Лекція 6. Зміст освіти як фундамент базової культури презентация

вибору змісту сучасної шкільної освіти

Основні компоненти змісту освіти

Державний стандарт загальної середньої освіти

Джерела формування змісту освіти

Актуальні проблеми змісту освіти на сучасному етапі розвитку української школи

наукових знань, умінь, і навичок, оволодіння якими забезпечує всебічний розвиток розумових і фізичних здібностей школярів, формування світогляду, моралі і поведінки, підготовку до суспільного життя, праці.

можна більшого об’єму корисних знань із різних галузей науки. Переважали предмети, які давали можливість озброїти школярів практичними вміннями і навичками. Характерно перевантаження школярів інформацією, яку вони засвоїли за рахунок пам’яті (Я.А.Коменський, Герберт Спенсер)

Основні концепції змісту освіти в історії розвитку школи

розвитку розуму. Переважали предмети, які виконували функцію “гімнастики розуму”. Головна мета – посилення правильності мислення учнів або формальна освіта
(Й.Г. Песталоці, А.Дістервег, Гераклід

Основні концепції змісту освіти в історії розвитку школи

розвиток практичного досвіду дітей, вчити готувати їжу, шити, залучати до рукоділля тощо. Різнобічні практичні заняття стають фактором активізації мислення, діяльності учнів (екскурсії в музеї, на підприємства, спостереження за оточуючим середовищем тощо)

Основні концепції змісту освіти в історії розвитку школи

користування ними у своїй діяльності (К.Д. Ушинський, В.О. Сухомлинський).

Основні концепції змісту освіти в історії розвитку школи

мети всебічного розвитку особистості, формування громадянина своєї країни, що досягається:
а) науково обґрунтованим сполученням різноманітних циклів дисциплін, які вивчають в школі: природничо-математичного, гуманітарного, трудової і фізичної підготовки;
б) диференціацією навчання;
в) участю школярів у різних видах діяльності, які забезпечують розвиток їх інтересів, волі, емоцій.

наук. Зміст освіти повинен відповідати швидкому розвитку науки, техніки, культури.
3. Забезпечення гуманізації освіти, що вимагає:
а) звернення школи до світової культури, історії, духовних цінностей, мистецтва, народних звичаїв, традицій;
б) підвищення статусу гуманітарних предметів, подолання тенденцій до технократизації;
в) створення умов для активного, творчого засвоєння школярами основ загальнолюдської культури, спілкування, почуттів і творчості;
г) враховувати не лише потреби суспільства а й особистості, яка повинна мати право на певний вибір змісту освіти.

ІІ. Критерії вибору змісту сучасної шкільної освіти

до вікових особливостей школярів.
5. Урахування єдності змістового та процесуального боків навчання (навчально-матеріальна база школи, час вивчення, форми, методи і засоби навчання).
6. Структурна єдність змісту освіти. Розглядається не як сума навчальних предметів, а як система, яка забезпечує реалізацію мети освіти. Необхідність здійснення внутрішніх і зовнішніх міжпредметних зв’язків.

відомостей, які накопичені людством). У школі повинні бути засвоєні:
основні поняття, терміни, факти повсякденної дійсності і закони науки;
теорії, які містять систему наукових знань;
методи пізнання, типи і способи розумових дій;
оцінні знання, які характеризують особистісне значення для людини матеріалу, що вивчається

ІІІ. Основні компоненти змісту освіти

свідомого оволодіння сукупністю певних навчальних операцій;
навичок – автоматизованих способів діяльності учнів (умінь).
Формуються спеціальні вміння і навички (розв’язання обчислювальних задач, граматичного розбору, літературного аналізу тощо) та загально-навчальні вміння і навички (навчально-організаційні, навчально-інформаційні, навчально-інтелектуальні).

ІІІ. Основні компоненти змісту освіти

нове завдяки специфічним процедурам:
самостійному переносу раніше засвоєних знань і вмінь у нову ситуацію;
знаходження оригі-нального розв’язання проблеми в умовах, коли відомі інші;
виділення нової проблеми в знайомій ситуації;
бачення альтернатив-них варіантів вирішення проблеми;
комбінування раніше відомих способів у новий.

