Особливості емпіричної соціології презентация

Перший етап імпіричної соціології
5. Другий етап імпіричної соціології
6. Третій етап імпіричної соціології
7.Найвідоміші соціологи
8. Чіказька школа
9. Імпірична соціологія в Україні

зрозуміти важливість даної теми і роботи у суспільстві.

єдиним джерелом знань і вважає, що зміст знання можна подати лише як опис цього досвіду

міжособистісні стосунки, поведінку особи і соціальних груп, соціально-пси­хологічний клімат, громадську думку тощо

 «Про людину і розвиток її здібностей, або Досвід соціальної фізики» Адольфа Кетле. А. Кетле визначив методологічні правила формулювання анкетних запитань.

теоретичні проблеми із реальним життям. Цей етап охоплює кінець ХІХ і два перші десятиріччя ХХ ст.

соціологія відповідно до інтересів монополій переносить дослідницькі роботи з університетів у лабораторії, на підприємства.

наших днів — характеризується (особливо в 60—70-ті роки) бурхливим розвитком емпіричної соціології в усіх зарубіжних країнах. Соціологів залучають до вивчення державної діяльності, громадської думки, запитів населення, вирішення соціальних проблем, гострих соціальних конфліктів.

соціології.

Роберт Парк. Видатний 
Американський
 соціолог, представник Чиказької школи соціології

відмінними рисами Чіказької школи були:
• органічне поєднання емпіричних досліджень із теоретичними узагальненнями;
• висування гіпотез в межах єдиної організованої і направленої на конкретні практичні цілі програми;
• широта теоретичної орієнтації;
• поєднання різних підходів і методів, серед яких не було яскраво виражених.

використання вільного часу та ін. Українські соціологи здобули певні результати у вдосконаленні методики і техніки емпіричних досліджень, в розвитку галузевих соціологічних теорій на основі емпіричних досліджень у сфері виробництва і освіти, науки і мистецтва, про що свідчить видання

його концепція "міжіндивідуальні взаємодії", що затверджувала, що спілкування людей в установки індивіда на об'єкти (на "інших" і на самого себе" породжуються і підтримуються визначеною сукупністю соціальних факторів. Те як індивід сприймає навколишню соціальну дійсність, обумовлюється його досвідом спілкування з іншими, особливо власною здатністю сприймати світ і себе так, як цей світ бачать інші і як це виражено відповідними символами (чижестами словами).

концепція особистості. Багатомірне поводження людини можна представити (і проаналізувати) у виді визначеного набору соціально-типових, стійких шаблонів його поводження - "ролей", що людина грає в суспільстві. Причому, по Міду, аналіз "ролей", що людина дає достатні підстави для судження не тільки про його веління, але і про його особистість, оскільки її внутрішня імпульсивна і нормативна суперечливість виражається в будь-яких поведінкових актах.