ОСОБЛИВОСТІ ВИВЧЕННЯ ІНОЗЕМНОЇ МОВИ ПЕРШОКЛАСНИКАМИ презентация

літератури
Інституту післядипломної педагогічної освіти Київського університету імені Бориса Грінченка,
кандидат педагогічних наук, доцент

особливий вид освітньої діяльності і завдання дорослих – виховати у дитини позитивне ставлення до майбутнього шкільного життя, розвинути їхні загальнопізнавальні, організаційні, мовленнєві та контрольно-оцінні вміння й навички, які гарантують здатність реалізувати можливості розвитку особистості, сформувати творчу індивідуальність.

розвиток є основним у процесі навчання;
мова вивчається через особисту діяльність дітей на заняттях;

рідна мова повинна використовуватись у певних межах, коли це доцільно;
характерною особливістю пам’яті дітей є здатність копіювати.

за умови супроводження його відпо­відним зоровим унаочненням;

ситуативне діалогічне мовлення вважається природнішим для дітей цього віку. Воно є емоційнішою формою спілкування, в якому значну роль відіграють жести, міміка та паралінгвістичні засоби.

зокрема мовленнєва діяльність.
Використання пасивних методів навчання призводить до формування пасивної особистості.
Використання інтерактивних методів навчання сприяє формуванню особистості зі значно ширшими творчими можливостями!

діяльність, яка створює умови для розвитку мислення, виховує інтерес до навчання, задовольняє потреби дітей у спілкуван­ні, допомагає дитині налагоджувати стосунки з однолітками, а також у процесі розв’язування певних проблем задовольняє і пізнавальну потребу дитини.

здоров’я дитини.

До них належать:
невідповідність методик і технологій навчання віковим особливостям та функціональним можливостям дітей;
надмірна інтенсифікація навчального процесу;
нераціональні форми організації навчальної діяльності дітей;
стресова педагогічна тактика;
функціональна неграмотність учителя, тощо.
Саме внутрішній світ учителя, його досвід, емоції, захопленість своєю справою, професійна майстерність відіграють велику роль у формуванні особистості дитини та впливають на його успіхи і невдачі.

видів мовленнєвої діяльності (говоріння, аудіювання, читання, письмо);
послідовності;
посильності і доступності;
позитивного ставлення до помилок.

орієнтація на сильний подразник;
підвищена емоційність сприйняття;
імпульсивність, недовільность вольових зусиль;
велика роль навчальної гри у процесі пізнавальної діяльності;
схильність дітей до копіювання, наслідування у діях;
конкретне або наочно-образне мислення;
екстенсивний характер пізнання навколишнього світу, а також різні стилі навчання дітей.

творчих успіхів!