Пожежна безпека при виході горючих речовин з нормально працюючого технологічного обладнання презентация

ПОШКОДЖЕНОГО ТЕХНОЛОГІЧНОГО ОБЛАДНАННЯ

ТЕХНОЛОГІЧНОГО ОБЛАДНАННЯ

поверхнею випаровування та з дихальними пристроями, апаратів періодичної дії та апаратів, що працюють під тиском, апаратів під час пуску і зупинки.
Розглянути основні вимоги до системи запобігання утворення ГС при експлуатації апаратів з відкритою поверхнею випаровування та апаратів з дихальними пристроями, апаратів періодичної дії та апаратів, що працюють під тиском, апаратів під час пуску і зупинки.

2. Апарати з дихальними пристроями.
3. Періодично діючі апарати та установки.
4. Апарати, що працюють під тиском.
5. Пожежна небезпека апаратів в періоди пуску та зупинки.

підручник / Михайлюк О.П., Олійник В.В., Мозговий Г.О. – Х.:ХНАДУ.2014.-380 с.
Алексеев М.В. Основы пожарной профилактики в технологических процессах производств.- М.ВИПТШ МВД СССР - 1972.-338 с.
Клубань В.С., Петров А.П., Рябиков В.С. Пожарная безопасность предприятий промышленности и агропромышленного комплекса М.: Стройиздат.- 1987.
Михайлюк О.П., Сирих В.М. Теоретичні основи пожежної профілактики технологічних процесів та апаратів.- Харків.- ХІПБ МВС України, 1998.- 119 с.
Задачник “Теоретичні основи пожежної профілактики технологічних процесів та апаратів”/Укладачі: Михайлюк О.П., Сирих В.М. – Харків: ХІПБ, 1998 – 119 с.

Випаровування в рухоме середовище.

Умови утворення ГС над відкритою поверхнею випаровування

- маса рідини, що випаровується з відкритої поверхні в нерухоме середовище, кг; ρt - густина пари рідини при робочій температурі, кг/ м3; φs - концентрація насиченої пари, кг/ м3;
Fв - площа поверхні випаровування, м2; Dt - коефіцієнт дифузії пари за робочою температурою, м2/c.

пари рідини в повітрі за нормальних умов, м2/c; τ- тривалість випаровування, с; φ - концентрація насичених парів, об. частки.

коефіцієнт, що залежить від температури та швидкості руху повітря (довідкові дані).
Fв - площа поверхні випаровування; м2;
М – молекулярна маса рідини, кг/кмоль;
Рs – тиск насичених парів за температури випаровування рідини, Па;
τ - час випаровування, с.

ЛЗР негорючими або менш пожежонебезпечними рідинами;
Вибір найбільш раціональної форми відкритого апарата з мінімальною поверхнею випаровування;
Улаштування систем відсмоктування й уловлювання парів рідини;
Наявність спеціальних пристроїв захисту на випадок пожежі (кришки, аварійний злив, локальна установка пожежогасіння);
Підтримання робочої температури рідини нижчою за температуру спалаху рідини.

назовні або підсмоктування повітря усередину апаратів при зміні в ньому рівня рідини.

диханні

G - кількість парів рідини, що виходить з апарата при великому диханні кг/цикл;
Рр – робочий тиск в апараті, Па;
V1V2 – відповідно об’єм газоповітряного простору апарата на початку та в кінці його заповнення, м3;
Тр – робоча температура в апараті, К;
φs – концентрація насичених парів рідини, кг/ м3;
М – молекулярна маса горючої рідини, кг/кмоль;
R – універсальна газова стала повітря, дорівнює 8314,31 Дж/кмольК

,

при зміні температури в його газовому просторі під впливом зміни температури середовища.

G - кількість парів рідини, що виходить з апарата при малому диханні кг/цикл;
Рр – робочий тиск в апараті, Па;
V – внутрішній вільний об'єм апарата, що заповнюється парою або газом під тиском, м3;
φ1, φ2 – концентрація насичених парів рідини при температурі Т1 та Т2, кг/ м3;
М – молекулярна маса горючої рідини, кг/кмоль;
R – універсальна газова стала повітря, 8314,31 Дж/кмольК

(понтони, плаваючі дахи) Якщо V1=V2=V=0, тоді G=0
Термоізоляція резервуарів. Тоді Т1= Т2, ϕ1=ϕ2 і G=0. Для цього влаштовують підземні резервуари;
Забезпечення сталості об’єму газового простору (газозрівнювальна газова обв’язка двох або більше апаратів) Якщо V1= V2≠0, тоді V2- V1=0, G=0 ;
Фарбування резервуарів світлими фарбами;
Зрошування резервуарів водою, охолодження дахів та стінок резервуарів;
Улаштування систем уловлювання та утилізації парів;
Виведення дихальних труб за межі приміщення;
Герметизація газового простору резервуарів дихальними клапанами.

- понтон; 4 - опорні стійки; 5 - центральна стійка; 6 - направляюча; 7 – стінка

дії утворюється при:
розвантаженні;
відборі проб через люки та кришки;
завантаженні.

на безперервні;
Герметизація розвантажувально-завантажувальних пристроїв;
Обладнання системою відсмоктування парів і газів апаратів з відкритим завантаженням та розвантаженням;
Захист внутрішнього об’єму апарата інертним газом;
Місця виходу парів та газів обладнувати місцевими відсмоктуваннями;
При зупинці апаратів на тривалий період зачищати їх від залишків продукту, продувати інертним газом або заповнювати водою.

працюють під тиском супроводжується витоками горючих речовин через:
прокладки;
шви;
сальники;
pоз’ємні та нероз’ємні з’єднання тощо.

з апарата, що працює під тиском, кг/с;
Kз – коефіцієнт , що враховує ступінь зносу обладнання;
Kр – коефіцієнт, що залежить від тиску середовища в апараті;
Vв – внутрішній вільний об’єм обладнання, заповнений парою або газом під тиском, м3;
Tp – температура пари або газу, що знаходяться в апаратах, 0К;
M – молекулярна маса парів або газів, кг/кмоль.

зварювання, пайку, розвальцовку;
забезпечити щільність фланцевих з’єднань за допомогою прокладок із пароніта, картона, асбеста, фторопласта та полімерних матеріалів;
вали насосів ущільнювати як звичайними сальниками з м’якою набивкою так і торцевими ущільненнями (особливо при перекачуванні скраплених газів);
застосовувати безсальникові, мембранні машини (наприклад, мембранні насоси, рідинні та газові ежектори тощо);
ущільнення обертових валів і штоків, що виконують зворотньо-поступальний рух тощо.

сприяють утворенню горючого середовища при зупинці апаратів:
зниження температурного режиму;
неповне видалення з апарата горючих речовин;
відсутність або недостатня продувка апаратів;
негерметичне відключення апаратів та трубопроводів з горючими речовинами

зупинки

Повний злив горючих рідин, стравлення горючих газів;
Відключення трубопроводів з горючими речовинами;
Продувка внутрішнього об’єму апаратів та трубопроводів.

підручник / Михайлюк О.П., Олійник В.В., Мозговий Г.О. – Х.:ХНАДУ.2014.-380 с.- с. 28-66.
Михайлюк О.П., Сирих В.М. Теоретичні основи пожежної профілактики технологічних процесів та апаратів.- Харків.- ХІПБ МВС України, 1998.- 119 с.4-15.
Розв’язати задачі 2.2(с.26 Задачника).

ЗАВДАННЯ НА САМОПІДГОТОВКУ: