Районний методичний кабінетВідділ освіти, молоді та спортуІзяславської районної державної адміністраціїХмельницької областіБорисівський НВК ЗОШ І – ІІІ ступенів – дитячий садокТатаренко З. С. – вчитель хімії презентация

НВК «ЗОШ І – ІІІ ступенів – дитячий садок» Татаренко З. С. – вчитель хімії

ХІМІЧНІ ДОСЛІДИ
УЖИТКОВОГО ХАРАКТЕРУ


Посібник для вчителя



м. Ізяслав
2015

– 36 с.


Автор: Татаренко З.С., вчитель хімії Борисівського НВК
«ЗОШ І – ІІІ ступенів – дитячий садок».
Кваліфікаційна категорія: «спеціаліст вищої категорії»
Педагогічне звання : «старший вчитель»
Рецензенти:
Румянцева О.В. – завідуюча районним методичним кабінетом відділу освіти, молоді та спорту Ізяславської райдержадміністрації
Жижина О.Д. – вчитель хімії вищої категорії Ізяславського НВК № 5 – гімназія.

Посібник призначений для вчителів хімії. Дана форма роботи дає можливість вчителю для розвитку експериментальних умінь учнів та навичок дослідницької діяльності, що сприяє формуванню життєвих компетентностей учнів, набуттю навичок самостійного пошуку, розв’язання проблем, умінь аналізувати факти, узагальнювати й робити логічні висновки.
Даний посібник може бути використаний при проведенні навчальних занять, факультативів, самостійних досліджень школярів, в гуртковій роботі.

Рекомендовано рішенням Ради методкабінету відділу
освіти, молоді та спорту Ізяславської райдержадміністрації.
(протокол №______ від ___________ 2015р.)

…………. 1
Розділ І. Практичні досліди на уроках хімії …………. 2 – 14
Дослід 1. Добування кисню з гідроген пероксиду ………….. 2
Дослід 2. Визначення кислот …………. 3
Дослід 3. Визначення основ …………. 4
Дослід 4. Визначення кислотності ………….. 5
Дослід 5. Вплив площі поверхні контакту реагентів на швидкість реакції ………….. 6
Дослід 6. Дослідження електролізу ………….. 7
Дослід 7. Гідроліз крохмалю ………….. 8
Дослід 8. Піроліз деревини ………….. 9
Дослід 9. Денатурація білка …………. 10
Дослід 10. Солі карбонатної кислоти …………. 11
Дослід 11. Дослідження властивостей карбонатів …………. 12
Дослід 12. Розпізнавання волокон …………. 13
Дослід 13. Порівняння властивостей мила та синтетичних мийних засобів …………. 14
Розділ ІІ. Домашні експерименти ………… 15 – 23
Дослід 1. Вивчення ефектів хімічних реакцій .……….... 15
Дослід 2. Дослідження речовин …………. 16
Дослід 3. Визначення наявності вуглекислого газу в повітрі …………. 17
Дослід 4. Вивчення властивостей солей …………. 18
Дослід 5. Вивчення властивостей основ …………. 19
Дослід 6. Вивчення властивостей оцтової кислоти ………….. 20
Дослід 7. Виготовлення гіпсових форм ………….. 21
Дослід 8. Вивчення корозії металів …………. 22
Дослід 9. Дослідження крохмалю в продуктах харчування ………….. 23
Розділ ІІІ. Позакласні практичні роботи ………… 24 - 36
Дослід 1.Визначення елемента за кольором полум’я ………….. 24
Дослід 2. Дослідження хімічних реакцій ………….. 25
Дослід 3. Дослідження властивостей мідного купоросу ………….. 26
Дослід 4. Приготування розчинів ………….. 27
Дослід 5. Вирощування кристалів ………….. 28
Дослід 6. Виготовлення штучного меду …………. 29
Дослід 7. Усунення накипу з поверхні побутових приладів ………….. 30
Дослід 8. Видалення іржі з поверхонь …………. 31
Дослід 9. Видалення забруднень із поверхонь тканин …………. 32
Дослід 10. Видалення забруднень …………. 33
Дослід 11. Добування мила з жиру …………. 34
Дослід 12. Добування силіцій органічного полімеру ………… 35-36

експерименту ужиткового характеру з метою формування уміння грамотно застосовувати знання з хімії у трудовій діяльності, побуті, активізувати пізнавальну діяльність учнів.
З досить нелегких іноді для розуміння положень, поданих у підручнику, хімічні поняття і явища перетворюються за допомогою експериментів у речі цілком зрозумілі, що дуже важливо, привабливі.
Експеримент допомагає учневі наочно спостерігати дію хімічних законів і застосовувати теоретичні положень на практиці, вивчати роль тих чи інших речовин у хімічних реакціях.
У посібнику наведені приклади цікавих дослідів ужиткового характеру та проблемні питання, які можна використати під час мотивації навчальної діяльності та закріплення чи осмислення знань.
При проведенні самостійних досліджень учні вчаться підбирати необхідні реактиви та експериментувати, отримуючи від вчителя певні консультації щодо безпечного проведення дослідів та методики їх виконання, вчаться прогнозувати та відповідно до цього здійснювати вибір того чи іншого шляху розв’язання проблеми, що розвивається в процесі набуття досвіду, складати план пошуку, поглибленої роботи з інформаційними джерелами.
Застосування дослідів ужиткового характеру має ряд переваг в порівнянні з традиційним експериментом:
Реактиви для проведення дослідів доступні, безпечні, недорогі;
Ужитковий експеримент дає можливість створювати ситуації, з якими діти часто зустрічаються в повсякденному житті;
Досліди виховують екологічну грамотність під час користування побутовою хімією, харчовими продуктами, лікарськими препаратами, місцевими рослинами.

