Особливості методики викладання музики в 3-4 класах загальноосвітньої школи презентация

класах загальноосвітньої школи

класах є: потреби спілкування з людьми, в емоційному контакті, визнанні, оцінці своїх дій та вчинків, виявленні власних позицій у ставленні до інших, світу, потреба у дружбі, товариськості, повазі особистості, у самоповазі, набутті нових знань та вмінь для пізнання довкілля.

бере активну участь у постановці вимог, виборі доручень, справи, яка їй до душі. В учнів виникають стійки форми поведінки і діяльності, які становлять основу формування її характеру, розвиваються і змінюються внутрішні етичні інстанції, формуються моральні мотиви поведінки; розвивається здатність співпереживати, співчувати і співдіяти з дорослими та однолітками.

то в 3-4 класах самооцінка, оцінка однолітків починає переважати оцінку вчителя. Зовнішнім вираженням позиції дитини є роль у різноманітних ситуаціях дитячого життя. Вона проявляється в залежності від очікувань вчителя і дитини. Діти з невиправданими очікуваннями стають часто агресивними або, навпаки, пригніченими; боязкими або недовірливими, соціально інфантильними або неспокійними.

основне місце має бути відведено ігровим методам і прийомам роботи з дітьми: ситуаційно-рольовим, сюжетно-рольовим іграм; методам аналізу життєвих ситуацій і привчання; ігровим методикам щодо виявлення самооцінки; іграм - драматизаціям, інсценуванню, іграм-бесідам, іграм-мандрівкам; екскурсіям; ігровим вправам, колективним творчим проектам, практичним акціям тощо.

Р. 2006 р.);
“Музика” 1-4 клас ( авт. Лобова О.);
“Музика” 1-4 клас з поглибленим вивченням ( авт. Гумінська О.)

різні види музичної діяльності учнів: сприймання музики, виконання, засвоєння необхідних музичних понять і термінів, елементарне музикування, інсценування пісень, ритмічна й пластична імпровізація тощо) на одному уроці.

2. Інтонація – 8 годин
Тема 3. Розвиток музика – 10 годин
Тема 4. Будова (форма) музики – 9 годин

може мати різне художньо-педагогічне втілення.
Цілісність уроку досягається завдяки єдності всіх його складових елементів, що надає змогу вносити в урок будь-які контрасти, для підтримки уваги учнів та творчої атмосфери зацікавленості.

інтерпретації музичних творів, від комплексного жанрово-ситуативного враження до диференційованого сприймання музичних творів, що забезпечує загальний розвиток учнів.

пов'язане з розвитком музичних здібностей і активному, зацікавленому й творчому ставленню учнів до музики.

інсценуванні сюжетів пісень, складенні елементарних танців, темброво-ритмічних супроводів.

вільне диригування, танцювальні рухи, крокування, “ гра ” на уявних музичних інструментах.
Це має розвивати музичні здібності учнів, їх здатність емоційно й свідомо сприймати музику.

ритмічні, темброві та динамічні особливості звучання.
Музичні інструменти: шумові, саморобні ( власне учнями).

музику, де б вона не звучала, і розповідати свої враження на уроках, творчі завдання ( малюнки, загадки, кросворди, ребуси тощо), слухати, дивитися протягом тижня певні радіо-і телепередачі та аналізувати їх.

на уроках;
- народна та авторська казка в різних видах діяльності.

вокальний супровід народних українських казок;
інсценізація народних пісень;
виконання українських народних пісень і танців в ансамблі та дитячому оркестрі (шумові та найпростіші музичні інструменти).

зимові обряди;
- весняні календарно-обрядові пісні ( веснянки, гаївки) та весняні календарні звичаї і обряди;
- літні календарно-обрядові пісні (русальські, купальські пісні) та обряди;
- осінні календарно-обрядові пісні (зажиночні, жниварські, обжинкові) та обряди.

відповідно до віку дітей;
- доступно, спираючись на життєвий досвід, учнів пояснити поняття і явища у невеликому об'ємі;
- повторення деяких основних знань про обряди і звичаї у бесіді;
- пояснення значення ставлення давніх слов'ян до природи і магічних сил.

пісня-імпровізація;
ігри при сприйманні музики:диригент, музичний оглядач, музичне інтерв'ю, пейзажисти;
ігри на музикування: гастролер, конкурс виконавців, кастинг, імпровіз.

та почуттів (В.Сухомлинський).
Казка – улюблений літературний жанр дітей.
Вчитель може використовувати казкові сюжети і дитячі опери на уроках для розвитку творчих здібностей та дитячого уявлення.

та зарубіжних композиторів ( М.Лисенко, Е.Гріг, П.Чайковський, М. Римський-Корсаков);
сюжетні, музично-дидактичні ігри, в яких є казкові герої;
музично-естетичне виховання через казки В.Сухомлинського – “ слухання природи ” (бджолина музика, пісня цвіркуна, як дзвенять сніжинки).

учнів при роботі у парах (радяться, допомагають один одному);
групове кооперування для виконання творчих завдань та навчання учнів співпрацювати в навчальній діяльності (допомога, взаємодія, варіативність взаємодії).