Виникнення людського суспільства (праобщина) презентация

так зване "первісне стадо", або праобщина.

1877 р. він запропонував періодизацію, критерієм якої слугував рівень розвитку продуктивних сил. Морган розділив всю історію людства на три періоди: дикість; варварство; цивілізація (або класове суспільство). Перші два періоди - дикість і варварство відносяться, за Морганом, до первісно-общинного ладу. Період дикості відноситься до часу, коли люди жили виключно полюванням і збиранням. Період варварства характеризується появою скотарства і землеробства.

створення нової періодизації історії первісного суспільства у зв'язку з тим, що схема Моргана застаріла. Абрам Першіц за основу періодизації взяв еволюцію форм власності, Микола Бутінов - ступінь поділу праці у первісному суспільстві. Сергій Толстов у 1946 р. запропонував розділити первісне суспільство на такі періоди: первісне стадо, первісна община (материнський рід), військова демократія. Петро Єфименко розрізняв періоди: первісне стадо, первісна громада неандертальців, первісна родова община.

з моменту виділення людини із світу тварин й до формування родових общин.
Початок епохи праобщини співпадає з появою перших рукотворних знарядь праці та їх використання. Закінчення – поява людського суспільства у вигляді гомо сапієнсів (пізній палеоліт).

яких дошель, шель, ранній ашель – час пітекантропів і подібних із ними форм, а другий – пізній ашель і мустье – час неандертальців. Перехід від першого до другого характеризується зрушенням в розвитку кам'яної техніки, зростанням ролі полювання, що перетворилося на головне джерело існування людей, опануванням способів добування вогню, зміною фізичного типу людини і відповідно переломом у становленні суспільних стосунків. Є підстави вважати, що з переходом до другого етапу в праобщині виникає і зміцнюється спочатку заборона канібалізму, а потім і взагалі вбивства членів свого колективу. Поряд із заборонами, табу, з'являються і отримують розвиток позитивні норми поведінки, зокрема турботу про всіх членів колективу і рівний розподіл їжі.

від 20 до 50 осіб. В екологічних умовах раннього палеоліту для забезпечення однієї людини продуктами харчування потрібна була територія приблизно 25 кв.км. Таким чином, на групу архантропів у 30 осіб необхідно було приблизно 50 кв.км т.зв. “кормової” території, тобто досить насиченого біомасою простору розміром 25 х 30 км.

полюванням. Є відомості, що уже в пізньому ашелі в Європі полювали на великих тварин за допомогою великого дерев’яного списа.
Житла праобшини на ранньому етапі свого розвитку багато в чому нагадували сховища тварин: печери, нори, лігвища, влаштовані в затишних місцях, відображали природну потребу біологічних організмів у захисті від негативних впливів природи, таких як низька температура, опади, вітру тощо.

та хмизу і прості ями в піску або грунті, в яких люди ховалися від негоди. Більш складними конструкціями є курені з гілок, вкриті травою, листям, очеретом та ін. Досить поширеним були прийом облаштування печер штучним загородженням вхідної частини.
Вже від самою початку житла, очевидно, виконували також виробничі функції, оскільки в них могли здійснюватися виробничі операції, такі як виготовлення знарядь праці, пошиття одягу, приготування їжі.

стародавньою людиною фіксується з ашельської доби. Водночас сфери використання вогню були досить різноманітні. Вогнище слугувало не тільки для обігрівання та освітлення, а й приготування їжі, виготовлення знарядь, наприклад, обпалення кінців ратищ або копальних паличок. Використовувався вогонь при загінних полюваннях, а також для захисту поселень від хижаків.

докорінна перебудова стада тварин на людське суспільство. Основним змістом цієї перебудови було зародження і вдосконалення виробничої діяльності, будівництво перших жител та організація стоянок, підкорення вогню, налагодження соціальних стосунків між членами виробничих колективів та становлення сімейно-шлюбних відносин. У цілому це сприяло згуртуванню колективів первісних людей та формуванню першої соціальної організації - первісної обшини.