1

“ Прості речовини. Метали і неметали “
( 7 клас)
Дослід 1. “ Добування кисню з гідроген пероксиду “
Завдання: навчитися добувати кисень з оксигеновмісних сполук.
Хід дослідження:
У пробірку, закріплену у штативі у вертикальному
положенні, поміщуємо одну таблетку пергідролю
(препарат містить гідроген пероксид) або розчин гідроген пероксиду 3 %.
Потім доливаємо 10 мл слабкого розчину
Ферум (ІІ) сульфату (можна мідний купорос, залізний купорос).
Пробірку закриваємо пробкою з газовідвідною
трубкою, другий кінець газовідвідної трубки
опускаємо у чисту пробірку.
Спостереження:
З поверхні таблетки починають виділятися газові пухирці. Це виділяється кисень.
Заповнення пробірки киснем виявляємо тліючою скіпкою.
Проблемне питання:
З яких доступних речовин можна отримати кисень та перевірити його наявність.

2

Визначення кислот.
Завдання: вивчити дію кислот на індикатори.
Хід дослідження :
Помістіть у пробірки по 1 мл хлоридної кислоти, соку
лимона, оцту, сироватки, соку квашеної капусти та
інших овочів та фруктів.
Візьміть лакмусовий папірець. Поріжте його на
тоненькі смужки й кожну опустіть у досліджуваний
розчин.
Спостереження:
У всіх випадках спостерігається зміна забарвлення індикаторного папірця на червоне.
Змінювати забарвлення на червоне можуть і інші речовини.
Додаткове завдання:
Зволоженим індикаторним папірцем або універсальним індикаторним папірцем провести по поверхні листка жалкої кропиви ( кропива дводомна ) та виявити клас сполуки, якою рослина “жалиться”.
Спробувати виявити наявність кислот і при укусі червоних мурах.
Дослідити можна засоби очищення: “Сантрі”, “Доместос” та інші засоби побутової хімії, що містять кислоти.

3

основ.
Завдання: вивчити дію основ на індикатори.
Хід дослідженн
Помістіть у пробірки по 1 мл розчину натрій
гідроксиду, розчину мила, натрій карбонату
(пральна сода), натрій гідрокарбонату ( питна
сода), нашатирного спирту, водний настій
деревного попелу.
Потім дослідіть лакмусовим папірцем або
розчином фенолфталеїну
Спостереження:
Індикатор змінює своє забарвлення:
лакмус – на синє, фенолфталеїн – на малинове, що свідчить про лужне середовище.
Додаткове завдання:
Можна дослідити побутовий засіб для очищення каналізаційних труб, наприклад, “Крот”.

4

4. Визначення кислотності.
Завдання:
Як виявити кисле та лужне середовище у домашніх умовах, не маючи хімічних реактивів – індикаторів?
Хід дослідження:
У одну склянку помістіть трішки соку лимона, а в іншу розчин соди і долийте у склянки заварений чай.
Спостереження:
Чай має індикаторні властивості.
Додаткове завдання:
В якості індикаторів можна спробувати:
сік столового буряка, червонокачанної капусти, сік вишень, шовковиці, смородини, винограду тощо, настоянку квітів зігокактуса, фіолетового ірису, червоного тюльпану, сокирок, червоної пеларгонії, бордового або фіолетового гіацинту, червоних троянд, бордової мальви тощо.

5

площі поверхні контакту реагентів
на швидкість реакції.
Завдання:
Дослідити швидкість хімічних процесів.
Хід дослідження:
В одну пробірку покладіть цілий шматочок
крейди, а в іншу – подрібнений.
В обидві пробірки додайте однакову кількість
10 % розчину лимонної кислоти.
Спостереження:
У першій пробірці спостерігається спокійне проходження реакції, а в другій відбувається бурхлива реакція з бурхливим виділенням карбон (І V) оксиду.
Висновок :
Загальна площа поверхні подрібненої крейди, що знаходиться у другій пробірці набагато більша, ніж у цілого шматочка крейди такої ж маси.
А чим більша контактна поверхня реагуючих речовин, тим вища швидкість хімічної реакції.

