Соціальна та професійна безпека діяльності людини презентация

ф-ту ФСК:
- Лекції – 16 год.
- Індивідуальні заняття – 5 год.
- Залік – ПМК

Регламент дисципліни:
- Лекції 8 х 4.5 бал = 36 балів
- Конспект - 14 балів
ПМК (тести) - 50 балів.

Викладач: Яхненко Олена Миколаївна,
кафедра Прикладної екології, Ц- 109,108

спеціальності медицина та спорт:
- Лекції – 16 год.
- Індивідуальні заняття – 5 год.
- Залік – ПМК

Регламент дисципліни:
- Лекції 8 х 3 бал = 24балів
Конспект - 8 балів
Написання теоретичної індивідуальної роботи – 20 балів
ПМК (тести) - 48 балів.

їх характеристики. Таксономія, номенклатура, ідентифікація небезпек. Загальна оцінка та характеристика небезпек. Оцінка ризику небезпеки. Шляхи оптимізації рівня безпеки людини.
2. Фізіологічна надійність людини. Психіка людини і безпека життєдіяльності. Вплив психологічних особливостей людини на її безпеку.
3. Професійна діяльність, її зміст в сучасних соціально-економічних умовах. Працездатність індивідуума. Класифікація праці за ступенем складності і напруження. Поняття "робоча зона".
4. Фізіологічна надійність людини. Фізіологія стомлення. Шляхи підвищення працездатності.
5. Раціональне харчування. Норми харчування в залежності від виду професійної діяльності. Захворювання, зв'язані з професійними порушеннями якісної і кількісної адекватності харчування.
6. Повітряні маси. Вплив тиску та вітру на професійну діяльність людини. Термальний режим атмосфери. Забруднення повітря людиною в процесі професійної діяльності. Критерії якості повітря.
7. Тепло і активність професійної діяльності людини. Оптимум. Температурний комфорт. Летальна дія високих температур.
8. Конституціональні типи людини. Фізичні норми. Норма та патологія. Серцево-судинні, онкологічні, спадкові, алергічні, інфекційні хвороби. Людина і колектив. Спілкування. Стреси, їх значення, фізіологія, класифікація. Емоції. Поведінка людини в екстремальних умовах.
9. Законодавство України про охорону праці. Правила і норми охорони праці. Безпека життєдіяльності жінок і підлітків. Праця молоді. Пільги для працівників, що поєднують роботу з навчанням. Поняття "робочий час" і "час відпочинку". Нормування праці.
10. Професійні захворювання та їх профілактика. Психологічні фактори. Фізичні виробничі фактори. Хімічні виробничі фактори. Біологічні фактори. Види і причини травматизму.
11. Параметри мікроклімату та їх вплив на життєдіяльність Забезпечення теплового, повітряного, світлового комфорту на виробництві. Опалення. Вентиляція. Освітлення.
12. Вібрація. Основні поняття про вібрацію.
Основні джерела. Вплив вібрації на організм. Прилади та методи виміру вібрації. Основні заходи профілактики негативного впливу вібрації на організм.
13. Шум. Основні поняття про шум. Вплив шуму на організм. Основні джерела шуму в вашій майбутній діяльності (за спеціальністю). Прилади для вимірювання шуму. Нормування. Основні заходи профілактики негативного впливу шуму на організм працівників.

