На рубежі століть презентация

посмертної записки Миколи Хвильового)

“Революціонер з голови до п’ят”
М.Рильський

Микола Хвильовий

рухатися до “сонячного віку”?

новелі Хвильового “Я (Романтика)” – “темна ніч”.
Місце дії - “фантастичний палац”.
Мотив канонади, що посилюється.
Контрастні фарби,розірвані фрази, короткі речення, інтонаційна завантаженість

передають високу напругу психіки героя

“Я” сприймає як “бенкет дикої країни”
Слово “людина” не було опущене так низько, як в устах персонажа цього твору

Ким вважали себе вони, ці члени “чорного трибуналу”, ці хижі, безумні істоти, що купалися в людській крові?!

тієї надзвичайної Марії, що стоїть на гранях невідомих віків”

“загірна комуна”, тобто далека, вимріяна, до якої ще йти і йти, воювати і воювати, лити і лити кров чисельних жертв.

це неправда. Шість сотень, шість тисяч, шість мільйонів – тьма на моїй совісті”

йому фантомом, а любов до неї – “частина мого власного злочинного “я”, якому я даю волю”, -злочином перед революцією.

екстаз”, підіймає намул інстинктів, обеззброює в боротьбі з Тагабатом:
“…це ж він і мій безвихідний хазяїн, мій звірячий інстинкт і я … - нікчема в його руках, яка віддалася на волю хижої стихії”

тихше, зраднику комуни! Зумій розправитись і з “мамою”, як умів розправлятись з іншими”.
“Потім підвів маузера і нажав спуск на скроню. Як зрізаний колос, похилилася вона на мене”
“Я зупинився серед мертвого степу: - там, в далекій безвісті, невідомо горіли тихі озера загірної комуни”

(Романтика)”)


Роздвоєння вбитого горем батька і митця-спостеріга ча (“Цвіт яблуні” )

із катастрофічної ситуації, породженої наростаючою хвилею репресій, вимиранням мільйонів українських селян, поширенням недовіри і підозри в суспільстві. Шукає і не знаходить. Бо не бачить виходу з цієї ідеологічної пастки, в яку він, комуніст, потрапив, натхненно довірившись гуманістичним ідеалам Революції”
Микола Жулинський

перед сталінщиною, перед Тагабатом, якому треба було, щоб Хвильовий стріляв у Матір, у Марію, в Україну

Хвильовий стрелив собі у скроню – тобто вистрилив у сталінщину, у Тагабата…

непокоїть, дратує, знесилює і полонить. Аскет і фанатик, жорстокий до себе і до інших, хоробливо вражений і гордий, недоторканний і суворий, а часом – ніжний і сором’язливий, химерний характерник, залюблений у слово, у форму “мрійник”
В.Коряк