6

Дослідити процес електролізу.
Хід дослідження:
У чашці з водою розчиніть кілька кришталиків Купрум (ІІ) сульфату (мідного купоросу) і пропустіть крізь нього електричний струм ( можна від кишенькової батарейки).
Спостереження:
Через деякий час на одній з пластинок можна спостерігати появу осаду міді, яка виділяється з розчину.
Висновок :
Для отримання міді з розчину купрум (ІІ) сульфату використали процес електролізу.
Проблемне питання:
Складіть рівняння даного хімічного процесу.

7

крохмалю.
Завдання:
дослідити характер розчинності крохмалю у воді, навчитися виготовляти крохмальний клейстер.
Хід дослідження:
Готуємо крохмальний клейстер. Для цього у посудину насипте добре розтертий крохмаль, додайте 1-2 мл води, суміш збовтайте. У другій посудині воду доведіть до кипіння і влийте в неї суміш крохмалю з водою, ретельно перемішуючи.
Налийте у випарювальну чашку крохмальний клейстер (10 – 15 мл) і долийте 10 мл хлоридної кислоти.
Суміш нагрійте. На початку нагрівання відберіть пробу рідини і додайте до неї краплю розчину йоду.
Спостереження:
Посиніння свідчитиме про наявність крохмалю у розчині. Під час досліду час від часу відбирайте проби з розчину і перевіряйте на присутність крохмалю. Через кілька хвилин нагрівання розчин стане забарвлюватись у фіолетовий колір, далі – у червоний, а в кінці нагрівання – у жовтий.
Можна стверджувати, що крохмалю немає.
Додаткове завдання:
Добути крохмаль з картоплі.

8

деревини.
Завдання: дослідити властивості деревини.
Хід дослідження:
Покладіть у пробірку дерев'яні скіпки. Закрийте пробірку пробкою з газовідвідною трубкою і закріпіть горизонтально в лапці штатива. Нагрівайте пробірку зі скіпками і спостерігайте, що при цьому відбувається.
Спостереження:
Підніміть газовідвідну трубку до гори отвором, підпаліть. Спостерігайте колір полум`я.
Опустіть кінець газовідвідної трубки в порожню пробірку. Через деякий час в ній збереться коричнева рідина – дьоготь.
Подивіться на речовину чорного кольору, що залишилася в пробірці, де були скіпки.
Це – деревне вугілля.
Висновок:
Піроліз – це суха перегонка деревини.
Деревина розкладається при нагріванні до 450 ° С без доступу повітря з утворенням газоподібних і рідких продуктів (смоли, а також твердого залишку – деревного вугілля).

9

дослідити умови денатурації білка.
Хід дослідження:
До розчину білка додайте концентрований розчин натрій хлориду (кухонної солі).
Спостерігайте та поясніть зміни. Додайте води до розчинення білка. Зробіть висновок.
Нагрійте розчин білка у полум`ї спиртівки. Опишіть зміни, що відбуваються.
Охолодіть і додайте води. Чи сталися зміни в пробірці? Зробіть висновок.
Висновок:
Денатурація – це руйнування структури білкової молекули.
Додаткове завдання:
З`ясуйте інші причини денатурації білка:
дію сильних кислот і лугів, етилового спирту,солей важких металів, сильне струшування.

10

10. Солі карбонатної кислоти.
Завдання:
навчитися виявляти карбонати в природі.
Хід дослідження:
Проводимо реакцію “ скипання ”: на досліджуваний зразок (сода, крейда, панцири морських та річкових молюсків, шкарлупа пташиного яйця, вапняк, мармур, накип, що утворився в чайнику) нанесіть дві – три краплі 10 % розчину оцтової (оцту) або лимонної кислоти і спостерігайте за тим, що відбувається.
Спостереження:
У разі виникнення “ скипання ” можна говорити про наявність карбонату.
Висновок:
виявити карбонати можна дією сильної кислоти.
Додаткове завдання:
При яких умовах відбувається термічний розклад карбонатів ? Чи можливий даний процес у домашніх умовах?

11

Дослідження властивостей
карбонатів. Взаємоперетворення
карбонатів та гідроген карбонатів.
Завдання:
дослідити взаємоперетворення карбонатів та гідроген карбонатів.
Хід дослідження:
У пробірку поміщаємо чайну ложку натрій гідроген карбонату (соди), закриваємо газовідвідною трубкою. Кінець газовідвідної трубки опускаємо у розчин вапняної води.
Обережно нагріваємо пробірку протягом 2 – 3 хвилин.
Спостереження:
Помутніння вапняної води(кальцій гідроксиду) свідчить про виділення вуглекислого газу (карбон (ІV)оксиду).
Висновок:
При нагріванні відбувається розклад гідроген карбонатів
2NaHCO3 = Na2CO3 + CO2 + H2O
CO2 + Ca(OH)2 = CaCO3 +H2O

12

” ( 11 клас )

