Моральне виховання. (Тема 4) презентация

морального виховання.

є етика – наука , об'єктом вивчення якої є мораль.
Мораль – одна із форм суспільної свідомості, сукупність загальноприйнятих норм, принципів і правил, що регулюють поведінку людей.

людини

моральної свідомості

моральних почуттів

моральної поведінки

її свідомості уявлення і поняття про добро і зло, про правильні і неправильні моральні відносини;

моральна оцінка – це внутрішня міра, якою користується людина у своєму ставленні як до своєї поведінки, так і до поведінки інших людей, суспільних подій і явищ.

це стійкі, тверді погляди людини на свою власну поведінку і поведінку інших людей.

Включає: об'єкт оцінки, суб'єкт, оцінні критерії; виявляється у моральних судженнях.

переживання людиною свого ставлення до предметів і явищ дійсності, що відзначається відносною сталістю.

На основі моральної свідомості і почуттів формується моральна поведінка,

яка складається із вчинків – певні дії людини, які розглядаються в єдності з внутрішніми потребами і мотивами особистості.

На основі моральних вчинків формуються моральні звички - усталені, міцно закріплені внаслідок багаторазового повторення практичні способи поведінки людини.

ідеалів суспільства на рівні власних переконань, дотримання їх як звичних форм особистої поведінки.

1. когнітивний – знання в галузі моральності та уявлення про стосунки людини;

2. потребово-емоційний – потреби, мотиви поведінки, емоції та почуття;

3. регулятивний – здійснення задумів, прояви почуттів, ступінь їх перетворення в норму поведінки;

4. діяльнісно-практичний – уміння реалізувати моральні знання на практиці.

компоненти моральної культури

учнів цим знанням (практично-результативний критерій).

3. Наявність в учнів ведучих мотивів поведінки (мотиваційний критерій).

свого народу, готовності до праці в ім'я України;
освоєння своєї етнічної спільності, національних цінностей;
залучення вихованців до практичних справ розбудови державності;
формування почуття гідності й гордості за свою Батьківщину, вірності Україні.

(формується культ рідного дому, сім‘ї, рідного села, міста);
етап національно-політичного самоусвідомлення (усвідомлення себе як частини нації);
етап громадсько-державного самоусвідомлення (розуміння патріотизму, виховується турботливе ставлення до національно-культурних вартостей, почуття національної, расової, конфесійної толерантності).

виконання ними своїх обов'язків.
Дисциплінованість – якість особистості, сформована на основі переконань, свідомого виконання правил поведінки, позитивного й відповідального ставлення до своїх обов'язків, управління своєю поведінкою у будь-якій обстановці у відповідності з вимогами.

диктуються соціальними потребами і конкретними цілями і завданнями певного історичного етапу розвитку.
Відповідальність – якість особистості, що характеризується прагненням і вмінням оцінювати свою поведінку з точки зору користі або шкоди для суспільства.

порядку і дисципліни у всіх формах навчально-виховної роботи;
чітка організація режиму праці й відпочинку;
використання громадської думки колективу у дисциплінуванні учнів;
використання традицій;
єдність вимог педагогів і батьків, контроль за поведінкою учнів.

системи знань з питань держави і права;
розвиток правових поглядів, що відбивають оцінку особистістю чинного права;
виховання поваги до законів своєї держави, переконаності у необхідності дотримання чинного законодавства;
формування уміння визначати форми й способи своєї участі у житті суспільства, спілкуватися з демократичними інститутами, органами влади;
формування уміння захищати та підтримувати закони та права людини.

свободи, правами людини та її громадянської відповідальності.

Г) Виховання культури поведінки
як системи повсякденної поведінки, яка відповідає нормам і правилам життя і характеризується умінням знаходити правильний тон у спілкуванні з людьми.
(самостійно)

в учнів екологічної культури:

а) накопичення екологічних знань;
б) виховання любові до природи, бажання берегти й примножувати її;
в) формування вмінь і навичок діяльності у природі.

ґрунтів;
охорона водоймищ і рибних запасів;
охорона і приваблювання птахів;
відновлення ареалів лікарських рослин;
турбота про збереження великих і малих річок, очищення джерел.

“швидкої допомоги” звірам і птахам;
натуралістичні гуртки, клуби;
наукові товариства;
екологічні експедиції та екскурсії;
екологічні стежки.

вихованців із знаннями про шкідливість вживання НР, згубні наслідки вживання, формування поглядів на їх вживання як соціальне зло;
вироблення в учнів певних психологічних “гальм”, які б стримували їх у ситуаціях, сприятливих для їх вживання;
прищеплення непримиренного ставлення до фактів вживання НР своїми ровесниками.

розкриття негативного впливу на організм людини;
розкриття негативного впливу на психіку людини, на її пізнавальну діяльність;
НР і розлад сім'я;
НР і спадковість;
НР і аморальна поведінка людини;
НР і злочинність;
НР і їх вплив на продуктивність праці;
НР і дорожні пригоди, побутовий травматизм.

до протилежної статі, чоловіча гідність, жіноча гідність тощо);
формування відповідальності за свої дії в галузі статевих відносин;
підготовка до сімейного життя:
уміння обирати супутника на все життя;
уміння налагодити стосунки у подружньому житті;
уміння поступатися; не зводити дрібні незлагоди у конфлікти;
уміння вести домашнє господарство;
уміння розподіляти між собою обов'язки;
уміння розпоряджатися бюджетом;
уміння виховувати дітей.

зборах, після перегляду фільмів, прочитання художніх творів

добір яскравих фактів

образне, виразне мовлення педагога, його емоційність

режим життя й поведінки

визначення обов'язків

приклад високоморальної поведінки педагога