 листопад – початок роботи національної мережі DVB-T2 по всій території України (ТОВ «Зеонбуд»)
2012 березень – кодування сигналу в національній мережі DVB-T2
2014 вересень – зняття кодування сигналів в DVB-T2

– традиційні мережі ефірного ТБ з поодинокими передавачами, які передають один і той же цифровий пакет ТВ програм на різних несучих частотах.

2) Одночастотна (Синхронна) (SFN, Single frequency network) – мережу ефірного ТБ, в якій передавачі одночасно передають один і той же цифровий пакет ТВ програм на одній і тій же частоті.

покриття (за рахунок використання ефекту мережевого посилення)

Недоліки :
Необхідність забезпечення режиму синхронної роботи передавачів :
А) необхідність синхронізації несучих частот (Росходження несучих частот передавачів повинна складати <1 Гц) - вирішується шляхом подачі на кожен з передавачів сигналів від системи супутникової навігації GPS;
Б) необхідність випромінювання одного і того ж цифрового мультиплексу усіма передавачами синхронної мережі в один і той же момент часу (вирішується за допомогою введення в транспортний потік MPEG TS спеціальних MIP-пакетів, в яких міститься інформація про те, в який момент часу передавач повинен випромінювати наступний мегафрейм + вирішується шляхом введення на кожному з передавачів індивідуального часу затримки на випромінювання)

місць розташування та режиму роботи мережі DVB-T;
• Вибір обладнання головної станції для підготовки мультиплексу (пакету ТВ програм);
• Вибір обладнання локальних передавальних станцій DVB-T;
• Вибір способу і обладнання для доставки мультиплексу до локальних передавальних станцій DVB-T;

- 81

на вхід кодера подається пакет транспортного потоку (MPEG TS) тривалістю 188 байт
на виході - пакет тривалістю 204 байта; надмірність кодування - 16 байт;
швидкість кодування : R = 188/204

2) Внутрішнє кодування:

Сверточний код зі швидкостями кодування: R = ½, 2/3,3/4, 5/6….

дозволяє системам ТВ добре справлятися з вузькосмуговими перешкодами, які можуть придушити частина піднесуть. Завдяки коригуючих кодів інформацію можна отримати з непошкоджених піднесучих.
3) Крім цього, в OFDM кожна піднесуча може модулюватися різної схемою модуляції, наприклад, QPSK, 16-QAM або 64-QAM. При такому підході можна адаптивно регулювати стійкість і швидкість потоку даних для кожного ТВ каналу окремо.

певного проміжку часу (зазвичай рівного тривалості символу окремого каналу).

DVB-T за рахунок використання схеми модуляції OFDM має дуже хорошу прямоугольность. Повна спектральна щільність потужності модульованих несучих OFDM є сумою спектральних густин потужності безлічі несучих.

МГц;
Кількість ТВ программ: 1

Радіосигнал ЦТВ DVB-T2:
Полоса радіочастот: 8 МГц;
Кількість ТВ программ: 8

у режимі 8k і 1705 несучих в режимі 2k. Число несучих корисних даних є незмінним від символу до символу і за вирахуванням службових несучих становить 6048 несучих у режимі 8k і 1512 несучих у режимі 2k.

роботи декодера при визначенні параметрів каналу зв'язку, налаштування, і синхронізації.
TPS служить для передачі інформації про:
- режимі модуляції;
- канального кодування;
- використання чи невикористання ієрархічної модуляції.
Прийнявши і розшифрувавши TPS, абонентський пристрій зможе коректно провести демодуляцію і декодування прийнятого сигналу
В режимі 8К для ТPS – 68 несучих;
В режимі 2К для ТPS – 17 несучих.

включений захисний інтервал (Guard Interval, GI).
Особливості:
1) Протягом захисного інтервалу приймач «чекає» приходу всіх багатопроменевих компонент OFDM радіосигналу і після закінчення цього інтервалу починає обробку ОFDM символу.
2) Тривалість цього захисного інтервалу може становити 1/4, 1/8, 1/16 або 1/32 від тривалості OFDM символу.
3) Чим більший захисний інтервал (GI), тим:
більша відстань між передатчиками, працюючими в синхронній мережі;
Меньша швидкість передачі корисної інформації.

є копією закінчення сигналу розміщеної попереду. Це дозволяє зберегти ортогональність.

TR 101 190)

в посиленням 0 ДБД (наприклад, штиркової), встановлену на висоті 1,5 м над поверхнею землі)

ДБД), встановлена на висоті 10 м від поверхні землі

вставки в транспортний потік (MPEG TS) MIP-пакетів. MIP, переданий у складі N-го мегафрейма (8 фреймів при 8К та 32 фрейма при 2К), містить інформацію, необхідну для синхронізації мегафрейма з номером N+1. Таким, чином MIP пакет вказує точний час, коли потрібно передавати в ефір наступний мегафрейм. Передавачі приймають мегафрейм та чекаючи зазначеного часу, передають мегафрейм в ефір.

доставки поширюється сигналу з мережі ефірних радіопередавачів(MPEG over IP)

Особливості:
Використання протоколів RTP/UDP а не TCP/IP
2) Режим «мультикаст».

в Одеському регіоні

мультиплекс в конкретному населеному пункті

2) Для місцевого мовника, орієнтованого на покриття невеликого населеного пункту, перехід на цифровий формат у режимі синхронної мережі, буде економічно необґрунтованим