Дослід 12. Розпізнавання волокон.
Завдання:
навчитись відрізняти волокна.
Хід дослідження:
Візьміть пухнасту нитку із носка чи светра, підпаліть її. Якщо відчуваєте запах паленого пір`я, нитка – шерстяна.
Підпаліть нитку з котушки. Якщо відчуваєте запах паленого паперу – нитка бавовняна.
Візьміть для досліду нитку натурального шовку і капронову нитку. Спаліть їх по черзі. Нитка натурального шовку горить, виділяючи запах паленого пір`я, після згорання залишається чорна кулька, яку можна легко розтерти на порох.
Капронова нитка легко плавиться, утворює чорну тверду кульку, яку не можна розтерти.
Візьміть невеликий клаптик тканини з натурального шовку, покладіть його в пробірку й обережно нагрійте над полум`ям спиртівки. Над отвором пробірки потримайте вологий лакмусовий папірець.
Спостереження:
Лакмусовий папірець синіє. З`являється різкий запах у пробірці. Виділяється амоніак.
Висновок:
При нагріванні волокна розкладаються.
Додаткове завдання:
Проведіть дослід із шматочком ацетатного
волокна.

13

властивостей мила та
синтетичних мийних засобів.
Завдання:
визначити, яке середовище має мильний розчин, порівняти властивості мила та синтетичних мийних засобів.
Хід дослідження:
У дві пробірки налийте по 2 мл розчинів мила та прального порошку. Збовтайте пробірки. Додайте в них по 2 – 3 краплі розчину фенолфталеїну.
Спостереження:
Після збовтування розчинів утворюється піна. У пробірці із вмістом СМС стійка піна утворюється швидше. Фенолфталеїн змінив забарвлення на малинове.
Висновок :
Зміна забарвлення індикатора свідчить про появу лужного середовища.
Додаткове завдання:
дослідити мийну дію у твердій воді.
Тверда вода зменшує мийну дію мила, а СМС містять речовини, які пом`якшують воду.
Примітка:
Шерстяні речі прати господарським милом не можна, лужне середовище руйнує шерсть.

14

1. Вивчення ефектів хімічних реакцій.
Завдання:
Дослідити прояви хімічних процесів.
Хід дослідження:
У двох склянках готуємо розчини соди та
лимонної кислоти. Змішуємо їх.
Спостереження:
Спостерігаємо бурхливу реакцію з
виділенням газу.
Висновок:
Відбувається хімічна реакція з виділенням
газу. Їі застосовують для виготовлення
«шипучки».
Проблемне питання:
Чи відбуватиметься хімічна взаємодія, якщо
змішати кристалічні соду і лимонну кислоту?
Вкажіть умову, необхідну для даної реакції.

Дослідити властивості хімічних речовин на прикладі питної соди.
Хід дослідження:
Розгляньте питну соду. Опишіть її
(агрегатний стан, колір, характер часток, запах).
Перевірте чи розчинна питна сода у холодній воді.
Змочіть сталеву дротину водою, зачепіть
нею трохи соди і внесіть у полум’я газової
плити. Щоб не обпектися, дротину можна
тримати дерев'яною прищіпкою або тримачем.
Зверніть увагу на колір полум’я. Про наявність якого хімічного елемента в речовині свідчить цей колір?
На кінчик ложки візьміть трошки кристалічної соди і додайте кілька крапель оцту. Опишіть спостереження. Вкажіть ознаки хімічної реакції.
Висновок:
Сода – це біла кристалічна речовина, яка не має
запаху, має легкий солоний лужний смак, який
нагадує смак пральної соди (карбонат натрію).
Формула питної соди NaHCO3 .
Колір полум'я( жовтий) свідчить про наявність хімічного елемента – Натрію.
При доливанні оцту відбувається перетворення соди
на іншу речовину.
Проблемне питання:
З’ясуйте, на яку речовину перетворюється сода після взаємодії з оцтом?

вуглекислого
газу в повітрі взаємодією повітря з
вапняною водою.
Завдання:
Дослідити хімічні реакції, їх ознаки.
Хід дослідження:
Налийте в склянку 2 – 3 мл прозорого розчину
вапна (вапняної води) і за допомогою
соломинки для коктейлю пропустіть через
розчин повітря, що вдихаєте.
Продовжуйте пропускати повітря через розчин.
Спостерігайте зміни, що відбуваються.
Поясніть, поява якої речовини забезпечила
зміну за даною ознакою ?
Висновок:
Спостерігаємо помутніння вапняної води.
Відбувається взаємодія розчину вапна з
вуглекислим газом
Ca(OH)2 + CO2 = CaCO3 + H2O
Проблемне питання:
В результаті яких фізіологічних процесів
виділяється вуглекислий газ ?

властивостей солей.
Завдання:
дослідити властивості солей на прикладі
питної соди.
Хід дослідження:
Набираємо 1/3 чайної ложки питної соди і
додаємо кілька крапель лимонної кислоти.
Сода розчиняється і виділяється газ.
Набираємо 1/2 чайної ложки питної соди й
обережно нагріваємо соду над плитою,
тримаючи ложку прихватом, щоб не обпектися.
Над ложкою поміщаємо предметне скло,
змочене вапняною водою.
Висновок:
Солі взаємодіють з розчинами кислот.
При взаємодії питної соди з лимонною кислотою
виділяється вуглекислий газ.
При розкладанні на поверхні сполуки
з'являються бульбашки газу.
Наявність газу перевіряємо вапняною водою.

