Слайд 1Мінойська та Ахейська
палацові цивілізації
Мінойська та Ахейська
палацові цивілізації
Слайд 3Критське царство в ІІ тис. до н.е.
Особливості розвитку
Основне населення Криту складали
селяни-общинники, що сплачували податки до царської скарбниці у вигляді частини врожаю
Більшість ремісників перебувала на службі у царя, і їхні вироби надходили до його сховищ. Прибуток від їх продажу отримував цар.
Рабів було небагато, вони належали знаті й цареві. Рабами ставали іноземці, захоплені в полон під час війни або піратами.
Основним заняттям окрім землеробства і ремесла була морська торгівля. Критське царство багатіло завдяки торгівлі з іншими державами.
Критське царство встановило своє панування в Середземному морі завдяки тому, що мало найкращий військовий і торгівельний флот.
Слайд 4Палаци мінойців
Столицею царства було місто Кносс, де розташовувався палац царя і
звідки він керував державою. Цар одночасно був верховним жерцем.
Тронний зал у Кноссі.
Слайд 5Релігія мінойців
У мінойців було два основних священних символи. Один з них
– бик, якого приносили в жертву богові моря та стихій. Зображення бика і окремо бичачих рогів зустрічається в Кноссі повсюди.
Другим священним символом була сокира з двома лезами – лабрис.
Обидва символи використовували в розписі посуду, гробниць та палаців.
Слайд 7Мікенська цивілізація
Мікенці жили у фортецях-містах, збудованих на височинах і обнесених стінами.
Найважливіші будівлі знаходилися на акрополі (“верхньому місті”), розташованому на вершині пагорба та захищеному другим рядом укріплень.
Палац, як і на Криті, був центром економічного життя. Вироби ремісників, зерно, вино та оливкова олія зберігалися в коморах акрополю, звідки їх розподіляли між общинниками або вивозили на продаж.
Мікенські палаци, на відміну від мінойських на Криті, були добре укріплені та мали симетричне планування: усі приміщення складали в плані прямокутник. Центром палацу був мегарон – просторий зал з вогнищем посередині та чотирма колонами. Тут цар влаштовував бенкети і приймав вельмож. В мегарон виходили двері комор.
Слайд 8Гробниці мікенських царів
Царські гробниці в Мікенах, відкриті в 70-х рр.
ХІХ ст.
дозволили краще вивчити життя знатних
мікенців, їхні вірування та уявлення про потойбічне
життя. Судячи з предметів, знайдених під час розкопок, мікенці запозичили деякі культи та релігійні обряди у мінойців. Гробниці для царів мікенці робили у скелях. Були знайдені багаті поховання з цінними та рідкісними прикрасами та зброєю.
Слайд 9Заняття мікенців
Мікенці були гарними торгівцями. Спочатку серйозну конкуренцію їм складали
мінойці, але після вторгнення на Крит мікенці залишили їх далеко після себе. Мікенці володіли торговими факторіями по всьому Середземномор'ю – в Малій Азії (Туреччині) і на півдні Італії; торгували вони також товарами із таких віддалених місць, як Скандинавія та Африка.
Слайд 10Темні віки
На межі ХІІІ-ХІІ ст. до н.е. мікенський світ перестав існувати.
У другій половині ХІІІ ст.
до н.е. в цьому регіоні були посухи та неврожаї, що призвели до голоду. В цей час сюди стали
мігрувати племена дорійців. Вони швидко витіснили ахейців, перейняли від них плуг,
колісні повозки, парусні судна та гончарне коло і заснували невеликі общини на чолі з басилеями (царями) та родовою знаттю. Люди жили в убозтві, врожаю ледве вистачало. Вони позабули про палаци, жили в невеличких хатинках з цегли-сирцю.
Період в історії Греції між ХІ і ІХ ст. до н.е. іноді називають “Темними віками”, адже ніяких писемних пам'яток того часу немає. Греки втратили писемність, а інші народи, зокрема єгиптяни та хети, майже не згадують про них.