Слайд 1Юрій Олексійович Гагарін
Підготував учень 5-А класу
Веселов Станіслав
Слайд 2біограія
Народився 9 березня 1934 року у селі КлушиноНародився 9 березня 1934
року у селі Клушино Гжатського районуНародився 9 березня 1934 року у селі Клушино Гжатського району Смоленської області, недалеко від міста Гжатськ, яке нині перейменоване в Гагарін. Походження з селян: батько — Олексій Іванович Гагарін, тесляр; матір — Ганна Тимофіївна (дівоче прізвище Матвєєва), доярка.
Слайд 3біографія
Дитинство прожив в селі Клушино. 1 вересня 1941 року пішов у
школу, але 12 жовтня село захопили німці і навчання перервалося.Майже два роки село було окуповане німцями. 9 квітня 1943 року село зайняла Червона армія і навчання в школі поновилося.
Слайд 4біографія
24 травня 1945 року сім'я Гагаріних переїхала в Гжатськ (нині Гагарін).
У травні 1949 року Гагарін закінчив шостий клас Гжатської середньої школи і 30 вересня поступив в Люберецьке ремісниче училище № 10. Одночасно вступив у вечірню школу робочої молоді, сьомий клас якої закінчив в травні 1951 року, а в червні закінчив на відмінно училище за фахом формувальник-ливарник.
Слайд 5біографія
У серпні 1951 вступає в Саратовський індустріальний технікум і 25 жовтня
1954 року вперше прийшов до Саратовського аероклубу. 1955 року Юрій Гагарін досяг значних успіхів, закінчив на відмінно навчання і зробив перший самостійний політ на літаку Як-18. Всього в аероклубі Юрій Гагарін виконав 196 польотів і налітав 42 години і 23 хвилин.
Слайд 6біографія
7 жовтня 1955 року Гагарін призваний до армії і відправлений до
Оренбурга в 1-ше військово-авіаційне училище льотчиків імені К. Є. Ворошилова. 25 жовтня 1957 закінчив училище. Протягом двох років служив в Луостарі (Мурманська область7 жовтня 1955 року Гагарін призваний до армії і відправлений до Оренбурга в 1-ше військово-авіаційне училище льотчиків імені К. Є. Ворошилова. 25 жовтня 1957 закінчив училище. Протягом двох років служив в Луостарі (Мурманська область) в 769-му винищувальному авіаційному полку7 жовтня 1955 року Гагарін призваний до армії і відправлений до Оренбурга в 1-ше військово-авіаційне училище льотчиків імені К. Є. Ворошилова. 25 жовтня 1957 закінчив училище. Протягом двох років служив в Луостарі (Мурманська область) в 769-му винищувальному авіаційному полку 122-ї вад ВПС Північного флоту.
Слайд 7біографія
1959 одружився з Валентиною Іванівною Горячевою.
9 грудня 1959 роки Гагарін написав
заяву з проханням зарахувати його в групу кандидатів в космонавти.
Слайд 8біографія
Вже через тиждень його викликали до Москви для проходження всебічного медичного
обстеження в Центральному науково-дослідному авіаційному госпіталі. На початку наступного року була ще одна спеціальна медкомісія, яка визнала старшого лейтенанта Гагаріна придатним для космічних польотів. 3 березня 1960 року наказом Головнокомандувача ВВС К. Вершиніна зарахований до групи кандидатів в космонавти, а з 11 березня почав тренування.
Слайд 9біографія
Дружина — Гагаріна Валентина Іванівна — Гагаріна Валентина Іванівна, дівоче прізвище Горячєва (одружились
в 1957 — Гагаріна Валентина Іванівна, дівоче прізвище Горячєва (одружились в 1957 році в Оренбурзі — Гагаріна Валентина Іванівна, дівоче прізвище Горячєва (одружились в 1957 році в Оренбурзі), працювала в лабораторії Медичного управління Центру керування польотом[1] — Гагаріна Валентина Іванівна, дівоче прізвище Горячєва (одружились в 1957 році в Оренбурзі), працювала в лабораторії Медичного управління Центру керування польотом[1]. Нині на пенсії.[2]
Слайд 10біографія
Діти — дочки — Гагаріна Олена Юр'ївна — дочки — Гагаріна Олена Юр'ївна (народ. 17
квітня 1959) і Галина (народ. 7 березня 1961[3] — дочки — Гагаріна Олена Юр'ївна (народ. 17 квітня 1959) і Галина (народ. 7 березня 1961[3]). Олена — генеральний директор музею-заповідника «Московський Кремль» — дочки — Гагаріна Олена Юр'ївна (народ. 17 квітня 1959) і Галина (народ. 7 березня 1961[3]). Олена — генеральний директор музею-заповідника «Московський Кремль». Галина — професор, завідуюча кафедрою національної і регіональної економіки Російського економічного університету академії ім. Г. В. Плєханова — дочки — Гагаріна Олена Юр'ївна (народ. 17 квітня 1959) і Галина (народ. 7 березня 1961[3]). Олена — генеральний директор музею-заповідника «Московський Кремль». Галина — професор, завідуюча кафедрою національної і регіональної економіки Російського економічного університету академії ім. Г. В. Плєханова, кандидат економічних наук[4].