Додаткове завдання:
Приготуйте розпушувач для тіста:
Змішуємо у рівній кількості (по 1 столовій ложці)
лимонної кислоти і питної соди. Відбираємо
трохи суміші для спостереження в склянку.
Доливаємо води. Суміш, що залишилась,
кладемо у чисту, суху баночку з герметичною
кришкою для подальшого застосування.

основ.
Завдання:
Дослідити властивості солей на прикладі вапна.
Хід дослідження:
Розглядаємо шматочок вапна. Описуємо його
зовнішній вигляд.
Частину вапна змішуємо з водою і досліджуємо
розчин за допомогою індикаторного паперу.
Решту залишаємо у відкритій банці для доступу
повітря протягом місяця для отримання зразка.
Змішуємо зразок з водою і випробовуємо суміш
індикатором фенолфталеїном.
Додаємо до суміші трохи оцту.
Спостерігаємо за зміною середовища.
Висновок:
Гашене вапно Са(ОН)2 - це безбарвна
дрібнокристалічна речовина .
Добули вапно «гасінням» кальцій оксиду СаО
СаО + Н2О = Са(ОН)2
Індикатор у водному розчині вапна набуває
малинового забарвлення (лужне середовище).
При додаванні оцту забарвлення зникає.
Відбувається реакція нейтралізації .
Утворюється сіль та вода.
Проблемне питання:
Чому відразу після побілки приміщення вапном
відчуваємо свіжість ?

кислоти.
Завдання:
Дослідити можливості використання оцтової
кислоти.
Хід дослідження:
Виготовлення розчину столового оцту.
Готовий промисловий оцет, що продають у
крамницях, містить 7 – 9 % оцтової кислоти. Як
правило, у кухонній практиці для приготування
їжі використовується як приправа 2 – 3 %
розчин оцту.
Обчислюємо об’єми столового оцту і води для
приготування 200 г 2 % .
Вимірюємо за допомого вимірювального посуду
розраховані об‘єми оцту і води та змішуємо їх у
баночці, в якій він буде зберігатись до
споживання.
Закриваємо корком і наклеюємо етикетку з
вказівкою масової частки кислоти.
Висновок:
Оцет – це розчин оцтової кислоти. В кухонній
практиці використовують розчин столового оцту.
Додаткове завдання:
Використати розчин оцту для усунення накипу.
Помістіть у склянку шматочок накипу або
крейди, яка подібна до накипу за складом, і
долийте до нього 2 – 3 мл виготовленого
столового оцту.

гіпсових форм.
Завдання:
Дослідити можливості практичного
використання природних карбонатів.
Хід дослідження:
Підготуйте форму (гумову, поліетиленову або
виліпіть із пластиліну.
Змастіть форму рослинною олією олією.
У гнучкий посуд налийте води.
Швидко насипте порошок гіпсу і перемішайте
його до однорідної маси протягом 1 хвилини.
Гіпсовим розчином заповнюємо форму.
Після затвердіння гіпсового розчину звільняємо
одержаний виріб від форми.
Висновок:
Для виготовлення гіпсових форм
використовують будівельний алебастр (палений
гіпс) - СаСО4 Н2О
Алебастр – це білий кристалічний, волокнистий
або зернистий матеріал, який має в 'яжучі
властивості,затвердівши, він трохи збільшується
в об’ємі.
Додаткове завдання:
Спробуйте пофарбувати виготовлену форму ,
природними барвниками.

корозії металів.
Завдання:
Вивчити процес корозії на прикладі іржавіння
заліза.
Хід дослідження:
Підготуйте п'ять однакових цвяхів завдовжки
3 – 5 см/
У першу посудину налийте до половини об'єму
водопровідної води, у другу – стільки ж
прокип'яченої охолодженої води, у третю –
такий самий об’єм розчину кухонної солі , а в
четверту – шар звичайної водопровідної води.
У перші три посудини помістіть по одному
цвяхові, зануривши їх у розчини, у четвертій
посудині цвях підвісьте на нитці, щоб він не
торкався рідини.
П‘ятий цвях покладіть на чистий аркуш паперу.
Спостерігайте за змінами щодня.
Висновок:
Залізний цвях піддається корозії.
Процес окиснення, що відбувається при іржавінні
прискорюється агресивними середовищами.
Проблемне питання:
Запропонуйте способи запобігання процесу
корозії.

