Менеджмент к.т.н., доц. Совершенна І.О. 2010 презентация

впоратися з якоюсь проблемою.

Менеджмент – це особливий вид діяльності, який перетворює неорганізований натовп у ефективну й продуктивну групу. П. Друкер

принципи менеджменту.
3. Історія розвитку менеджменту.
4. Організація як об’єкт управління.
5. Функції та технології менеджменту.
6. Планування як загальна функція менеджменту.
7. Організування як загальна функція менеджменту.
8. Мотивування як загальна функція менеджменту.
9. Контролювання і регулювання як загальні функції менеджменту.
10. Методи менеджменту.
11. Управлінські рішення
12. Інформація і комунікації в менеджменті.
13. Ефективність менеджменту.
14. Керівництво та лідерство.

– К.: Кондор, 2009. – 392 с.
2. Скібіцька Л.І., Скібіцький О.М. Менеджмент. Навч.посібн. – К., ЦУЛ, 2007. – 416 с.
2. Гріфін Р.В., Яцура В. Основи менеджменту. – Львів: БаК, 2001. –624с.
3. Дідковська Л.Г., Гордієнко П.Л. Менеджмент: Навчальний посібник. – К.: Алерта, КНТ, 2007. – 516 с.
4. Мартиненко М.М. Основи менеджменту. – К.: Каравела, 2005. – 464 с.
5. Мескон М.Х., Альберт М., Хедоури Ф. Основы менеджмента. –М.: Дело, 2002. – 704 с.
6. Хміль Ф.І. Основи менеджменту. – К.: Академвидав,2003.– 607с.

www.nau.kiev.ua
2. Господарський кодекс України. – Х.: Одисей, 2003. – 248 с.
3. Про господарські товариства: Закон України від 19.09.1991 р. // www.nau.kiev.ua

Фахові періодичні видання
«Менеджмент и менеджер».
«Управление компанией».
«Менеджмент в России и за рубежом».
«Проблемы теории и практика управления».
«Компаньон».
«Управление персоналом».
«Персонал»

людської діяльності.
1.2. Сутність категорій „управління” та „менеджмент”.
1.3. Рівні управління та сфери менеджменту.

інших людей. Функція, вид діяльності щодо керівництва людьми в організаціях. Господарське керування.

Оксфордський словник англійської мови: «менеджмент» - засіб (манера) спілкування з людьми, влада і мистецтво управління, особливого роду вміння й адміністративні навички, орган управління, адміністративна одиниця.

його стану, або поведінки у зв 'язку зі зміною певних обставин.
Управління - усвідомлена цілеспрямована діяльність людини за допомогою якої вона упорядковує і підкоряє своїм інтересам елементи живої і неживої природи, техніки. (керує будь-якими технічними, соціальними, біологічними абстрактними системами).

– поняття ширше, ніж „менеджмент”. Управляти можна технічними системами, комп’ютерними мережами, автомобілем, паровими котлами, конвеєром, літаком тощо. Менеджмент є різновидом управління та означає управління людьми (працівниками, колективами, організаціями та ін.).
Необхідність в управлінні виникла в результаті ті розподілу праці ще в первісному суспільстві. Розвиток людства тісно пов'язаний з розвитком управління.

більше 5 га,
2 млн. 300 тис. кам’яних блоків,
на 1 наглядача – 10 робітників - «правило десяти»
100 тис. будівельників?

Менеджмент поширений скрізь, де має місце будь-яка діяльність, але з найвищим ефектом здійснюється за умов вільного підприємництва, превалювання ринкового стилю керівництва.

в майбутньому.
Предметом менеджменту є управлінські та між особові відносини, які складаються в процесі виконання певних функцій.

Завданням менеджменту є ті види робіт, які необхідно виконати для досягнення поставлених перед організацією (підприємством) цілей.

контролювання, необхідний для формування та цілей організації (підприємства).

