Василь Стус презентация

ст. №5
Кривень Анастасія і Клочко Софія

Яківна — переселилися в місто Сталіно, аби уникнути примусової колективізації.
У 1944—54 навчався у Донецькій міській середній школі № 265 і закінчив її зі срібною медаллю. Василь вступив на історико-літературний факультет педагогічного інституту міста Сталіно.
Був членом літературного об'єднання «Обрій».
1959 року закінчив навчання з червоним дипломом, три місяці працював учителем української мови й літератури в селі Таужне, після чого два роки служив в армії на Уралі. Під час навчання і служби став писати вірші.
1959 року у «Літературній Україні» опублікував свої перші вірші.

Василь Стус у молодому віці

Ю. Бадзьом закликав партійних керівників і населення столиці засудити арешти української інтелігенції.
У відкритих листах до Спілки письменників, Стус критикував панівну систему, що після відлиги стала повертатися до тоталітаризму, відновлення культу особи та порушення прав людини, протестував проти арештів у середовищі своїх колег.
У січні 1972 року його арештували.

У вересні 1965 р. під час прем'єри фільму Сергія Параджанова «Тіні забутих предків» у кінотеатрі «Україна» в Києві взяв участь в акції протесту.

Сергій Параджанов

Кадри з фільму «Тіні забутих предків»

тут переважала громадянська лірика з її пристрасними роздумами про долю української культури, протестом проти атмосфери гноблення, несвободи, яка панувала в тогочасному суспільстві («Дума Сковороди», «Останній лист Довженка», «Звіром вити, горілку пити»). Позбавлений можливості друкуватися на Батьківщині, видає ряд поетичних збірок за кордоном («Зимові дерева» (Брюссель, 1970), «Свіча в свічаді» (Сучасність, 1977)). Найвизначнішим досягненням Стуса-поета є збірка «Палімпсести» (1986). Глибинне проникнення у внутрішній світ людини, досконалість мистецької форми характеризують цю книгу віршів, яка стала однією з вершин української поезії XX ст. Стус відомий також і як літературознавець: його перу належать статті про творчість В. Свідзинського, Б. Брехта, Г. Белля, грунтовно розвідка про поезію П. Тичини «Феномен доби».

представників українського культурного руху шістдесятників. Герой України.