продуктах
харчування.
Завдання:
навчитися визначати наявність крохмалю у
продуктах харчування.
Хід дослідження:
Капніть з піпетки кілька крапель розчину йоду на
шматочок білого хліба. Спостерігайте зміни.
Насипте на пластинку дві купки: одну – з
борошна, другу – з крохмалю.
Капніть на кожну з них розчином
йоду. Спостерігайте зміни кольору.
Розріжте сиру картоплину і на зріз нанесіть кілька
крапель йоду.
Можна дослідити на вміст крохмалю такі
продукти, як горох, квасоля, різні зерна рису,
банан,стиглі й зелені яблука, мед, ковбасу.
Дослідіть вміст крохмалю у косметичних засобах,
наприклад, пудрі.
Спостереження:
В усіх випадках буде спостерігатися ознака
наявності крохмалю. Йод з крохмалем дає
характерне темно – синє забарвлення.
Висновок:
Якісною реакцією на крохмаль є зміна
забарвлення йоду на синє.
Проблемне питання:
Чому картопля при перемерзанні набуває
солодкого смаку ? Які зміни відбуваються з
крохмалем.

7 клас )
Дослід 1. Визначення елемента за кольором
полум’я.
Завдання:
навчитися визначати елементи за кольором полум’я, удосконалити уміння експериментувати.
Хід дослідження:
Запаліть пальник. Приготуйте скляні палички
для дослідження речовин.
Занурте паличку у розчин натрій хлорид
(кухонної солі). Спостерігайте колір полум’я.
Занурте іншу паличку у розчин купрум сульфату
(мідного купоросу). Спостерігайте забарвлення
полум’я.
Використайте для дослідження розчин кальцій хлориду та барій хлориду.
Висновок:
При внесенні в полум’я речовин колір змінюється залежно від вмісту хімічних елементів.
Хлор забарвлює полум’я у зелений колір, Натрій – у жовтий, Купрум – у синьо – зелений, Калій – у фіолетовий, Кальцій – у червоний (цегляний),
Барій – у жовто – зелений.
Проблемне питання:
У який колір забарвить полум’я Ферум?

хімічних реакцій.
Завдання:
навчитися використовувати хімічні реакції.
Хід дослідження:
На дно склянки насипте чайну ложку
питної соди і додайте 2 – 3 столових ложки
оцту або лимонної кислоти. Спостерігайте
утворення піни.
Після припинення реакції (через 2 – 3
хвилини), запаліть сірник або скіпку і
повільно опустіть у склянку.
Спостерігається зміни. Опишіть їх.
Висновок :
При взаємодії питної соди та кислоти утворюється вуглекислий газ, який виділяється у вигляді піни. Він поступово заповнює посудину. Тому сірник або скіпка тухнуть. Вуглекислий газ не підтримує процес горіння.
Проблемне питання:
Поясніть принцип дії вогнегасника.

Дослідження властивостей мідного
купоросу.
Завдання:
Дослідити властивості мідного купоросу з метою його практичного використання.
Хід дослідження:
Візьміть чисту посудину, налийте в неї гарячої води(приблизно 100 мл).
Розчиніть сіль мідного купоросу (1 чайну ложку). Поміщуйте до повного розчинення солі.
Відлийте частину розчину та занурте в нього залізний цвях.
Залишіть метал у розчині на тривалий час.
Спостерігайте за змінами, що відбулися.
Другу половину розчину мідного купоросу змішайте з розчином пральної (кальцинованої соди). Спостерігайте утворення осаду.
Висновок:
Мідний купорос (сульфат міді (ІІ)) – CuSO4 5 H2O
синя кристалічна речовина, яку використовують
для приготування розчинів для боротьби зі шкідниками і хворобами рослин на присадибній ділянці, під час ремонту осель, для обробки стін
перед побілкою.
Проблемне питання:
Чому для приготування розчину краще використовувати дистильовану воду?
Чому не можна використовувати залізний посуд?
CuSO4 + Fe = FeSO4 + Cu

Навчитися готувати розчини для практичного використання.
Хід дослідження:
Приготуйте розчин питної соди для полоскання горла.
Для цього приготуйте теплий розчин питної соди (натрій гідрокарбонату).
Розділіть його на дві посудини.
Другу посудину нагрійте до кипіння.
Занурте універсальний індикатор в обидві пробірки.
Спостерігайте різну інтенсивність забарвлення індикаторів.
Висновки:
У другій пробірці розчин має більш сильне лужне середовище через сіль натрій карбонату, що утворилась
2 NaHCO3 = Na2CO3 + CO2 + H2O
Проблемне питання:
Чому для приготування розчину питної соди для полоскання горла в жодному разі не можна використовувати киплячу воду?
Чому хворим, що страждають на печію(хвороба спричинена підвищеним вмістом хлоридної кислоти в шлунковому соці), лікар приписує розчин питної соди?

навчитися використовувати насичені розчини.
Хід дослідження:
Готуємо насичений розчин купоросу ( мідного або залізного).
Нагріваємо дистильовану воду об’ємом 200 мл до температури 30 – 40 ° С і розчиняємо в ній мідний купорос масою 100г , перемішуючи скляною паличкою.
Залишаємо насичений розчин для охолодження до кімнатної температури.
Наступного дня дістаємо кристали, що утворились на дні посудини. Висушуємо їх фільтрувальним папером.
Насичений розчин зливаємо.
Поміщаємо в розчин відібрані кристали. Спостерігаємо зміни за кілька днів.
Висновки:
Вода з насиченого розчину буде поступово випаровуватись, утворяться нові дрібні кристали, ті що поміщали в розчин збільшаться.
Проблемне питання:
Поясніть причини утворення в природі сталактитів та сталагмітів, використавши знання про розчини.