випромінювань. Вплив ультрафіолетових та інфрачервоних променів на організм.
15. Іонізуюче випромінювання. Дози опромінення радіацією природного фону. Інші джерела радіації. Прилади дозиметричного та радіометричного контролю. Оцінка ступеня забруднення радіонуклідами навколишнього середовища. 16. Біологічна дія іонізуючого випромінювання. Променева хвороба. Малі дози опромінення та їх біологічний ефект. Наслідки аварій в атомному виробництві: соматичні, тератогенні, генетичні зміни.
17.Будова і властивості аналізаторів. Зоровий аналізатор. Світло і колір та їх вплив на фізіологію людини. Освітлення робочого місця, вимоги, нормування. Заходи забезпечення оптимального освітлення робочого місця.
18. Магнітне та електромагнітне поля і здоров`я людини. Вплив ЕМП на організм людини. Заходи захисту.
19. Лазерне випромінення як небезпечний чинник. Вплив на організм людини. Заходи захисту.
20. Природні іонізуючі випромінювання. Штучні джерела іонізуючих випромінювань. Біологічна дія іонізуючих випромінювань. Захист від іонізуючого випромінення.
21. Вплив на людину неіонізуючих випромінювань та електричного струму. Види ураження організму та засоби першої долікарської допомоги.
22. Радіаційна безпека. Особливості радіоактивного зараження. Радіаційнонебезпечні об’єкти. Їх види. Класифікація радіоактивних відходів, практика поводження з ними.
23. Правила поведінки та дії населення при радіаційних аваріях і радіоактивному забрудненні території.
24. Характеристика соціальних і політичних небезпек. Заходи безпеки в умовах надзвичайних ситуацій соціального характеру.
Техногенні небезпеки. Їх види та закономірності виникнення. Засоби та заходи захисту від них
23. Небезпечні інфекційні захворювання. Епідемія як один із видів НС. Заходи профілактики та боротьби з епідеміями.
24. Найновіші досягнення біологічної науки та можливі наслідки їх впливу на людину.
25. Соціальні небезпеки. Соціальні надзвичайні ситуації, причини виникнення, наслідки. Тероризм. Безпека в натовпі.
26. Причини виникнення та класифікація надзвичайних ситуацій. Техногенні надзвичайні ситуації та їх наслідки. Основні принципи і способи захисту населення у НС. Індивідуальні засоби захисту, їх застосування в умовах надзвичайних ситуацій.
27. Надзвичайні ситуації на пожежо- та вибухонебезпечних об’єктах. Застосування сучасних вогнегасних засобів при гасінні різного виду загорянь. Правила поведінки людей у разі виникнення пожежі.
28. Захист людей від дії небезпечних факторів техніки. Комп’ютерна безпека. Шкідливі фактори під час роботи з комп’ютером.
29. Питання безпеки в моїй майбутній професії.
30. Ергономічні вимоги як елемент покращання життєдіяльності людини. Ергономічне забезпечення організації місця оператора за дисплеєм.

I-IV рівнів акредитації /За ред. Є. П. Желібо і В. М. Пічі. — Київ: «Каравела»; Львів: «Новий Світ-2000», 2001. — 320 с.

Основи охорони праці. В. Ц. Жидецький, В. С. Джигирей, О. В. Мельников — Вид. 2-е, стериотипне. — Львів: Афіша, 2000. — 348 с.

Охорона праці в галузі освіти : Навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. .... І. П. Пістун, Ю. В. Кіт, Л. А. Катренко. - Вид. 3-тє, переробл. і доповн. - Суми : Унів. Книга, 2004 – 304 с.

небезпеки, небезпечних та шкідливих вражаючих факторів. 3. Ризик як оцінка небезпеки.

Лекція 1
«Загальні поняття про безпеку людини»

виникла - приблизно 200 тис. років тому

людства.

землеробством)


2 революція – нова ера ВІДКРИТТЯ корисних копалин, НАФТИ

Землі з'явилась група небезпек, що походять від об'єктів, створених людьми, так званих антропогенних чинників .

З XX ст. людство увійшло у складний період історії свого існування, коли воно у своєму розвитку вже оволоділо величезним науково-технічним потенціалом, але ще не навчилося достатньо обережно та раціонально ним користуватися.

Швидка урбанізація та індустріалізація, різке зростання населення планети, інтенсивна хімізація сільського господарства, посилення багатьох інших видів антропогенного тиску на природу порушили біологічний кругообіг речовин у природі, пошкодили її регенераційні механізми, внаслідок чого почалося її прогресуюче руйнування.
Це поставило під загрозу здоров'я та життя сучасного та майбутніх поколінь людей, існування людської цивілізації.

. Merrick

Основний приріст населення Землі припадає на країни, що розвиваються.

в розмірах приблизно 90 млн. людей в рік, однак щільність населення в різних регіонах різна.
Це проявляється навіть в межах окремих країн – більша частина населення концентрується в містах (урбанізація).