Слайд 11біографія
Дід — Тимофій Матвійович Матвєєв, робітник Путиловського заводу.
Батько — Олексій Іванович Гагарін
(1902–1973) — тесля.
Слайд 12біографія
Мама — Анна Тімофіївна Матвєєва (1903–1984) — працювала на молочнотоварній фермі.
Брати — Валентин
Олексійович Гагарін (народ. 1924Брати — Валентин Олексійович Гагарін (народ. 1924) — працював теслею, і Борис (1936Брати — Валентин Олексійович Гагарін (народ. 1924) — працював теслею, і Борис (1936–1977) — працював на Гжатському радіоламповому заводі.
Слайд 13біографія
Сестра — Зоя Олексіївна Гагаріна (після одруження Бруєвич, народилась 1927) — працювала медсестрою
в Гжатській лікарні.
[3][3][5]
Слайд 14біографія
Після чотиримісячного московського періоду підготовки, котрий розпочався в березні 1960 року,
Центр підготовки космонавтів всім своїм особовим складом перебрався на постійне місце свого базування — в Звьоздний. Там до того часу вдалося створити початкові найпростіші умови для роботи. Поруч, біля станції Чкаловська, спорудили перше житло — квартири для розміщення сімей слухачів-космонавтів і частини сімей керівного складу Центру підготовки космонавтів[6].
Слайд 15біографія
Окрім Гагаріна, були ще претенденти на перший політ в космос, усього
двадцять осіб (Група ВВС № 1Окрім Гагаріна, були ще претенденти на перший політ в космос, усього двадцять осіб (Група ВВС № 1). Кандидати набиралися серед льотчиків-випробовувачів за рішенням КорольоваОкрім Гагаріна, були ще претенденти на перший політ в космос, усього двадцять осіб (Група ВВС № 1). Кандидати набиралися серед льотчиків-випробовувачів за рішенням Корольова, котрий вважав, що такі льотчики вже мають досвід перевантаженьОкрім Гагаріна, були ще претенденти на перший політ в космос, усього двадцять осіб (Група ВВС № 1). Кандидати набиралися серед льотчиків-випробовувачів за рішенням Корольова, котрий вважав, що такі льотчики вже мають досвід перевантажень, стресовихОкрім Гагаріна, були ще претенденти на перший політ в космос, усього двадцять осіб (Група ВВС № 1). Кандидати набиралися серед льотчиків-випробовувачів за рішенням Корольова, котрий вважав, що такі льотчики вже мають досвід перевантажень, стресових ситуацій і перепадів тиску.[7]Окрім Гагаріна, були ще претенденти на перший політ в космос, усього двадцять осіб (Група ВВС № 1). Кандидати набиралися серед льотчиків-випробовувачів за рішенням Корольова, котрий вважав, що такі льотчики вже мають досвід перевантажень, стресових ситуацій і перепадів тиску.[7] Відбір до першого загону космонавтів відбувався за медичними, психологічними і деякими іншими параметрами: вік 25-30 років, зріст не більше 170 см, маса не більше 70-72 кг,[8]Окрім Гагаріна, були ще претенденти на перший політ в космос, усього двадцять осіб (Група ВВС № 1). Кандидати набиралися серед льотчиків-випробовувачів за рішенням Корольова, котрий вважав, що такі льотчики вже мають досвід перевантажень, стресових ситуацій і перепадів тиску.[7] Відбір до першого загону космонавтів відбувався за медичними, психологічними і деякими іншими параметрами: вік 25-30 років, зріст не більше 170 см, маса не більше 70-72 кг,[8] здатність до висотної і стратосферної адаптації, швидкість реакції, фізична витривалість, психологічна врівноваженість.