Творчі здобутки канадського художника українського походження Василя Курилика презентация

у конкурсі канадсько-української організації O.W.L. Open World Learning з нагоди 125-річчя перших українських поселень в Канаді. Мене дуже вразила історія канадського художника українського походження Василя Курилика(William Kyrelek)за те, що так правдиво і переконливо змальовував для прийдешніх поколінь страждання та радості українських емігрантів.

другої половини нашого століття. Корячись тому, що він вважав за Боже поклинання, з упертістю генія він усе життя йшов власним шляхом, не влягаючи моді.
Василь народився 3 березня 1927 року в далеких канадських преріях, але з любов‘ю та шаною ставився до буковинського краю. Саме таким був Василь Курилик, родинне коріння якого походить зі славного села Борівці. Його батьки були другою хвилею буковинських емігрантів до Канади.

ступінь бакалавра гуманітарних наук. Проти батьківської волі, поступає навчатися в мистецький коледж в місті Торонто. Його уроки проходять у відомих вчителів – художників Фреді Гайтена, Карла Шейфера та Еріка Фрейфелда, які у своїх творах реалістично відображали тамтешнє сільське життя. Василь розширює свій творчий шлях, як художника продовжує навчання у коледжі Мехіко в школі Сан Мігель де Алєнде, там отримує практичні навики малярства.

підлягає жодному сумніву, що він виробив свій власний і дуже цікавий стиль, він був сюрреалістом особливого типу. З одного боку, він не фотографував дійсність, а схематизував і спрощував її, з другого боку, він рідко вдавався до довільних комбінацій ніби фотографічно відтворених речей, з третього, він сміливо впроваджував у свої картини елементи етнографізму, релігійної традиційності символічного і й навіть алегоричного характеру. Обліку картин Курилика взагалі не існує.

християнства. Там він ближче знайомиться з місцями де відбулися діяння святих апостолів та Ісуса Христа. Після довгих міркувань, він задумав написати велику серію картин про діяння раннього християнства на землі, під назвою «Страсті Христові».
Робота тривала три виснажливих роки. Один аркуш за тиждень, всього 160 робіт. Гуаш, акварель, деякі виконав олійними фарбами. Виконана серія стала чи не найдетальнішим ілюструванням Святого Письма. Серію, напевне, можна було б назвати не ілюстраціями, а майстерно знятими кінокадрами, внутрішній драматизм яких вражаюче передається глядачеві.
У 1963 році у Національній Галереї канадської столиці вперше були показані всі 160 аркушів серії «Страсті Христові». Цього ж року власники української картинної галереї в Торонто Ольга і Микола Колянківські придбали всю серію для свого музею.

фермі та в чагарниках”. Цей цикл картини є спогадами художника про його дитинство та життя його родини на фермі та сільський побут того часу.
Ці дві виставки мали велике етнографічне навантаження для молодого художника. Тут можна спостерегти про життя та побут українських емігрантів в Канаді .
Він постійно у своїй творчості повертався до сільського побуту реалістичних картин фермерського життя, немов цим підтверджував що його пращури були, споконвічними, сільськими хліборобами.

Василя Курилика під назвою „Природа бідна мачуха” де автор концентрує свою увагу глядача на духовному світі та відношення його до матінки – природи.

з групою митців Канади, США уперше відвідав країну, де народилися його батьки, звідки прийшла в Канаду і укорінилася українська культурна традиція. Побував у містах: Київ, Львів, Харків, Одеса, Запоріжжя, Полтава, Канів, у буковинському селі Борівці, де народилися його батьки.

Серед цих робіт є видатна серія „Українська піонерія” Цей твір складається із шести великих полотен. Тут відображена ціла епоха історії еміграції українців до Канади.
У 1971 році відкрилися музей і галерея Колянківських у Ніагара Фаллс, які стали постійною домівкою для творчої спадщини митця. На знак подяки подружжю меценатів В. Курилик подарував власникам музею серію робіт «Український піонер».

нічному світлі, видніється в далині маленька хатина із хатини вийшло мала дівчина, яка босоніж стоїть на холодному снігу. В очах її великий смуток.

допливають до берегів Америки. По переду видно берег, місто, кораблі над водою чайки. На палубі корабля в буковинських кожухах з клунками та валізами ми бачимо емігрантів.

викорчовують ліс, наші буковинські люди. Четверта картина: Ми бачимо організаційно - побутове життя українських піонерів. Зліва стоїть традиційне українська хата, колодязь – журавель. На горизонті видніється щойно побудована нова церква.

де посилились українці. В центрі картини сільський автобус що збирає діток до школи і везе до міста, а на зустріч йому пара коней які везуть молодих до шлюбу. Коні заквітчані стічками та квітами.

тянеться до небозводу. Це свідчить про сучасний добробут канадських українців. В пшениці стоїть український фермер який тримає в руці колоски нового урожаю. В далечині видніється великий елеватор.

чуйний до матінки природи. Людину у ній сприймає як жорстоку константу яка нехтує природними дарами.
Ще за п’ятнадцять років до чорнобильської трагедії Василь Курилик попередив нас у своїх картинах про атомний викид. Можливо саме Боже провидіння спустилось на художника і він у своїх картинах попереджує „Люди будьте пильні, бо над світом нависла загроза цивілізації...” Нажаль саме у його рідному селі впала полинь Чорнобиля.

такий випадок: „Тоді на дворі стояло тепле літо. Василь багато малював у полі, сільських пейзажів раптом до хати де він тоді перебував вбігла маленька дівчинка крикнула; „Ваш вуйко художник захворів і впав лицем до землі і там лежить”. Тут миттєво вибігли люди з хати і підійшли до лежачого Василя запитавши; „Вам погано вуйку Василю”. На що художник з усмішкою відповів; „ Ні мої рідні все в порядку. Я просто хочу начутись запах рідної землі. Вона має свій особистий запах. Тут я шукаю свого коріння...”

100 малюнків та шість картин. Згодом три з цих картин були передані до Національного художнього музею України.
Серед картин В. Курилика є полотно «Дух Шевченка витає над Канадою» - освідчення незрадливої любові митця до України, її видатного сина. Ця картина зберігається у Київському музеї Тараса Шевченка.
3 листопада 1977 року помер Василь Курилик.
При житті в художника відбулося понад 30 персональних виставок у галереях Канади, а також в Лондоні, експозиції в Індії, Південій Африці, Гонконгу. Твори В. Курилика знаходяться в музеях Нью-Йорка, Філадельфії, Монреаля, Вінніпега, Едмонтона. Про творчість майстра було знято чотири фільми. Один із них отримав Національну премію Канади і був перекладений українською, французькою, португальською, японською та німецькою мовами.
Канадський уряд нагороджує його найвищою відзнакою для цивільних осіб – орденом Канади.
«Курилик є митцем, котрий, як Моцарт, приносить світло з іншого світу».

Василю Курилику у стилі його відомої картини «Манітобські святкування». Місцевість, де було вирішено поставити пам‘ятник – Парк Вільяма Курилика. Я, як шанувальник його мистецтва, з великим натхненням розповів вам про цього «канадського Ван Гога».