млрд. люд (при ідеальних суспільно-екологічних умовах).
Фактично населення на початку 21 ст. перейшло межу 7 млрд. людей, на сьогодні за оцінками спеціалістів планета перенаселена не менше ніж в 3 рази.
Однак ріст населення за прогнозами буде зростати, так як харчові ресурси всупереч регіонально існуючим проблемам голоду достатньо для життя більш 15 млрд. чоловік. Скоріше виникне ресурсно-енергетична криза.
Демографічний перехід на зниження числа мешканців відбудеться по сучасним прогнозам на раніше середини 21 століття, коли популяція людини може досягнути 12 млрд. людей.
Десятикратне перевищення оптимуму чисельності населення в відповідності з ємністю Землі призведе до включення екологічних факторів, що залежать від щільності населення – розповсюдження небезпечних хвороб – наприклад, пандемія грипу, ВИЧ, вірус Еболу тощо

тонн на рік.
3/4 рибопромислових районів вичерпані, виснажені, або перебувають у загрозливому стані занепаду.
Велика частина великих риб зникла назавжди, оскільки регулярні улови не давали їм можливості залишити потомства.

все населення Європи разом узяте.
Їхнє життя залежить від колодязів, які заповнюються пластовими водами.

До 2025 року від нестачі води можуть постраждати близько 2 млрд. чоловік.

скоротилася на 20%.

на планеті кожен четвертий з нас веде спосіб життя характерний людині 6 тис. років тому - це 1,5 млрд. чоловік, більше ніж разом взятого населення всіх багатих країн.

шоста людина живе в небезпечних, несприятливих для здоров'я умовах

МІГРАЦІЯ НАСЕЛЕННЯ

Товщина полярної шапки зменшилася на 40% за 40 років.
За прогнозами до літа 2030 вона цілком може розтанути.

ПОТЕПЛІННЯ КЛІМАТУ

млрд. людина не має доступу до чистої питної води ;
- 1 млрд. людей голодує ;
- 40 % орних земель знаходиться в занепаді ;
- щоденно з лиця землі зникає 13 млн. гектарів лісу;
- біологічні види вимирають в 1000 разів швидше природних темпів ;
- 75 % рибних ресурсів зникло , вичерпано або перебувають під загрозою зникнення;
- товщина полярної шапки за 40 років зменшилася на 40 %;
- до 2050 р. число кліматичних біженців може досягти 200 млн.
- у світі на озброєння витрачається в 12 разів більше коштів , ніж на допомогу розвиваючим станам.

РЕЗУЛЬТАТИ ЛЮДСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

)

Потреба в безпеці притаманна будь – якій системі, у тому числі будь - якій соціальній установі чи підприємству, безпека є основою і важливою умовою їх функціонування.

ОБ’ЄКТОМ ВИВЧЕННЯ ДИСЦИПЛІНИ «Соціальна та професійна безпека діяльності людини» - є безпека діяльності людини у суспільній та виробничій сферах.

МЕТОЮ ВИВЧЕННЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ є: формування загальних системних уявлень, теоретичних знань та практичних навичок щодо ефективного управління безпечною діяльністю в першу чергу в соціальній та професійній сферах.

Завдання дисципліни: - ідентифікація небезпек; - розробка та використання засобів захисту від небезпек; - безперервний контроль та моніторинг засобів захисту; - навчання робітників та населення основам захисту від небезпек; - розробка заходів з ліквідації наслідків проявів небезпек.

фізіології і раціональних умов праці;
анатомо-фізіологічні наслідки дії на людину небезпечних, шкідливих і вражаючих факторів,
причини формування небезпечних, шкідливих і вражаючих факторів,
ідентифікацію небезпечних, шкідливих і вражаючих факторів надзвичайних ситуацій;
способи й методи підвищення безпеки технічних способів і технологічних процесів;
основи проектування і використання екобіозахисної техніки;
методи дослідження стійкості функціонування об’єктів і технічних систем у надзвичайних ситуаціях,
прогнозування надзвичайних ситуацій і розробку моделей їх наслідків;
розробку дій для захисту населення і виробничого персоналу та ліквідації наслідків аварій, катастроф і стихійних лих;
правові, нормативно-технічні та організаційні основи безпеки діяльності,
контроль і управління умовами діяльності.

