Слайд 110 травня 1924 - 21 листопада 1991
Юлія Друніна
Слайд 2Російська радянська поетеса.
Народилася в Москві.
Після початку Великої Вітчизняної війни, у сімнадцятирічному
віці записалася у добровільну санітарну дружину, працювала санітаркою в очному госпіталі. Звідти пішла на фронт. Брала участь у будівництві оборонних споруд, була санітаркою піхотного полку. Отримала поранення на фронті, після чого стала курсантом Школи молодших авіаційних спеціалістів. Знову була поранена.
Слайд 3Була контужена і 21 листопада 1944 визнана непридатною до несення військової
служби. Юлія Друніна трагічно пішла з життя, покінчивши з собою 20 листопада 1991 року.
Слайд 4Творчий доробок
Збірка «У солдатській шинелі»(1948)
1955 збірка «Розмова з серцем»
1958 -
«Вітер з фронту»
1960 - «Сучасники»
1963 - «Тривога»
« У двох вимірах »,« Я родом з дитинства »,« Окопна зірка »,« Не буває кохання нещасливого »(1970-ті роки)
У 1980 році - «Бабине літо»
1983 - «Сонце - на літо»
Серед небагатьох прозових творів Друніної - повість «Аліска» (1973)
автобіографічна повість «З тих вершин ...» (1979)
Слайд 5Досвід війни ліг в основу її віршів, але в її творчості
були й інші теми. Одна з них – тема кохання.
Слайд 9Спасибо тебе, мой ясный
За то, что ты есть на свете
Слайд 12Спасибо тебе, мой любый,
За то, что ты есть на свете
Слайд 13Ты - рядом, а ведь могли бы
Друг друга совсем не
встретить..
Слайд 17Опять лежишь в ночи, глаза открыв,
И старый спор сама с собой
ведешь
Слайд 18Ты говоришь:
- Не так уж он красив!
Слайд 19А сердце отвечает:
- Ну и что ж!
Слайд 20Все не идет к тебе проклятый сон,
Все думаешь, где истина, где
ложь...
Слайд 21Ты говоришь:
- Не так уж он умен!
Слайд 22А сердце отвечает:
- Ну и что ж!
Слайд 23Тогда в тебе рождается испуг,
Все падает, все рушится вокруг
Слайд 24И говоришь ты сердцу:
- Пропадешь!-
Слайд 25А сердце отвечает:
- Ну и что ж!
Слайд 26Презентацію підготувала Битько Настя