Предмет та метод соціологічної науки (Лекція 1) презентация

Обєкт соціології – сучасне громадянське суспільство.Проте суспільство є обєктом усіх інших суспільних наук(правовий, економічний аспекти тощо). Специфіка соціології – вивчає суспільство як цілісний організм в єдності його суспільних відносин та соціальної системи.
Головним елементом в ній є людина. Але не людина взагалі,а її соціальне середовище, спільноти, в які вона включена, спосіб життя, соціальні звязки, соціальні дії.
Предмет соціології: декілька підходів:

Вихідна категорія в цих теоріях «соціальна група»
Теорії середнього рівня:
- спеціальні соціологічні теорії, котрі вивчають форми та види людської діяльності(соціологіїя праці, дозвілля, побуту тощо).
- теорії, що виникли на перетині соціології та інших гуманітарних наук (економічна соціологія, соціологія політики, соціологія релігії тощо).
- теорії, що пояснюють соціальну структуру суспільства(соціологічна теорія класів та соціальних груп,міста та села тощо).
- теорії, що пояснюють діяльність соціальних інститутів(соціологія управління, сімї, освіти, науки тощо).
- теорії, що пояснюють девіантну поведінку

Якщо філософія вивчає сутність людини, то соціологію вона цікавить як соціальний тип.


Якщо філософія вивчає соціальні відносини, суспільство в цілому взагалі, в іх сутнісному вимірі, то соціологія – соціальну взаємодію і соціальні взаємозвязки в звязку з конкретним соціальним часом та соціальним простором.

людьми та різними групами, котрі підтримуються законом, традиціями та соціальними інститутами і котрі базуються на певному способі виробництва, обміну, споживання, розподілу матеріальних благ

прошарків, в котрих індивіди не відчувають соціального статусу, в них немає чітко встановлених цінностей.
Маргінал не виконує суспільно приписаних функцій, знаходиться на узбіччі соціальної організації, поза соціальними звязками.
Маргінальна свідомість схильна до дестабілізації суспільства.

Марксистська концепція

біологічні, так і соціальні якості, успадковані або набуті
психогенні елементи: память, характер, почуття, воля,уява
діяльність – цілеспрямований вплив субєкта на обєкт. Поза відношеннями субєкта та обєкта не існує.

не буде разчарування. Індивід прагне уникати небезпек та невдач за рахунок прихильності до рутинного розпорядку та апробаваним інституціонально нормам
П. Блау: ритуалізм – це наслідок відчуття індивідами нестійкості свого становища, прагнення себе убезпечити шляхом формальноого дотримування приписів незалежно від того, чи дійсно вони відповідають інтересам споживачів.

Вона реалізіється в рамках офіційних та неофіційних каналів соціальної мобільності(професійна карєра).
4.Орієнтована поведінка – в її основі лежать ціннісні орієнтації, індивід обирає образ дій, що відповідає ситуації.
5. Інноваційна поведінка –незвична,нестандартна, іноді незрозуміла для оточуючих, але така, що не порушує норм права.

Розрізняють: легальну – нелегальну, вимушену – добровільну, жіночу – чоловічу- дитячу
Змінює систему цінностей, оскільки вважається найбільш простим та перспективним способом добування засобів до існування

ється в формуванні зразків поведінки, організує та визначає зміст та направленість практичної діяльності
В основі зразків поведінки – стійкі мотиви,уподобання,навички,вміння
4 група ознак – складається в результаті наступності та соціалізації (вплив минулої культури на сучасність).

З точки зору соціальної економіки економіка постає як інтегрована складова частина суспільства. Тут значення мають не типові функції економіки, а ті інститути, які формують зв'язки між державою, суспільством і економікою - ЗМІ, партії, організації, громадська думка тощо, як органи, виступаючі посередниками у взаємодії економіки і суспільства.

1) Держава впливає на економіку у формі трудового і соціального законодавства, у формі податкового стимулювання або у вигляді субвенцій.
2) Ці зміни впливають на розвиток суспільства : регіони слабкі з точки зору розвиненості інфраструктури занепадають, що впливає на споживання і якість дозвілля, росте мобільність населення, міняється структура сім'ї, сфери духовного життя суспільства.
3) Суспільство зі свого боку впливає на державу: воно вимагає, приміром, прийняття нового трудового законодавства, гарантії кращих цілей праці, зусилля боротьби з безробіттям або охорони довкілля.

Класичний капіталізм. Існував в розвинених нині країнах з XVII століття до перших десятиліть XX століття.
1) наявність приватної власності на економічні ресурси;
2) вільна конкуренція, що забезпечує безперешкодний вхід на ринок, переливання капіталу з однієї галузі економіки в іншу;
3) наявність незалежних виробників, самостійно вирішуючих, які продукти виробляти, в якій кількості, за допомогою яких технологій і кому їх реалізовувати;
4) наявність незалежних споживачів, що вирішують, яку продукцію купувати і у яких товаровиробників;
5) особиста свобода усіх учасників ринку (включаючи робочу силу) яка дозволяє підприємцеві визначати сферу бізнесу, а працівникові вільно пересуватися на ринку праці;
6) стихійний характер встановлення цін під впливом попиту і пропозиції;
7) еквівалентний обмін за вартістю;
8) орієнтація підприємців на максимізацію прибутку, - що примушує їх економити ресурси, впроваджувати нову техніку, підтримувати робочу силу у нормальному стані.