у свою чергу, впливає на життєдіяльність самої людини. Тобто взаємодія людини із середовищем, що її оточує, активна і відбувається при наявності прямих і зворотних зв’язків.

Отже, життя можна розглядати як послідовний, упорядкований обмін речовин і енергії, при чому невід'ємною властивістю усього живого є активність, тобто термін «життя» вже деякою мірою передбачає активну діяльність.

Діяльність - специфічно людська форма активності, що є необхідною умовою існування людського суспільства, зміст якої полягає у доцільній зміні та перетворенні в інтересах людини навколишнього середовища.

Діяльність — це активна взаємодія людини з навколишнім середовищем, завдяки чому вона досягає свідомо поставленої мети, яка виникла внаслідок прояву у неї певної потреби.

Піраміда цінностей по Маслоу
(ієрархія потреб)
Потреби — це необхідність для людини того, що забезпечує її існування і самозабезпечення.

від позитивного до катастрофічного, що супроводжується загибеллю людей і руйнуванням компонентів середовища.

Усяка діяльність людини є потенційно небезпечною

Безпека - стан діяльності, за якого з визначеною ймовірністю виключено прояв небезпек або ж відсутня надзвичайна небезпека.
 
Небезпека – центральне поняття безпеки життєдіяльності - являє собою явища, процеси, об’єкти, властивості, які здатні за певних умов завдати шкоди здоров’ю чи життю людини.
 
Небезпека - негативна властивість живої та неживої матерії, що здатна спричиняти шкоду самій матерії: людям, природному середовищу, матеріальним цінностям.

Державний стандарт України 2293-99 визначає термін «безпека» як стан захищеності особи та суспільства від ризику зазнати шкоди.

спрямована на формування безпеки і попередження небезпеки шляхом вивчення загальних закономірностей виникнення небезпек, їхніх властивостей, наслідків їхнього впливу на організм людини, основ захисту здоров'я та життя людини і середовища її проживання від небезпек.

науки про безпеку мають світоглядно-професійний характер.
До них належать:
гуманітарні (філософія, теологія, лінгвістика);
природничі (математика, фізика, хімія, біологія)',
інженерні науки (опір матеріалів, інженерна справа, електроніка)',
науки про людину (медицина, психологія, ергономіка, педагогіка)',
науки про суспільство (соціологія, економіка, право).

Науки про безпеку мають спільну та окремі частини.
Виходячи з уявлень науки про безпеку, можна вважати, що гуманітарні, природничі, інженерні науки, науки про людину та суспільство є складовими галузі знань з безпеки діяльності, свого роду є корінням генеалогічного дерева безпеки діяльності, кроною якого є охорона і гігієна праці, пожежна безпека, цивільний захист, інженерна психологія, промислова екологія тощо

Зв’язок з іншими дисциплінами.

властивість матерії, яка проявляється у здатності її завдавати шкоди певним елементам Всесвіту, потенційне джерело шкоди.

Кожна людина відчуває небезпеку інтуїтивно і розуміє значення її по-своєму.

Згідно з висновками експертів ООН, більшість людей пов'язують відчуття небезпеки з буденними проблемами (Захист житла, робочого місця, достатку, здоров'я, проблеми безпечного самопочуття людини), а не ґрунтують його на побоюванні глобальних катастроф чи міжнародних конфліктів.

Відчуття небезпеки має також глибоко індивідуальний відтінок, який головним чином залежить від:
рівня соціального і духовного розвитку особистості;
ситуації і суспільного устрою, які позитивно чи негативно впливають на світосприйняття громадянина.

все», тобто джерелом небезпеки може бути все - живе і неживе, підлягати небезпеці також може все - живе і неживе.

Небезпеки існують у просторі і часі і реалізуються у вигляді потоків енергії, речовини та інформації.

Небезпеки не діють вибірково, виникнувши, вони впливають на все матеріальне довкілля.

ін.);

за часом проявлення (імпульсні, кумулятивні);

локалізацією (космос, атмосфера, літосфера, гідросфера);

наслідками (захворювання, травми, загибель, пожежі);

шкодою (соціальна,технічна, екологічна);

сферою проявлення (побутова, спортивна, дорожньо-транспортна, виробнича);

структурою (прості, складні, похідні);

характером дії на людину (активні та пасивні).

комбінація різних елементів життєвого середовища): 
природно-техногенні небезпеки ;
природно-соціальні небезпеки;
соціально-техногенні небезпеки.

лиха, які становлять загрозу для життя чи здоров'я людини

(землетруси, зсуви, селі, вулкани, повені, снігові лавини, шторми, урагани, зливи, град, тумани, ожеледі, блискавки, астероїди, сонячне та космічне випромінювання, небезпечні рослини, тварини, риби, комахи, грибки, бактерії, віруси, заразні хвороби тварин та рослин

людину об'єктів матеріально-культурного середовища

(використання транспортних засобів, експлуатація підіймально-транспортного обладнання, використання горючих, легкозаймистих і вибухонебезпечних речовин та матеріалів, з використання процесів, що відбуваються при підвищених температурах та підвищеному тиску, використання електричної енергії, хімічних речовин, різних видів випромінювання (іонізуючого, електромагнітного, акустичного)

рівнем (бродяжництво, проституція, п'янство, алкоголізм, злочинність).
Першоджерелами цих небезпек є незадовільний матеріальний стан, погані умови проживання, страйки, повстання, революції, конфліктні ситуації на міжнаціональному, етнічному, расовому чи релігійному ґрунті.
Джерелами політичних небезпек є конфлікти на міжнаціональному та міждержавному рівнях, духовне гноблення, політичний тероризм, ідеологічні, міжпартійні, міжконфесійні та збройні конфлікти, війни.

природно-техногенні небезпеки - смог, кислотні дощі, пилові бурі, зменшення родючості ґрунтів, виникнення пустель та інші явища, породжені людською діяльністю;
- природно-соціальні небезпеки - наркоманія, епідемії інфекційних захворювань, венеричні захворювання, СНІД;
- соціально-техногенні небезпеки - професійна захворюваність, професійний травматизм, психічні відхилення та захворювання, викликані виробничою діяльністю, масові психічні відхилення та захворювання, викликані впливом на свідомість і підсвідомість засобами масової інформації та спеціальними технічними засобами, токсикоманія

несподіваних і згубних порушень нашого повсякденного способу життя», (відома як «свобода від страху»)
«захист від постійних погроз голоду, хвороб, злочинів і придушення» (відома як «свобода від злиднів»).

Не можна захистити світ від воєн, якщо люди не будуть в безпеці у себе удома, на своїх робочих місцях, в повсякденному житті.

ООН розробила всеосяжну Концепцію безпеки людини, яка складається з семи основних категорій (компонентів):
• економічна безпека;
• продовольча безпека;
• безпека для здоров'я;
• екологічна безпека;
• особиста безпека;
• суспільна, культурна і соціальна безпека;
• політична безпека.

У реальному житті всі ці категорії тісно взаємозв'язані.

що людині чи групі людей обов'язково повинна бути спричинена якась шкода чи пошкодження.

Існування джерела небезпеки свідчить передусім про існування або ж можливість утворення конкретної небезпечної ситуації, при якій буде спричинена шкода.

конкретний вражаючий фактор.

Вражаючі фактори - чинники життєвого середовища, які за певних умов завдають шкоди як людям, так і системам життєзабезпечення людей, призводять до матеріальних збитків.

За походженням вражаючі фактори :

Фізичні, в тому числі - енергетичні (ударна повітряна чи водна хвиля, електромагнітне, акустичне, іонізуюче випромінювання, об'єкти, що рухаються з великою швидкістю або мають високу температуру);
Хімічні (хімічні елементи, речовини та сполуки, що негативно впливають на організм людей, фауну та флору, викликають корозію, призводять до руйнації об'єктів життєвого середовища);
Біологічні (тварини, рослини, мікроорганізми);
Соціальні (збуджений натовп людей);
Психофізіологічні (фізичні перевантаження, нервово-психічні перевантаження - монотонність праці, перевантаження аналізаторів).

