[Автосохраненный] презентация

в русі Землі навколо Сонця. Шлях, по якому в космічному просторі рухається земна куля, має форму витягнутого кола, овалу. У центрі цього овалу Сонце.

відбувається не тому, що Земля то наближається до Сонця, то віддаляється від нього. Але сьогодні так думають багато людей! Річ у тім, що Земля, крім обігу навколо Сонця, обертається навколо уявної осі (лінії, що проходить через Північний і Південний полюси). Пори року змінюються саме завдяки обертанню.Спочатку один бік Землі повернений до Сонця, потім – інший. Літо настає на тому боці, який повернений до Сонця.

зима, весна. Але є місця, де тільки дві пори року. В Антарктиді й Арктиці рік буває лише дві пори року. Улітку сонце не заходить, а взимку не сходить. В близьких до Екватора частинах земної кулі буває теж дві пори року. Після довгого спекотного сухого періоду настає сезон дощів. 

неї закохався владика підземного царства – Аїд – і вирішив викрасти її.

з чудовим ароматом. Її пахощі наповнили всю долину. Персефона підбігла до квітки й зірвала її. У ту ж мить земля розверзлась під її ногами… Аїд підхопив дівчину й помчав на своїй золотій колісниці в підземне царство. Персефона встигла тільки зойкнути. 

нікого не було. Ридаючи, Деметра вирушила на пошуки дочки. Довго блукала по землі, але ніде не могла її знайти.

не може зникнути без тебе. Благаю, скажи, де моя донька? -Даремно ти шукаєш її на землі, Деметро! Аїд викрав твою дочку й відвіз у царство мертвих. Тепер Персефона – королева підземного царства. 

і стала скитатись по землі, проливаючи гіркі сльози. Висохла земля, стали гинути сади, ліси й поля, зникли квіти й плоди. Голод прийшов на землю, і люди, плачучи, волали до богів. Але Деметра не слухала їх. Тоді Зевс став просити богиню, щоб вона повернулася на Олімп. -Не повернуся, поки Персефона не буде зі мною!

Персефону.  Не міг Аїд противитися волі Зевса. Але, відпускаючи Персефону на землю, він запропонував їй з’їсти зернятко граната, і вона з’їла його. Тепер Аїд знав, що дружина не покине його назавжди, адже гранатове зернятко було символом шлюбу.

ожила земля, зазеленіли поля й ліси, зацвіли сади. Пробудилася природа, раділи люди, і все живе славило могутню Деметру. Але Персефона не могла залишитися назавжди з матір’ю. Дві третини року вона живе з нею, а одну третину проводить у підземному царстві зі своїм чоловіком. І тоді знову засмучується Деметра, ллє сльози, а на землі никне все живе й наступає зима. Але от повертається Персефона до матері – і знову приходить весна, і розцвітає земля.