штучного меду.
Завдання:
Навчитися використовувати властивості сахарози для виготовлення штучного меду.
Хід дослідження:
Готуємо 100 мл цукрового сиропу.
До отриманого розчину додаємо 1 г лимонної кислоти. Перемішуємо.
Утворену речовину нагріваємо на водяній бані на протязі 40 - 50 хвилин.
Для надання аромату бажано додати 1 чайну ложку натурального меду.
Висновок :
Сахароза – безбарвна кристалічна речовина, солодка на смак, добре розчинна у воді ( здатна утворювати пересичений розчин).
Розплавлена сахароза (t = 160 °С) утворює аморфну прозору масу - карамель.
Карамелізація – процес окиснення цукрів. При нагріванні відбувається побуріння утворених продуктів із специфічним запахом та смаком.
Проблемне питання:
Який процес відбувається при нагріванні відносно сухих продуктів харчування? (Піроліз)

7. Усунення накипу з поверхні побутових
приладів.
Завдання:
навчитися усувати накип з поверхні побутових приладів.
Хід дослідження:
Готуємо розчин для усунення накипу:
беремо склянку води, засихаємо 1 чайну ложку лимонної кислоти.
Приготовлений розчин вливаємо в чайник.
Кип’ятимо на повільному вогні.
Через 20 – 30 хвилин виливаємо вміст чайника у банку для зливів і промиваємо чайник кілька разів чистою водою.
Якщо накипу багато, повторюємо процедуру.
Висновок:
Накип на поверхні побутових приладів – це нерозчинні солі Кальцію та Магнію.
Під дією сильної кислоти вони розчиняються.
Додаткове завдання:
Використайте оцет для усунення накипу з поверхні побутового приладу.
Проблемне питання:
Чому накип не утворюється на каструлі під час приготування борщу?

Видалення іржі з поверхонь.
Завдання:
навчитися усувати іржу , використовуючи підручні засоби.
Хід дослідження:
Для видалення іржі з поверхонь, тканин можна використати такі підручні засоби, як лимонна, щавелева або оцтова кислота.
Соком лимона натріть поверхню, і через деякий час іржа легко видалиться з поверхні.
Для очищення слідів іржі з емалі, використовують розчин ортофосфатної кислоти (емаль боїться сильних кислот).
Для усунення сильних забруднень раковин, умивальників, ванн, використайте засіб для очищення поверхонь. Витримайте його кілька хвилин. Обробіть щіткою та ретельно змийте великою кількістю води.
Пам'ятайте, що до складу мийного засобу входить хлоридна кислота, користуйтеся рукавичками!
Висновок:
Для усунення слідів іржі з поверхонь, використовуємо розчини кислот, так як іржа містить ферум (ІІІ) гідроксид – Fe (OH)3
Проблемне питання:
Чи впорається з іржею кока – кола, якщо до її складу входить невелика кількість ортофосфатної кислоти?

тканин.
Завдання:
навчитися видаляти плями з поверхні тканин.
Хід дослідження:
Видалення плям йоду.
Зробіть пляму йодною настоянкою на білій
тканині. Змочіть тканиною водою і кілька разів з
обох боків потріть пляму свіжим зрізом сирої
картоплі, після чого виперіть звичайним
способом.
Плямо зникає, оскільки до складу картоплі входить крохмаль, який взаємодіє з йодом.
Видалення плям від ягід.
Плями від ягід на світлій тканині можна
знебарвити розчином пергідролю в невеликій
кількості води в пробірці. А потім за допомогою
шприца капніть дві – три краплі розчину на
забруднену ділянку тканини. Промийте тканину
водою і переконайтесь в тому, що пляма зникла.
Свіжу пляму від ягід присипте кухонною сіллю,
потім промийте чистою водою і виперіть
звичайним способом.
Пляму на білій тканині змочіть розчином гідроген пероксиду( одна чайна ложка на пів склянки води, до якої треба додати кілька крапель нашатирного спирту), протріть чистою ганчіркою.
Далі промийте водою і висушіть на повітрі.
Висновок:
Гідроген пероксид знебарвлює барвник, який є в
ягодах.

Тема “ Органічні сполуки ” ( 11 клас )

забруднень.
Завдання:
навчитися виводити забруднення різного
походження.
Хід дослідження:
Виведення плям від зеленої трави.
Спочатку пляму протріть розчином кухонної солі.
Для цього візьміть дві вагові часки солі й десять
вагових частин води.
Потім поперіть річ у теплій воді.
Виведення чорнильних плям.
Для виготовлення канцелярських чорнил
використовують , наприклад, метиловий
фіолетовий барвник, для синіх чорнил авторучок
– метиленовий блакитний.
Метиловий фіолетовий барвник під дією
розчинів мінеральних кислот змінює колір на
зелений, а потім – на жовтий.
Метиленовий блакитний барвник можна
видалити з тканини за допомогою етилового
спирту – барвник у ньому добре розчиняється.
Плями ( у тому числі й чорнильні)з білої тканини
можна видалити за допомогою підбілювачів -
натрій гіпохлориту або гідроген пероксиду. У
цьому випадку забарвлення зникає через
глибокі зміни, що відбуваються в барвнику під
дією сильних окисників.
Та все ж надійніше й простіше виводити плями за допомогою наявних в продажу готових засобів,
призначених для видалення плям найрізноманітнішого
походження.