на :

Шкідливі фактори - такі чинники життєвого середовища, які призводять до погіршення самопочуття, зниження працездатності, захворювання і навіть до смерті як наслідку захворювання. («поступово» - мають більший часовий вплив на об’єкт середовища)
 
Небезпечні фактори називають такі чинники життєвого середовища, які призводять до травм, опіків, обморожень, інших пошкоджень організму або окремих його органів і навіть до раптової смерті. + («тут і відразу» - “короткий” часовий вплив)

які супроводжуються смертельними випадками, скороченням тривалості життя, шкодою здоров'ю, шкодою природному чи техногенному середовищу, дезорганізуючим впливом на суспільство або життєдіяльність окремих людей.

Ідентифікація небезпек — це знаходження типу небезпеки та встановлення її характеристик, необхідних для розробки заходів щодо усунення чи ліквідації наслідків.

Квантифікація небезпек — введення кількісних характеристик для оцінки ступеня (рівня) небезпеки.

Найпоширенішою кількісною оцінкою небезпеки є ступінь ризику.

небезпека.
Звичайно це безрозмірна величина, що лежить у межах від 0 до 1.
 
Ризик (R) визначається як відношення кількості подій з небажаними наслідками (n) до максимально можливої їх кількості (N) за конкретний період часу:

R = n / N

Наведена формула дозволяє розрахувати розміри загального та групового ризику.

Квантифікація небезпеки, або кількісна оцінка збитків, заподіяних нею, залежить від багатьох чинників:

від кількості людей, що знаходились у небезпечній зоні,
кількості та якості матеріальних (в тому числі і природних) цінностей, що перебували там,
природних ресурсів, перспективності зони тощо.

ризику побутового травматизму зі смертельними наслідками.

Відповідно до статистичних даних за 1998р. в Україні загинула у побутовій сфері 68 271 людина. Наразитись на смертельну небезпеку в побуті практично міг кожен із загальної кількості громадян, що проживали в Україні за цей період, тобто N = 50 100 000 осіб.

Відтак, числове значення загального ризику смертельних випадків у побутовій сфері 1998 р. становило:
R = n / N
R = 68 271 / 50 100 000 = 0,001362=1,362 • 1О3=1362 • 106

З розглянутого прикладу випливає, що з кожного мільйона громадян, які проживали в Україні, В 1998 р. в побутовій сфері загинули 1 362 особи.

ризик для групи людей. Соціальний ризик – це залежність між частотою подій та кількістю уражених при цьому людей.

Індивідуальний ризик характеризує небезпеку певного виду для окремого індивіда. в визначеному місці простору (де саме перебуває індивід), т.т. характеризує розподіл ризику у часі і просторі.

Rn =(n*d*t)/(T*No*D*td),
Де Rn - індивідуальний ризик
n - кількість мешканців міста, що загинули, люд.;
d - кількість тижнів, що мешканець міста проводить в місті
t - кількість годин в тиждень, коли мешканець піддається впливу небезпеки, ч.;
T – відрізок часу обліку статистичних даних;
No – кількість мешканців міста, люд.;
D – число тижнів в році
td – число годин в тиждень, г
 
При визначенні інд. ризику потрібно зважати на долю часу знаходження в “зоні ризику” та постійне місце проживання індивідума.
Індивідуальний ризик не дозволяє оцінити масштаб катастрофи.

годин на тиждень працює в місті, на 4 тижні на рік від’їжджає на відпочинок, 3 тижні кожного року проводить у відрядженні, 56 годин на рік працює на присадибній ділянці, а час, що залишився, проводить вдома в рідному місці. В місці А мешкає 1,51 млн. людей. Статистичні дані за 10 років свідчать, що за цей час загинули 60 тис. мешканців міста, отримали травму 120 тис. мешканців.

Індивідуальний ризик загинути для цього мешканця визначається наступним чином:
Rn =(n*d*t)/(T*No*D*td),

Де Rn - індивідуальний ризик
n - кількість мешканців міста, що загинули, люд.;
d - кількість тижнів, що мешканець міста проводить в місті (52-4-3--8=37);
t - кількість годин в тиждень, коли мешканець піддається впливу небезпеки, ч.;
T – відрізок часу обліку статистичних даних;
No – кількість мешканців міста, люд.;
D – число тижнів в році (52)
td – число годин в тиждень, г.(24*7=168)

 

годин на тиждень працює в місті, на 4 тижні на рік від’їжджає на відпочинок, 3 тижні кожного року проводить у відрядженні, 56 годин на рік працює на присадибній ділянці, а час, що залишився, проводить вдома в рідному місці. В місці А мешкає 1,51 млн. людей. Статистичні дані за 10 років свідчать, що за цей час загинули 60 тис. мешканців міста, отримали травму 120 тис. мешканців.