ІІІ. Основні компоненти змісту освіти

світу, діяльності, наукових знань, моральних норм, ідеалів. Регулює вибіркове ставлення до об’єктів і діяльності, визначає відповідність діяльності і об’єктів до потреб особистості, виробляє оцінку імовірності задоволення потреб, створює імпульс до діяльності, відбивається на її темпі, якості й рівні

ІІІ. Основні компоненти змісту освіти

загальної середньої освіти та характеристики рівня його засвоєння, що задає державну норму освіченості і гарантії держави щодо її одержання громадянами.

IV. Державний стандарт загальної середньої освіти

освіти, який дає цілісне уявлення про змістове наповнення і співвідношення основних галузей знань за роками навчання в середній школі, мінімальну тривалість вивчення конкретної освітньої галузі знань або навчального предмета, тижневе навантаження учнів на різних ступенях навчання в середній школі та його структуру.

закладах України освітні галузі і встановлює мінімальну кількість відведених для цього навчальних годин. Задає базовий зміст освіти, який формується на загальнодержавному рівні і має забезпечити досягнення обов’язкового освітнього рівня кожним випускником школи

Складові базового навчального плану

врахування і відображення у змісті освіти регіональних, етнокультурних і соціокультурних особливостей, національних традицій тощо. Передбачає години для вивчення предметів і курсів, які поглиблюють і розширюють базовий зміст освітніх галузей і обираються учнями відповідно до їхніх нахилів і здібностей, а також для факультативних занять

Складові базового навчального плану

знань, способів діяльності, досвіду творчої діяльності і емоційно-ціннісного ставлення до світу, що відповідає певній сфері соціального досвіду, а також система вимог, що визначать рівень їх засвоєння обов’язковий для досягнення кожним учнем;

Державний стандарт також включає:

і фінансовому планах безумовно забезпечувати реалізацію складових освітнього стандарту;

Державний стандарт також включає:

за ступенем навчання (початкова, основна і старша школа), що засвідчує досягнення учнем мети загальноосвітньої підготовки на певному віковому етапі свого розвитку, вони містять критерії, відтворені у вигляді типових завдань, і форми оцінки відповідності рівня освіченості конкретної особи державному стандарту загальної середньої освіти.

Державний стандарт також включає:

кожного предмета. В кожному класі визначається система наукових знань, світоглядних і морально-естетичних ідей, практичних умінь і навичок, які необхідно опанувати учням, і кількість годин на їх вивчення. Програма містить також вимоги до результатів навчання предмета. Навчальна програма має три основних елемента: пояснювальну записку, зміст програми, методичні вказівки з нормами оцінки знань, умінь і навичок. Типи програм: типові, робочі навчальні, авторські.

V. Джерела формування змісту освіти

у відповідності до програми. Матеріал розчленовується на окремі теми і дається його фактичний виклад. У ньому є вказівки до організації самостійної роботи школярів, самоконтролю тощо.

V. Джерела формування змісту освіти

що не завжди відповідає вимогам чинної програми, може мати додаткову інформацію, додаткові завдання, спрямовані на розширення пізнавальних інтересів учнів.

V. Джерела формування змісту освіти

навичок, творчої діяльності.

VI. Актуальні проблеми змісту освіти на сучасному етапі розвитку української школи (державна національна програма "Освіта" (Україна ХХІ століття)

альтернативних можливостей для одержання освіти відповідно до індивідуальних потреб і здібностей.

VI. Актуальні проблеми змісту освіти на сучасному етапі розвитку української школи (державна національна програма "Освіта" (Україна ХХІ століття)

проблеми змісту освіти на сучасному етапі розвитку української школи (державна національна програма "Освіта" (Україна ХХІ століття)

органічний зв’язок з національною культурою, історією, традиціями.

VI. Актуальні проблеми змісту освіти на сучасному етапі розвитку української школи (державна національна програма "Освіта" (Україна ХХІ століття)