з жиру.
Завдання:
Навчитися добувати мило з жиру.
Хід дослідження:
У фарфорову чашку або стакан помістіть
жир, добавте розчин лугу.
Нагрівайте суміш до слабкого кипіння, весь
час помішуючи її. Час від часу добавляйте
воду в міру її википання.
Через 15 – 20 хвилин проведіть пробу на
омилення. Для цього відберіть кілька
крапель суміші, помістіть пробірку з 5 – 6
мл гарячої води і нагрійте. При повному
омиленні проба розчиняється повність, не
виділяючи крапель жиру.
Коли омилення досягнуто, у чашку добавте
гарячого насиченого розчину натрій
хлориду (кухонної солі), дайте суміші
відстоятися і охолонути.
На поверхню спливає шар мила, що твердне
при охолодженні. Зберіть його, відмийте
водою від лугу і сплавте в однорідну масу.
Висновок:
Мило можна добути омиленням жирів:
масла, рослинної олії, тваринних жирів.
Добутим милом можна спробувати вимити
руки.

11 клас )

Дослід 12. Добування силіцій органічного полімеру.
Завдання:
отримати силіцій органічний полімер із різних
вихідних речовин, зокрема тетраборатів та різних
клеїв; дослідити фізичні властивості добутих
продуктів.
Хід дослідження:
У посудину налийте клей ПВА та 2 % спиртовий розчин борної кислоти. Гарно перемішайте та додайте фарбу. Дослідіть властивості добутої речовини.
У посудину налийте силікатний клей та 2 % розчин натрій тетраборату у гліцерині. Готову суміш вийміть з посудини, покладіть у поліетиленовий мішечок та гарно розімніть. Вийміть з мішечка та надайте певної форми. Дослідіть властивості добутої речовини.
У посудину налийте силікатний клей та 2 % розчин борної кислоти. Готову суміш вийміть з посудини, покладіть у поліетиленовий мішечок та гарно розімніть. Вийміть з мішечка та надайте певної форми. Дослідіть фізичні властивості добутої речовини.
У посудину налийте клей ПВА, силікатний клей, 2 % спиртовий розчин борної кислоти. Готову суміш вийміть з посудини, покладіть у поліетиленовий мішечок та гарно розімніть. Вийміть з мішечка та надайте певної форми. Дослідіть властивості добутої речовини.

на повітрі, через деякий час твердли, а полімер, що залишили у поліетиленовій плівці залишався досить довго пружним та еластичним.
Виявили, що для приготування «пластиліну» найкраще брати клей ПВА та розчин тетраборату натрію у гліцерині.
З метою виготовлення іграшки за короткий термін, для приготування «пластиліну» слід використовувати силікатний клей і розчин тетраборату натрію у гліцерині.
З отриманого матеріалу можна виготовити вироби для прикрашання інтер’єру, виготовлення прикрас.
Однак, з огляду на фізіологічну дію, іграшки не слід давати дітям до 5 років.
Силіцій органічні полімери мають
таку структуру:


Вони є органічними похідними полісиліконових кислот.
Синтезовано чимало найрізноманітніших силіцій органічних полімерів, які широко використовуються в сучасній техніці. Це й силіконова гума, що зберігає свою еластичність від 60 до + 250° С, і морозостійкі масла, також чудові електроізоляційні матеріали, водо відштовхуючі тканини і покриття, спеціальні клеї, нові пластмаси і жаростійкі емалі.

Затверджено Міністерством освіти і науки, молоді та спорту України наказ Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 06.06.2012р. № 664 «Про затвердження навчальних програм для загальноосвітніх навчальних закладів ІІ ступеня».

2.Астахов О.І.Методика і техніка хімічного експерименту в середній школі: посібник для вчителів/ О.І.Астахов, Г.М. Ніколаєва. – К.: Радянська школа, 1965. – 235с.

3. Ковальова В.Д. Позакласна робота / В.Д.Ковальова, О.К.Русанова. – Х.: Вид. група «ОСНОВА», 2013. – 128с. – (Б-ка журн. «Хімія»; Вип. 11 (131)).

4. Мальченко Г.Хімія навколо нас: запитання та відповіді/Г.Мальченко, Т.Вороненко. - К.: Шкільний світ, 2009. – 128с. – (Б-ка «Шкільного світу»).

5.Шляхи підвищення якості хімічної освіти: вдосконалення сучасного уроку. – Черкаси: ЧОІПОПП, 2014. – 133с.