Індивідуальний ризик загинути для цього мешканця визначається наступним чином:
Rn =(n*d*t)/(T*No*D*td),

Де Rn - індивідуальний ризик
n - кількість мешканців міста, що загинули, люд.;
d - кількість тижнів, що мешканець міста проводить в місті (52-4-3--8=37);
t - кількість годин в тиждень, коли мешканець піддається впливу небезпеки, ч.;
T – відрізок часу обліку статистичних даних;
No – кількість мешканців міста, люд.;
D – число тижнів в році (52)
td – число годин в тиждень, г.(24*7=168)

 R загинути = 60000*37*40/ 10*1 510 000*52*168=0.54*10-4
R нечас.випадку (R загин.+Rнечас.вип.) = (60000+120 000)*37*40/ 10*1 510 000*52*168 = 4.5*10-6

не допустити ніяких аварій. Як показує практика, така концепція неадекватна законам технічної сфери.

Вимога абсолютної безпеки, приваблива своєю гуманністю, може обернутися трагедією для людей тому, що забезпечити нульовий ризик у діючих системах неможливо.

Будь-яка система, яка надає деякий рівень особистих, соціальних, технологічних, наукових або промислових переваг в порівнянні з попередньою, містить необхідний, навіть обов'язковий елемент ризику. (Наприклад, безпечні леза не є зовсім безпечними, вони тільки безпечніші, ніж їхні аналоги. Вони забезпечують допустимий рівень ризику поряд зі збереженням переваг менш безпечних пристроїв, які вони замінюють.) Отже, безпека є насправді відносним поняттям.
 
Абсолютної безпеки для всіх обставин та умов не існує.
(Аксіома про потенційну небезпеку діяльності)

що він перебуває в межах допустимих відхилень природного (фонового) рівня.

Гранично допустимий ризик - це максимальний ризик, який не повинен перевищуватись, незважаючи на очікуваний результат.

Надмірний ризик характеризується виключно високим рівнем, який у переважній більшості випадків призводить до негативних наслідків.
 
Прийнятним вважається такий рівень ризику, який суспільство може прийняти (дозволити), враховуючи техніко-економічні та соціальні можливості на даному етапі свого розвитку. Прийнятний ризик містить у собі технічні, економічні, соціальні та політичні аспекти і є компромісом між рівнем безпеки та можливостями її досягнення.

Основне питання теорії й практики безпеки «Як підвищити рівень безпеки»?
Для цієї мети кошти можна витрачати за трьома напрямами:
а) удосконалювання технічних систем та об’єктів;
б) підготовка персоналу;
в) ліквідація наслідків.

прийнятного (допустимого) ризику полягає у прагненні створити таку малу безпеку, яку сприймає суспільство у даний час, виходячи з рівня життя, соціально-політичного та економічного становища, розвитку науки та техніки

Якщо виявлену небезпеку неможливо виключити повністю, необхідно знизити ймовірність ризику до припустимого рівня шляхом вибору відповідного рішення.

Досягти цієї мети, як правило, в будь-якій системі чи ситуації можна кількома шляхами:

повна або часткова відмова від робіт, операцій та систем, які мають високий ступінь небезпеки;
заміна небезпечних операцій іншими - менш небезпечними;
удосконалення технічних систем та об'єктів;
розробка та використання спеціальних засобів захисту;
заходи організаційно-управлінського характеру, в тому числі контроль за рівнем безпеки
навчання людей з питань безпеки,
стимулювання безпечної роботи та поведінки.
 
Кожен із зазначених напрямів має свої переваги і недоліки, і тому часто заздалегідь важко сказати, який з них кращий. Як правило, для підвищення рівня безпеки завжди використовується комплекс цих заходів та засобів

Такий підхід до зменшення ризику небезпеки зветься управління ризиком.