багатства, регулює процес створення чого-небудь нового, яке має цінність, приймає на себе фінансову, моральну та соціальну відповідальність, отримує грошовий дохід та особисте задоволення досягненнями.

Менеджер – це управлінець ринкової орієнтації, який має спеціальну підготовку та активно впроваджує ефективні умови господарювання, інновації, оперативно враховує зміни в оточуючому середовищі.
Менеджери та підприємці – ключові фігури ринкової економіки.

рівнів управління.

Об’єктивність процесів управління потребує поділу управлінської праці.

Виділяють горизонтальний поділ – призначення конкретних менеджерів для керівництва підрозділами і вертикальний – координація управлінської роботи.

Вертикальний поділ праці в управлінні організаціями (підприємствами) призводить до утворення рівнів управління.

(інституційний рівень)
TOP-management
Управління середньої ланки (управлінський рівень)
MIDDLE-management
Управління низової ланки (технічний рівень)
LOWEP-management

правління, його заступники, правління і члени правління, спостережна рада, ревізійна комісія.

До середньої ланки управління відносяться: менеджери та їх заступники структурних підрозділів апарату управління.

До нижчого рівня управління відносяться: менеджери та їх заступники товарних відділів (секцій).

цілей та вирішення проблем на перспективу.
Керівники середньої ланки забезпечують реалізацію розробленої вищим керівництвом стратегії, прийняття оперативних рішень.
Керівники нижчої ланки безпосередньо разом з робітниками приймають участь в реалізації (виробництві) продукції, здійснюють контроль за виконанням виробничих завдань і забезпечують надходження оперативної інформації для керівників вищої ланки

що охоплює соціально-економічні питання, економічні відносини між людьми, а також моральні, етичні, релігійні ті інші питання взаємопорозумінь між робітниками.

Управління матеріально-технічною базою виробництва – праця менеджера з вироблення технічної та технологічної політики, управління постачанням і збутом, фінансами, а також використання управлінської інформації та прийняття рішень.

кожного працівника,
знайомство з більшою кількістю працівників,
увага до систем заохочення,
відкидає кабінетний стиль керівництва, з`ясовує проблеми на місцях, бере на себе відповідальність,
делегує повноваження виконавцям,
провину за помилки приймає на себе, головне – виправити помилку.

з більш високою кваліфікацією,

формування системи високої зацікавленості співробітників фірми в досягненні наміченого результату шляхом впровадження системи заходів стимулювання й мотивації,

контроль ефективності функціонування фірми, координація роботи всіх підрозділів,
вивчення спроможностей виходу на нові ринки,

формування політики розвитку фірми,

визначення необхідних ресурсів та забезпечення ними,
контроль за виконанням поставлених завдань.

процесу.

Т.ч. менеджмент є складовим елементом управління і порівняно з ним включає відносно вузьку сферу, що включає соціальні системи (людей) , метою яких може бути виробництво товарів та їх реалізація, надання різних послуг споживачам у рамках певної організації, що діє в ринкових умовах.

функціонування яких впливають різнобічні чинники зовнішнього й внутрішнього середовища. Вміння управляти таким складним механізмом потребує високої фахової підготовки.

рухливе.
кожний співробітник фірми – насамперед особистість, а не «інструмент» для забезпечення прибутку,
управління – складна сфера людської діяльності, якої слід навчатись протягом життя.

життям суспільства через різні інститути – правову систему, міністерства, відомства, місцеві органи влади,
ідеологічне управління – політичні партії та угрупування,
управління соціальними процесами (рух на захист навколишнього середовища, світу),
господарське управління виробничою й економічною діяльністю організацій в умовах ринкових відносин.

дій, стимулювання, контролю виконуються спец. штатними органами: виробничий відділ, кадрів, бухобліку…).

– довгостроковий процес розвитку організації.

та роль принципів менеджменту в досягненні мети організації.
2.3. Характеристика принципів менеджменту та взаємозв’язок між ними.

розвиток.