становлять такі процеси, знаряддя, пристрої, машини та види діяльності:
(Нижче наведено перелік небезпек, виконаний з ймовірністю загибелі)
паління;
споживання алкогольних напоїв;
автомобілі;
ручна вогнепальна зброя;
електричний струм;
мотоцикли;
плавання;
хірургічне втручання;
рентгенівське опромінювання;
залізниця;
авіація загального призначення;
велика будова;
велосипед;
мисливство;
побутові травми;
гасіння пожеж;
атомна енергетика;
альпінізм;
сільгосптехніка;
лижний відпочинок

- у масштабах держави створена система охорони з мережею поліклінік, лікарень, реабілітаційних центрів, профілакторіїв, науково - дослідних інститутів, інформаційних центрів;
охорона та захист кордонів - вирішення цієї проблеми полягає в розробці правової основи, визначенні сил, засобів і способів охорони і захисту кордонів територій проживання людей;
захист навколишнього середовища - проблема полягає у визначенні сил, засобів і методів збереження або поновлення параметрів навколишнього середовища;
охорона праці - вирішення цієї проблеми полягає у створенні безпечних, комфортних умов для трудової діяльності людини;
охорона прав людини і громадського порядку - права людини, зафіксовані в законах держави, визначають соціальний рівень її життєдіяльності
захист населення у надзвичайних ситуаціях - сутність цієї проблеми полягає у визначенні принципів, комплексу заходів, способу захисту населення від наслідків надзвичайних ситуацій; запобігання або зниження наслідків у надзвичайних ситуаціях.

думка, основне положення.

Принципи забезпечення безпеки можна класифікувати:

О р і є н т о в н і
(1. Активності оператора. 2. Гуманізації діяльності. 3. Деструкції. 4. Заміни оператора. 5. Класифікації. 6. Ліквідації небезпеки. 7. Системності. 8. Зменшення небезпеки.)
Т е х н і ч н і
( 1. Блокування. 2. Вакуумування. 3. Герметизації. 4. Захисту відстанню. 5.Компресії. 6. Міцності. 7. Слабкої ланки. 8. Флегматизації. 9. Екранування.)
О р г а н і з а ц і й н і
(1. Захист часом. 2. Інформації. 3. Резервації. 4. Несумісності. 5. Нормування. 6. Підбору кадрів. 7. Послідовності. 8. Ергономічності.)
К е р і в н и ц ь к і
(1. Адекватності. 2. Контролю. 3. Оборотного зв’язку. 4. Відповідальності. 5.Плановості. 6. Стимулювання. 7. Керування. 8. Ефективності.)

від відповідної небезпеки. Наприклад: ГДВ,
ГДК, ГДС, норми перенесення та піднімання вантажів, тривалість трудової
діяльності тощо.

Принцип слабкого ланцюга полягає в тому, що в розглядувану систему
(об’єкт) з метою забезпечення безпеки вводиться елемент, який влаштований так, що сприймає або реагує на зміну відповідного параметра, запобігаючи небезпечному явищу.
Приклади реалізації даного принципу: запобіжні клапани, розривні
мембрани, захисне заземлення, відводи блискавки, запобіжники тощо.

Принцип інформації полягає у передачі та засвоєнні персоналом відомостей, виконання яких забезпечує відповідний рівень безпеки. Приклади реалізації: навчання, інструктажі, кольори та знаки безпеки, попереджувальні написи,
маркування обладнання, джерел законодавства та ін.

Принцип класифікації (поділу на категорії) полягає у поділі об’єктів на класи та категорії за ознаками, пов’язаними із небезпеками. Приклади: санітарно-захисні зони (5 класів), категорії виробництв (приміщень) за вибуховою та пожежною небезпекою (А, Б, В, Г, Д) тощо.

закономірностей.
У реальних умовах реалізується комбінація методів забезпечення індивідуального захисту.
Засоби забезпечення безпеки поділяються на:
засоби колективного (ЗКЗ)
індивідуального захисту (ЗІЗ).
У свою чергу ЗКЗ та ЗІЗ поділяються на групи залежно:
від характеру небезпек
конструктивного виконання
області застосування тощо.